Ухвала суду № 73602821, 12.04.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

(49083, м. Дніпро, пр. Слобожанський, 29)

У Х В А Л А

"12" квітня 2018 р. справа № П/811/1693/17

Суддя Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Панченко О.М., перевіривши на відповідність вимогам КАС України апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2017 р. у справі № П/811/1693/17

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області

про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-

встановив:

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2018 року відмовлено відповідачу у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, апеляційну скаргу відповідача залишено без руху і надано строк упродовж десяти днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме для надання доказів сплати судового збору в сумі 704 грн.

Оскільки у наданий строк відповідач не усунув зазначені недоліки апеляційної скарги, ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2018 року апеляційну скаргу повернуто скаржнику.

28.03.2018 року відповідач вдруге оскаржив постанову суду першої інстанції в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі відповідач також заявив клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження. В обґрунтування клопотання відповідач посилається на те, що у зв’язку з тим, що сплата судового збору здійснюється через Державну казначейську службу, відповідачем було подано до Державної казначейської служби відповідні документи для сплати коштів на рахунок Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до п. 13 Перехідних положень КАС України судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання ним чинності.

Частиною 2 ст. 186 КАС України (в редакції, що діяла на час прийняття постанови суду першої інстанції) було передбачено, що апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна

скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржену постанову ухвалено без участі сторін у порядку письмового провадження 07.11.2017 року. Копію постанови отримано відповідачем 13.11.2017 року.

Апеляційну скаргу подано до суду першої інстанції 28.03.2018 року, тобто з пропуском строку, встановленого ч. 2 ст. 186 КАС України в редакції, що діяла до 15.12.2017 року.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2018 року набрала законної сили та відповідачем не оскаржена.

В рішенні по справі "Устименко проти України" (Заява № 32053/13) Європейський суд з прав людини, зокрема, вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі "Рябих проти Росії" (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, пп. 51 і 52, ECHR 2003-X) (п. 46 рішення).

Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (див. рішення у справі "Пономарьов проти України" (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 41, від 3 квітня 2008 року) (п. 47 рішення).

Рішення Європейського суду з прав людини відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" мають в Україні значення джерела права.

На думку суду, держава, приймаючи певні правові норми щодо сплати судового збору, взяла на себе відповідні зобов'язання щодо його сплати при зверненні до суду суб'єктів владних повноважень, у тому числі органами фіскальної служби.

Слід зазначити й про те, що одним із принципів адміністративного судочинства є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.

Обов'язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. При цьому, судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин (у тому числі органами державної влади) своїх прав та обов’язків, передбачених законами України.

Таким чином, неналежна організація розрахунків чи фінансування суб'єкта владних повноважень, необхідного для виконання вимог процесуального закону - КАС України в частині надання документу про сплату судового збору, не може бути поважною підставою пропуску ним строку апеляційного оскарження.

Крім того, слід зазначити, що відповідачем не було надано суду доказів, які б підтверджували неможливість сплати судового збору.

Отже, поважних підстав пропуску строку апеляційного оскарження відповідач не навів.

Відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч. 2 ст. 132 КАС України).

Підпунктом 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що ставка судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач сплатив судовий збір в сумі 704 грн. На час подання відповідачем апеляційної скарги у цій справі ставка судового збору становила 960 грн. (1600*0,4*1,5).

Отже, відповідач має доплатити судовий збір в сумі 256 грн.

Враховуючи викладене, апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2017 р. слід залишити без руху та надати позивачу строк упродовж десяти днів з дня вручення ухвали для усунення зазначених недоліків апеляційної скарги.

Керуючись ст. 298, п. 13 Перехідних положень КАС України, суддя, -

ухвалив:

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2017 р. у справі № П/811/1693/17 залишити без руху.

Надати Головному управлінню Держгеокадастру у Кіровоградській області строк упродовж десяти днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме:

- вказати інші підстави для поновлення строку апеляційного оскарження постанови Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2017 р.;

- надати докази сплати судового збору додатково в сумі 256 грн. (реквізити для сплати судового збору - одержувач: УДКСУ у Шевченківському районі м. Дніпра; рахунок отримувача: 31217206781004; код класифікації доходів бюджету: 22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37989274; банк отримувача: ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області; код банку отримувача (МФО): 805012; призначення платежу: "*;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за апеляційною скаргою ______ (ПІБ чи назва установи, організації заявника апеляційної скарги), Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд").

Роз'яснити Головному управлінню Держгеокадастру у Кіровоградській області , що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Панченко