Рішення № 7359741, 15.12.2009, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа № 2-6176/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 грудня 2009 року місто Одеса.

Суворовський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді Мунтян О. О.

при секретарі Гарнаженко Н. С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі судових засідань № 5 в приміщенні Суворовського районного суду м. Одеси, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Першої державної нотаріальної контори м. Одеси

«про звільнення майна з – під арешту», суд -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2009 року позивачка ОСОБА_1 звернулась до Суворовського районного суду м. Одеси з вищеназваним позовом до відповідачів.

Згодом позовні вимоги були уточненні. На обґрунтування своїх уточнених позовних вимог позивачка зазначила, що відповідно до умов Договору купівлі – продажу від 20 жовтня 1989 року, посвідченого державним нотаріусом Першої Одеської державної нотаріальної контори та зареєстрованого за № 5-1523, вона придбала, а співвідповідач по справі розпорядився ? часткою домоволодіння за № 32 розташованого по вулиці Крилова в місті Одесі. При цьому від імені та в інтересах ОСОБА_2 за дорученням діяла його мати ОСОБА_3. Згідно до умов Договору сторони домовились про купівлю – продаж вищеназваного нерухомого майна з розстрочкою платежу, а саме 6 000 карб. передаються продавцеві при підписанні Договору, а решта грошових коштів у розмірі 7 000 карб. в строк до 19 жовтня 1992 року. Як вказує позивачка передача зазначеного будинку у її власність була пов’язана із розірванням шлюбу між нею та відповідачем по даній справі ОСОБА_2 у рахунок її відмови від стягнення аліментів з ОСОБА_2 на утримання їх на той час неповнолітньої доньки ОСОБА_4, яка після розірвання шлюбу залишилась на її вихованні та утриманні. Згодом умови вищеназваного договору нею були виконанні в повному обсязі та проведено розрахунок на механізмом визначеним довіреною особою продавця ОСОБА_2, ОСОБА_3 Як вказує позивачка, враховуючи, що вона набула права власності на ? частку даного домоволодіння вважала за необхідне розпорядитись ним шляхом укладення Договору Дарування на користь доньки, але на сьогодні їй стало відомо, що Першою Одеською державною нотаріальною конторою на зазначене нерухому майно було накладено арешт. Приймаючи до уваги вищеназвані обставини вважає за необхідне звернутись до суду за захистом своїх прав та законних інтересів із даним позовом про звільнення майна з-під арешту.

У судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_1 уточненні позовні вимоги підтримала просила суд позов задовольнити в повному обсязі та звільнити з-під арешту накладеного Першою Одеською державною нотаріальною конторою, реєстраційний номер: 8200652, контрольна сума: ОА865ДО998 нерухоме майно, ? частину (одну другу) домоволодіння за № 32 розташованого по вулиці Крилова в місті Одесі зареєстрованого за ОСОБА_1 на підставі Договору купівлі – продажу посвідченого державним нотаріусом Першої Одеської державної нотаріальної контори 20 жовтня 1989 року та зареєстрованого за № 5-1523 встановивши факт проведення в повному обсязі розрахунку між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за умовами Договору купівлі – продажу посвідченого державним нотаріусом Першої Одеської державної нотаріальної контори 20 жовтня 1989 року та зареєстрованого за № 5-1523. Додатково пояснила, що умови даного Договору сторонами були виконані в повному обсязі, позивачка набула права власності на ? частину вищеназваного домоволодіння, та у зв’язку із арештом який накладено Першою Одеською державною нотаріальною конторою не може вільно розпорядитись належним їй майном, а тому змушена звернутись суду із даним позовом.

Представник Першої Одеської державної нотаріальної контори у судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 визнала в повному обсязі та вказала, що арешт на 1\2 частину домоволодіння з господарськими спорудами розташованого по вул. Крилова в м. Одесі було накладено Першою Одеською державною нотаріальною конторою було накладено у рахунок забезпечення виконання в повному обсязі умов Договору купівлі – продажу посвідченого державним нотаріусом Першої Одеської державної нотаріальної контори 20 жовтня 1989 року та зареєстрованого за № 5-1523.

Співвідповідач ОСОБА_2 до судового засідання не з’явився, про день місце та час розгляду справи сповіщений судом належним чином, що підтверджується відповідним поштовим повідомленням в матеріалах справи (а.с. 36), про причини неявки суду не повідомив.

Заслухавши пояснення сторін по справі, дослідивши матеріали даної цивільної справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі, з наступних підстав.

Приймаючи до уваги положення п. 10 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (у редакції 2004 року) суд вважає за необхідне застосувати до даних правовідносин щодо умов договору купівлі – продажу норми ЦК України у редакції 1963 року.

Відповідно до положень ст. 224 ЦК України (у редакції 1963 року) за договором купівлі – продажу продавець зобов’язаний передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов’язується прийняти майно та сплатити за нього певну грошову суму.

Положення ч. 4 ст. 240 ЦК України (у редакції 1963 року) передбачають, що право власності на товари, що продаються в кредит, виникає у покупця відповідно до правил ст. 128 ЦК України.

Згідно до положень ст. 128 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або Договором.

Частиною 1 ст. 319 ЦК України (у редакції 2004 року) передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно до положень ст. 328 ЦК України (у редакції 2004 року), право власності набувається на підставах що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не виплаває із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до положень ст. 391 ЦК України (у редакції 2004 року) власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Так судом було встановлено та не заперечувалось сторонами по справі, що 20 жовтня 2009 року між позивачкою по справі та співвідповідачем ОСОБА_2, від імені та в інтересах якої діяла його мати ОСОБА_3, було укладено договір купівлі – продажу, посвідчений державним нотаріусом Першої Одеської державної нотаріальної контори та зареєстрованого за № 5-1523 (а.с. 6-7). За умовами Договору ОСОБА_2 продав а ОСОБА_1 придбала ? частину домоволодіння з надвірними господарськими спорудами розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Крилова, 32.

Пунктом другим Договору визначено, що продаж вчинено за 13 000 карб. З яких суму у розмірі 6 000 карб. ОСОБА_2 отримав при підписанні Договору, а решту суми у розмірі 7 000 карб ОСОБА_1 зобов’язалась передати на користь продавця в строк до 19 жовтня 1992 року.

Згідно до Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно за № 22842886 право власності на ? частину домоволодіння з надвірними господарськими спорудами розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Крилова, 32 зареєстровано у КП «ОМБТІ та РОН» за ОСОБА_1 за № 5870 у Книзі № 192доп-136 (а.с. 5).

Прізвище позивачки з ОСОБА_2 на ОСОБА_1 змінено після укладення шлюбу, що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб (а.с. 19).

Відповідно до Витягу про реєстрацію в Єдиному державному реєстрі відчуження об’єктів нерухомого майна Першою Одеською державною нотаріальною конторою 20.10.1989 року було накладено арешт на ? частину домоволодіння з надвірними господарськими спорудами розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Крилова, 32 (а.с. 38).

Відповідно до Ощадних книжок та страхових свідоцтв позивачкою по справі ОСОБА_1 та батьками відповідача в період з 1990 року по жовтень 1992 року у рахунок виконання умов вищеназваного Договору внесено суму грошових коштів у розмірі 7 000 карб. (а.с. 15-18) на користь ОСОБА_5 згідно схеми розрахунку узгодженої між сторонами.

Однак, оскільки Першою Одеською державною нотаріальною конторою на зазначене нерухоме майно накладено арешт права позивачки порушенні, оскільки фактично набувши права власності на підставах незаборонених законом на ? частину вищеназваного домоволодіння, позивачка по справі не має змоги реалізувати його у установленому законом порядку.

Відповідно до положень п. 6 Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів, посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» за № 14 від 26.12.2003 року вимоги інших осіб щодо належності їм, а не боржнику майна, на яке накладено арешт, вирішуються шляхом пред’явлення ними відповідно до правил підвідомчості позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на майно і звільнення його з-під арешту.

При таких обставинах виходячи з положень ст. 391 ЦК України (у редакції 2004 року), суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 128, 224, 240 ЦК України (у редакції 1963 року), ст.ст. 218, 319, 328, 391 ЦК України (у редакції 2004 року), ст.ст. 10, 11, 60, 61, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Першої державної нотаріальної контори м. Одеси про звільнення майна з – під арешту – задовольнити в повному обсязі.

Звільнити з-під арешту накладеного Першою Одеською державною нотаріальною конторою, реєстраційний номер: 8200652, контрольна сума: ОА865ДО998, нерухоме майно, ? частину (одну другу) домоволодіння за № 32 розташованого по вулиці Крилова в місті Одесі зареєстрованого за ОСОБА_1 на підставі Договору купівлі – продажу посвідченого державним нотаріусом Першої Одеської державної нотаріальної контори 20 жовтня 1989 року та зареєстрованого за № 5-1523 встановивши факт проведення в повному обсязі розрахунку між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за умовами Договору купівлі – продажу посвідченого державним нотаріусом Першої Одеської державної нотаріальної контори 20 жовтня 1989 року та зареєстрованого за № 5-1523.

Рішення підлягає обов’язковій реєстрації у Першій Одеській державній нотаріальній конторі.

Рішення може бути оскаржене до судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Одеської області шляхом подачі протягом 10 днів з дня його проголошення заяви про апеляційне оскарження через Суворовський районний суд м. Одеси та наступної подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: