Постанова № 73595317, 17.04.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/19763/16 Суддя (судді) першої інстанції: Донець В.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Аліменка В.О.,

суддів Безименної Н.В., Кучми А.Ю.,

за участю секретаря Лебедєвої Ю.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 лютого 2018 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будспецсервіс» про зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В ИЛ А:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом про зобов'язання ТОВ «Будспецсервіс» допустити до будівництва житлового кварталу з об'єктами соціального-громадського призначення «Новопечерські Липки» по вулиці Підвисоцького (територія військового містечка) у Печерському районі м. Києва, для проведення Головним управлінням ДСНС України у м. Києві перевірки щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 лютого 2018 року даний адміністративний позов - залишено без розгляду, оскільки позовну заяву подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та інші наявні у справі докази, колегія суддів приходить до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, наказом Головного управління ДСНС України у м. Києві від 19.07.2016 №327 начальникам районних управлінь ГУ ДСНС у м. Києві наказано організувати та забезпечити проведення в серпні 2016 року планові перевірки щодо додержання суб'єктами господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки згідно з додатками. До вказаного наказу було включено об'єкт перевірки - Товариство з обмеженою відповідальністю «Будспецсервіс» (пункт 51), термін проведення - 08.08-29.08.2016.

Печерським РУ ГУ ДСНС України у м. Києві 26.07.2016 складено повідомлення №20/1834 про проведення планової перевірки, яке відповідно до копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення вручене 28.07.2016 представнику відповідача.

Працівником Печерського РУ ГУ ДСНС України у м. Києві 29.08.2016 на підставі наказу від 19.07.2016 №327, посвідчення на проведення перевірки від 08.08.2016 №615 здійснено вихід на об'єкт за адресою: вул. Підвисоцького (територія військового містечка) з метою проведення планової перевірки ТОВ «Будспецсервіс».

Разом з тим, посадову особу позивача не було допущено до проведення перевірки, про що останнім 29.08.2016 складено акт про недопущення до проведення планової перевірки.

Неможливість встановити наявність або відсутність порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що можуть створювати реальну загрозу життю та здоров'ю людей, які працюють, перебувають, а також особам, які будуть здійснювати гасіння виниклої пожежі, зумовили звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом.

Залишаючи адміністративний позов без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що ні Кодексом цивільного захисту України, ні іншим нормативно-правовим актом, що має силу закону або вищу від нього юридичну силу, не передбачено право ДСНС України та її територіальних органів на звернення до суду саме з позовом до юридичної особи про зобов'язання допустити працівників до проведення перевірки. У той час як приписи підзаконного акту, хоча й містять відповідне повноваження ГУ ДСНС у м. Києві, однак не мають необхідного визначеного як Конституцією України, так і Кодексом адміністративного судочинства України, правового статусу та юридичної сили.

Однак, колегія суддів не може погодитись із таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами ч. 3 ст. 48 КАС України (у редакції, чинній на час звернення) передбачено, що здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їхнім посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).

Частиною 3 статті 6 КАС України (у редакції, чинній на час звернення) передбачено, що суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України.

Тобто, в силу прямої вказівки КАС України органи державної влади мають адміністративну процесуальну дієздатність. Наявність такої процесуальної дієздатності свідчить про можливість суб'єкта владних мати адміністративні процесуальні права і обов'язки, реалізовуючи їх у встановлений законом спосіб.

Відповідно до частини 1 статті 64 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Такий центральний орган виконавчої влади в силу ч. 2 ст. 64 цього Кодексу реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Згідно з частиною 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 №1052 (надалі Положення), Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра Внутрішніх Справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

Відповідно до пункту 2 частини 3 Положення, основними завданнями ДСНС є здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.

Згідно з пунктом 39 частини 4 Положення, ДСНС відповідно до покладених на неї завдань організовує і здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими держадміністраціями, іншими державними органами та органами місцевого самоврядування, суб'єктами господарювання. ДСНС здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи (п. 7 Положення).

Згідно з Положенням про Головне управління ДСНС України у м. Києві, затвердженим наказом ДСНС України від 13.04.2016 №175, Головне управління ДСНС України у м. Києві є територіальним органом Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві, уповноваженим на забезпечення реалізації державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.

Головне управління відповідно до покладених на нього завдань на відповідній території організовує і здійснює безпосередньо та через підпорядковані підрозділи нагляд (контроль) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки та цивільного захисту місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та суб'єктами господарювання (п. 27 ч. 4 Положення про Головне управління ДСНС України у м. Києві).

Відповідно до ст. ст. 66, 67 Кодексу цивільного захисту України, державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснюється шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

До повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема, здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб'єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у ст. 65 цього Кодексу; складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України від 05.04.07р. № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; надалі - Закон № 877-V).

Статтею 1 Закону № 877-V передбачено, що державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - це планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

У відповідності до ч. 1 ст. 4, ч. 1, 4 і 5 ст. 5, ч. 1 - 6 ст. 7 Закону № 877-V, державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Обґрунтовуючи своє право на звернення до суду із вказаним позовом, ГУ ДСНС у м. Києві посилається на абз.6 п.9 розділу ІІІ Порядку проведення планових (позапланових) перевірок щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 02.11.2015 року №1337 (далі - Порядок). Наведеними положеннями вказаного Порядку передбачено, що посадові особи ДСНС України або її територіальних органів під час здійснення перевірок мають право звертатися у встановленому законом порядку до суду у випадку недопущення посадових осіб ДСНС України або її територіальних органів до проведення перевірки в цілому чи до окремих приміщень об'єкта перевірки, яка здійснюється в установленому законодавством порядку, з вимогою щодо зобов'язання суб'єкта господарювання забезпечити допуск до здійснення перевірки в цілому або частини приміщень об'єкта перевірки.

Враховуючи зазначені норми закону, суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про відсутність у позивача відповідної адміністративної процесуальної дієздатності на звернення із зазначеним позовом, оскільки таке звернення вчинено уповноваженим суб'єктом на виконання покладених обов'язків.

Крім того, колегія суддів вважає, що зазначення судом першої інстанції про відсутність права Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві на звернення з вказаним позовом до суду, фактично позбавляє зазначений орган можливості використати правовий механізм для забезпечення проведення перевірки щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у встановленому законом порядку.

Беручи до уваги вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає неправомірним залишення позовної заяви Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві без розгляду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 240 КАС України (у редакції, чинній з 15.12.2017).

Наведена правова позиція підтримується Верховним судом та викладена ним, зокрема, в постанові від 06 березня 2018 року по справі №826/7962/16.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги позивача спростовують висновки, покладені в основу рішення суду першої інстанції, прийнятого з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 320 КАС України - підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, зокрема, є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Згідно із ч. 3 ст. 312 КАС України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції. Враховуючи зазначені процесуальні положення КАС України, вимоги апелянта щодо прийняття нового рішення про задоволення позову не підлягають задоволенню.

Враховуючи, що доводи позивача викладені в апеляційній скарзі частково спростовують висновки суду першої інстанції, колегія суддів вважає за необхідне оскаржувану ухвалу скасувати, з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві - задовольнити.

Ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 лютого 2018 року - скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Повний текст постанови складено « 23» квітня 2018 року.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В.О. Аліменко

Судді Н.В. Безименна

А.Ю. Кучма