Постанова № 73598384, 23.04.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@apladm.ki.court.gov.ua

Головуючий суддя у першій інстанції: Руденко А.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2018 року Справа № 823/1868/17

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Епель О.В.,

суддів: Карпушової О.В., Кобаля М.І.,

за участю секретаря Лісник Т.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу приватного підприємства «ТОВ Світ Олія» на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 31 січня 2018 року у справі:

за позовом приватного підприємства «ТОВ Світ Олія»

до Головного управління Державної фіскальної служби

в Черкаській області

про зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство «ТОВ Світ Олія» (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби в Черкаській області (далі - відповідач) про зобов'язання відповідача поновити його реєстрацію як платника податку на додану вартість шляхом внесення запису про відміну анулювання реєстрації до Реєстру платників податку на додану вартість.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 31 січня 2018 року в задоволенні адміністративного позову було відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити постанову про задоволення адміністративного позову в повному обсязі, посилаючись на те, що він має право подавати податкові декларації шляхом надсилання їх поштовою, а також, що підприємство не могло подавати звітність в електронній формі внаслідок зупинення податковим органом дії договору і що відповідачем неправомірног прийнято рішення про анулювання його реєстрації як платника ПДВ.

З цих та інших підстав апелянт вважає, що оскаржуване ним рішення суду прийнято за неповно встановлених обставин справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить залишити її без задоволення, а рішення суду - без змін та наголошує, що подані позивачем податкові декларації свідчать про нульові обсяги вчинених ним оподатковуваних операцій, а з грудня 2016 року по липень 2017 року він взагалі не подавав податкову звітність в електронному вигляді, що в сукупності є підставою для анулювання реєстрації позивача як платника ПДВ відповідно до п. «г» 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України.

Представник апелянта подав клопотання про відкладення розгляду справи, у задоволенні якого судом було відмовлено через відсутність належних правових підстав.

Судова колегія вважає, що в даному випадку наявні правові підстави передбачені КАС України для розгляду апеляційної скарги під час відсутності осіб які не з'явилися.

Крім того, суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішенні від 07.07.1989 р. у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії», в якому Суд зазначив, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 01.05.2013 р. приватне підприємство «ТОВ Світ Олія» (далі - ПП «ТОВ Світ Олія») було зареєстровано платником податку на додану вартість (далі - ПДВ).

Згідно з реєстром від 29.08.2017 р. № 161/23-00-12-0124 позивач направив до Чигиринського відділення Черкаської ОДПІ ГУ ДФС у Черкаській області податкові декларації з ПДВ в електронному вигляді: за серпень 2016 - 19.09.2016 р., за вересень 2016 -17.10.2016 р., за жовтень 2016 - 14.11.2016 р. та за листопад 2016 - 09.12.2016 р., вказавши у них нульові обсяги постачання та придбання товарів і послуг.

01.02.2017 р. між Черкаською ОДПІ ГУ ДФС у Черкаській області (Чигиринське відділення) та ПП «ТОВ Світ Олія» було укладено договір про визнання електронних документів № 1, відповідно до якого Черкаська ОДПІ ГУ ДФС у Черкаській області (Чигиринське відділення) приймала податкову звітність в електронному вигляді.

14.06.2017 р. позивач направив до Чигиринського відділення Черкаської ОДПІ ГУ ДФС у Черкаській області поштою податкову декларацію з ПДВ за травень 2017 року, в якій вказав нульові обсяги постачання та придбання товарів і послуг.

Згідно з відміткою у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення вказана податкова декларація отримана Чигиринським відділенням Черкаської ОДПІ ГУ ДФС у Черкаській області 19.06.2017 р., однак не прийнята, оскільки направлена поштою, а не в електронному вигляді.

23.08.2017 р. позивач направив поштою до Черкаської ОДПІ ГУ ДФС у Черкаській області (Чигиринське відділення) податкову декларацію з ПДВ за липень 2017 року, в якій вказав нульові обсяги постачання та придбання товарів і послуг.

Згідно з відміткою в рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення вказана податкова декларація отримана Чигиринським відділенням Черкаської ОДПІ ГУ ДФС у Черкаській області 29.08.2017 р., однак не прийнята, оскільки направлена поштою, а не в електронному вигляді.

31.08.2017 р. ГУ ДФС у Черкаській області прийнто рішення № 164/23-00-12-0125 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ПП «ТОВ Світ Олія», яким на підставі п. «г» 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України встановлено, що позивач з серпня 2016 року до липня 2017 року протягом 12 послідовних податкових місяців не подає та/або подає декларації з ПДВ, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту, що підтверджено реєстром декларацій з ПДВ за дванадцять послідовних місяців від 29.08.2017 р. № 161/23-00-12-0124.

Вважаючи зазначене рішення податкового органу протиправним, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом у цій справі.

Колегія суддів встановила, що відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що у поданих позивачем податкових деклараціях за спірний період часу задекларовані нульові показники, поданий ним уточнюючий розрахунок не стосується спірного періоду (12 місяців з серпня 2016 року по липень 2017 року включно), а містить дані щодо його податкового обліку за інший період (березень 2016 року), та з того, що позивачем не дотримано порядку подання податкових декларацій.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Податковим кодексом України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - ПК України), Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 р. № 1130 (далі - Положення № 1130).

Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пп. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

У п.п. 49.1, 49.2, 49.3, 49.4 ст. 49 ПК України закріплено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності.

Податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Єдиною підставою для відмови у прийнятті податкової декларації засобами електронного зв'язку в електронній формі є недійсність електронного цифрового підпису такого платника податків, у тому числі у зв'язку із закінченням строку дії сертифіката відкритого ключа, за умови що така податкова декларація відповідає всім вимогам електронного документа і надана у форматі, доступному для її технічної обробки.

Платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації контролюючому органу в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Податкова звітність з податку на додану вартість подається в електронній формі контролюючому органу всіма платниками цього податку з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

У разі припинення договору про визнання електронних документів з підстав, визначених законом, платник податків має право до складення нового договору подавати податкову звітність у спосіб, визначений підпунктами «а» і «б» пункту 49.3 цієї статті.

Контролюючим органам забороняється в односторонньому порядку розривати договір про визнання електронних документів.

Підпунктом «г» пункту 184.1 статті 184 ПК України визначено, що реєстрація платника податку на додану вартість діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.

Відповідно до п. 5.5 Положення № 1130 анулювання реєстрації за самостійним рішенням контролюючого органу може бути здійснене на підставах, визначених у підпунктах «б» - «з» пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу.

Контролюючі органи здійснюють постійний моніторинг платників ПДВ, включених до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації платників ПДВ у разі існування відповідних підстав.

Рішення про анулювання реєстрації за самостійним рішенням контролюючого органу приймаються за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей). Такими документами є довідка про подання/неподання платником ПДВ контролюючому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстр (перелік) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту у таких деклараціях (податкових розрахунках) протягом 12 послідовних податкових місяців (підстава - підпункт "г" пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу). У реєстрі (переліку) зазначаються дані про реєстрацію особи платником ПДВ та по кожній декларації (податковому розрахунку) - податковий період, дата надходження декларації (податкового розрахунку) до контролюючого органу, загальні обсяги постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту звітного періоду, вказані у відповідних рядках та колонках податкової декларації (податкового розрахунку).

Системний аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що законодавством регламентовано обов'язок платників подавати податкову звітність з ПДВ виключно в електронній формі.

Крім того, з вищенаведених законодавчих положень також вбачається, що невиконання платниками зазначеного зобов'язання впродовж 12-ти місяців або декларування ними нульових показників постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту є правовими підставами для анулювання податковим органом їх реєстрації як платників ПДВ.

Виходячи з цього, колегія суддів звертає увагу на те, що у податкових деклараціях, поданих позивачем в електронному вигляду з серпня по листопад 2016 року включно задекларовані нульові показники постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту, а у період з грудня 2016 року по липень 2017 року включно ним взагалі не подавалася податкова звітність з ПДВ в електронному вигляді.

При цьому, у податкових деклараціях за травень та липень 2017 року, які не були прийняті податковим органом через те, що вони подані в паперовому вигляді, та в декларації за січень 2017 року, яка неприйнята через порушення Інструкції від 10.04.2008 р. № 233, позивачем також були вказані нульові показники постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту, а уточнюючий розрахунок від 02.02.2017 р. містить відомості про виправлення помилок за березень 2016 року, тобто за інший період, ніж спірний (12 місяців з серпня 2016 року по липень 2017 року включно).

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності правових підстав, передбачених пп. «г» п. 184.1 ст. 184 ПК України для анулювання реєстрації позивача як платника ПДВ.

Доводи апелянта про те, що він належить до суб'єктів малого підприємництва та має право подавати звітність в паперовому вигляді поштою, є безпідставними, оскільки у відповідності до ст. 49 ПК України податкова звітність з ПДВ подається в електронній формі контролюючому органу всіма платниками цього податку, тож виключення, на які посилається апелянт, у даному випадку не застосовуються.

Твердження апелянта про те, що він був позбавлений можливості подавати звітність з ПДВ в електронному вигляді через призупинення дії договору про прийняття звітності в електронній формі, є необґрунтованими, оскільки податковим законодавством не передбачено такої відмови у прийнятті електронної звітності і апелянтом ані до суду першої інстанції, ані в ході апеляційного провадження не було надано доказів визнання у порядку встановленому законом протиправними дій податкового органу щодо призупинення укладеного з ним договору та/або щодо неприйняття в нього відповідної податкової звітності в електронній формі.

Такими чином, проаналізувавши ці та всі інші доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що вони не спростовують правильності висновків суду першої інстанції щодо відсутності достатніх та необхідних правових підстав для задоволення даного адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом повно та правильно встановлено обставини справи і ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, відповідно до вимог ст. 242 КАС України.

Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, апеляційна скарга приватного підприємства «ТОВ Світ Олія»підлягає залишенню без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 31 січня 2018 року - без змін.

Таким чином, оскільки судом апеляційної інстанції не здійснено зміни або скасування рішення суду, то відповідно до ст. 139 КАС України, понесені відповідачем та апелянтом у цій справі судові витрати перерозподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 139, 229, 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу приватного підприємства «ТОВ Світ Олія» залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 31 січня 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Рішення виготовлено 23 квітня 2018 року.

Головуючий суддя:

Судді: