Рішення № 73601492, 04.04.2018, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2018 року м.Житомир справа № 806/3074/17

категорія 6.1

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Романченка Є.Ю.,

секретар судового засідання Ткачук А.В.,

за участю: позивача - ОСОБА_1, представника позивача - ОСОБА_2,

відповідача - ОСОБА_3,

представника відповідача - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного спеціаліста сектору по проведенню перевірок Управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради ОСОБА_3, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради про визнання незаконними і протиправними дій по винесенню припису № 42/17 від 13.10.2017 та скасування його,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, у якому, враховуючи ухвалу суду від 04.12.2017, просить визнати незаконними і протиправними дії Головного спеціаліста сектору по проведенню перевірок Управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради ОСОБА_3 по винесенню припису № 42/17 від 13.10.2017 щодо нього з приводу демонтажу прибудови АДРЕСА_1 та скасувати його.

У обґрунтування заявлених позовних вимог ОСОБА_1 указував, що дії головного спеціаліста секатору по проведенню перевірок управління державного архітектурно – будівельного контролю Житомирської міської ради з винесення припису № 42/17 від 13.10.2017 по знесенню реконструкцій і прибутови АДРЕСА_2 до попереднього стану є незаконними, оскільки не відповідають ч. 1 ст. 38 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”, які порушують його права та законні інтереси. Позивач стверджував, що відповідач у приписі не зазначив конкретні його порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затверджено проекту, чим вийшов за межі свої прав в повноважень. На думку позивача, висновки в технічному звіті Державного науково – дослідного та проектно – вишукавального інституту “НДІПРОЕКТТРЕКОНСТРУКЦІЯ” Житомирського філіалу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово – комунального господарства України № 115-2017-ТЗ спростовують необхідність винесення спірного припису.

Ухвалою суду відкрито провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1, закінчено підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду на 20.12.17.

20 грудня 2017 р. судом постановлено ухвалу, якою задоволено заяву позивача та відкладено розгляд справи, призначено нове судове засідання на 18.01.18.

Ухвалою суду від 18.01.18 до участі в справі залучено співвідповідача – Управління державного архітекрутно – будівельного контролю Житомирської міської ради і відкладено розгляд справи на 08.02.18.

Протокольною ухвалою від 08.02.18 задоволено клопотання представника позивача та позивача про відкладення розгляду справи. Відкладено судовий розгляд до 28.02.18.

В судовому засіданні 28.02.18 оголошено перерву до 14.03.18.

Ухвалою суду від 14.03.18 клопотання позивача про призначення і проведення експертизи в адміністративній справі залишено без задоволення. Також у судовому засіданні 14.03.18 оголошено перерву до 26.03.18, яку в подальшому продовжено до 04 квітня 2018 р.

Позивач і його представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили позов задовольнити, з підстав викладених у позові та відповіді на відзив.

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила суд відмовити у задоволенні позову, посилаючись на міркування наведені у відзиві. Пояснила, що її дії щодо проведення перевірки та складення оскаржуваного припису є правильними та правомірними, оскільки вона виконувала свої обов'язки та діяла відповідно до законодавства. Стверджувала, що припис від 13.10.17 № 42/17 видано відповідно до пп. 3 Постанови Кабінету Міністрів України № 553, оскільки ОСОБА_1 не виконано умов припису з вимогою усунути правопорушення, згідно вимог чинного законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів правил на об'єкті за адресою: АДРЕСА_3.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала, просила суд відмовити в задоволенні позову, на підставі аргументів наведених письмово у відзиві від 07.02.18. Зазначила, що припис від 13.10.17 є правомірним, оскільки позивач станом на день його прийняття не подав до Управління повідомлення про початок виконання будівельних робіт, на виконання раніше виданого припису від 27.12.2016. Наголошувала, що Управління наділено достатніми повноваженнями для проведення перевірок та за їх результатами притягувати до відповідності осіб, що порушили вимоги законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил під час будівництва, порушенням законодавства під час планування та забудови території та невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб органів держархбудконтролю.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити, з таких підстав.

Безспірно встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_4 до якої здійснено прибудову з розмірами в осях 9,50х5,60 м та надбудову над усіма приміщеннями першого поверху.

27 грудня 2016 р., за результатами позапланової перевірки, проведеної на об'єкті: двоповерхова прибудова до квартири № 3 в житловому будинку за адресою: м. Житомир, вул. Шпаковська, 8, якою встановлено, що ОСОБА_1 виконані будівельні роботи з будівництва двоповерхової прибудови до належної квартири за адресою: АДРЕСА_5, без отримання дозвільного документа на виконання будівельних робіт, Головним спеціалістом сектору по проведенню перевірок Управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради ОСОБА_3 винесено припис № 4/16 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Припис містив вимогу: усунути правопорушення згідно вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об’єкті за адресою: АДРЕСА_5, у термін до 27 січня 2017 року.

29 вересня 2017 року Начальником Управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради видано направлення для проведення позапланової перевірки № 174/17, яким головні спеціалісти сектору по проведенню перевірок Управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради ОСОБА_3 та ОСОБА_5 направлені для здійснення позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва за адресою: АДРЕСА_5, ОСОБА_1 на підставі наказу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради № 9 від 21.11.2016 та абз. 6 п. 7 «Порядку здійснення державного архітектурно – будівельного контролю», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23.05.2011; виконання припису.

На виконання наказу та направлення, з 29 вересня до 12 жовтня 2017 року головними спеціалістами сектору по проведенню перевірок Управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради ОСОБА_3 та ОСОБА_5 проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об'єкті: двоповерхова прибудова до квартири № 3 в житловому будинку за адресою: м. Житомир, вул. Шпаковська, 8, ОСОБА_1.

За результатами проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт складено акт і протокол про адміністративне правопорушення.

У розділі 6 акту перевірки зафіксовано, що станом на 12.10.17 гр. ОСОБА_1 не виконано умов раніше виданого припису № 4/16 від 27.12.2016.

13 жовтня 2017 року Головним спеціалістом сектору по проведенню перевірок Управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради ОСОБА_3 видано ОСОБА_1 припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил № 42/17.

Припис обґрунтовано тим, що за результатами позапланової перевірки, проведеної на об'єкті: двоповерхова прибудова до квартири № 3 в житловому будинку за адресою: м. Житомир, вул. Шпаковська, 8, встановлено, що ОСОБА_1 не виконано умов припису № 4/16 від 27.12.2016, що є порушенням підпункту "а", "б" пункту 3 частини 3 ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

З метою усунення виявлених порушень, припис містив вимогу усунути вищезазначені правопорушення згідно вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правив: приведення об'єкту до попереднього стану шляхом демонтажу двоповерхової прибудови за адресою: АДРЕСА_6, у термін до 08.12.2017.

Вважаючи, що дії Головного спеціаліста сектору по проведенню перевірок Управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради ОСОБА_3 по винесенню припису є незаконними, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Надаючи правову оцінку спірних правовідносинам, суд виходив з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За правилами частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, яка діє на момент розгляду та вирішення справи, далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до абзацу другого частини першої статті 3 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 № 3038-VI (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі – Закон № 3038-VI), відносини у сфері містобудівної діяльності регулюються Конституцією України, Цивільним, Господарським і Земельним кодексами України, цим Законом, законами України "Про Генеральну схему планування території України", "Про основи містобудування", "Про архітектурну діяльність", "Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду", "Про землеустрій", іншими нормативно-правовими актами.

Згідно зі положеннями частини першої статті 4 Закону № 3038-VI, об'єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та частини, лінійні об'єкти інженерно-транспортної інфраструктури.

В силу приписів частини 2 статті 4 Закону № 3038-VI суб'єктами містобудування є органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи.

Перелік органів, що здійснюють управління у сфері містобудівної діяльності, архітектурно-будівельного контролю та нагляду наведено у статті 6 Закону № 3038-VI.

У відповідності до частини першої зазначеної статті Закону № 3038-VI, управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.

Згідно зі ч. 3 ст. 6 Закону № 3038-VI, до органів державного архітектурно-будівельного контролю належать:

1) структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій;

2) виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.

Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Примірне положення про органи державного архітектурно-будівельного контролю затверджується Кабінетом Міністрів України.

Абазом першим частини першою статті 41 Закону № 3038-VI визначено, що державний архітектурно-будівельний нагляд - сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об'єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.

Згідно зі абз. 2-3 ч. 1 ст. 41 Закону № 3038-VI, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Пунктом 4 абз. 6 ч. 1 ст. 41 Закону № 3038-VI передбачено, що підставами для проведення позапланової перевірки є перевірка виконання суб'єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю.

Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб'єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначає Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений постановою Кабінету міністрів України від 23.05.2011 № 553 (зі змінами та доповненнями, надалі - Порядок № 553).

Відповідно до положень пункту 7 Порядку № 553, позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема: перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органу державного архітектурно-будівельного контролю; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Згідно зі пп. 3 п. 11 Порядку № 553, посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

Аналогічні положення закріплені в пп. "а" п. 3 ч. 3 ст. 41 Закону № 3038-VI.

Пунктом 17 Порядку № 553 визначено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис). У приписі обов'язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

За змістом пп. 1 п. "б" п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 № 280/97-ВР (зі змінами та доповненнями), до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження щодо надання (отримання, реєстрація) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів у випадках та відповідно до вимог, встановлених Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Рішенням Житомирської міської ради від 06.09.2016 № 339 затверджено Положення про Управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради (далі - Положення).

У п. 2.1 Положення визначено, що основним завданням Управління є здійснення відповідно до закону державного архітектурно-будівельного контролю, виконання дозвільних та реєстраційних функцій у сфері містобудівної діяльності.

Згідно зі п. 2.2 Положення, Управління відповідно до покладених на нього завдань, зокрема: надає, отримує, реєструє, повертає документи, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, відмовляє у видачі таких документів, анулює їх, скасовує їх реєстрацію; здійснює державний архітектурно-будівельний контроль за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об’єктів містобудування, проектної документації щодо об’єктів, розташованих у межах м. Житомира; здійснює контроль за виконанням законних вимог (приписів) посадових осіб органів держархбудконтролю.

Підпунктом 3 пункту 3.1 Положення встановлено, що посадові особи Управління для виконання покладених на них завдань під час перевірки мають право: видавати обов’язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт, що не відповідають вимогам законодавства у сфері містобудівної діяльності, зокрема будівельним нормам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Аналіз наведених правових норм свідчить на користь висновку, що Управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради та його посадові особи наділені повноваженнями щодо проведення позапланових перевірок, зокрема, виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органу державного архітектурно-будівельного контролю та у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, видавати приписи про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або приписи про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт.

За наведених обставин, суд вважає, що міркування позивача, наведені у позовній заяві, про те, що оскаржуваний припис винесено із перевищенням повноважень є помилковими.

Стосовно підстав винесення спірного припису.

Як було зазначено вище та встановлено під час судового розгляду припис № 42/17 від 13.10.2017 винесено у зв'язку з невиконанням ОСОБА_1 умов припису № 4/16 від 27.12.2016, а саме не наданням позивачем до Управління державного архітектурно - будівельного контролю Житомирської міської ради дозвільного документа на виконання будівельних робіт (повідомлення про початок (продовження) виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва).

Перевіряючи виконання позивачем припису № 4/16 від 27.12.2016 та, як наслідок, вирішуючи питання відповідності припису № 42/17 від 13.10.17 критеріям, установленим ч. 2 ст. 2 КАС України, суд ураховує наступне.

В силу приписів пункту 14 Порядку № 553, суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Згідно зі ч. 8 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877-V (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Частиною 10 статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 № 3038-VI, у редакції, чинній на момент винесення припису від 27.12.2016, було встановлено, що суб'єкт господарювання має право звернутися до суду щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Зміст наведених правових норм свідчить на користь, що припис органу державного архітектурно-будівельного контролю, не скасований в судовому порядку, є обов'язковим до виконання суб'єктом, якому виданий.

У контексті наведеного суд відмічає, що позивач оскаржував до суду дії Головного спеціаліста сектору по проведенню перевірок Управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради ОСОБА_3 по винесенню припису № 4/16 від 27.12.2016, однак ухвалою суду від 04.12.2017 в даній справі позовну заяву ОСОБА_1 до Головного спеціаліста сектору по проведенню перевірок Управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради ОСОБА_3 в частині визнання незаконними і протиправними дії по винесенню припису № 4/16 від 27.12.2016 та скасування його залишено без розгляду, у зв'язку пропуском строку звернення до суду з таким позовом.

Ухвала суду від 04.12.17 позивачем оскаржена не була та набрала законної сили. Доказів визнання протиправним і скасування припису № 4/16 від 27.12.2016 судом за результатами розгляду іншої справи матеріали справи не містять.

Беручи до уваги викладене, суд приходить до висновку, що припис № 4/16 від 27.12.2016 є чинним, а факт виконання ОСОБА_1 у 2016 році будівельних робіт з будівництва двоповерхової прибудови до квартири № 3 за адресою: м. Житомир, вул. Шпаковська, 8, без отримання дозвільного документа на виконання будівельних робіт підтвердженим.

При цьому факт їх проведення позивачем не заперечується.

Отже, припис № 4/16 від 27.12.2016 підлягав обов'язковому виконанню ОСОБА_1 шляхом усунення визначених у ньому порушень у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, а саме ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 466 від 13.04.2011.

Пунктом першим частини першої статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 № 3038-VI, у редакції, чинній на момент винесення припису від 27.12.2016, було визначено, що замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 2 ст. 34 згаданого Закону, зазначені у частині першій цієї статті документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва.

Згідно зі частиною першою статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 № 3038-VI, у редакції, чинній на момент винесення припису від 13.10.2017, замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об'єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України; видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля".

Механізм набуття права на виконання підготовчих та будівельних робіт визначено Порядком виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. N 466 (зі змінами та доповненнями).

Матеріали справи доказів отримання позивачем відповідного документу, передбаченого ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 № 3038-VI, що дає право на виконання будівельних робіт ані на станом на 27.01.17, ані станом на 12.10.17 не містять. Інформація про отримання позивачем документу, що дає право на виконання будівельних робіт, на час розгляду та вирішення даної справи також у суду відсутня.

За наведених обставин, суд приходить до висновку, що позивачем припис органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 27 грудня 2016 року № 4/16 виконано не було.

Посилання представника позивача у відповіді на відзив та промові в дебатах у обґрунтування позовних вимог на протиправність ненадання відповідачем ОСОБА_1 будівельного паспорта та/або містобудівних умов, на звернення направлені впродовж 2016-2017 року, а також на те, що Департамент містобудування та земельних відносин Житомирської області неправомірно в листах від 19.04.17 № 2209/13 та від 09.10.17 №5919/13 відмовляє у наданні дозвільної документації, суд до уваги не приймає, оскільки доказів визнання таких відмов протиправними в судовому чи адміністративному порядку суду надано не було.

Перевірка таких відмов уповноважених органів на відповідність вимогам чинного законодавства в даній справі є неможливою, позаяк це виходить за межі предмету спору та доказування в ній.

Також суд критично оцінює судження позивача про те, що висновки технічного звіту Державного науково – дослідного та проектно – вишукавального інституту “НДІПРОЕКТТРЕКОНСТРУКЦІЯ” Житомирського філіалу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово – комунального господарства України № 115-2017-ТЗ спростовують необхідність прийняття спірного припису та підтверджують його протиправність, оскільки в розумінні Закону № 3038-VI та Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. N 466 (зі змінами та доповненнями), згаданий технічний звіт не є тим дозвільним документом, що дає право виконувати будівельні роботи певного об’єкту і на тій земельній ділянці, яка передана з цією метою певній особі.

Інших доказів, які б свідчили, що позивач виконав вимоги припису від 27 грудня 2016 року, останнім до суду не надано.

Разом з цим, суд відхиляє аргументи наведені в позові щодо невідповідності припису № 42/17 від 13.10.2017 вимогам ст.ст. 316, 317 та 319 Цивільного кодексу України, зважаючи на слідуюче.

Частиною першою статті 316 Цивільного кодексу України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

У відповідності до ст. 319 вказаного Кодексу, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власність зобов'язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі. Держава не втручається у здійснення власником права власності. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Особливості здійснення права власності на культурні цінності встановлюються законом.

Згідно зі ст. 383 Цивільного кодексу України, власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва. Власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

Частиною першою статті 9 Закону України "Про архітектурну діяльність" від 20.05.1999 № 687-XIV (зі змінами та доповненнями) визначено, що будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Таким чином, власник квартири має право на свій розсуд здійснювати в ній ремонт, змінювати її вигляд та призначення, але за умови, що ці зміни здійснені відповідно до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та інших нормативно – правових актів.

У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, поряд з тим, що на суб'єкта владних повноважень, у випадку, якщо він є відповідачем в адміністративній справі, покладено обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, Кодексом адміністративного судочинства України на кожну сторону, в не залежності від того чи є вона суб'єктом владних повноважень, покладено обов'язок щодо доведення обставин на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Втім, позивач не довів обставин в обґрунтування своїх вимог.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що відповідач, приймаючи оскаржуваний припис, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом №3038-VI та Порядком №553.

Підсумовуючи наведене, суд вважає, що припис Головного спеціаліста сектору по проведенню перевірок Управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради ОСОБА_3 № 42/17 від 13.10.2017 є обґрунтованим та законним.

Отже, позов ОСОБА_1 належить залишити без задоволення.

Зважаючи на висновок суду про відмову в задоволенні позову в повному обсязі, а також ураховуючи положення ст. 139 КАС України, судові витрати стягненню не підлягають.

Керуючись статтями 9, 77, 90, 241 - 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Є.Ю. Романченко

Повне судове рішення складене 16 квітня 2018 року