Рішення № 73601641, 26.03.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26 березня 2018 року о/об 10 год. 59 хв.Справа № 808/426/18 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О. при секретарі Гудименко Я.А., розглянувши у місті Запоріжжі за правилами спрощеного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 (69118, АДРЕСА_1; ІПН НОМЕР_1)

до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.166; код ЄДРПОУ 39396146)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1П.) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області (надалі - відповідач, ГУ ДФС у Запорізькій області), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.10.2017 №0017621-13-05-0827, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2016 рік на суму 36665 грн. 17 коп.

У позові зазначено, що 01.11.2017 ОСОБА_1 отримав податкове повідомлення-рішення від 19.10.2017 за №0017621-13-05-0827, прийняте ГУ ДФС у Запорізькій області, яким визначено податкове зобов'язання за 2016 рік в сумі 36665,17 грн. з призначенням платежу "податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізособами, які є власниками об'єктів". Не погоджуючись з цим податковим повідомленням-рішенням від 19.10.2017 за №0017621-13-05-0827, позивач 10.11.2017 звернувся зі скаргою до ДФС України з проханням скасувати його. 20.12.2017 позивач отримав відповідь - Рішення про результати розгляду скарги від 14.12.2017 за №16771/Б/99-99-11-02-01-14, яким податкове повідомлення-рішення від 19.10.2017 за №0017621-13-05-0827 залишено без змін, а скаргу ОСОБА_1 - без задоволення. Позивач вважає, що податкове повідомлення-рішення від 19.10.2017 за №0017621-13-05-0827, прийняте ГУ ДФС у Запорізькій області, на суму 36665,17 грн. є протиправним та підлягає скасуванню. Плановим відповідно до пп.12.3.4 п.12.3 ст.12 Податкового кодексу України є період після того, в якому приймається відповідне рішення ради. Наведеною нормою передбачено обов'язок місцевої ради опублікувати рішення про встановлення місцевого податку, а також наслідки несвоєчасного опублікування відповідного рішення. При цьому норма розрізняє період опублікування рішення ради (це період, який передує плановому), плановий період (в якому планується встановити місцевий податок) і наступний період, (тобто період, який є наступним за плановим). Кожен із цих періодів має самостійне правове значення. При цьому такі періоди не можуть співпадати в часі. Зокрема, не може бути плановим період, в якому було прийняте та опубліковане відповідне рішення ради. Плановим у будь-якому разі може бути лише той період, який є наступним після періоду опублікування рішення ради. Якщо таке рішення не буде опубліковано до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому підлягає застосуванню відповідний податок, таке рішення застосовується з початку наступного бюджетного періоду за тим, в якому планувалося запровадити відповідний податок. Отже, з метою реалізації зазначених повноважень Рішенням Запорізької міської ради №5 від 28.01.2015 затверджено "Положення про податок на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки)" (далі по тексту позову - Положення). 30.06.2015 рішенням Запорізької міської ради №30 до цього Положення внесені зміни, якими пункт 2.5 частини 2 доповнити підпунктом 2.5.2 наступного змісту: "ставка податку для об'єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, починаючи з 1 січня 2016 року становить 2 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування. Пункт 2.4.1 Положення встановлює, що база оподаткування об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується: а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів; б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 250 кв. метрів. Враховуючи, що площа належного ОСОБА_1 будинку складає 584 кв.м., то після зменшення на 250 кв.метрів, оподаткуванню підлягає 334 кв.м. Отже, ставка податку на об'єкти житлової та нежитлової нерухомості повинна бути два відсотки розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного (податкового) року за 1 квадратний метр бази оподаткування - у 2016 році. Таким чином, розмір податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів, за 2016 рік для ОСОБА_1, як власника будинку №21 по вул.Оріхівська бухта у м.Запоріжжя повинен складати 9205,04 грн. Проте, податкове повідомлення-рішення від 19.10.2017 №0017621-13-05-0827, прийняте відповідачем з врахуванням Рішення Запорізької міської ради №30 від 26.02.2016, яке було оприлюднене 26.02.2016 та яким змінено п.2.7.1 Положення щодо порядку обчислення суми податку, а саме: доповнено, що сума податку, розрахована відповідно до підпунктів "а"-"г" цього підпункту, починаючи з 1 січня 2016 року збільшується на 25000 гривень на рік за кожен такий об'єкт житлової нерухомості (його частку). Вважаю, що Рішення Запорізької міської ради №30 від 26.02.2016, яке було оприлюднене 26.02.2016 та яким було змінено п.2.7.1 Положення щодо порядку обчислення суми податку, враховуючи положення ч.1 ст.58 Конституції України та пп.12.3.4 п.12.3 ст.12 Податкового кодексу України, буде застосовуватися, починаючи з наступного бюджетного року. Що стосується посилання ДФС України на п.4 розділу II "Прикінцеві положення" Закону України №909-VІІІ від 24.12.2015 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році», то ця норма не повинна застосовуватися до спірних правовідносин. Отже, ця норма може застосовуватися у разі відсутності рішення місцевого органу про встановлення місцевих податків та зборів на 2016 рік. Запорізькою міською радою рішенням від 30.06.2015 №30 вже було встановлено розмір місцевого податку для оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості. Даною нормою Закону України №909-VІІІ від 24.12.2015 не вносились зміни до Податкового кодексу України, а тому в силу приписів пункту 7.3 статті 7 цього ж Кодексу вона не може застосовуватись до спірних правовідносин.

Позивач просив позов задовольнити.

Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву (а.с.23-26), в якому зазначено, що згідно даних ІТС «Податковий блок» та інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що позивачу на праві спільної сумісної власності належить: 1) квартира, загальною площею 68,52 кв.м., (місцезнаходження: АДРЕСА_2), та 2) житловий будинок, загальною площею 584 кв.м., (місцезнаходження: вул.Оріхівська бухта, буд.21), що підтверджується копією інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкту нерухомого майна. За правилами п.5 розділу XIX «Прикінцеві положення» Податкового кодексу України органи місцевого самоврядування мають забезпечити у місячний термін з дня набрання чинності цим Кодексом (01.01.2011) прийняття рішень щодо встановлення місцевих податків і зборів, визначених цим Кодексом. У разі не встановлення місцевих податків і зборів, передбачених п.10.3 ст.10 цього Кодексу, рішеннями місцевого самоврядування такі податки і збори сплачуються платниками у порядку, встановленому цим Кодексом за мінімальними ставками та без застосування відповідних коефіцієнтів. З метою реалізації наданих повноважень, у відповідності до норм податкового законодавства, Рішенням Запорізької міської ради від 28.01.2015 №5 (з урахуванням змін внесених Ршенням Запорізької міської ради від 30.06.2015 №5, від 26.02.2016 №30) на території м.Запоріжжя встановлений податок на майно та визначено основні його елементи. Зокрема в Положенні про податок на майно зазначено, що ставка податку для об'єктів житлової нерухомості становить 2 відсотка від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року та база оподаткування для об'єктів житлової нерухомості зменшується для різних типів об'єктів житлової нерухомості на 180 кв.м. Відповідно до ст.8 Закону України №928-VIII від 25.12.2015 "Про Державний бюджет України на 2016 рік" розмір мінімальної заробітної плати у 2016 році у місячному розмірі станом на 1 січня становить 1378 гривень. Відповідно до пп."ґ" пп.266.7.1 п.266.7 ст.266 Податкового кодексу України за наявності у власності платника податку об'єкта (об'єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи - платника податку, загальна площа якого перевищує 300 квадратних метрів (для квартири) та/або 500 квадратних метрів (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів "а"-"г" цього підпункту, збільшується на 25000 гривень на рік за кожен такий об'єкт житлової нерухомості (його частку). На виконання вимог ст.ст.54, 58 Податкового кодексу України, ГУ ДФС у Запорізькій області сформовано оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0017621-13-05-0827 від 19.10.2017, яке направлено позивачу засобами поштового зв'язку та отримано ним 01.11.2017. На підставі наведених вище доводів, досліджених документів, посилаючись на чинне на час виникнення спірних правовідносин законодавство ГУ ДФС у Запорізькій області вважає, що підстави для задоволення позовних вимог позивача - відсутні.

Відповідач проти позову заперечував.

Розглянувши матеріали справи, суд з'ясував наступне.

Як з’ясовано судом і не заперечується сторонами, за ОСОБА_1 відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкту нерухомого майна зареєстровано 2 об'єкти нерухомого майна: 1) квартира, загальною площею 68,52 кв.м. (житловою площею 42,5 кв.м.), за адресою: АДРЕСА_1), та 2) житловий будинок, загальною площею 584 кв.м. (житловою площею 276.3 кв.м.), за адресою: м.Запоріжжя, вул.Оріхівська бухта, буд.21 (а.с.30-31).

Відділом адміністрування доходів і зборів з фізичних осіб та єдиного внеску території обслуговування Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області 19.10.2017 сформовані податкові повідомлення-рішення форми «Ф»: №0017621-13-05-0827 від 19.10.2017 на суму 36665 грн. 17 коп. та №0017622-13-05-0827 від 19.10.2017 на суму 1367 грн. 49 коп. щодо нарахування зобов'язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (а.с.27-28).

Вказані податкові повідомлення-рішення підписані начальником відділу адміністрування податків і зборів з фізичних осіб та єдиного внеску Головного управління ДФС у Запорізькій області ОСОБА_2

Станом на 19.02.2018 в АІС «Податковий блок», розділі «Облік платежів», підрозділі «Ведення ІКП» за податковим номером НОМЕР_1 (ОСОБА_1) відображено не сплату до бюджету грошових зобов'язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за обома податковими повідомленнями-рішеннями: №0017621-13-05-0827 від 19.10.2017 (який становить предмет спору у даній справі) і №0017622-13-05-0827 від 19.10.2017, який не оскаржуються позивачем (а.с.29).

Судом досліджено Технічний паспорт на житловий будинок №21 по вул.Оріхівська бухта у м.Запоріжжі та інші документи, надані позивачем (а.с.35-47).

Позовні вимоги не підлягають задоволенню з урахуванням викладеного вище та виходячи з наступного.

У пп.266.1.1 п.266.1 ст.266 Податкового кодексу України зазначено, що платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Відповідно до пп.10.1.1 п.10.1 ст.10 Податкового кодексу України до місцевих податків належить податок на майно.

Як зазначено у п.8.3 ст.8 Податкового кодексу України, до місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень, і є обов’язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

Згідно з пп.12.3.4 п.12.3 ст.12 Податкового кодексу України рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

При цьому, п.4 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України від 24.12.2015 за №909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» установлено, що в 2016 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів на 2016 рік не застосовуються вимоги, встановлені підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України та Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

У ч.1 ст.3 Бюджетного кодексу України зазначено, що бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.

Об’єктом оподаткування є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (пп.266.2.1 п.266.2 ст.266 Податкового кодексу України).

Базою оподаткування є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (пп.266.3.1 п.266.3 ст.266 Податкового кодексу України).

База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (пп.266.3.2 п.266.2 ст.266 Податкового кодексу України).

Відповідно до пп.266.4.1 п.266.4 ст.266 Податкового кодексу України база оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи - платника податку, зменшується: а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів; б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів; в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів. Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).

Ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує три відсотки розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування (пп.266.5.1 п.266.5 ст.266 Податкового кодексу України (у редакції на яка діяла протягом 2016 року)).

У пп.266.6.1 п.266.1 ст.266 Податкового кодексу України зазначено, що базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Відповідно до Рішення №5 від 28.01.2015 Запорізької міської ради "Про затвердження Положення про податок на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки)" ставки податку для об'єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних осіб встановлено у розмірі 2 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування (27,56 грн.).

Враховуючи зазначене, матеріали справи, бюджетний період, в якому починає застосовуватись "податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки", є 2016 рік, за який відповідачем і нараховано ОСОБА_1 відповідний податок.

Суд не погоджується з думкою позивача про те, що оскільки Рішення Запорізької міської ради №30 від 26.02.2016 офіційно оприлюднене до 15.07.2016, тому 2016 рік є роком, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування цього елементу податку, тобто - 2017 року.

Як передбачено пп."в"-"ґ" пп.266.7.1 п.266.7 ст.266 Податкового кодексу України, обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у такому порядку: … в) за наявності у власності платника податку об'єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об'єктів, зменшеної відповідно до підпункту "в" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку; г) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів "б" і "в" цього підпункту, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об'єктів житлової нерухомості; ґ) за наявності у власності платника податку об'єкта (об'єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи - платника податку, загальна площа якого перевищує 300 квадратних метрів (для квартири) та/або 500 квадратних метрів (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів "а"-"г" цього підпункту, збільшується на 25000 гривень на рік за кожен такий об'єкт житлової нерухомості (його частку). Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об'єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

Сумарна загальна площа об'єктів житлової нерухомості, які є власністю ОСОБА_3, становить 652,52 кв.м. База оподаткування зменшена на 180 кв.м. (згідно пп.266.4.1 п.266.4 ст.266 Податкового кодексу України) і становить 472,52 кв.м. Сума податку, виходячи із сумарної загальної площі та відповідної ставки податку становить 38032,66 грн. Пропорційно до питомої ваги загальної площі вищезазначених об'єктів сума податку розподілена контролюючим органом відповідно до пп."в"-"г" пп.266.7.1 п.266.7 ст.266 Податкового кодексу України на: а) 36665 грн. 17 коп. - для житлового будинку №21 по вул.Оріхівська бухта у м.Запоріжжі; б) 1367 грн. 49 коп. - для квартири АДРЕСА_3.

У суду відсутні зауваження щодо вирахувань, здійснених контролюючим органом відповідно до пп."в"-"г" пп.266.7.1 п.266.7 ст.266 Податкового кодексу України.

Відповідно до Розрахунку податкового зобов'язання до податкових повідомлень-рішень (а.с.28) загальна площа об'єкта нерухомого майна (житлового будинку №21 по вул.Оріхівська бухта у м.Запоріжжі) становить 584 кв.м., яка перевищує передбачені пп."ґ" пп.266.7.1 п.266.7 ст.266 Податкового кодексу України 500 кв.м.

Відтак і збільшення на 25000 грн. 00 коп. суми податку, розрахованої відповідно до пп."в"-"г" пп.266.7.1 п.266.7 ст.266 Податкового кодексу України на 2016 рік для ОСОБА_1, є законним і обґрунтованим.

Власність зобов'язує (ч.4 ст.319 Цивільного кодексу України).

Наявність затримки у формуванні податкового повідомлення-рішення №0017621-13-05-0827 від 19.10.2017 не вливає на обов’язок ОСОБА_1 сплатити податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Аналогічного, за змістом висновку дійшла і колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 19.09.2011 по справі №21-130а11.

З урахуванням приписів ч.2 ст.2 КАС України суд оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення №0017621-13-05-0827 від 19.10.2017 прийнято відповідачем обґрунтовано, з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, розсудливо, а отже є правомірним.

У ст.19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч.1 ст.9 КАС України).

Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене вище, позовні вимоги ОСОБА_1 є не обґрунтованими і не підлягають задоволенню. Доводи позивача не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи (ч.1 ст.132 КАС України).

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 77, 132, 143, 243-246 КАС України, суд, –

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.255 КАС України.

Рішення суду першої інстанції оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст.292, 295, 297 КАС України.

Повний текст судового рішення складено 26.03.2018.

Суддя О.О. Прасов