Рішення № 73602259, 23.04.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/445/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2018 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Радчука А.А.,

за участю секретаря - Марчук Ю.В.,

за участю сторін: позивача - ОСОБА_1

представник позивача - ОСОБА_2

представника відповідача - ОСОБА_3

третьої особи - не з’явилась

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду справу за позовом ОСОБА_1 (65042, м. Одеса, вул. 5-та пересипська, 5, РНОКПП НОМЕР_1) до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (65009, м. Одеса, вул. Черняховського, 6, код ЄДРПОУ 40199728), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_4 (65042, м. Одеса, вул. 5-та Пересипська, 5, РНОКПП НОМЕР_2) про визнання протиправними та скасування наказів,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі – Позивач або ОСОБА_1А.) з адміністративним позовом до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (далі – Відповідач або Управління ДАБК ОМР) про визнання протиправними та скасування наказів №01-13/494 та № 01-10/495 від 07.12.2017 року.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначив, що на підставі акту, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час,виконання підготовчих та будівельних робіт, доповідної записки головного спеціаліста інспекційного відділу №2 ОСОБА_5 в.о. начальника управління ОСОБА_6 видані наказ № 01-13/494ДАБК від 07.12.2017 року про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт та наказ № 01-10/495ДАБК від 07.12.2017 року про скасування реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

Позивач зазначає, що наказ Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про проведення позапланової перевірки вона не отримувала, направлення на проведення перевірки Позивачу не пред'являлося, перевірка здійснювалася за її відсутності.

Позивач вважає, що неповідомлення Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про початок та строки проведення позапланової перевірки, здійснення перевірки за відсутності Позивача, призвело до того, що вона не могла фактично перевірити повноваження посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю, які здійснювали позапланову перевірку, та вимагати від них дотримання вимог законодавства. Окрім того, Позивач була позбавлена можливості бути присутньою під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Посадові особи Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю не ознайомили Позивача, як суб'єкта містобудування, з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством.

Крім того, Позивач зазначає, що позапланова перевірка була проведена Управлінням державного архітектурно-будівельного контрою Одеської міської ради у 2017 році, а її безпосереднім предметом стала Декларація про початок виконання будівельних робіт від 18.11.2013 року та Декларація про готовність об'єкта до експлуатації від 21.01.2014 року, тобто перевірка проведена через 4 роки з дня реєстрації відповідного документу, у зв’язку з чим Позивач вважає, що Відповідачем не було дотримано строки для проведення позапланової перевірки додатково підтверджує незаконність проведеної перевірки.

Ухвалою суду від 19.02.2018 року відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного провадження.

Ухвалою суду від 20.03.2018 року, занесеною до протоколу судового засідання, було залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, ОСОБА_4 (далі – Третя особа або ОСОБА_4П.).

03.04.2018 року від представника Відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив у задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі, зазначивши, що про проведення позапланової перевірки норми Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 не вимагають повідомлення забудовника-фізичну особу.

Крім того, 3-х місячний строк для проведення перевірки відповідачем не порушено, так як перевірялись Декларації Позивача з перевіркою достовірності даних шляхом їх звіряння з вихідними даними, та в направленні на проведення позапланової перевірки вказана підстава для її проведення.

За результатами проведеної позапланової перевірки встановлено, що Позивачем внесено недостовірні дані в декларацію про початок виконання будівельних робіт № 082133220291 від 18.11.2013 року та в декларацію про готовність об’єкта до експлуатації № ОД 142140210370 від 21.01.2014 року, у зв’язку з чим за результатами позапланової перевірки, на підставі акту перевірки та доповідної головного спеціаліста інспекційного відділу №2 ОСОБА_5 правомірно прийнято два накази про скасування зазначених декларацій.

Крім того, 03.04.2018 року від Третьої особи до суду надійшли письмові пояснення, в яких ОСОБА_4 просила у задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі, зазначивши, що Позивачем внесено недостовірні дані в декларації про початок виконання будівельних робіт № 082133220291 від 18.11.2013 року та про готовність об’єкта до експлуатації № ОД 142140210370 від 21.01.2014 року. Відповідач, приймаючи оскаржувані по дані справі накази, як єдиний компетентний орган здійснив захист порушених прав ОСОБА_4, скасувавши реєстрацію декларацій ОСОБА_1 щодо будівництва двоповерхового житлового будинку. Наведені Позивачем у позовній заяві доводи щодо нібито наявності процесуальних порушень жодним чином не спростовують фактів того, що декларація про початок виконання будівельних робіт від 18.11.2013р. за № ОД 082133220291 та декларація про готовність об’єкта до експлуатації від 21.01.2014р. за №ОД 142140210370 містять недостовірні дані та що збудований Позивачем житловий будинок не є об’єктом самочинного будівництва.

В судовому засіданні 18.04.2018 року Позивач та його представник підтримали адміністративний позов у повному обсязі та просили задовольнити його з підстав, викладених в тексті позовної заяви.

В судовому засіданні 18.04.2018 року представник Відповідача заперечував проти адміністративного позову та просив відмовити у його задоволенні у повному обсязі з підстав, викладених в тексті відзиву.

В судовому засіданні 18.04.2018 року представник Відповідача заперечував проти адміністративного позову та просив відмовити у його задоволенні у повному обсязі з підстав, викладених в тексті відзиву.

Представник Третьої особи в судове засідання, яке відбулось 18.04.2018 року не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином та своєчасно. Від представника Третьої особи до суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов та заперечення на нього, судом встановлено наступне.

Відповідно до статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та згідно з Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553, на підставі наказу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради № 01-13/251ДАБК від 29.06.2017 року та звернення фізичної особи ОСОБА_4 № 01-10/503-ЗГ від 13.10.2017 року про порушення суб’єктом містобудування вимог містобудівного законодавства за адресою: м. Одеса, вул. 5-та Пересипська, 5, було проведено перевірку дотримання суб’єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об’єкті: м. Одеса, вул. 5-та Пересипська, 5.

Відповідно до Направлення № 001174 від 27.10.2017 року, для виїзду за адресою: м. Одеса, вул. м. Одеса, вул. 5-та Пересипська, 5, направляється посадова особа Управління для здійснення позапланової перевірки та складання матеріалів перевірки, строк перевірки 22.11.2017-01.12.2017 року.

Під час виїзду за адресою: м. Одеса, вул. 5-та Пересипська, 5, було зафіксовано факт здійснення ОСОБА_1 будівництва житлового двоповерхового будинку. Фактично будівельні роботи завершені та не виконуються.

За результатами проведеної перевірки було складено акт перевірки №001174 (далі – Акт перевірки) яким встановлено, що ОСОБА_1 внесено недостовірні дані в декларації про початок виконання будівельних робіт № ОД 082133220291 від 18.11.2013 року щодо експертизи проекту будівництва та в декларацію про готовність об’єкта до експлуатації № ОД 142140210370 від 21.01.2014 року щодо земельної ділянки, чим порушено ч. 10 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а також що ОСОБА_1 внесено недостовірні дані в декларацію про готовність об’єкта до експлуатації № ОД 142140210370 від 21.01.2014 року щодо земельної ділянки, чим порушено ч. 10 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

На підставі Акту перевірки Відповідачем було прийнято накази №01-13/494 від 07.12.2017 року про скасування декларації про початок виконання будівельних робіт № ОД 082133220291 від 18.11.2013 року та № 01-10/495 від 07.12.2017 року про скасування декларації про готовність об’єкта до експлуатації № ОД 142140210370 від 21.01.2014 року.

Не погодившись із вказаними наказами, Позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Правовідносини, що виникли між сторонами у даній адміністративній справі врегульовано нормами Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - Порядок №553).

Відповідно до статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», державний архітектурно-будівельний контроль сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно п. 2 Порядку № 533, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: 1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об’єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; 2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; 3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.

Відповідно п. 5 Порядку № 533, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Відповідно до положень п. 7 Порядку №533, позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є, серед іншого: необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об’єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Суд зазначає, що посилання Позивача на абз. 4 п. 7 Порядку № 533 стосовно необхідності проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об’єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів є помилковим, оскільки позапланова перевірка за адресою: м. Одеса, вул. м. Одеса, вул. 5-та Пересипська, 5 відбувалась на підставі абз. 8 п. 7 Порядку №533 у зв’язку зі зверненням фізичної особи ОСОБА_4 про порушення Позивачем, як суб’єктом містобудування, вимог містобудівного законодавства.

Також суд погоджується з доводами Відповідача щодо правомірності неповідомлення Позивача про проведення позапланової перевірки, оскільки Порядком №533 передбачено обов’язок лише надсилати повідомлення про проведення планової перевірки суб’єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв’язку або вручати особисто під розписку керівнику суб’єкта містобудування чи його уповноваженій особі із зазначенням дати початку та дати закінчення перевірки не пізніше ніж за десять днів до її початку (абз. 6 п. 12 Порядку №533).

Проте надаючи оцінку діям посадових осіб Відповідача під час здійснення заходів архітектурно будівельного контролю суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 9 Порядку №533, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

Відповідно до абз. 11 п. 7 Порядку № 533, під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

Як зазначено в Акті перевірки ОСОБА_1 брала участь в проведенні заходу Державного Нагляду (контролю).

Відповідно до положень п. 12 Порядку №533, посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані: у повному обсязі, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством; дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб'єктами господарювання та фізичними особами; ознайомлювати суб'єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством; у разі відмови суб’єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відмови суб’єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, відсутності суб’єкта містобудування, якому у визначений цим Порядком строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об’єкті під час перевірки складається відповідний акт.

Відповідно до п. 16 Порядку №533, за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

Відповідно до п. 18 Порядку №533, керівникові кожного суб’єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта. Один примірник акта перевірки залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю. ОСОБА_7 перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб’єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки. Завірена належним чином копія акта, складеного посадовими особами органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами проведеної на об’єкті будівництва перевірки, щодо невиконання приписів, виданих органом державного архітектурно-будівельного контролю генеральному підряднику (підряднику), стосовно порушень вимог нормативно-правових актів, будівельних норм та нормативних документів у сфері містобудівної діяльності, затверджених проектних рішень під час будівництва об’єктів та/або зупинення підготовчих та будівельних робіт надсилається до апарату Держархбудінспекції як органу ліцензування для прийняття відповідного рішення.

Відповідно до п. 21 Порядку №533, якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Як вбачається з акту перевірки, він не підписаний ОСОБА_1, при цьому відповідного запису посадової особи органу державного архітектурно-будівельного контролю в акті перевірки про відмову суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки, не зроблено.

За умови, що ОСОБА_1 брала участь в проведенні заходу Державного Нагляду (контролю), про що зазначено в тексті Акту перевірки, посадова особа Відповідача зобов’язана була зробити такий запис.

У зв’язку з чим суд дійшов висновку про порушення посадовими особами відповідача абз. 2 п. 21 Порядку № 533.

При цьому Відповідачем не надано жодних доказів що підтверджують присутність позивача під час проведення перевірки.

Крім того Відповідачем не надано жодних доказів надсилання Позивачу ОСОБА_7 перевірки рекомендованим листом з повідомленням, що є порушенням абз. 3 п. 21 Порядку № 533.

За таких обставин, з урахуванням протиріч, наявних в акті перевірки, а також недотриманням окремих вимог Порядку №533 суд дійшов висновку, що Відповідачем було порушено порядок проведення перевірки дотримання суб’єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

З наведених підстав суд дійшов висновку, що накази №01-13/494 та № 01-10/495 від 07.12.2017 року підлягають скасуванню, оскільки вони були прийняті Відповідачем на підставі висновків Акту перевірки, під час проведення якої були допущені процедурні порушення, які вплинули на можливість Позивача захистити свої права.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України” від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бендерський проти України» від 15 листопада 2007 року, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов’язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.

Згідно з статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача. У таких справах суб’єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав Відповідачем у справі, або якщо Відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем, за звернення до суду з даним адміністративним позовом, було сплачено судовий збір у розмірі 1409,60 грн.

У зв’язку з задоволенням даного адміністративного позову суд дійшов висновку про стягнення з Відповідача на користь Позивача судових витрат зі сплати судового збору в розмірі по 1409,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 9, 72, 77, 90, 139, 205, 229, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 (65042, м. Одеса, вул. 5-та пересипська, 5, РНОКПП НОМЕР_1) до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (65009, м. Одеса, вул. Черняховського, 6, код ЄДРПОУ 40199728), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_4 (65042, м. Одеса, вул. 5-та Пересипська, 5, РНОКПП НОМЕР_2) про визнання протиправними та скасування наказів – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради №01-13/494 від 07.12.2017 року.

Визнати протиправним та скасувати наказ Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради № 01-10/495 від 07.12.2017 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (65009, м. Одеса, вул. Черняховського, 6, код ЄДРПОУ 40199728) на користь ОСОБА_1 (65042, м. Одеса, вул. 5-та пересипська, 5, РНОКПП НОМЕР_1) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1409 (тисяча чотириста дев’ять) грн. та 60 копійок.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст. ст. 293, 295 КАС України.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 23.04.2018 року.

Суддя А.А. Радчук.

.