Постанова № 73596139, 23.04.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

Головуючий І інстанції: Пашнєв В.Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2018 р. Справа № 642/5860/17ОСОБА_1 апеляційний адміністративний суд у складі:

судді-доповідача: ОСОБА_2,

суддів: Сіренко О.І. , Спаскіна О.А. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні ОСОБА_1 апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Міністерства оборони України на постанову Ленінського районного суду м. Харкова від 14.12.2017 (суддя – Пашнєв В.Г., повний текст постанови складений 14.12.2017, вул. Полтавський шлях 20, м. Харків, 61052) по справі № 642/5860/17

за позовом ОСОБА_3

до ОСОБА_1 обласного військового комісаріату, Міністерства оборони України

про визнання бездіяльності, дії та рішення протиправними та зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 (далі – позивач, ОСОБА_3І.) звернувся до суду з позовом до до Міністерства оборони України (далі – відповідач 1, МО України), ОСОБА_1 обласного військового комісаріату (далі – відповідач 2, ОСОБА_1 ОВК), в якому просив: визнати протиправним та скасувати п. 2 протоколу №114 від 27.10.2017 рішення Комісії МО України з розгляду питань, пов’язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та призначенням компенсаційних сум. Визнати протиправною відмову Міністерства оборони України в призначенні і виплаті одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» ОСОБА_3. Зобов’язати ОСОБА_1 ОВК повторно подати висновок за формою (додаток 13 Наказу №530) та документи до нього розпорядникові бюджетних коштів МО України про виплату ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги з дотриманням вимог: Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей», Порядку затвердженим постановою КМУ №975 від 25.12.2013, та Наказу МО України №530 від 14.08.2014. Зобов’язати МО України вирішити питання призначення та нарахування одноразової грошової допомоги позивачу згідно: Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» у Порядку затвердженим Постановою КМУ №975 від 25.12.2013 та Наказом МО України №530 від 14.08.2014. Зобов’язати ОСОБА_1 ОВК відповідно до ст. 267 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) подати у 15 денний строк після набрання чинності рішення, звіт про виконання судового рішення. Зобов’язати МО України відповідно до ст. 267 КАС України подати у 45 денний строк після набрання чинності рішення, звіт про виконання судового рішення.

Постановою Ленінського районного суду м. Харкова від 14.12.2017 задоволено адміністративний позов.

Визнано протиправним та скасовано п. 2 протоколу №114 від 27.10.2017 рішення Комісії МО України з розгляду питань, пов’язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та призначенням компенсаційних сум.

Визнано протиправною відмову МО України в призначенні і виплаті одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» ОСОБА_3

Зобов’язано ОСОБА_1 ОВК повторно подати висновок за формою (додаток 13 Наказу №530) та документи до нього розпорядникові бюджетних коштів МО України про виплату ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги з дотриманням вимог: Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей», Порядку затвердженим Постановою КМУ №975 від 25.12.2013, та Наказу МО України №530 від 14.08.2014.

Зобов’язано МО України вирішити питання призначення та нарахування одноразової грошової допомоги ОСОБА_3 згідно: Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» у Порядку затвердженим Постановою КМУ №975 від 25.12.2013 та Наказом МО України №530 від 14.08.2014.

Зобов’язано ОСОБА_1 ОВК відповідно до ст. 267 КАС України подати у 15 денний строк після набрання чинності рішення, звіт про виконання судового рішення.

Зобов’язано МО України відповідно до ст. 267 КАС України подати у 45 денний строк після набрання чинності рішення, звіт про виконання судового рішення.

Не погодившись з даною постановою суду, відповідач 1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач 1 зазначив, що судом першої інстанції при вирішенні даної справи порушено норми матеріального та процесуального права, зокрема вважає, що судом не вірно встановлено дату виникнення права у позивача на отримання одноразової грошової допомоги, оскільки повторний огляд особи для підтвердження групи інвалідності, не являється моментом виникнення у особи права на отримання одноразової грошової допомоги. Враховуючи те, що позивачу первинно було встановлено третю групу інвалідності внаслідок поранення, пов’язаного з виконанням обов’язків військової служби 13.08.2013, то чинним законодавством України на момент встановлення позивачу інвалідності не було передбачено виплати одноразової грошової допомоги звільненим військовослужбовцям строкової військової служби у разі встановлення інвалідності після спливу трьохмісячного строку після звільнення зі служби. Крім того, позивач не надав жодного документу, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), як того вимагає п. 6 ст. 16 до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей" та пп. 4 п. 2 Порядку № 499. Також зазначив, що МО України не може бути належним відповідачем по справі, оскільки МО СРСР не було органом управління для прикордонних військ КДБ СРСР, не здійснювало розрахунків при звільненні позивача з військової служби.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дослідивши письмові докази по справі, прийшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх обгрунтованості.

Суд апеляційної інстанції з даним висновком частково погоджується, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_3 проходив строкову військову службу у складі діючої армії під час бойових дій (виконання інтернаціонального обов’язку) в Демократичній Республіці Афганістан.

Згідно довідки МСЕК від 31.07.2015 позивачу встановлена ІІ група інваліда війни з 01.08.2015.

Позивач 15.05.2017 звернувся з заявою про виплату одноразової грошової допомоги згідно Порядку № 975 у зв'язку із встановленням йому інвалідності.

ОСОБА_1 ОВК від 09.11.2017 № 2790/ВСЗ позивача повідомлено про рішення засідання Комісії МО України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, від 27.10.2017 протокол №114 п. 2 - про те, що розглянувши подані документи, комісія дійшла висновку про відмову в призначені одноразової грошової допомоги позивачу з мотивів, що позивач звільнився з Прикордонних військ КДБ СРСР.

Перевіряючи правомірність доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Факт отримання позивачем інвалідності внаслідок поранення, контузії та захворювань, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії та наявність у позивача права на отримання одноразової грошової допомоги згідно ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII встановлено постановою ОСОБА_1 окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою ОСОБА_1 апеляційного адміністративного суду о справі №820/2225/16 та постановою Ленінського районного суду м. Харкова, залишеною без змін ухвалою ОСОБА_1 апеляційного адміністративного суду по справі №642/2886/17, які набрали законної сили.

З огляду на зазначене, вказаним фактам вже була надана правова оцінка в зазначених постановах суду, які набрали чинності та підлягають виконанню.

Відповідно до ч.4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Доводи апеляційної скарги про те, що МО України не є належним відповідачем у даній справі колегія суддів вважає необґрунтованими з огляду на наступне.

З письмових доказів у справі вбачається, що позивача призвано на строкову військову службу на підставі наказу Міністерства оборони колишнього СРСР і відповідно до законодавства позивач перебував на військовому обліку в Московському РВК м. Харкова, що підтверджується військовим квитком позивача серії НУ № 9235729.

Причинний зв'язок поранення, отриманого позивачем під час виконання обов'язків військової служби в період перебування в Афганістані, встановлено саме Центральною військово - лікарською комісією Міністерства оборони України, що також підтверджує відсутність будь-яких взаємних прав і обов'язків між позивачем та Державною прикордонною службою України. (а.с. 9)

Колегія суддів зазначає, що абз. 9 п. 1 Порядку обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсії і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей. затвердженим постановою Кабінету ОСОБА_4 України № 393 від 17 липня 1992 року, передбачено, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" до вислуги років зараховується, зокрема, служба у прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також службах і органах внутрішніх справ колишнього СРСР та інші види служби і періоди роботи, які відповідно до законодавства колишнього СРСР зараховувалися до вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям, а також особам начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ. Вислуга років (у тому числі на пільгових умовах) у цьому випадку обчислюється у порядку встановленому законодавством колишнього СРСР, якщо цією постановою не передбачено більш пільгових умов зарахування до вислуги років часу служби для призначення пенсій військовослужбовцям та особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ.

Тобто, з вищевказаної норми вбачається, що при призначенні військовослужбовцям пенсії до вислуги років останніх зараховуються, зокрема, військова служба у прикордонних військах колишнього СРСР, що свідчить про те, що у питаннях соціального захисту військовослужбовців прикордонних військ колишнього СРСР прирівняні до військовослужбовців Збройних Сил України.

Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, визначений Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженим постановою Кабінету ОСОБА_4 України від 25.12.2013 № 975 (Порядок № 975).

Пунктом 11 Порядку № 975 зазначено перелік документів, які військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу.

Згідно пункту 13 Порядку № 975 керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.

Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

Відповідно до п. 12 Порядку № 975 призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.

Пунктом 2 постанови Кабінету ОСОБА_4 України № 975 від 25.12.2013 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві" установлено, що особам, які до набрання чинності Порядком, затвердженим цією постановою, мають право на отримання одноразової грошової допомоги, допомога, що не була призначена, призначається і виплачується в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що спірні відносини регулюються Порядком № 499 і не підпадають під дію Порядку № 975, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки предметом регулювання Порядку №499 є відносини з приводу встановлення інвалідності у наслідок (причин) нещасного випадку або захворювання в період проходження військової служби. Предметом розгляду у даній справі є відносини з приводу встановлення позивачу інвалідності з причин поранення, ЗЧМТ, контузії, травми та захворювання, пов’язані з виконанням обов’язків військової служби в країнах, де велись бойові дії.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі, визначені Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 16 вищезазначеного закону та пп.1 п. 6 Порядку 975 одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Згідно ч. 7 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" якщо особа одночасно має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, та одноразової грошової допомоги або компенсаційної виплати, встановлених іншими нормативно-правовими актами, виплата грошових сум здійснюється за однією з підстав за її вибором.

Відповідно до п. 8 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постанової КМУ № 1317 від 03.12.2009 датою встановлення інвалідності та ступеня втрати професійної працездатності потерпілому від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання у відсотках вважається день надходження до комісії документів, зазначених у пункті 3 цього Положення. Інвалідність та ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках) такого потерпілого встановлюються до першого числа місяця, що настає за місяцем, на який призначено повторний огляд.

З урахуванням вищенаведеного, первинна довідка МСЕК при повторному огляді комісії втрачає свою чинність з дати, до якої встановлена група інвалідності.

Доводи апелянта про порушення судом норм права у зв'язку з втручанням у дискреційні повноваження відповідача колегія суддів вважає необгрунтованими, з огляду на наступне.

З урахуванням приписів ст.2 КАС України, Закону, Конвенції та практики Європейського суду, суд не позбавлений можливості здійснити перевірку та надати оцінку сукупності дій, що передувало прийняттю рішення.

Як слідує зі змісту Рекомендації № R. (80) 2 Комітету ОСОБА_4 Європи державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень віл 11 березня 1980 року під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те. яке він вважає найкращим за даних обставин.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності.

З урахуванням наведеного, під дискреційним повноваженням розуміють таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли в межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.

Колегія суддів зазначає, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду.

Зобов'язуючи відповідача 1, як суб'єкта владних повноважень, вирішити питання призначення одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей", суд не втрутився у повноваження відповідача та не підмінив його компетенцію, а лише зобов'язав вчинити певні дії, передбачені законом, оскільки відповідач прийняв незаконне та необґрунтоване рішення відносно позивача.

Разом з тим, висновки суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовної вимоги про зобов’язання ОСОБА_1 ОВК повторно подати висновок за формою (додаток 13 Наказу №530) та документи до нього розпорядникові бюджетних коштів МО України, колегія суддів, з урахуванням ст. 2 КАС України, вважає передчасними, оскільки позивачем не наведено жодних неправомірних дій або бездіяльності ОСОБА_1 ОВК, судовим розглядом не встановлено.

Оскільки діями чи бездіяльністю відповідача 2 права позивача порушені не були, то суд апеляційної інстанції вважає помилковим задоволення позовних вимог, як наслідок, постанова Ленінського районного суду м. Харкова від 14.12.2017 в цій частині підлягає скасуванню.

З огляду на вищезазначене та враховуючи положення ст. 317 КАС України, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про часткове задоволення вимог апеляційної скарги та скасування постанови суду першої інстанції в цій частині.

Керуючись ст. 243, 250, 310, 317, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Міністерства оборони України – задовольнити частково.

Постанову Ленінського районного суду м. Харкова від 14 грудня 2017 року по справі № 642/5860/17 – скасувати в частині:

зобов’язання ОСОБА_1 обласного військового комісаріату повторно подати висновок за формою (додаток 13 Наказу №530) та документи до нього розпорядникові бюджетних коштів МО України про виплату ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги з дотриманням вимог: Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей», Порядку затвердженим Постановою КМУ №975 від 25.12.2013, та Наказу Міністерства оборони України №530 від 14.08.2014;

зобов'язання ОСОБА_1 обласного військового комісаріату відповідно до ст. 267 КАС України подати у 15 денний строк після набрання чинності рішення, звіт про виконання судового рішення.

Ухвалити нову постанову, якою відмовити в цій частині у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3.

В іншій частині постанову Ленінського районного суду м. Харкова від 14 грудня 2017 року по справі № 642/5860/17 – залишити без змін

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не пілягає.

Суддя-доповідач ОСОБА_2 Судді ОСОБА_5 ОСОБА_6