Постанова № 73595751, 24.04.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2018 р.м.ОдесаСправа № 815/38/18

Категорія: 11.5 Головуючий в 1 інстанції: Катаєва Е. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду, у складі:

головуючого судді - Запорожана Д.В.,

судді - Яковлєва О.В.,

судді - Танасогло Т.М.

при секретарі: П'ятіній В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 січня 2018 року у справі за позовом Головного управління Держгеокадастру в Одеській області до Головного територіального управління юстиції в Одеській області, за участю третьої особи: ОСОБА_1 про скасування постанови,

В С Т А Н О В И Л А:

Головне управління Держгеокадастру в Одеській області звернулось до суду з позовом до Головного територіального управління юстиції в Одеській області, за участю третьої особи: ОСОБА_1 про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №52280811 від 1 грудня 2017 року.

Свої позовні вимоги ГУ Держгеокадастру в Одеській області обґрунтувало незаконністю спірної постанови.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 31 січня 2018 року відмовлено в задоволенні позову.

В апеляційній скарзі ГУ Держгеокадастру в Одеській області просить скасувати вищенаведене рішення, як таке, що прийняте з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права і прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Приймаючи оскаржену постанову суд першої інстанції виходив з необґрунтованості даного позову та відсутності підстав для його задоволення.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що постановою Одеського окружного адміністративного суду від 03.07.2017 року по справі № 815/3060/17 задоволений позов ОСОБА_1 до ГУ ДГК про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії. Визнано протиправним рішення Головного управління Держгеокадастру в Одеській області про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства на території Ставківської сільської ради Подільського району Одеської області, викладеного в листі від 28.03.2017р. № С- 3237/0-2405/6-17. Зобов'язано Головне управління Держгеокадастру в Одеській області надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства на території Ставківської сільської ради Подільського району Одеської області ОСОБА_1

Згідно даних автоматизованої системи діловодства Одеського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 07.07.2017 року отримала копію постанови суду від 03.07.2017 року. 27.07.2017 року вона звернулась до суду про видачу виконавчого листа.

ГУ ДГК отримав копію постанови суду 07.08.2017 року.

18.08.2017 року ОСОБА_1 виданий виконавчий лист по справі, в якому зазначена дата набрання законної сили рішення 18.08.2017 року.

ГУ ДГК 18.08.2017 року подало апеляційну скаргу на постанову суду від 03.07.2017 року по справі №815/3060/17.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 31.08.2017 року апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру в Одеській області залишили без руху, надавши строк терміном один місяць, з моменту отримання копії даної ухвали, для усунення недоліків, а саме вказати поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду та надати підтвердження сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

В ухвалі суду від 31.08.2017 року зазначено, зокрема, що апеляцію на постанову суду подано 18.08.2017 року та апелянтом зазначено, що ним дотримано строк оскарження постанови суду першої інстанції, так як копію оскаржуваного рішення отримано лише 09 серпня 2017 року

При цьому, із зібраних матеріалів адміністративної справи вбачається, що копію оскаржуваного рішення отримано апелянтом поштою 07 серпня 2017 року.

Суд зазначив, що апелянтом пропущено встановлений строк для подання апеляційної скарги на 1 день, в свою чергу посилання на отримання оскаржуваного рішення 09 серпня 2017 року свідчать виключно про намагання апелянта ввести суд в оману. Більш того, апелянтом не подано клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 18.10.2017 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ Держгеокадастру в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 03 липня 2017 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії.

В ухвалі суду від 18.10.2017 року зазначено, що на виконання вимог ухвали суду від 31.08.2017 року про залишення апеляційної скарги без руху апелянтом направлено до суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, що обґрунтоване поважністю його пропуску у зв'язку з тим, що копію оскаржуваного рішення зареєстровано лише 09 серпня 2017 року, а тому саме з цієї дати повинен відраховуватись відповідний строк подання апеляційної скарги.

В даному випадку, згідно ч. 2 ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

В свою чергу, реєстрація вхідної кореспонденції суб'єктом владних повноважень через два дні після її отримання не є поважної для пропуску встановленого законом 10-денного строку оскарження постанови суду, що відраховується з дня отримання копії відповідного рішення (а.с.103)

Отриманий ОСОБА_1 виконавчий лист по справі, в якому зазначена дата набрання законної сили рішення 18.08.2017 року, вона подала на примусове виконання до державної виконавчої служби.

Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання судових рішень управління ДВС ГТУЮ в Одеській області Коренюк О.В. від 01.12.2017 року відкрите виконавче провадження за виконавчим листом №815/3060/17, виданого Одеським окружним адміністративним судом (а.с.12-13).

У постанові про відкриття виконавчого провадження від 01.12.2017 року зазначено, що боржнику необхідно виконати рішення суду протягом 10 робочих днів; стягнути з боржника виконавчий збір у розмірі 12800 грн.

Вказана постанова про відкриття виконавчого провадження від 01.12.2018 року отримана позивачем ГУ ДГК 26.12.2017 року (а.с.11).

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регламентовані Законом України №1404- VIII від 02.06.2016 року «Про виконавче провадження» (далі Закон України №1404- VIII), відповідно до ст.1 якого виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно зі ст.5 Закону примусове виконання рішень покладається, зокрема, на органи державної виконавчої служби (державних виконавців).

Статтею 18 Закону встановлені обов'язки і права виконавців. Виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Однією з вимог до виконавчого документу є зазначення в ньому дати набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

Відповідно до ч.5 ст.26 Закону України №1404- VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього заяви виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Частиною 6 ст.26 встановлені підстави для відмови у прийнятті виконавчого документа до виконання, якими, крім інших, є: - рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання); - виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону.

З урахуванням зазначених положень Закону щодо відкриття виконавчого провадження суд дійшов висновку про правомірність прийняття державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження від 01.12.2017 року ВП №55280811, оскільки судом достовірно встановлено, що на час прийняття вказаної постанови - рішення суду по справі №815/3060/17 набрало законної сили, що не оспорюється позивачем.

Суд не приймає до уваги доводи позивача, що підставою для скасування оскаржуваної постанови є зазначення в ній набрання законної сили 18.08.2017 року, в той час коли фактично вона набрала законної сили 18.10.2017 року.

Судом встановлено, що третій особі ОСОБА_1, яка є стягувачем по виконавчому листу, отримала вказаний виконавчий лист по справі 18.08.2017 року, тобто у день набрання рішенням законної сили, оскільки апеляційних скарг на рішення суду не надійшло.

Апеляційну скаргу по справі №815/3060/17 ГУ ДГК подало з пропущеним строком.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 18.10.2017 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ Держгеокадастру в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 03.07.2017 року, у справі №815/3060/17.

Згідно вимог КАС України дійсно змінилась дата набрання законної сили.

Проте до виконання виконавчий лист був поданий після рішення суду апеляційної інстанції. На час прийняття оскаржуваної постанови рішення набрало законної сили з урахуванням ухвали суду апеляційної інстанції, про що було обізнано ГУ ДГК.

З урахуванням засад виконавчого провадження, встановлених ст.2 Закону України №1404- VIII, зокрема, обов'язковості виконання рішень, суд вважає, що з урахуванням встановлених обставин, недолік виконавчого листа щодо зміни набрання законної сили рішення, який виник з об'єктивних причин, міг бути усунутий шляхом виправлення помилки у виконавчому документі за заявою стягувача або боржника у порядку ст.374 КАС України, та не може бути підставою для скасування обґрунтованого та законного по суті рішення державного виконавця постанови про відкриття виконавчого провадження від 01.12.2017 року ВП №55280811.

Також суд вважає небунтованими доводи позивача, що в постанові про відкриття виконавчого провадження від 01.12.2018 року неправомірно зазначено про стягнення судового збору з ГУ ДГК, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.5 ст.26 Закону України №1404- VIII у постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Згідно з ч.1 ст.27 Закону виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Частиною 3 ст.27 Закону встановлено, що за примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Таким чином, Закон не пов'язує взагалі справляння виконавчого збору за примусове виконання рішення немайнового характеру від здійснення будь-яких дій виконавцем. Прийняття виконавчого документу та постанови про відкриття виконавчого провадження для його примусового виконання вже є підставою для справляння виконавчого збору.

Частина 5 ст.27 Закону містить перелік випадків, коли виконавчий збір не стягується, під який не підпадає випадок щодо спірних правовідносин.

Крім того, згідно з ч.9 ст.27 Закону виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону (фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом), якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Судом встановлено, що не спростовано позивачем, що рішення суду було виконано після відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Оцінюючи дії відповідача, як суб'єкта владних повноважень у спірних правовідносинах щодо прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження від 01.12.2017 року ВП №55280811 суд дійшов висновку, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Законом.

Отже колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість даного позову та відсутність підстав для його задоволення.

Частиною 1 ст. 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги, колегія суддів, вважає не суттєвими та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру в Одеській області - залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 січня 2018 року у справі за позовом Головного управління Держгеокадастру в Одеській області до Головного територіального управління юстиції в Одеській області, за участю третьої особи: ОСОБА_1 про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №52280811 від 1 грудня 2017 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі.

Головуючий /Д.В. Запорожан/

Судді /О.В. Яковлєв /

/Т.М. Танасогло/