Постанова № 73596148, 24.04.2018, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 680/129/18

Головуючий у 1-й інстанції: Польова В.Є.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

24 квітня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Залімського І. Г.

суддів: Сушка О.О. Смілянця Е. С. ,

секретар судового засідання: Мирошниченко С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Новоушицького районного суду Хмельницької області від 29 березня 2018 року (ухвалене 29 березня 2018 року) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернувся до Новоушицького районного суду Хмельницької області із адміністративним позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Рішенням Новоушицького районного суду Хмельницької області від 29 березня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення Новоушицького районного суду Хмельницької області від 29 березня 2018 року скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з’ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що у постанові не розкрито суть правопорушення, зокрема, не зазначено в чому полягає недопущення до проведення перевірки. На думку позивача суд дійшов помилкових висновків про те, що його своєчасно та належним чином повідомлено про дату та час проведення перевірки, складання протоколу у справі про адміністративне правопорушення ти розгляд даного протоколу, і як наслідок поза увагою залишилося порушення відповідачем вимог ч.1 ст. 268 КУпАП.

Відповідач не подав відзиву на апеляційну скаргу позивача. Згідно матеріалів справи, правова позиція відповідача зводиться до того, що перевірка позивача проводилась у порядку державного архітектурно-будівельного контролю згідно Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553.

Позивач та представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримали у повному обсязі, просили вимоги, що в ній викладені, задовольнити.

Відповідач в судове засідання повноважного представника не направив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. В матеріалах справи відсутні клопотання відповідача про участь в судових засіданнях суду апеляційної інстанції.

Згідно ч.2 ст.313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Керуючись положеннями даної норми та враховуючи відсутність заперечень позивача та представника позивача, колегія суддів вирішила провести розгляд справи за даної явки сторін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача та представника позивача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, в період з 24 жовтня по 06 листопада 2017 року згідно направлення для проведення позапланової перевірки №1045 від 20 жовтня 2017 року проведено позапланову перевірку будівництва гаража по вул. Українська, 26 в смт. Нова Ушиця, Новоушицького району Хмельницької області щодо дотримання суб'єктом містобудування ОСОБА_2 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

Прибувши 06 листопада 2017 року на об'єкт будівництва, головний інспектор Гаврилюк Ю.В. не зміг провести перевірку та склав акт про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю в якому зазначив, що позивач не з'явився на об'єкт будівництва та не надав документи, що надають право на будівництво гаража.

Також, 06 листопада 2017 року відповідачем було складено протокол про адміністративне правопорушення та припис від 06 листопада 2017 року про усунення порушень вимог містобудівного законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил, а саме - зобов'язано допустити до проведення перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівельної діяльності під час виконання будівництва гаража, маючи при собі дозвільні та правовстановлюючі документи на об'єкт будівництва.

Вказані документи направлені позивачу листом від 06 листопада 2017 року №3260000901990.

На підставі зазначених документів відповідачем винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення від 15 листопада 2017 №337, якою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 188-42 КУпАП та накладено штраф у сумі 6800 грн.

Вказану постанову направлено на адресу листом від 22 листопада 2017 року.

Позивач не погодився із вказаною постановою та звернувся до суду.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності відповідно до діючого законодавства, адміністративне стягнення накладено органом, який має на це повноваження, строк накладення стягнення не сплив та що в діях позивача наявний склад правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 188-42 КУпАП.

Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує викладене нижче.

Правовідносини щодо здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та притягнення винних осіб до відповідальності за порушення законодавства у сфері містобудування врегульовані Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17 лютого 2011 року №3038-VI (далі - Закон України №3038-VI), Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 (далі - Порядок №553), Законом України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" від 14 жовтня 1994 року №208/94-ВР (далі - Закон України №208/94-ВР).

Державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт (1 ст. 41 Закону №3038-VI).

Відповідно до ч. 4 ст. 41 Закону №3038-VI посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Пунктом 5 Порядку №553, встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Згідно п.7 Порядку №553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; вимога Держархбудінспекції про проведення перевірки; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Відповідно до п.9 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

Згідно п.11, 14 Порядку №553 посадові особи інспекцій під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право, зокрема, безперешкодного доступу на місце будівництва об'єкта та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню, складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом; видавати обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний допускати посадових осіб інспекції до проведення перевірки за умови дотримання порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; виконувати вимоги інспекції щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; подавати документи, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до п.16, п.17 Порядку за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Згідно п.20 Порядку протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України.

За недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва під час здійснення ними державного архітектурно-будівельного контролю встановлена відповідальність ч.2 ст.188-42 КУпАП, санкція якої передбачає накладення штрафу від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що передбачені Законом України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, визначає Порядок накладання штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1995 року №244 (далі - Порядок №244).

Згідно пункту 9 Порядку №244 про вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю, які згідно з функціональними обов'язками здійснюють державний архітектурно-будівельний контроль (далі уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю), складають протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Відповідно до пункту 10 Порядку №244 уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю складає протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності у двох примірниках, один з яких надається під підпис суб'єкту містобудування, що притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, не пізніше трьох робочих днів з дня складення акта перевірки такого суб'єкта містобудування.

Відповідно до пункту 16 Порядку №244 справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі-справа) розглядається посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи.

Згідно пункту 17 Порядку №244 справа може розглядатися за участю суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб.

Відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб'єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи.

Неприбуття суб'єкта містобудування у визначений час і місце не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до пункту 19 Порядку №244 доказами у справі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є будь-які фактичні дані, на підставі яких встановлюється наявність чи відсутність правопорушення, винність відповідного суб'єкта містобудування в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зазначені дані встановлюються на підставі протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, у разі потреби - на підставі пояснень суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності, свідків, а також інших документів.

Відповідно до пункту 3 Порядку №244 належним підтвердженням факту надіслання документів є розрахунковий документ відділення поштового зв'язку щодо оплати послуг з доставки рекомендованої поштової кореспонденції.

У разі ненадання суб'єктом містобудування, який притягається до відповідальності, інформації щодо його адреси документи, які є підставою для притягнення його до відповідальності, надсилаються суб'єкту містобудування за адресою місцезнаходження (місця проживання, місця реєстрації), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Надіслання рекомендованим листом з повідомленням документів, які є підставою для притягнення до відповідальності, за адресою місцезнаходження (місця проживання) суб'єкта містобудування, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, вважається належним врученням зазначених документів незалежно від факту їх отримання суб'єктом містобудування.

Встановлено, що на адресу позивача було направлено лист від 06 листопада 2017 року про необхідність з'явитись для проведення перевірки об'єкта будівництва за адресою: вул. Українська, 26, смт. Нова Ушиця, Хмельницької області, маючи при собі правовстановлюючі та дозвільні документи на об'єкт. Однак, вказаний лист позивач відмовився отримувати, про що свідчить відмітка на поштовому відправленні (а.с. 38).

За таких обставин колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що контролюючим органом вжито всіх необхідних заходів для завчасного повідомлення позивача про проведення позапланової перевірки, однак поштова кореспонденція, не була вручена позивачу з незалежних від відповідача причин, суд вважає, що позивач належним чином повідомлений про проведення позапланової перевірки. Отже, посадова особа відповідача мала всі підстави для складення акту про не допуск до перевірки та протоколу про адміністративне правопорушення.

Згідно із частиною 1 статті 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Позивач вказує на, залишене поза увагою судом першої інстанції, порушення відповідачем ч.1 ст.268 КУпАП, адже позивач стверджує, що він не був завчасно повідомлений відповідачем про дату та час розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Судом встановлено, що про день та час розгляду справи про адміністративне правопорушення відповідач повідомив позивача шляхом направлення протоколу про адміністративне правопорушення, в якому зазначив, що розгляд справи відбудеться о 11 годині 30 хвилин 15 листопада 2017 року за адресою: м. Хмельницький, вул. Грушевського, 87/2, однак позивач не отримав даного листа, про що свідчить відмітка про причини повернення листа на адресу відправника з відміткою «за зазначеною адресою не проживає».

Вказані обставини спростовують доводи позивача про те, що відповідачем порушено право позивача приймати участь в проведенні перевірки, фіксації її наслідків, а також розгляді справи про адміністративне правопорушення.

Доводи позивача про те, що у спірній постанові не розкрито суті правопорушення є необґрунтованими, адже у постанові зазначено, що позивач в період з 24 жовтня 2017 року по 06 листопада 2017 року не з'явився для проведення перевірки будівництва гаража, розташованого за адресою: вул. Українська, 26, смт. Нова Ушиця, Хмельницької області та не надав необхідні для проведення перевірки документи, що надають право на будівництво гаража.

Частина 2 ст. 188-42 КУпАП містить окремий склад правопорушення, об'єктивна сторона якого полягає у недопущенні посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва під час здійснення ними державного архітектурно-будівельного контролю, яке може виражатись у нез'явленні особи для проведення перевірки та не наданні необхідних для проведення перевірки документів, що дають право на будівництво.

З урахуванням наведених обставин в їх сукупності, враховуючи те, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень підтвердив правомірність спірного рішення, а позивачем не доведено протилежного, суд вважає, що спірне рішення відповідача не порушує права позивача, а тому й відсутні підстави для захисту прав позивача у судовому порядку шляхом визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення відповідача.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 272, 286, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Новоушицького районного суду Хмельницької області від 29 березня 2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Постанова суду складена в повному обсязі 24 квітня 2018 року.

Головуючий ОСОБА_1 Судді ОСОБА_3 ОСОБА_4