Ухвала суду № 73597943, 26.03.2018, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 607/1775/15-к Головуючий у 1 інстанції: Холява О.І.

Провадження № 11-кп/783/940/17 Доповідач: Стельмах І. О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2018 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого-судді Стельмаха І.О.

суддів Гуцала І.П., Калиняк О.М.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Львові кримінальне провадження № 607/1775/15-к про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, пр-т. Злуки, 55/169,

за ч.3 ст.307, ч.2 ст.306 КК України,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_4,

за ч.3 ст.307, ч.2 ст.306 КК України,

ОСОБА_3, 01 червня1976 року народження, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_5,

за ч.3 ст.307 КК України,

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_7,

за ч.3 ст. 307 КК України,

з участю секретарів Стойка Р.З., Азенко М.В.,

прокурора Чапаєва Р.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2І,

обвинуваченого ОСОБА_3,

обвинуваченого ОСОБА_4,

захисників – адвокатів ОСОБА_5, ОСОБА_6

за апеляційною скаргою прокурора прокуратури Тернопільської області ОСОБА_7 на вирок Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06 лютого 2017 року,

в с т а н о в и л а :

Вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06 лютого 2017 року ОСОБА_1 визнано невинуватим у пред’явленому обвинувачені за вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст. 306, ч.3 ст. 307 КК України та виправдано за недоведеністю вчинення ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 306, ч.3 ст. 307 КК України; ОСОБА_2 визнано невинуватим у пред’явленому обвинувачені за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 306, ч.3 ст. 307 КК України, та виправдано за недоведеністю вчинення ОСОБА_2 кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 306, ч.3 ст. 307 КК України; ОСОБА_3 визнано невинуватим у пред’явленому обвинувачені за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 307 КК України та виправдано за недоведеністю вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 307 КК України; ОСОБА_4 визнано невинуватим у пред’явленому обвинувачені за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 307 КК України та виправдано за недоведеністю вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 307 КК України. Запобіжні заходи ОСОБА_1, ОСОБА_2 ОСОБА_3 – у виді тримання під вартою – скасовано та звільнено їх з-під варти в залі суду. Вирішено питання щодо речових доказів та процесуальних витрат.

На вирок суду прокурор прокуратури Тернопільської області ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу.

В своїй апеляційній скарзі прокурор просить вирок скасувати та ухвалити новий вирок, яким засудити:

ОСОБА_1 за ч.3 ст. 307 КК України на 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна; за ч.2 ст. 306 КК України до 9 років позбавлення волі з конфіскацією майна. На підставі ч.1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років з конфіскацією майна;

ОСОБА_2 за ч.3 ст. 307 КК України на10 років позбавлення волі з конфіскацією майна; за ч.2 ст. 306 КК України до 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна. На підставі ч.1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_2 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років з конфіскацією майна;

ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 307 КК України на 9 років позбавлення волі з конфіскацією майна;

ОСОБА_8 за ч. 3 ст. 307 КК України на 9 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

У строк покарання обвинувачених зарахувати період перебування під вартою. Витрати за проведені експертизи стягнути з обвинувачених в користь держави. Питання речових доказів вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

В обґрунтування апеляційної скарги прокурор покликається на те, що вирок суду є незаконним, оскільки ухвалений із неправильним застосуванням кримінального закону та істотними порушеннями кримінального процесуального закону, невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження. Так, на думку прокурора, судом необґрунтовано визнано допити свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25 неможливими, а усі без винятку процесуальні дії та докази за участю вказаних осіб недопустимими доказами, оскільки показання перерахованих свідків не були надані в суді через неявку останніх. Вважає, що суд безпідставно виключив показання вказаних свідків з переліку доказів, посилаючись на ч.3 ст. 97 КПК України, яка такої підстави не містить. Також, прокурор звертає увагу на те, що колегія суддів 26.01.2016 незаконно відхилила клопотання прокурора про застосування примусового приводу стосовно більшості вказаних свідків. Також не враховано, що більшість із вказаних свідків належним чином про дату засідання судом не повідомлялася. Прокурор не погоджується з позицією суду щодо критичної оцінки показань свідка ОСОБА_16, наданих в судовому засіданні, якими свідок підтвердив 10 фактів збуту йому таблеток «Субітекс» ОСОБА_4 та 5 фактів збуту таких таблеток ОСОБА_2

Крім того, зазначає, що судом безпідставно визнано усі протоколи за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій як недопустимі докази, оскільки стороною обвинувачення не було надано ухвали слідчих суддів Апеляційного суду Тернопільської області про дозвіл на їх проведення. У підтвердження своєї позиції щодо відсутності ухвал слідчих суддів Апеляційного суду Тернопільської області, зокрема слідчого судді апеляційного суду Тернопільської області Вавріва І.З., колегія суду звернула увагу на те, що вказаним суддею були прийняті дві ухвали від 25.03.2015, одна – 01.04.2015 про скасування ухвали Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12.02.2015 в рамках даного кримінального провадження, а відтак, на думку колегії суддів, зважаючи на те, що самовідводу та стороною обвинувачення відводів судді Вавріву І.З. не заявлено, він не був слідчим суддею у кримінальному провадженні під час досудового розслідування. Разом з тим, незважаючи на те, що колегією суддів не надано виключного переліку протоколів за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, які визнанні саме з вказаних мотивів недопустимими, з’ясовано, що суддя Ваврів І.З. 16.07.2014 надавав дозволи на аудіо-, відеоконтроль ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в межах оперативно-розшукової справи (ОРС №620102514, заведеної 17.04.2014 УБОЗ УМВС України в Тернопільській області), за правилами статті 260 КПК України, так як це передбачено п.9 ч.1 ст.8 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність». Поряд із цим, досудове розслідування даного кримінального провадження слідчим розпочато через місяць, а саме 16.08.2014, про що свідчить наданий суду витяг із ЄРДР даного і кримінального провадження, який судом, в порушення ст. 94 КПК України взагалі не оцінювався. Тому, на думку прокурора, висновок суду про те, що суддя Ваврів І.З., будучи слідчим суддею під час досудового розслідування, в порушення ч.1 ст. 76 КПК України, приймав рішення, зокрема 01.04.2015 рішення про скасування ухвали Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12.02.2015 є необґрунтованим. Безпідставними також є сумніви колегії суддів щодо законності винесення постанов про проведення оперативних закупок начальником УБОЗ УМВС України у Тернопільській області за погодженням із прокурором, оскільки внесені уповноваженою особою з дотриманням встановленого законом порядку та підстав, визначених Інструкцією про порядок проведення контрольованої поставки, контрольованої та оперативної закупки товарів, предметів, речей, послуг, документів, засобів і речовин, у тому числі заборонених для обігу, у фізичних та юридичних осіб незалежно від форми власності, затвердженої спільним наказом МВС, СБУ та Міндоходів України, яка зареєстрована у Міністерстві юстиції України №1776/24308 від 17.10.2013, погоджені із прокурором, з яких надалі у встановленому законом порядку знято гриф таємності.

Також прокурор не погоджується з наведеними судом підставами визнання провокацією з боку правоохоронного органу вчинення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 епізодів збуту наркотичних засобів від 05.09.2014 та 17.09.2014 та що такі не відповідають вимогам кримінального процесуального закону, а також судовій практиці Європейського суду з прав людини.

Неправомірним, на думку прокурора, є визнання деяких протоколів, складених слідчим, та у яких відсутні відомості про найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер як недопустимі докази, посилаючись на недотримання вимог ст.ст. 103, 104 КПК України. Аналогічно, безпідставним є визнання недопустимим доказом процесуальних документів, складених оперуповноваженим в ОВС УБОЗ УМВС України в Тернопільській області ОСОБА_26, оскільки стороною обвинувачення не надано жодних доручень слідчого на складання будь-яких процесуальних документів даним оперативним працівником.

Зазначає, що колегія суддів зазначила про порушення прав обвинувачених на захист, так як в обвинувальному акті при формулюванні в загальному ста епізодів фактів збуту наркотичних засобів не зазначено ваги наркотичних засобів, які незаконно придбали, зберігали з метою збуту та збували обвинувачені, посилаючись на п.20Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 26.04.2002. Разом з тим, п.20 Постанови розмежовує адміністративну та кримінальнувідповідальність за незаконні виробництво, придбання, зберігання, перевезення, пересилання наркотичних засобів або психотропних речовин без мети збуту залежно від розміру предмету злочину, тоді як п. 4 вказаної постанови вказує на кримінальну відповідальність за збут таких засобів і речовин незалежно від їх розміру, а органами досудового розслідування ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 обвинувачуються поряд з іншим, у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту, а також незаконному збуті наркотичних засобів, вчинених повторно, організованою групою, без кваліфікуючих ознак, що стосуються розміру наркотичного засобу (великих чи особливо великих розмірах). Крім того, вважає, що висновок суду про відсутність даних про вагу наркотичних засобів в обвинувальному акті за відсутності інкримінування таких кваліфікуючих ознак як великі чи особливо великі розміри, свідчить про те, що суд вийшов за межі пред’явленого обвинувачення.

Звертає увагу, що колегія суддів необґрунтовано визнає показання свідків ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30 недопустимими доказами, хоч і не зазначає, яким чином було порушено порядок допиту свідків як під час досудового розслідування, так і під час з’ясування фактичних обставин провадження та перевірки їх доказами в суді та в чому саме не бере їх до уваги. Аналогічно, без зазначення належної мотивації колегією суддів критично оцінено показання свідків ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_16, ОСОБА_35, а показання свідків ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56 не взято до уваги, чим відповідно до ст. 411 КПК України допускає невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження.

Окремо зазначено, що судом, в порушення ч.1 ст. 94 КПК України, не оцінено з точки зору належності, допустимості, достовірності речові докази, досліджені в ході досудового розслідування, а також інші письмові документи, в тому числі протоколи за результатами зняття інформації з транспортних (телекомунікаційних) мереж, складених під час ведення оперативно-розшукової діяльності, що містяться в матеріалах кримінального провадження та надані суду прокурором, чим допущено неповноту судового розгляду.

На апеляційну скаргу прокурора захисник ОСОБА_2 – адвокат ОСОБА_57 подав заперечення, у якому стверджує, що вказана апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Так, ОСОБА_2, обвинувачувався у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч.2 ст. 306 КК України, тобто незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту, а також незаконному збуті наркотичних засобів, вчиненому повторно, організованою групою, а також використанні коштів, здобутих від незаконного обігу наркотичних засобів з метою продовження незаконного обігу наркотичних засобів, вчиненому повторно.

Разом з тим зазначає, що жоден із висновків, викладених у обвинувальному акті про вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України, не доведений матеріалами кримінального провадження, в тому числі показання свідків ОСОБА_47, ОСОБА_32, ОСОБА_31, ОСОБА_33, ОСОБА_16, ОСОБА_27 (анкетні дані змінено). Також не містять жодної інформації щодо підтвердження чи спростування винуватості ОСОБА_2 у інкримінованих йому злочинах показання ОСОБА_58, ОСОБА_49, ОСОБА_40, ОСОБА_45, ОСОБА_46, які були понятими під час проведення обшуків за місцем проживання ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_4, ОСОБА_59 - водія таксі, ОСОБА_47, яка є мамою ОСОБА_2 Також, не можуть вважатися належними доказами винуватості ОСОБА_2 порожні шприци, вилучені під час огляду місця події з участю ОСОБА_60, ОСОБА_33, ОСОБА_48, оскільки жодним чином не підтверджують винуватість ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 307 КК України. Не підтверджує винуватість ОСОБА_2 і інформація, отримана при застосуванні технічних засобів (протокол від 29 вересня 2014 року та інші).

Вказує, що негласна слідча (розшукова) дія у вигляді оперативної закупівлі наркотичних засобів проведена стосовно ОСОБА_2 з порушенням норм кримінального процесуального закону, крім того, вона є провокацією злочину, основні докази, які покладені в обвинувачення ОСОБА_2 у збуті спільно із ОСОБА_1 наркотичних засобів ОСОБА_27 5 вересня 2014 року - дані, що містяться в протоколах оперативної закупівлі від 5 вересня 2014 року, огляді грошових коштів, огляду покупця та вручення йому грошових коштів, світлокопіях грошових коштів, показаннях ОСОБА_27, висновку експерта від 11.09.2014 року №2-734/14, протоколі дослідження інформації, отриманої при застосуванні технічних засобів від 5 вересня 2014 року з додатком (носієм інформації Мікро sd об’ємом 8 gb інв. №460) - є недопустимими, оскільки здобуті з порушенням вимог кримінального процесуального закону і мають бути відкинуті судом. З аналогічних підстав мають бути відкинуті докази збуту ОСОБА_2 наркотичних засобів ОСОБА_27 20 серпня 2014 року - протоколи оперативної закупівлі, огляду та вручення грошей ОСОБА_27, світлокопії грошових коштів, показання ОСОБА_27, таблетка, що містить бупренорфін, висновок експерта від 10.09.2014 року №2-698/14, протокол дослідження інформації, отриманої при застосуванні технічних засобів від 20 серпня 2014 року з додатком (носієм інформації Мікро sd об’ємом 8 gb інв. №445), які є недопустимими.

Крім того, в протоколах оперативної закупівлі від 20 серпня та 5 вересня 2014 року, які є однією із форм фіксування процесуальних дій під час кримінального провадження всупереч ст.ст.103-105 КПК України, не зазначено проведення фіксування процесуальних дій і за допомогою яких технічних засобів таке фіксування відбувалось, не міститься інформації про те, що особи, які беруть участь у процесуальній дії, заздалегідь повідомлені про застосування технічних засобів фіксації, не вказані характеристики технічних засобів фіксації та носіїв інформації, які застосовувались при проведенні оперативних закупівель, умови та порядок їх використання. Аудіо-, відеозаписи процесуальних дій, не вказані в протоколах як додатки, що повинні бути належним чином виготовлені, упаковані з метою надійного збереження, а також засвідчені підписами слідчого, прокурора, спеціаліста, інших осіб, які брали участь у виготовленні та/або вилученні таких додатків.Це, на думку сторони захисту, також свідчить про недопустимість даних протоколів оперативної закупівлі як доказів. З цих самих підстав недопустимими доказами є протоколи дослідження інформації при застосуванні технічних засобів від 5 вересня 2014 року та від 20 серпня 2014 року і додані до них з порушенням норм КПК носії інформації Мікро sd об’ємом 8 gb інв. №460 та Мікро sd об’ємом 8 gb інв. №445, а також самі відеозаписи оперативної закупівлі, що містяться на вказаних носіях.

Таким чином, захисник вважає, що стороною обвинувачення не встановлені достатні докази для доведення винуватості ОСОБА_2 у вчиненні правопорушень, прередбачених ч.3 ст. 307, ч.2 ст. 306 КК України.

При апеляційному розгляді прокурор Чапаєв Р.В. апеляційну скаргу прокурора підтримав, покликаючись на викладені в ній мотиви, й просив її задовольнити.

Обвинувачені ОСОБА_61, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та їх захисники ОСОБА_5 та ОСОБА_6 апеляційну скаргу прокурора заперечили.

У суді апеляційної інстанції ОСОБА_61 пояснив, що до затримання мав постійне джерело доходу, працював на автомийці та шиномонтажі комерційним директором. Періодично вживав наркотичні засоби: опій шляхом ін’єкції, сонат, димедрол, «Субітекс», вживання цих наркотичних засобів були орієнтовно 1-2 рази на місяць, старався вживати тільки по святах. ОСОБА_62 знав. Часто допомагав його сім’ї. Завжди підвозив його, коли той просив. Своєї вини у вчиненні злочину не визнає. Просить вирок суду залишити без зміни.

У суді апеляційної інстанції ОСОБА_2 пояснив, що стояв на програмі замісної терапії у м. Тернополі, про що усі знали. Лікарі виписували таблетки бупренорфін, які виносив, а також рецепти на сонат та димедрол. Підходили люди, були такі випадки що по 20 чоловік та просили помогти. На той час були складні фінансові обставини, тому брав гроші.З ОСОБА_61 були робочі стосунки, разом працювали на автомийці та шиномонтажі, він закупляв всі миючі засоби. ОСОБА_61 не торгував наркотичними засобами, інколи просив щоб йому щось дав, щоб він міг розслабитися. Щодо пред’явленого обвинувачення будь яким особам, які зазначені в обвинувальному акті наркотичного засобу «Субітекс» не збував. Шприців з будь-якою речовиною не продавав, яким чином на шприцах було виявлено бупренорфін не відомо. Під виглядом «Субітексу» продавав «Солпадеїн» особам, які зазначені в обвинувальному акті. Своєї вини у вчиненні злочину не визнає. Просить вирок суду залишити без зміни.

У суді апеляційної інстанції ОСОБА_3 пояснив, що після приїзду до Тернополя попав в аварію, поламався, були сильні болі, які обезболював «Наклофеном», лікарями було сказано вживати по 2-3 таблетки в день, вживав набагато більше, від чого виникла залежність. ОСОБА_2 знає давно. Йому було відомо, що ОСОБА_2 мав можливість доступу до психотропних речовин, виписував рецепти, купляв димедрол та сонат. Бували такі випадки, що звертався до ОСОБА_2 з проханням виписати димедрол або дати рецепт. ОСОБА_1 з моменту приїзду до Тернополя жодного разу його не бачив. Своєї вини у вчиненні злочину не визнає. Просить вирок суду залишити без зміни.

У суді апеляційної інстанції ОСОБА_4 пояснив, що вживав наркотичні засоби – опіум «ширку» та коноплю, інші наркотичні засоби не вживав. ОСОБА_1 знає давно, ОСОБА_2 знає через брата ОСОБА_48, з ОСОБА_3 просто знайомі. З даними особами наркотичних засобів не вживав. З ОСОБА_1, ОСОБА_2 дружні відносини. ОСОБА_1 допомагав привозив продукти, возив у лікарню, приїжджав провідати. Вини в інкримінованому не визнає категорично. Наркотичних засобів ніколи нікому не збував. На даний час наркотичних засобів не вживає. Являється інвалідом 1 групи та потребує додаткового догляду, проживає з мамою. Сказав, що всі епізоди, які зазначені в обвинувальному акті не відповідають дійсності. Своєї вини у вчиненні злочину не визнає. Просить вирок суду залишити без зміни.

Заслухавши доповідь судді, виступ прокурора на підтримку апеляційної скарги, обвинувачених та їх захисників, які заперечили апеляційну скаргу та просили залишити вирок без змін, допитавши під час апеляційного розгляду ОСОБА_61, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, провівши судові дебати та надавши обвинуваченим останнє слово, обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи та дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягають з таких підстав.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення. Виправдувальний вирок ухвалюється також при встановленні судом відсутності події кримінального правопорушення та при встановленні судом відсутності в діянні складу кримінального правопорушення.

Згідно з ч.3 ст. 374 КПК України у разі визнання особи виправданою у мотивувальній частині вироку зазначаються, зокрема, формулювання обвинувачення, яке пред'явлене особі і визнане судом недоведеним, а також підстави для виправдання обвинуваченого із зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення.

Оскільки обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності винуватості особи тлумачаться на її користь, суд першої інстанції прийняв законне, обґрунтоване та вмотивоване рішення про невинуватість ОСОБА_1, ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 306, ч.3 ст. 307 КК України, ОСОБА_3, ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 307 КК України, з яким погоджується колегія суддів.

Усі надані сторонами докази були предметом ретельного дослідження судом першої інстанції й не підтвердили пред'явлені ОСОБА_1Б, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 обвинувачення.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, суд першої інстанції повно, всебічно, неупереджено та об'єктивно дослідив усі обставини кримінального провадження і дав правильну оцінку досліджених доказів. Свої висновки щодо дослідження та оцінки доказів суд належним чином мотивував у вироку. З цими висновками погоджується і колегія суддів.

Суд обґрунтовано не взяв до уваги докази, надані стороною обвинувачення, оскільки вони не підтверджують наявність у діях ОСОБА_1Б, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 складу злочину, дійшов правильного висновку про невинуватість ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень та навів у вироку належні й достатні мотиви прийнятого рішення.

Виправдувальний вирок відповідає вимогам ст. 374 КПК України, містить формулювання обвинувачень, які пред'явлені ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 і визнані судом недоведеними а також підстави для виправдання обвинувачених із зазначенням переконливих мотивів, з яких суд відкинув докази обвинувачення.

Апеляційні доводи прокурора про невідповідність вироку вимогам закону, а висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, неповноту судового слідства й істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, колегія суддів вважає безпідставними й до уваги не бере, виходячи з наступного.

Висновок суду про невинуватість ОСОБА_1, ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 306, ч.3 ст. 307 КК України, ОСОБА_3, ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 307 КК України, відповідає фактичним обставинам справи, є обґрунтованим та вмотивованим.

Будь-яких суперечностей чи формулювань, які б ставили під сумнів невинуватість виправданих, викладені у вироку висновки суду не містять.

При ухваленні виправдувального вироку судом першої інстанції повністю дотримані вимоги ст.ст. 373, 374 КПК України, в тому числі щодо змісту вироку (його вступної, мотивувальної та резолютивної частин).

Органом досудового розслідування за погодженням з прокурором Павліву І.Б., Столяру В.І., Гінді І.Я. та Квасничці В.І. пред’явлено обвинувачення у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 307 КК України, а саме в тому, що ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, зорганізувались у стійке об’єднання – організовану групу для вчинення особливо тяжких злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів. Між її учасниками існувала згуртованість та одностайність, постійні міцні внутрішні зв’язки, які ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підтримували між собою. Організована група була стабільною, що проявлялось у її тривалості, системності та детальній організації її функціонування, мала постійний склад. Кожен із учасників групи був обізнаний з єдиним планом організованої групи з розподілом функцій та ролей, спрямованих на досягнення цього плану. Організована група в складі організатора та співвиконавця ОСОБА_1, виконавців ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 набувши ознак стійкого злочинного угрупування, діяла з початку грудня 2013 року, члени якої вчиняли умисні, корисливі злочини в сфері незаконного обігу наркотичних засобів і припинила своє існування в вересні 2014 року, після затримання її учасників працівниками міліції.

Крім того, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 пред’явлено обвинувачення у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 306 КК України, наступного змісту: ОСОБА_1 та ОСОБА_2, з метою продовження незаконного обігу наркотичних засобів, не маючи законного джерела прибутку, з березня 2014 року по вересень 2014 року, виручені кошти від незаконного збуту наркотичних засобів, в сумі 10200 грн, повторно використовували для незаконного придбання наркотичного засобу бупренорфіну в невстановленої слідством особи, для забезпечення незаконної діяльності організованої групи. Таким чином, кошти здобуті від незаконного збуту наркотичного засобу бупренорфіну в сумі 10200 грн, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 використовували для подальшого придбання наркотичного засобу бупренорфіну з метою його незаконного збуту наркотично залежним особам.

Судом першої інстанції безпосередньо досліджені наступні докази:

допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_36 показала, що по даній справі їй нічого не відомо. Їй не відомі громадяни, які перебувають у клітці з сином. Проводився обшук за місцем проживання на ІНФОРМАЦІЯ_8, підчас обшуку нічого виявлено працівниками міліції не було. В одязі, а саме у куртці сина було знайдено порожній шприц. Син пів року був лежачий, оскільки впав із другого поверху і поламав ногу, напевно тоді давали уколи так шприц і лишився. Шприц знайшли у кишені куртки. Куртка пролежала близько одного року. Лікарем не призначалися будь-які наркотичні речовини, але їй цього не відомо. Наркотичних засобів не вживала. ОСОБА_1 не відомий. Син поламав ногу у 2013 році в червні місяці, на стаціонарі лежав близько одного місяця, вдома близько пів року. Людей які сидять з сином ніколи не бачила, з обвинуваченим ОСОБА_4 не спілкувався, він також їй не знайомий;

допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_37 показала, що знає ОСОБА_1 та ОСОБА_2, іншої особи не знає, це друзі сина, які часто приходили з ним, знайомі вони близько 10 років. Як син вживає наркотичні засоби не бачила і чи збував їх також не знає. Ніколи не бачила щоб син мав наркотичні засоби. Розмови від нього щодо наркотичних засобів ніколи не чула. Обшук проводився, виявлено нічого не було. З приводу торгівлі наркотичних засобів сином та іншими обвинуваченими нічого не знає. Син є інвалідом 1 групи, з цього приводу вона являється його опікуном. Дана хвороба спричинена тим, що у 2000 році він потрапив у аварію, у нього черепно-мозкова травма з приводу чого дали 3 групу інвалідності, потім 1 групу інвалідності. У 2002 році дали групу пожеттєво. Проживають тільки з сином. Додому не приходили невідомі люди. Колись син міг виходити, а зараз тільки з допомогою;

допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_28 показав, що ОСОБА_3 раніше не знав, їх познайомив біля ринку спільний знайомий при вживанні наркотичних засобів. Двічі отримував наркотичні речовини від ОСОБА_3, а саме «Субітекс». Вперше отримав наркотик безкоштовно, а на наступний раз придбав його, з умовою поділитись з ОСОБА_3 Сказав, що до цих епізодів жодного разу не вживав наркотичних засобів та після першого прийняття наркотичного засобу відчув приплив сили та розслаблення. Після першого епізоду вживання наркотичних засобів повідомив про це працівників міліції. Купівля наркотичного препарату відбулась наступним чином, спочатку отримав кошти в приміщенні міліції в присутності понятих, при цьому були підписані відповідні документи про співпрацю. Наркотичної речовини було придбано на суму 300 грн. З ОСОБА_3 зустрівся на вулиці 15-го Квітня, після чого попрямували до під’їздів, де й здійснився обмін. ОСОБА_3 продав половину таблетки, після він чого «пригостив» ОСОБА_3 Повідомив, що під час купівлі наркотичного засобу на ньому була присутня відеокамера. При вилученні наркотичної речовини відбувся його обшук;

допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_38 показав, що на сьогоднішній день він є наркозалежним і вживає наркотичні засоби, що виробляються в Харкові з лікувальною метою. Частину наркотичних засобів купував в лікувальному закладі в м.Одесі. Також пояснив, що ні з ким з обвинувачених наркотичних засобів не вживав. Йому відома особа ОСОБА_2, оскільки разом проходили лікувальну програму;

допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_39 суду показав, що знайомий з обвинуваченим ОСОБА_3, оскільки вони разом вчилися в школі. Також сказав, що є наркозалежним з 1993 року, і вони разом з ОСОБА_3 вживали наркотичні засоби – «ширку» внутрішньовенно, «Субітекс» не вживали, це було в травні 2014 року. Більше таких випадків не було. ОСОБА_3 не продавав йому наркотичні засоби. Зустрічався з ОСОБА_4 і вони просто спілкувалися, наркотичних засобів вони разом не вживали і ОСОБА_4 йому їх не продавав. Інші обвинувачені йому не відомі;

допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_31 суду показав, що знайомий з обвинуваченим ОСОБА_2 впізнав його в залі суду. Повідомив, що один раз купував в ОСОБА_2 наркотичні засоби, а саме чверть таблетки «Субітекс», за ціною 200-250 грн. Про купівлю наркотичного засобу вони домовлялися по телефону весною 2014 року. Передача наркотичних засобів відбувалася на вул. Чалдаєва, переданий товар був без упаковки. Після цього біля свого дому, що знаходиться на вул. Київська, 10, внутрішньовенно вжив цей наркотичний засіб, після ін’єкції шприц викинув у сміттєвий бак. Після прийняття наркотичного засобу відчув приплив сили. Зазначив, що користується мобільним оператором «Київстар». Знайомий з ОСОБА_3, у них сусідські відносини. Вони спільно ніколи не мали справи з наркотиками і для нього було невідомо, що ОСОБА_3 має відношення до наркотиків. Знайомий з обвинуваченим ОСОБА_1 До весни 2014 року періодично вживав наркотичні засоби. У жодних медичних закладах від наркотичної залежності не лікувався. З впевненістю не може сказати, що куплений в ОСОБА_2 товар був наркотичним засобом;

допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_40 показав, що знає ОСОБА_4 як сусіда. Працював на сходовій клітці і побачив біля квартири ОСОБА_4 багато людей і вирішив подивитися. У квартирі проводився обшук і йому не відомо, що було виявлено під час обшуку. Сказав, що крім нього був ще один понятий, з яким не знайомий. Обшук проводився в усіх трьох кімнатах квартири. Під час обшуку ОСОБА_4 сидів на одному місці, інші члени сім’ї під час обшуку присутні не були. Підписав протокол не читаючи його. Обшук у кімнатах проводився почергово. Обшук тривав близько двох годин;

допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_41 пояснив, що вживав наркотичні речовини – «ширку», приблизно з 2010 року. Знайомий з ОСОБА_3 близько 5 років, наркотичних засобів у нього не купував. Спілкувався по телефону з ОСОБА_3, разом купували наркотичні речовини, а саме димедрол і «ширку». Гроші на покупку давали разом і вживали їх разом. Про купівлю наркотичних речовин домовлявся ОСОБА_3 На даний час не вживає наркотичних засобів, близько одного року. Не впевнений, що та речовина, яку вживав разом з ОСОБА_3 була наркотичним засобом. Для вживання наркотичних речовин вони з ОСОБА_3 користувалися різними шприцами, після цього викидав свій шприц у смітник, жодного шприца він в міліції не видавав, а що робив з своїм шприцом ОСОБА_3 йому не відомо;

допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_42 показав, що до нього прийшли працівники міліції і попросили бути присутнім при обшуку. Перед початком обшуку працівники міліції зачитали ухвалу. Під час обшуку було вилучено близько двохсот гривень, також під час обшуку били присутні три працівники міліції. Знайомий з ОСОБА_1, оскільки вони сусіди, раніше бував у його квартирі;

допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_43 показав, що приблизно рік тому працівники міліції запросили його бути понятим при здачі наркотичних речовин. Ця подія мала місце в вересні 2014 року. Під час цього працівникам міліції було здано таблетку наркотичної речовини. Хлопець який здавав наркотичний засіб казав, що купив його на вокзалі. Моменту передачі наркотичного засобу працівникам міліції не бачив, цей наркотичний засіб знаходився вже у працівників міліції. Чоловікові, який здавав наркотики, на вигляд було близько сорока років, він був одягнений в чорну куртку, штани і кросівки;

допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_32 пояснив, що знайомий із ОСОБА_2 з березня 2014 року, купував у нього наркотичні засоби – «Субітекс». Вперше передача наркотичних засобів відбувалася в під’їзді будинку де живе ОСОБА_2, на вул. Чалдаєва, 15, в кількості четверті таблетки. Цю наркотичну речовину вживав шляхом ін’єкції. Всього таких покупок було приблизно 6-7 протягом березня-червня 2014 року. Чверть таблетки коштувала 150 гривень, а половина таблетки коштувала 300 гривень. Від вживання наркотичного засобу відчував полегшення. Спілкувався з ОСОБА_2 по телефону з приводу покупки наркотичних речовин. Залежності від цих таблеток не відчував, а купував для того щоб відчути полегшення. Усі використані шприци викидав в сміттєвий контейнер. Не впевнений, що та речовина яку вживав була наркотичним засобом. Покупка наркотичних засобів відбувалася при особистій зустрічі. Наркотичні засоби вживав періодично. Станом на 20 жовтня 2015 року також вживає наркотичні засоби. Вживав медичні препарати такі як аспірин, анальгін, димедрол, але краще від них не ставало. Працівникам міліції не надавав жодного медичного шприца;

допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_59 показав, що працював таксистом. Йому літом 2014 року надійшло замовлення, поїхав на вулицю Тарнавського. Пасажиром був обвинувачений ОСОБА_4 та дівчина. Відвіз їх на вул. ОСОБА_63, біля автомийки. Вони вийшли з машини на 5–7 хвилин і піднялись по сходах. Після цього вони повернулись сіли в машину і знову завіз їх назад на вулицю Тарнавського;

допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_45 показав, що йому мало, що відомо по даній кримінальній справі. Його попросили бути понятим, слідчі дії відбувались на вулиці Чалдаєва, 15. Перед початком обшуку слідчий оголосив ухвалу. Під час обшуку вилучався мобільний телефон. Після цього складався протокол обшуку, прочитав протокол, щоб переконатись, що він відповідає дійсності і підписався в ньому, в протоколі все було написано вірно. Обшук квартири проводився почергово в кожній кімнаті, першими заходили працівники міліції. Всі речі які працівники міліції вилучили опечатувались;

допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_46 суду показав, що йшов по вулиці в районі 11 школи, до нього підійшли працівники міліції і попросили бути понятим. Показали йому постанову на обшук, він погодився. Вони зайшли в під’їзд піднялися до квартири. Подзвонили в квартиру, після чого двері відкрила жіночка і працівники міліції вручили їй постанову на обшук, вона не хотіла пускати, тому що не було власниці квартири, це була не її квартира. Приблизно за годину прийшов слідчий вони почали обшук квартири. Під час обшуку вилучили мобільний телефон і сім карту, а також була вилучена якась невідома річ схожа на коноплю, хоча не впевнений можливо це припущення. Після чого склали протокол обшуку. Прочитав протокол щоб переконатись, що він відповідає дійсності, підписався в ньому, оскільки в протоколі все було написано вірно;

допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_47 показала, що її син ОСОБА_2 в 2013 році перебував на обліку в лікарні. Також стверджує про те, що ОСОБА_2 ходив щоденно на роботу і інших джерел доходу, крім роботи, не мав. ОСОБА_2 займався газовим обладнанням. Нічого не знає про те, що він займався збутом наркотичних засобів і жодного разу такого за ним не помічала. Пояснила, що син знайомий з ОСОБА_4 та особисто знайома з ОСОБА_4 Син мав записника, але їй не відомо, що там записано;

допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_33 показав, що знає ОСОБА_2, оскільки в нього купував чверть таблетки за ціною 150 гривень. Ця таблетка була загорнута в папері. Вживав наркотичні засоби шляхом ін’єкції. Після вживання відчував бадьорість. Де купити таблетки дізнався від знайомого. Половину таблетки купляв рідко, за ціною 300 гривень. 10 червня 2014 року затримали працівники поліції після того як вже зробив ін’єкцію;

допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_48 показав, що знайомий з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Обвинуваченого ОСОБА_1 не знає. Наркотичні засоби на даний час не вживає, раніше вживав. У обвинувачених ніяких наркотичних засобів не придбавав. Пояснив, що прокурор Савка М.В. здійснював на нього тиск, а саме попереджував про можливість притягнення до відповідальності, намагаючись таким чином отримати необхідні показання;

допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_49 показала, що у вересні 2014 року її запросили в якості понятої, проводили обшук в квартирі № 43 на вулиці Братів Бойчуків, 7, де проживав ОСОБА_3, який їй відомий, оскільки являється сусідом. Інші обвинувачені їй не відомі та ніколи їх не бачила. Її запросили на проведення слідчої дії, працівників міліції було 5 чоловік, показали свої посвідчення. Обшук почався з того, що дивилися у шафу, одяг. Перед початком обшуку показували документ який зачитували. Сам обшук почався із великої кімнати, пізніше перейшли у коридор, балкон, лоджію, обійшли всі кімнати. Перший в кімнату заходив слідчий. Пригадує, що вилучили шприц який був порожнім та телефон, більше нічого не вилучали. Вилучені речі зібрали в торбинку та забрали. Підписувались на тому, що вилучили. Інший понятий також була присутня, а саме сусідка із 4 під’їзду - ОСОБА_20. Шприц запакований не був, оскільки був використаний;

допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_50 показала, що знає ОСОБА_2, оскільки вони сусіди. Її було викликано в якості понятого, оскільки була перший раз понятим вводили в курс справи, слідкувати щоб не було ніяких підстав, все було проведено як вимагається. У квартирі перебувала мама, понятий із першого поверху. Обшук почався із кімнати де спить мама, пізніше перейшли в кімнату де телевізор, закінчили кухнею, ванною та туалетом. Не пам’ятає, що було виявлено під час проведення обшуку, кожну річ яку виявляли було вилучено. Пригадує, що було вилучено шприц, який знаходився в дивані де спав ОСОБА_2 в кімнаті де телевізор у шприці нічого не було. Виявлено лікарства, мати повідомила, що це її, їх вони повернули, більше нічого пригадати не може. Все, що було вилучено запаковували у мішок, описували і ховали. Працівників міліції було 2-3 з ними ходила в кожну кімнату, перші заходили працівники міліції. Перед початком дії оголошувалися права та обов’язки. Не пам’ятає чи складалися документи, у якихось документах розписувалась. Перед початком проведення обшуку оголошувалась ухвала суду. Речі опечатувались та на бірках ставили підписи. Працівники міліції весь час перебували у полі зору, самі нікуди не відлучались. Шприц був порожній та без голки, не упакований;

допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_34 показав, що з йому відомий ОСОБА_3, знає його з дитинства, з років 18-19. Раніше вживав наркотики, на даний час не вживає. Вживав «Субітекс» та опіум. Наркотичний засіб опіум вживав у 2005 році, «Субітекс» на початку 2014 року, не вживає наркотичні засоби з січня 2015 року. 17 вересня 2014 року був разом з ОСОБА_3, коли затримали працівники міліції. Коли затримували їх було четверо людей – ОСОБА_13, ОСОБА_52 та ОСОБА_3, тоді вживали «Субітекс». «Субітекс» знаходився у загальному шприці в якому було розраховано на 4-х чоловік, вживає шляхом ін’єкції – внутрішньовенно, всі разом. У кожного був свій шприц, набирали всі із загальної ємкості 5 мл. шприца, ділили його на 4-х чоловік. П’яти мл. шприц передавався по колу, не пам’ятає хто передавав чи ОСОБА_3 чи ОСОБА_13. ОСОБА_52 була четвертою. Тоді затримали працівники міліції на вул. Микулинецькій, у посадці. При затриманні працівники міліції нічого не вилучили, оскільки всі шприци викинули у траву, шприци працівники міліції вилучали потім. Загалом було 4 шприци і 1 загальний, використовували 2 кубові шприци. Не пам’ятає, хто сказав що є наркотичний засіб. Грошові кошти нікому не давав, ділилися. Наркотичні засоби часто не вживав. Перший епізод був 17 травня 2014 року, другий епізод 17 вересня 2014 року. 17 травня 2014 року був телефонний дзвінок від ОСОБА_3, який повідомив що знає в кого можна придбати. Зустрілися, він сказав, що має пару гривень, також дав йому гроші і ОСОБА_3 кудись пішов. Приблизно через 20-30 хвилин приніс «Субітекс». Сказати точно чи був це «Субітекс» не може, таблетка покришена та без етикетки, якої вона форми також сказати не може. Таблетку розбовтали з водою та вжили шляхом ін’єкції. У кожного було по шприцу. Кололи у вену, відчуття не було, оскільки доза була мала. З собою мав 60 грн., ОСОБА_3Я мав 20-30 грн «Субітекс» вживав на початку вересня один раз, тоді відчув що піднявся настрій. Не може сказати яку частину таблетки приніс ОСОБА_3., оскільки вона була покришена. Наркотичний засіб набирали всі разом, вводили хто як, хто відходив, хто відвертався. Шприц передав ОСОБА_13, ОСОБА_3 не передавав наркотичний засіб. Працівники міліції затримували ОСОБА_13 і ОСОБА_52, доля їх не відома. Кримінальне провадження щодо вживання наркотичних засобів не порушувалось. По 1 і 2 епізодах стверджувати не може, що це був саме «Субітекс», оскільки не було етикетки, тільки припускає, що це наркотичний засіб, можливо була інша таблетка. Не знає яка кількість субітексу була розчинена 17 вересня 2014 року, і стверджувати, що це був «Субітекс» також не може. Гроші нікому не платив. Щодо 17 травня 2014 року також не може сказати скільки «Субітексу» було і чи взагалі це був «Субітекс». Знає тільки ОСОБА_3 Не впевнений чи 17 травня 2014 року був «Субітекс», можливо мутна вода, коли прийшов було все розбавлено. ОСОБА_3 нічого йому не передавав і нічого не продавав. Пригадує, що передавав шприц ОСОБА_13. Були випадки щодо вживання наркотичних засобів з ОСОБА_3 та ОСОБА_52, з ОСОБА_13 випадків не було;

допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_64 показав, що вживав «Субітекс» протягом декількох місяців 2014 року. Знайомий зі ОСОБА_2, оскільки разом навчались в школі. Пояснив, що жодних наркотичних засобів у обвинувачених не купував, а за допомогою телефону домовлявся зі ОСОБА_2 про спільне проводження часу, наркотичних засобів разом з ним не вживав;

допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_52 суду повідомила, що наркотичних засобів раніше не вживала. У вересні 2014 року познайомилась з ОСОБА_3 в закладі громадського харчування. Через тиждень на вул. Чернівецькій біля «Тернопільгазу» вона зустрілась з ОСОБА_3 і між ними зав’язалась розмова. Після чого прибули 7 працівників міліції і забрали їх у відділок, що знаходиться на вул. Яремчука. При цьому була застосована фізична сила та їм не пояснили причини затримання;

допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_35 показав, що 17 вересня 2014 року на вул. Чернівецькій бачив 4 осіб, серед яких були присутні ОСОБА_52, ОСОБА_34, ОСОБА_13 та ОСОБА_3. Особисто бачив як дані особи здійснювали внутрішньовенні ін’єкції препарату «Субітекс» і після того як побачили працівників міліції, то шприци викинули. На місці події були виявлені близько 5 шприців та залишки наркотичних речовин. Шприци взяли в пакет, опечатали і вилучили. При затриманні були присутні слідчий, експерт і 2 понятих. Пояснив, що фізичну силу та спецзасоби працівники міліції при затриманні осіб не застосовували. Під час перебування у відділку ОСОБА_52 відлучалась до дитячого садочку для того, щоб забрати дитину;

допитаний в судовому засідання свідок ОСОБА_53 показав, що є другом обвинуваченого ОСОБА_4 Раніше вживав наркотичні засоби. Ніхто з присутніх у судовому засідання наркотичних засобів йому не передавав та не продавав;

допитаний в судовому засідання свідок ОСОБА_54 показав, що знає обвинуваченого ОСОБА_3 Раніше надані ним покази є неправдивими, сказав, що протокол допиту на досудовому розслідуванні підписав не прочитавши. Наркотичні засоби не вживав раніше та не вживає на даний час. Наркотичних засобів ні від нікого з обвинувачених не отримував. Ніякої інформації щодо збуту наркотичних засобів обвинуваченими йому не відомо. Записи телефонних розмов, які ним прослуховувалися не стосувалися придбання наркотичних засобів;

допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_29 суду пояснила, що 11.08.2014 її знайома попросила купити препарат який називається «Субітекс» у ОСОБА_4, їй шкода стало подругу і вона звернулася до працівників міліції, для того щоб зупинили продаж даних препаратів. Звернулася в УБОЗ, повідомила, що ОСОБА_4 продає наркотичні препарати «Субітекс». 26 серпня 2014 року разом з працівниками міліції під’їхали на вул. Тарнавського, 5, до ОСОБА_4, він вийшов з під’їзду, сказала йому що потрібно купити цей препарат, ОСОБА_4 відповів, що біля себе немає, потрібно під’їхати і взяти. Гроші, які їй вручили працівники міліції, вона віддала ОСОБА_4, в сумі 690 гривень, 650 гривень дала ОСОБА_4 для того, щоб він придбав препарат «Субітекс» і 20 гривень для того щоб він зміг привезти його. З ОСОБА_4 не поїхала чекала його біля під’їзду. Пізніше він приїхав привіз таблетку білого кольору, невелику, частину якої він взяв собі, а іншу частину віддав. Після чого пішла до працівників міліції, сіла в їхній автомобіль, яким приїхала з ними, і віддала кошти, які залишились в сумі 20 гривень і даний препарат. Пояснила, що раніше участі в оперативних закупівлях не приймала. Після даного випадку який відбувся 26 серпня 2014 року участі в оперативних закупівлях наркотичних засобів не брала. Пояснила, що дату оперативної закупки наркотичних засобів запам’ятала через те, що часто таким не займається, а також особисті події, які були пов’язані з цією датою. 11 серпня 2014 року писала заяву про те, що має намір брати участь в оперативні закупці. Заяву писала особисто по вул. Яремчука в відділі міліції. ОСОБА_65 працівника міліції до якого зверталася 11 серпня 2014 року пригадати не може. Прийшла в УБОЗ, що знаходиться на вул. Яремчука, близько 11 години. В УБОЗІ звернулася до чергового та пояснила, що хоче написати заяву про неправомірні дії, тобто продаж наркотичних засобів. Заяву писала не в чергового, а в іншої особи, яку покликали, з нею пройшла на 2-ий поверх. Працівників міліції було багато, до кого саме звернулася не пригадує. Заяву писала в однієї людини, пізніше в кабінет почали приходити інші працівники міліції, їх вигляду не пам’ятає. 26 серпня 2014 року, в післяобідню пору, до ОСОБА_4 зверталася особисто про придбання наркотичних засобів, не пригадую яким способом зв’язувалась з ним, скоріш за все по телефону. Номер телефону ОСОБА_4 дала знайома, коли зателефонувала до нього представилась як знайома його знайомої, яка придбавала наркотичні засоби раніше, на що він відповів, що зараз вийде. Суму вартості таблетки обговорювали біля під’їзду, гроші які вручили працівники міліції мала з собою, тому, що подруга сказала скільки це буде коштувати. Наркотичні засоби йшла купляти не знаючи чи ОСОБА_4 його продасть, однак маючи з собою грошові кошти, суму яких сказала подруга. 26 серпня, коли йшла на оперативну закупку, протокол про вручення грошових коштів складався. Протокол про особистий огляд складався, при цьому був працівник УБОЗУ, жінка, прізвища та імені не пригадує. Документи які підписувала читала, вони відповідали дійсності. Після того як придбала таблетку, сіла в автомобіль працівників міліції, приїхали на вул. Яремчука, там віддала таблетку та кошти в сумі 20 гривень які залишились. Раніше з ОСОБА_4 не була знайома. ОСОБА_65 їй не відоме. Де ОСОБА_4 брав наркотичні засоби також не відомо. Після того як ОСОБА_4 поїхав за наркотичними засобами, повернувся приблизно через 15-20 хвилин. Коли їхала на вул. Тарнавського то сідала в машину на вул. Яремчука, а коли їхала з вул. Тарнавського сідала в машину біля будинку № 5. Відстань між місцем зустрічі з ОСОБА_4 та місцем зупинки автомобіля близько 500 метрів. Сказала, що на тілі її були розмішені технічні засоби. Подруга не могла придбати наркотичні засоби оскільки в неї були проблеми із здоров’ям;

допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_30 показав, що взяв без відома жінки гроші на суму 150 грн. та звернувся до ОСОБА_1 з наміром купити наркотичний засіб. Повідомив, що раніше наркотичні речовини вживав приблизно раз в місяць. Купівля наркотичного засобу відбулась близько обіду зателефонував ОСОБА_1 з «рубльового» телефону біля ТНЕУ. Вдруге телефонував з телефону, який був при ньому. Зустрілись після обіду близько 3-4 години. ОСОБА_1 вийшов з під’їзду, де й відбулась передача таблетки. Після чого прийшов в приміщення міліції, повідомив, що в нього є наркотичний засіб і приблизно через годину часу до нього підійшов працівник міліції, пояснив ситуацію і пред’явив таблетку. Таблетка була в поліетилені з-під цигарок. Не знав працівників міліції, до яких звертався. Документи підписував, але не пам’ятає які саме, при передачі наркотичних засобів були присутні не менше 2-ох осіб. Серед обвинувачених впізнав ОСОБА_1 Повідомив, що вживає наркотичні засоби приблизно 10 років. «Субітекс» вживає 5-6 років. ОСОБА_1 знає більше 3 років, зустрічались не часто, наркотичні речовини купляв у нього один раз. ОСОБА_1 на зустріч приїхав маршруткою і був сам. Придбав чверть таблетки «Субітекс» на суму 150 грн, бачив на таблетці характерні символи і хрестики. Після отримання препарату поїхав у міліцію і віддав таблетку. При передачі були присутні поняті, підписував протокол добровільної видачі. Звернутись у відділення міліції підштовхнула дружина, яка поставила ультиматум - не вживати наркотичних засобів;

допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_66 суду пояснила, що з ОСОБА_1 знаходиться в родинних відносинах, він є братом її чоловіка. 01 вересня 2014 року ОСОБА_1 був присутній у них в дома на вул. Злуки, 55/220 у м. Тернополі, години точно сказати не може, приблизно з 12 години до 19 години. Зустрілися близько 12 години, після закінчення першого дзвоника в школі №21, яка знаходиться по вулиці Злуки, 57. В той час біля школи разом з ними перебував ще її син ОСОБА_67, чоловік був на роботі. В подальшому всі пішли додому, перебували там приблизно до 19 години, точно сказати не може. З чоловіком не проживає. З ними у квартирі були батько, який хворий – переніс інсульт та брат, святкували 1 вересня, накрили на стіл, обідали, дивилися телевізор. До ОСОБА_1 в той період коли він перебував з ними, дзвонив якийсь друг з яким він привітно розмовляв. Розмови по телефону про те, що він має щось дати чи продати не було. З 12 години, коли зайшли в квартиру до 19 години ОСОБА_1 за її межі нікуди не виходив. Не пригадує як був одягнений ОСОБА_30. Пояснила, що так як це було свято і син перейшов у 10 клас то алкогольні напої також вживали. Був один телефонний дзвінок до ОСОБА_1, інших телефонних дзвінків не пригадує. ОСОБА_1 пішов оскільки був вечір, до нього ніхто не дзвонив;

допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_56 показав, що ОСОБА_1Б знає практично з дитинства, стосунки нормальні. 1 вересня 2014 року перебував у них вдома, прийшов з сестрою та її сином ОСОБА_68. Точно сказати не може чи після них ОСОБА_1 прийшов чи разом з ними, це було в обідню пору. ОСОБА_69 був приблизно до 19.30 - 20 години вечора. Протягом цього часу нікуди не виходив, перебував весь час у хаті. Святкували, накрили на стіл, пили по 100 грам, розмовляли, дивилися телевізор, виходили на балкон курити, з хати нікуди не виходили. Стіл був накритий на кухні, телевізор дивилися у великій кімнаті. Пояснив, що ОСОБА_1 за межі квартири нікуди не виходив, тільки на балкон курити. Не пам’ятає чи до ОСОБА_1 дзвонили, можливо 1 раз, на дзвінок відповів і сказав що в гостях. Пізніше розійшлися, живемо через декілька під’їздів, ОСОБА_1 пішов додому, а він по своїх справах. В сумнівних компаніях ОСОБА_69 не бачив. За межі кухні та кімнати ОСОБА_1 виходив тільки у туалет, за межі квартири не виходив, тільки на балкон курити;

допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_16 пояснив, що йому відомо, що ОСОБА_4 та ОСОБА_2 продавали таблетки «Субітекс». Купляв та вживав їх у 2014 році. ОСОБА_2 знає з 2005 року, ОСОБА_4 з 2006 року. Почув, що можна дістати таблетки «Субітекс», хотів попробувати, сказали, що можна звернутися до ОСОБА_4 Подзвонив до нього запитав чи може допомогти, на що він відповів щоб під’їхати та сказав куди саме. ОСОБА_4 вийшов на вулицю, сказав - таблетка 300 гривень. Протягом місяця заходив до нього близько 10 разів. Пізніше він познайомив їх із ОСОБА_2 він працював на автомийці на вулиці ОСОБА_70 там у нього купляв 5 разів. Про ОСОБА_1 чув, хто саме розповідав про нього чи ОСОБА_2 чи ОСОБА_4 не пригадує. Наркотичний засіб купляв 10 раз у ОСОБА_4 та 5 раз у ОСОБА_2 Наркотичні засоби, коли купляв у ОСОБА_2, одразу йшов там за гаражі і нюхав, коли купляв у ОСОБА_4 також йшов за гаражі і там вживав їх. Таких випадків щодо передачі частини таблетки працівникам міліції не було. У ОСОБА_4 купляв таблетки «Субітекс» з травня по липень 2014 року у ОСОБА_2 з серпня 2014 року. У ОСОБА_4 купляв пів таблетки за 300 гривень 10 разів, у ОСОБА_2 та так само купляв тільки 5 разів. Участь в оперативних закупках наркотичних засобів за ініціативи працівників міліції не брав. Наркотичні засоби у ОСОБА_1 не купляв, тому що купляв у ОСОБА_2 та ОСОБА_4 Не знає чи мав якесь відношення ОСОБА_1 до торгівлі наркотичними засобами. На автомийку приходив 5-6 разів у серпні 2014 року. До працівників міліції прийшов та дав свідчення стосовно даних осіб, проявив громадську свідомість. Відносно цього оформляв заяву. Заява була оформлена у 2014 році у міліції в Управлінні УБОЗу знаходиться на Дружбі, а ходив в Управління з другої сторони. Добровільно прийшов, сказали написати заяву, написав, повідомили, що викличуть пізніше. Коли викликали розповів ті самі обставини, що в судовому засіданні. Наркотичні засоби вживає протягом 3-х років, їх купляв тільки у ОСОБА_4 та ОСОБА_2 Зі ОСОБА_2 перебував в нормальних стосунках. Про купівлю наркотичних засобів домовлявся з ОСОБА_2 по телефону. ОСОБА_2 виходив, давав таблетки взамін на гроші. Про кількість і ціну домовлявся на місці, безпосередньо де купляв, там неподалік і вживав таблетку. Після вживання таблетки відчував наркотичне сп’яніння, рух та хода сповільнювались. Таблетка, яку купляв, виглядає зеленого кольору, на ній збоку написано 2 і 8, з іншої сторони не пам’ятає, що саме написано. Таблетки «Субітекс» купляв у червні-липні 2014 року, упродовж 3-х місяців, крім «Субітексу» вживав інші наркотичні засоби – канабіс. Перший раз прийняв і купив «Субітекс» у Львові, купляв ще в інших містах. Працівників міліції про те, що купляв «Субітекс» у Львові та інших містах не повідомляв, повідомив тільки про ОСОБА_4 та ОСОБА_2 оскільки так вирішив. Відносно купівлі у ОСОБА_4 наркотичного засобу «Субітекс» і видачі його працівникам міліції таких випадків не було. Спеціальних знань експерта, хіміка, медика, щоб категорично стверджувати, що купляв наркотичний засіб «Субітекс» немає. Не знає чи може бути інша речовина, яка б могла спричинити такі симптоми. Визначає це так, що після їх вживання перебуває у стані наркотичного сп’яніння. Таблетки продавались запечатані кожного разу. Закінчив тільки школу, знань щодо оцінки наркотичних засобів не має. Припускає, що саме наркотичні засоби купляв у ОСОБА_2 та ОСОБА_4 Наркотичний засіб перший раз купляв у ОСОБА_4 в червні місяці, дати та години сказати не може, та за всі інші 10 разів також сказати не може, оскільки години були різні. У квартиру до ОСОБА_4 не заходив, він виходив у під’їзд. Домовлявся по телефону про купівлю, а щодо кількості він виходив і тоді домовлялися. Напис на упаковці таблеток був великими латинськими буквами. До червня місяця 2014 року наркотичних засобів не вживав близько пів року, пізніше знову вирішив перейти на наркотики. Автомийка не знає кому належить. ОСОБА_1 особисто не знає бачились на автомийці коли приїжджав. Тиск працівниками міліції не чинився, права та обов’язки правоохоронні органи роз’яснювали. Останній раз вживав наркотичний засіб в липні місяці. Продажем наркотичних засобів не займається.

Досліджено документи:

протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 17.09.2014, згідно якого затримано ОСОБА_1;

протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 18.09.2014, згідно якого 17.09.2014 року затримано ОСОБА_2;

протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 18.09.2014, згідно якого 17.09.2014 затримано ОСОБА_3;

заява ОСОБА_28 від 14.08.2014 про його згоду на проведення оперативної закупівлі наркотичних речовин у ОСОБА_3;

постанова про проведення оперативної закупки від 11.08.2014 начальника УБОЗ УМВС України в Т/о ОСОБА_71 в ОРС №620102514;

протокол огляду грошових коштів від 15.08.2014 о/у в ОВС УБОЗ УМВС України в Т/о ОСОБА_26, вручених ОСОБА_28 коштів в сумі 600,00 грн.;

протокол огляду покупця та вручення йому грошових коштів перед початком проведення оперативної закупки від 15.08.2014, складений о/у в ОВС УБОЗ УМВС України в Т/о ОСОБА_26;

протокол проведення оперативної закупівлі від 15.08.2014 року, розпочатий о 20.00 год. закінчений о 21.30 год., складений о/у в ОВС УБОЗ УМВС України в Т/о ОСОБА_26;

протокол дослідження інформації, отриманої при застосуванні технічних засобів від 16.08.2014 розпочатий о 10.00 год. закінчений о 12.00 год., складений о/у в ОВС УБОЗ УМВС України в Т/о ОСОБА_26;

висновок експерта №2-684/14 від 28.08.2014, згідно якого частини таблетки білого кольору, містить бупренорфін, який відноситься до наркотичних засобів, обіг яких обмежено, масою 0,0019 грами;

протокол огляду предметів від 29.12.2014, складеного старшим слідчим СУ УМВС України в Т/о ОСОБА_72, а саме, частини таблетки;

протокол огляду предметів від 02.01.2015, складеного старшим слідчим СУ УМВС України в Т/о ОСОБА_72, а саме, грошових коштів виданих ОСОБА_28 після проведеної оперативної закупівлі, в сумі 300 грн.;

заява ОСОБА_25 від 24.12.2014, згідно якої він видає медичний шприц, яким вжив розчин таблетки «Субітекс», отриманої 08.06.2014 року від ОСОБА_4;

висновок експерта №2-974/14 від 30.12.2014, згідно якого на поверхні шприца наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів не виявлено;

протокол добровільної видачі від 16.12.2014, згідно якого ОСОБА_53 добровільно видав медичний шприц 5мл., за допомогою якого він вживав наркотичний засіб «Субітекс», який придбав у ОСОБА_4;

висновок експерта №2-952/14 від 31.12.2014, згідно якого нашарування речовини білого кольору містять бупренорфін, встановити його кількість є неможливим;

постанова про проведення оперативної закупки від 11.08.2014 начальника УБОЗ УМВС України в Т/о ОСОБА_71 в ОРС №620102514;

заява ОСОБА_29 від 11.08.2014 про надання згоди на проведення оперативної закупівлі;

протокол огляду грошових коштів від 26.08.2014 о/у в ОВС УБОЗ УМВС України в Т/о ОСОБА_26, вручених ОСОБА_29 коштів в сумі 690,00 грн.;

протокол огляду покупця та вручення йому грошових коштів перед початком проведення оперативної закупки від 26.08.2014, складений о/у в ОВС УБОЗ УМВС України в Т/о ОСОБА_26;

протокол проведення оперативної закупівлі від 26.08.2014, розпочатий о 16.10 год. закінчений о 17.30 год., складений о/у в ОВС УБОЗ УМВС України в Т/о ОСОБА_26;

протокол дослідження інформації, отриманої при застосуванні технічних засобів від 26.08.2014 розпочатий о 17.40 год. закінчений о 20.00 год., складений о/у в ОВС УБОЗ УМВС України в Т/о ОСОБА_26;

висновок експерта №2-729/14 від 12.09.2014, згідно якого частини таблетки білого кольору, містить бупренорфін, який відноситься до наркотичних засобів, обіг яких обмежено, масою 0,0042 грами;

протокол огляду предметів від 09.12.2014, складеного старшим слідчим СУ УМВС України в Т/о ОСОБА_72, а саме, грошових коштів 20 грн., які залишилися в ОСОБА_29 після проведення оперативної закупівлі, частини таблетки та носія інформації інв.№453т.;

протокол обшуку від 17.09.2014 проведений за місцем проживання ОСОБА_4;

висновок експерта №2-829/14 від 18.10.2014, згідно якого речовина рослинного походження зеленого кольору містить канабіноїди і є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено – канабісом, масою 2,56 грама;

протокол огляду місця події від 17.09.2014, згідно якого в лісопосадці на вул. Чернівецькій в м. Тернополі, виявлені особи ОСОБА_13 та ОСОБА_34, а також медичні шприци;

повідомлення про неможливість проведення експертизи №2-826/14 від 18.10.2014, згідно якого чотири медичних шприца, вилучених в лісосмузі по вул. Чернівецькій в м. Тернополі, є неможливими об’єктами для проведення експертизи;

протокол обшуку від 17.09.2014, проведений за місцем проживання ОСОБА_3, згідно якого були виявлені: медичний шприц, телефон та дві пластмасові пляшки;

повідомлення про неможливість проведення експертизи №2-833/14 від 18.10.2014, згідно якого медичний шприц, вилученого під час обшуку від 17.09.2014, проведеного за місцем проживання ОСОБА_3, є неможливим об’єктом для проведення експертизи;

висновок експерта від 17.10.2014 №2-823/14, встановлено що надані на експертне дослідження обгорілі залишки речовини рослинного походження, які містилися на внутрішніх поверхнях стінок деформованої пляшки та на поверхні обривка фольги, є особливо небезпечним наркотичним засобом – канабісом, встановити кількість канабісу не виявляється можливим;

висновок експерта від 19.10.2014 №1-932/14, встановлено що в пам’яті телефону «Siemens C55» виявлено інформацію про 14 отриманих смс повідомлень;

протокол добровільної видачі від 17.11.2014, згідно якого ОСОБА_14 видав шприц, у якому містився наркотичний засіб «Субітекс», який він 17.06.2014 року придбав у ОСОБА_3, та після придбання вжив;

висновок експерта №2-874/14 від 26.11.2014, згідно якого нашарування речовини білого кольору на внутрішній поверхні шприца містять бупренорфін, встановити кількість бупренорфіну в нашаруваннях речовини не видається можливим;

протокол добровільної видачі від 19.11.2014, згідно якого ОСОБА_15 видав шприц, у якому містився наркотичний засіб «Субітекс», який він 18.05.2014 року придбав у ОСОБА_3, та після придбання вжив;

висновок експерта №2-913/14 від 16.12.2014, згідно якого нашарування речовини білого кольору на внутрішній поверхні шприца містять бупренорфін, встановити кількість бупренорфіну в нашаруваннях речовини не видається можливим;

протокол добровільної видачі від 17.11.2014, згідно якого ОСОБА_22 видав шприц, у якому містився наркотичний засіб «Субітекс», який він 31.05.2014 року придбав у ОСОБА_3, та після придбання вжив;

висновок експерта №2-873/14 від 28.11.2014, згідно якого нашарування речовини білого кольору на внутрішній поверхні шприца містять бупренорфін, встановити кількість бупренорфіну в нашаруваннях речовини не видається можливим;

протокол добровільної видачі від 18.11.2014, згідно якого ОСОБА_54 видав шприц, у якому містився наркотичний засіб «Субітекс», який він 10.06.2014 придбав у ОСОБА_3, та після придбання вжив;

висновок експерта №2-914/14 від 24.12.2014, згідно якого нашарування речовини білого кольору на внутрішній поверхні шприца містять бупренорфін, встановити кількість бупренорфіну в нашаруваннях речовини не видається можливим;

протокол добровільної видачі від 28.11.2014, згідно якого ОСОБА_41 видав шприц, у якому містився наркотичний засіб «Субітекс», який він 22.06.2014 придбав у ОСОБА_3, та після придбання вжив;

висновок експерта №2-921/14 від 16.12.2014, згідно якого нашарування речовини білого кольору на внутрішній поверхні шприца містять бупренорфін, встановити кількість бупренорфіну в нашаруваннях речовини не видається можливим;

протокол огляду місця події від 02.12.2014 складеного о/у ОВС УБОЗ УМВС України в Т/о ОСОБА_26, про те, що в парку Національного відродження, під деревом знаходиться шприц з голкою, як пояснив ОСОБА_39 цей шприц він викинув 20.05.2014 року, після того як вжив за допомогою нього наркотичний засіб «Субітекс», що придбав того ж дня у ОСОБА_3;

висновок експерта №2-939/14 від 16.12.2014, згідно якого нашарування речовини білого кольору на внутрішній поверхні шприца містять бупренорфін, встановити кількість бупренорфіну в нашаруваннях речовини не видається можливим;

протокол огляду місця події від 05.12.2014 складеного о/у ОВС УБОЗ УМВС України в Т/о ОСОБА_26, про те, що на території Тернопільської обласної дитячої лікарні, під деревом знаходиться шприц з голкою, як пояснив ОСОБА_38 цей шприц він викинув 27.05.2014, після того як вжив за допомогою нього наркотичний засіб «Субітекс», що безоплатно отримав того ж дня у ОСОБА_3;

висновок експерта №2-940/14 від 17.12.2014 року, згідно якого нашарування речовини білого кольору на внутрішній поверхні шприца містять бупренорфін, встановити кількість бупренорфіну в нашаруваннях речовини не видається можливим;

протокол огляду місця події від 05.12.2014 складеного о/у ОВС УБОЗ УМВС України в Т/о ОСОБА_26, про те, що на території парку Національного відродження, під деревом знаходиться шприц з голкою, як пояснив ОСОБА_38 цей шприц він викинув 08.07.2014, після того як вжив за допомогою нього наркотичний засіб «Субітекс», що безоплатно отримав того ж дня у ОСОБА_3;

висновок експерта №2-941/14 від 29.12.2014, згідно якого нашарування речовини білого кольору на внутрішній поверхні шприца містять бупренорфін, встановити кількість бупренорфіну в нашаруваннях речовини не видається можливим;

протокол добровільної видачі від 01.09.2014, складений о/у в ОСОБА_73 УБОЗ УМВС України в Т/о ОСОБА_26, згідно якого ОСОБА_30 видав поліетиленову обгортку з-під сигарет, в якій міститься таблетка білого кольору, яку він за 150 грн. придбав в особи на ім’я ОСОБА_3 01.09.2014;

висновок експерта №2-714/14 від 12.09.2014, згідно якого частина таблетки білого кольору містить бупренорфін, масою 0,0008 грама;

заява ОСОБА_27 від 05.09.2014, згідно якої він надає добровільну згоду на проведення оперативної закупівлі наркотичних речовин у ОСОБА_1;

постанова про проведення контролю за вчиненням злочину від 04.09.2014, прокурора Пащенка В.В. в к/п №12014210000000216 від 02.09.2014, згідно якої постановлено провести оперативну закупку наркотичної речовини «Субітекс» у ОСОБА_1, проведення якої доручено слідчому в ОВС СУ УМВС України в Т/о ОСОБА_74, без затримання особи та втратою коштів, постанова скерована слідчому в ОВС СУ УМВС України в Т/о ОСОБА_74 для виконання;

протокол огляду грошових коштів від 05.09.2014, складений о/у в ОСОБА_73 УБОЗ УМВС України в Т/о ОСОБА_26, згідно якого проведено огляд грошових коштів в сумі 300 грн. вручених ОСОБА_27 для проведення оперативної закупівлі;

протокол огляду покупця та вручення йому грошових коштів перед початком проведення оперативної закупки від 05.09.2014, складений о/у в ОСОБА_73 УБОЗ УМВС України в Т/о ОСОБА_26, згідно якого проведено огляд ОСОБА_27 та вручено йому грошові кошти в сумі 300 грн.;

протокол про проведення оперативної закупівлі від 05.09.2014, розпочато в 20.30 год., закінчено в 22.00 год., складений о/у в ОСОБА_73 УБОЗ УМВС України в Т/о ОСОБА_26, на виконання доручення СУ УМВС України в Т/о №9/1-523 від 05.09.2014 на підставі постанови прокуратури Т/о №04/2/5-665т від 04.09.2014, згідно якого ОСОБА_27 вручено грошові кошти в сумі 300 грн. для передачі ОСОБА_2, о 16.20 год. ОСОБА_27 зателефонував до ОСОБА_1 та домовився про зустріч в м. Теребовлі, прибувши на вказане місце, о 17.30 год. він зустрівся із ОСОБА_1 в автомобілі останнього, на задньому сидінні якого перебував ОСОБА_2, передавши якому 300 грн. отримав від нього половину таблетки, в подальшому вказану таблетку передав працівникам міліції;

протокол дослідження інформації, отриманої при застосуванні технічних засобів від 05.09.2014, складений о/у в ОСОБА_73 УБОЗ УМВС України в Т/о ОСОБА_26, на виконання доручення СВ УМВС України в Т/о №9/1-523 від 05.09.2014 року по к/п №12014210000000216 від 02.09.2014, згідно якого описуються обставини передачі ОСОБА_27 грошових коштів в сумі 300 грн. ОСОБА_2, та отримання від нього частини таблетки;

висновок експерта №2-734/14 від 11.09.2014, згідно якого частина таблетки білого кольору містить бупренорфін, масою 0,0024 грама;

заява ОСОБА_27 від 17.09.2014 у, згідно якої він надає добровільну згоду на проведення оперативної закупівлі наркотичних речовин у ОСОБА_1;

постанова про проведення контролю за вчиненням злочину від 15.09.2014, прокурора Пащенка В.В. в к/п №12014210000000216 від 02.09.2014, згідно якої постановлено провести оперативну закупку наркотичної речовини «Субітекс» у ОСОБА_1, проведення якої доручено слідчому в ОВС СУ УМВС України в т/о ОСОБА_74, із його затриманням, постанова скерована слідчому в ОВС СУ УМВС України в Т/о ОСОБА_74 для виконання;

протокол огляду імітаційних засобів та грошових коштів від 17.09.2014, складений о/у в ОСОБА_73 УБОЗ УМВС України в Т/о ОСОБА_26, згідно якого проведено огляд імітаційних засобів та грошових коштів в сумі 150 грн. вручених ОСОБА_27 для проведення оперативної закупівлі;

протокол огляду покупця та вручення йому імітаційних засобів та грошових коштів перед початком проведення оперативної закупки від 17.09.2014, складений о/у в ОСОБА_73 УБОЗ УМВС України в Т/о ОСОБА_26, згідно якого проведено огляд ОСОБА_27 та вручено йому грошові кошти в сумі 150 грн. та пластиковий контейнер з імітаційними засобами, а саме шість таблеток;

протокол про проведення оперативної закупівлі від 17.09.2014, розпочато в 19.00 год., закінчено в 22.00 год., складений о/у в ОСОБА_73 УБОЗ УМВС України в Т/о ОСОБА_26, на виконання доручення СУ УМВС України в Т/о №9/1-563 від 16.09.2014 на підставі постанови прокуратури Т/о №04/2/5-693т від 15.09.2014, згідно якого ОСОБА_27 вручено грошові кошти в сумі 150 грн. та імітаційні засоби, для передачі ОСОБА_1, о 10.00 год. ОСОБА_27 зателефонував до ОСОБА_1 та домовився про зустріч в м. Теребовлі, прибувши на вказане місце, о 13.20 год. він зустрівся із ОСОБА_1 в автомобілі останнього, та передав йому 150 грн. та імітаційні засоби, ОСОБА_1 повідомив що забув таблетку в м. Тернополі, та вони двоє поїхали в м. Тернопіль, о 14.12 год. вони заїхали у двір будинку № 55 в м. Тернополі, і ОСОБА_1 пішов за наркотичною речовиною, о 15.08 год. ОСОБА_1 сів в автомобіль та передав ОСОБА_27 частину таблетки, в подальшому він вказану таблетку передав працівникам міліції;

протокол дослідження інформації, отриманої при застосуванні технічних засобів від 18.09.2014, складений о/у в ОСОБА_73 УБОЗ УМВС України в Т/о ОСОБА_26, на виконання доручення СВ УМВС України в Т/о №9/1-523 від 05.09.2014 року по к/п №12014210000000216 від 02.09.2014, згідно якого описуються обставини передачі ОСОБА_27 грошових коштів в сумі 150 грн. та імітаційних засобів ОСОБА_1, та отримання від нього частини таблетки;

висновок експерта №2-784/14 від 17.10.2014, згідно якого частина таблетки білого кольору містить бупренорфін, масою 0,0018 грама;

протокол обшуку від 17.09.2014, згідно якого 17.09.2014 року з 18.50 год. до 19.30 год. за місцем проживання ОСОБА_1, за адресою: проспект Злуки, 55/169, в ході проведення якого виявлено: телефон, грошові кошти в сумі 240 грн., шість сім-карток, поліетиленові пакетики;

висновок експерта №1-929/14 від 22.10.2014, згідно якого проведено дослідження мобільного телефону «Nokia 6700c-1»;

постанова про проведення оперативної закупки від 11.08.2014, начальника УБОЗ УМВС України в Т/о ОСОБА_71, розглянувши матеріали оперативно-розшукової справи №620102514, постановив провести оперативну закупку наркотичного засобу «Субітекс» у ОСОБА_2, із залученням ОСОБА_27;

протокол огляду покупця та вручення йому грошових коштів перед початком проведення оперативної закупки від 20.08.2014 року, складений о/у в ОСОБА_73 УБОЗ УМВС України в Т/о ОСОБА_26, згідно якого проведено огляд ОСОБА_27 та вручено йому грошові кошти в сумі 300 грн.;

протокол огляду грошових коштів від 20.08.2014, складений о/у в ОСОБА_73 УБОЗ УМВС України в Т/о ОСОБА_26, згідно якого проведено огляд грошових коштів в сумі 300 грн. вручених ОСОБА_27 для проведення оперативної закупівлі;

заява ОСОБА_27 від 11.08.2014 про надання ним згоди на проведення оперативної закупівлі наркотичних речовин у ОСОБА_2;

протокол про проведення оперативної закупівлі від 20.08.2014, розпочато в 18.00 год., закінчено в 19.00 год., складений о/у в ОСОБА_73 УБОЗ УМВС України в Т/о ОСОБА_26, на підставі постанови прокуратури Т/о №19/3-1931т від 11.08.2014, згідно якого ОСОБА_27 вручено грошові кошти в сумі 300 грн. для передачі ОСОБА_2, о 16.00 год. ОСОБА_27 зателефонував до ОСОБА_2 та домовився про зустріч у дворі будинку № 55 по вул. Злуки в м. Тернополі, прибувши на вказане місце, о 16.12 год. він зустрівся із ОСОБА_2, та передав йому 300 грн. та отримав невідомо що від ОСОБА_2, в подальшому частину таблетки передав працівникам міліції;

протокол дослідження інформації, отриманої при застосуванні технічних засобів від 20.08.2014, складений о/у в ОСОБА_73 УБОЗ УМВС України в Т/о ОСОБА_26, за ухвалою слідчого судді апеляційного суду Т/о ОСОБА_75 від 16.07.2014 №01/1395т, згідно якого описуються обставини передачі ОСОБА_27 грошових коштів в сумі 300 грн. ОСОБА_2;

висновок експерта №2-698/14 від 10.09.2014, згідно якого частина таблетки білого кольору містить бупренорфін, масою 0,002 грама;

протокол добровільної видачі від 30.10.2014, згідно якого ОСОБА_31 видає шприц із запаяним наконечником, в якому знаходяться залишки рідини світлого кольору;

висновок експерта №2-871/14 від 27.11.2014, згідно якого нашарування речовини білого кольору, на поверхні шприца, містять бупренорфін, встановити кількість бупренорфіну не виявляється можливим;

протокол добровільної видачі від 14.11.2014, згідно якого ОСОБА_10 видає шприц, в якому знаходяться залишки рідини світлого кольору;

висновок експерта №2-872/14 від 29.11.2014, згідно якого нашарування речовини білого кольору, на поверхні шприца, містять бупренорфін, встановити кількість бупренорфіну не виявляється можливим;

протокол добровільної видачі від 27.11.2014, згідно якого ОСОБА_32 видає шприц, за допомогою якого він вживав субітекс, придбаний в кінці серпня 2014 року у ОСОБА_2 та ОСОБА_4 за 300 грн.;

висновок експерта №2-922/14 від 28.12.2014, згідно якого нашарування речовини білого кольору, на поверхні шприца, містять бупренорфін, встановити кількість бупренорфіну не виявляється можливим;

протокол огляду місця події від 03.12.2014, складеного о/у в ОВС УБОЗ УМВС України в Т/о ОСОБА_26, згідно якого об’єктом огляду є приміщення за адресою: м. Тернопіль, вул. Пушкіна, 4А, у конструкції дверей якого виявлено шприц, за допомогою якого ОСОБА_60 17.06.2014 вжив субітекс, придбаний у ОСОБА_2 за 300 грн.;

висновок експерта №2-932/14 від 28.12.2014, згідно якого нашарування речовини білого кольору, на поверхні шприца, містять бупренорфін, встановити кількість бупренорфіну не виявляється можливим;

протокол огляду місця події від 09.12.2014, складеного о/у в ОВС УБОЗ УМВС України в Т/о (без зазначення прізвища особи), згідно якого об’єктом огляду є територія поблизу вул. Тарнавського, 11, на якій під кущем виявлено шприц, за допомогою якого ОСОБА_48 18.04.2014 року вжив субітекс, придбаний у ОСОБА_2 за 150 грн.;

висновок експерта №2-946/14 від 29.12.2014, згідно якого нашарування речовини білого кольору, на поверхні шприца, містять бупренорфін, встановити кількість бупренорфіну не виявляється можливим;

протокол огляду місця події від 09.12.2014, складеного о/у в ОВС УБОЗ УМВС України в Т/о ОСОБА_26, згідно якого об’єктом огляду є територія поблизу вул. Тарнавського, в м. Тернополі, на якій виявлено шприц, за допомогою якого ОСОБА_33 10.06.2014 року вжив субітекс, придбаний у ОСОБА_2 за 150 грн.;

висновок експерта №2-945/14 від 17.12.2014, згідно якого нашарування речовини білого кольору, на поверхні шприца, містять бупренорфін, встановити кількість бупренорфіну не виявляється можливим;

протокол обшуку від 17.09.2014, проведений слідчим СВ ТМВ УМВС України ОСОБА_76, на підставі ухвали слідчого судді №607/15447/14-к від 16.09.2014, в к/п №12014210000000199, за місцем проживання ОСОБА_2, в м. Тернополі, по вул. Чалдаєва, 15/88, під час якого було вилучено: чотири телефони, чотири шприци, ампула, записник, три таблетки, упаковка таблеток «Клофелін»;

висновок експерта №2-827/14 від 26.12.2014, згідно якого у чотирьох шприцах, в ампулі, в трьох таблетках наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів не виявлено;

висновок експерта №2-831/14 від 14.11.2014, згідно якого п’ять таблеток «Клофелін» є таблетками медичного препарату, який не відноситься ні до наркотичних засобів, ні до психотропних речовин, ні до прекурсорів, ні до отруйних чи сильнодіючих лікарських засобів;

висновок експерта №2-839/14 від 02.12.2014, згідно якого три таблетки білого кольору - наркотичних засобів, психотропних речовин, прекурсорів, не містять;

висновок експерта №1-931/14 від 06.11.2014, згідно якого проведено дослідження чотирьох телефонів: Nokia1101, Nokia1200, Nokia5130с-2, Samsung GT-S5230;

протокол добровільної видачі від 24.11.2014 року, згідно якого ОСОБА_51 видає згорток паперу білого кольору, з якого він внюхав частину таблетки субітекс, придбаного 10.09.2014 у ОСОБА_2 за 150 грн.;

висновок експерта №2-915/14 від 08.01.2015, згідно якого на поверхні паперу наркотичних засобів, психотропних речовин, прекурсорів, не міститься;

протокол дослідження інформації, отриманої при застосуванні технічних засобів від 29.09.2014, складеного о/у в ОВС УБОЗ УМВС України в Т/о ОСОБА_26, згідно якого відображено результати проведення негласної слідчої розшукової дії – зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж з телефону з сім-картою №+380969145803, яка належить ОСОБА_2, що проводилася з 17.05.2014 по 22.06.2014 за ухвалою слідчого судді апеляційного суду Т/о ОСОБА_77 від 24.04.2014 №01/825т;

протокол дослідження інформації, отриманої при застосуванні технічних засобів від 29.09.2014 року, складеного о/у в ОВС УБОЗ УМВС України в Т/о ОСОБА_26, згідно якого відображено результати проведення негласної слідчої розшукової дії – зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж з телефону з сім-картою №+380969145803, яка належить ОСОБА_2, що проводилася з 16.07.2014 по 29.07.2014 за ухвалою слідчого судді апеляційного суду Т/о ОСОБА_78 від 02.07.2014 №01/1236т;

протокол дослідження інформації, отриманої при застосуванні технічних засобів від 30.09.2014, складеного о/у в ОВС УБОЗ УМВС України в Т/о ОСОБА_26, згідно якого відображено результати проведення негласної слідчої розшукової дії – зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж з телефону з сім-картою №+380677017609, яка належить ОСОБА_4, що проводилася з 21.07.2014 по 29.07.2014 за ухвалою слідчого судді апеляційного суду Т/о ОСОБА_78 від 02.07.2014 №01/1275т;

протокол дослідження інформації, отриманої при застосуванні технічних засобів від 30.09.2014, складеного о/у в ОВС УБОЗ УМВС України в Т/о ОСОБА_26, згідно якого відображено результати проведення негласної слідчої розшукової дії – зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж з телефону з сім-картою №+380980142782, яка належить ОСОБА_3, що проводилася з 17.05.2014 по 22.06.2014 за ухвалою слідчого судді апеляційного суду Т/о ОСОБА_77 від 24.04.2014 №01/828т.

Суд першої інстанції, дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши доводи учасників процесу дійшов вірного висновку, що пред’явлене ОСОБА_1, ОСОБА_2 обвинувачення за ч.2 ст. 306, ч.3 ст. 307 КК України, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 – за ч.3 ст. 307 КК України, є безпідставним, а ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підлягають виправданню у зв’язку з недоведеністю вчинення ними інкримінованих злочинів, з чим погоджується колегія суддів апеляційного суду.

Так, ч.1, ч.2 ст. 23 КПК України визначено, що суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Відповідно до ч.3 ст. 23 КПК України сторона обвинувачення зобов’язана забезпечити присутність під час судового розгляду свідків обвинувачення з метою реалізації права сторони захисту на допит перед незалежним та неупередженим судом. Оскільки, прокурором вказана норма закону виконана не була, хоч судом неодноразово надавалася така можливість, та не забезпечено присутності під час судового розгляду свідків сторони обвинувачення: ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_60, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, суд першої інстанції прийшов до вірного переконання про визнання усіх показань даних свідків в судовому засіданні та відповідно усіх без винятку процесуальних дій та доказів за участю вказаних осіб недопустимими.

Також, колегія суддів вважає вмотивованим та таким, що ґрунтується на нормах Закону невизнання судом першої інстанції усіх без виключення протоколів за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій у зв’язку з відсутністю в матеріалах кримінального провадження ухвал слідчих суддів Апеляційного суду Тернопільської області про надання дозволів на проведення негласних (розшукових) дій та, враховуючи їх ненадання стороною обвинувачення в розпорядження суду.

Крім того, колегія суддів апеляційного суду погоджується з рішенням колегії суддів Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області про визнання провокативними дії з боку правоохоронного органу щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за епізодами збуту наркотичних засобів від 05.09.2014 та 17.09.2014. При цьому суд вважав доведеним, що під час здійснення оперативних заходів органи досудового розслідування не виявляли необхідної пасивності, що підтверджується отриманими в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_27, оскільки він, за ініціативою працівників міліції, фактично підбурював ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до вчинення злочину, а отже - відносно них була здійснена провокація правоохоронних органів, оскільки суду не надано жодних доказів, які б свідчили про те, що обвинуваченими було б вчинено злочин без втручання з боку правоохоронних органів.

Висновки суду узгоджуються з позиціями Європейського суду з прав людини. Загальний зміст цих позицій зводиться до того, що суспільні інтереси не можуть виправдовувати використання доказів, що отримані внаслідок провокації правоохоронних органів (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «ОСОБА_21 та інші проти Росії» від 2 жовтня 2012 року; рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Баннікова проти Росії» від 4 листопада 2010 року; рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Раманаускас проти ОСОБА_66» від 5 лютого 2008 року).

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, усі докази, отримані внаслідок провокації правоохоронних органів, слід визнавати недопустимими, оскільки вони отримані внаслідок істотного порушення права людини на справедливий судовий розгляд, що закріплене у пункті 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Баннікова проти Росії»). Таке повністю відповідає вимогам частини 1 статті 87 КПК України.

Не погоджується колегія суддів апеляційного суду із твердженням прокурора про те, що колегією суддів безпідставно визнано недопустимими доказами процесуальні документи, складені о/у в ОВС УБОЗ УМВС України в т/о ОСОБА_26, оскільки матеріали кримінального провадження не містять жодних доручень слідчого на складання будь-яких процесуальних документів даним оперативним працівником. Так, відповідно до статей 85, 99 КПК України доказами у кримінальному процесі, які мають відношення до справи, є, зокрема, документи, що підтверджують достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів, а отже такі документи, що підтверджують законність збирання інших доказів. Це не заперечується і прокурором, який в апеляційній скарзі, зокрема, зазначає, що дані доручення слідчого стосуються законності проведення негласних (розшукових) дій. Зі змісту статті 290 КПК України вбачається, що сторона обвинувачення зобов'язана надати доступ, зокрема, до усіх документів, що є у розпорядженні обвинувачення, включаючи й ті, що підтверджують збирання інших доказів. Використання ж документів, що не відкриті, під час прийняття процесуальних рішень не є можливим. Отже без використання вказаних документів залучення до матеріалів справи відомостей, що містяться у матеріалах оперативно-розшукової діяльності та щодо негласних слідчих (розшукових) дії, неможливо через відсутність інформації про законність їх отримання та їх достовірність.

Враховуючи наведене, колегія суддів Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області дійшла вірного висновку про визнання висновків експертів недопустимими доказами, враховуючи їх похідний характер.

Також, колегія суддів погоджується з висновком колегії суддів Тернопільського міськрайонного суду Львівської області про те, що в обвинувальному акті не зазначено вагу наркотичних засобів, які незаконно придбали, зберігали з метою збуту та збували обвинувачені. Так, відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт повинен містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення. При цьому, відсутність вичерпної інформації про характер, обсяг і причини обвинувачення для відповідної можливості реалізації свого права на захист та підготуватися до нього. Права обвинуваченого на захист гарантується ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

В рішенні Європейського суду з прав людини, яке є джерелом права в ОСОБА_30, по справі “ОСОБА_25 проти Росії” від 09 жовтня 2008 року, справі “Камасінскі проти Австрії”, “Матточіа проти Італії” від 25 липня 2000 року, зазначено, що відповідно до п. 3 ст. 6 Конвенції необхідно приділяти особливу увагу роз’ясненню обвинувачення особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відіграти вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред’явленого йому обвинувачення. Надання повної та детальної інформації щодо пред’явленого особі обвинувачення, серед іншого, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду.

Не знайшли свого підтвердження доводи прокурора про те, що колегією суддів місцевого суду необґрунтовано визнано недопустимими показання свідків ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, оскільки судом було належним чином обґрунтовано, які саме порушення вимог кримінального процесуального законодавства при проведенні за їхньою участю оперативних закупівель. Апеляційний суд погоджується, що у матеріалах кримінального провадження відсутні об’єктивні та допустимі докази, які б підтверджували показання свідків ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_16 Також, не підтверджують факти збуту обвинуваченими наркотичних засобів показання таких свідків як ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56

Що ж стосується інших доводів, викладених прокурором в апеляційній скарзі, то такі на правильність висновків колегії суддів Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області не впливають.

Вирок перевірений апеляційним судом в межах апеляційної скарги відповідно до ст. 404 КПК України. При апеляційному розгляді клопотань про дослідження будь-яких доказів сторони кримінального провадження не заявляли.

Апеляційна скарга прокурора не містить правових підстав для скасування виправдувального вироку.

З огляду на викладене колегія суддів визнає апеляційну скаргу прокурора необґрунтованою. Вирок суду ухвалений з дотриманням вимог глави 29 КПК України, є законним, обґрунтованим та вмотивованим, і підстав для його скасування немає.

Керуючись ст.ст. 404, 407, 419 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Вирок Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06 лютого 2017 року щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора прокуратури Тернопільської області ОСОБА_7 - без задоволення.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Кримінального касаційного суду Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення.

С у д д і :

І.О. ОСОБА_79 ОСОБА_80 Калиняк