Постанова № 73595029, 17.04.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

17 квітня 2018 рокусправа № 804/426/16

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Головко О.В.

судді: Ясенової Т.І. Суховарова А.В.

за участю секретаря судового засідання: Троянова А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року (суддя Коренев А.О.) в адміністративній справі

за позовом Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат»

до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

в с т а н о в и в :

ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» у січні 2016 року звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2, винесені 08 липня 2015 року.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби було проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок за березень 2015 року, за результатами якої складено Акт № 10/28-01-46-05393043 від 19.06.2015.

На підставі висновків акту відповідачем 08 липня 2015 року прийняті податкові повідомлення-рішення: № НОМЕР_1, яким ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» зменшено розмір від’ємного значення суми податку на додану вартість за березень 2015 року у розмірі 4345479,00 грн., та № НОМЕР_2, яким ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за березень 2015 року за основним платежем (сума завищення бюджетного відшкодування) 1044541,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 522270,50 грн.

Підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень стали висновки, викладені в акті перевірки, згідно з якими угоди, укладені ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» з ТОВ «УКР АЛЕКС Сервіс», ПП «ВСК», ТОВ «Промбудмонтаж», ТОВ «Інтерконструкція», ТОВ «Укрдомнабуд», ТОВ «Баст Трейд», ТОВ «Укрспецконструкція», ТОВ «Тандем Торг ТК», Асоціація «БК» Спецметалургмонтаж», ТОВ «ПП «МСР-2», ТОВ ВКФ «Дніпроремонт-АГ», ТОВ ІВБП «Оргхімпром», ТОВ «Укрспецмеханомонтаж», ТОВ «НВО «Укрпромекологія», ТОВ «Донецкэнергоремонт», ТОВ «Фаркон», ТОВ «Югсервіс-плюс», ТОВ «Бізнес-Пром-Ком», ТОВ «Інвест-М Інжиніринг», ТОВ «Донбас-Дніпробуд ЛТД», ТОВ «НВО Стальмонтаж - 7», ТОВ НВП «Промекологія» не були спрямовані на реальне настання правових наслідків та необумовлені економічними причинами (цілями ділового характеру), в результаті чого підприємством завищено суму, що включається до складу ПДВ наступного звітного (податкового) періоду, у розмірі 4345479,00 грн. та завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню у березні 2015 року, на 1044541,00 грн.

Надаючи оцінку обґрунтованості висновків податкового органу та правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, колегія суддів зазначає, що відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів (послуг) або дата отримання платником податку товарів (послуг), що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Положеннями пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів (послуг), на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.6, 201.10 ст. 201 ПК України).

Пунктами 200.1, 200.3 статті 200 Податкового кодексу України визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 200.4 ст. 200 ПК України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг) або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Як вбачається з матеріалів, ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» з ТОВ «УКР АЛЕКС Сервіс», ПП «ВСК», ТОВ «Промбудмонтаж», ТОВ «Інтерконструкція», ТОВ «Укрдомнабуд», ТОВ «Баст Трейд», ТОВ «Укрспецконструкція», ТОВ «Тандем Торг ТК», Асоціація «БК» Спецметалургмонтаж», ТОВ «ПП «МСР-2», ТОВ ВКФ «Дніпроремонт-АГ», ТОВ ІВБП «Оргхімпром», ТОВ «Укрспецмеханомонтаж», ТОВ «НВО «Укрпромекологія», ТОВ «Донецкэнергоремонт», ТОВ «Фаркон», ТОВ «Югсервіс-плюс», ТОВ «Бізнес-Пром-Ком», ТОВ «Інвест-М Інжиніринг», ТОВ «Донбас-Дніпробуд ЛТД», ТОВ «НВО Стальмонтаж - 7», ТОВ НВП «Промекологія» було укладено договори підряду, поставки, поставки вугільної продукції, феросплавів, вогнетривкої продукції, на виконання яких контрагентами-постачальниками були виписані податкові накладні, суми по яких включено до складу податкового кредиту.

Також на виконання вказаних договорів були виписані акти прийому виконаних будівельних робіт, акти прийому виконаних підрядних робіт, розрахунки вартості експлуатації машин та механізмів, довідки про вартість виконаних підрядних робіт, журнали обліку виконаних робіт (форма № 6), виписки з банку, платіжні доручення, рахунки-фактури, залізничні накладні, товарно-транспортні накладні, виписки з банку, видаткові накладні, прибутковий ордер. Вказані документи складені відповідно до вимог чинного законодавства, що не спростовується апелянтом.

Вищезазначені договори не було визнано недійсними в судовому порядку.

Як вбачається зі змісту акту перевірки та доводів апелянта, за даними комп’ютерної автоматизованої системи «Картка платника» АІС «Податковий блок» кількість працівників ТОВ «УКР АЛЕКС Сервіс» 2 особи (директор та бухгалтер в одній особі). Перелік працівників, які отримували пропуск для виконання робіт на території позивача в 2015 році складає 18 осіб, працівники зі списку не рахуються у штаті ТОВ «УКР АЛЕКС Сервіс», листом вказаного підприємства також повідомлено, що для виконання робіт субпідрядні організації не залучалися. Також податковим органом розраховано людино-години (за даними звіту 1 ДФ), які складають 2 особи у березні 2015 року, що є фізично неможливим для виконання робіт обумовлених договором підряду.

Такі ж висновки податковим органом зроблено й щодо ПП «ВСК», ТОВ «Промбудмонтаж», ТОВ «Інтерконструкція», ТОВ «Укрдомнабуд», Асоціації «БК» Спецметалургмонтаж», ТОВ «ПП «МСР-2», ТОВ ВКФ «Дніпроремонт-АГ», ТОВ ІВБП «Оргхімпром», ТОВ «Укрспецмеханомонтаж», ТОВ «Донецкэнергоремонт», ТОВ «Донбас-Дніпробуд ЛТД», ТОВ «НВО Стальмонтаж - 7», ТОВ НВП «Промекологія».

Судом встановлено, податковим органом не заперечується, що стосовно вказаних контрагентів-підрядників висновки щодо неможливості здійснення господарських операцій, обумовлених в договорах підряду у зв’язку з відсутність основних фондів, зокрема, працівників, здійснено на підставі даних комп’ютерної автоматизованої системи «Картка платника» АІС «Податковий блок».

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що висновки суб’єкта владних повноважень щодо нереальності господарських операцій не можуть ґрунтуватися лише на інформації, що міститься у податковій базі. Такі висновки мають бути здійсненні на підставі первинних документів та об’єктивної перевірки фактичних обставин, зокрема, наявності факту укладання вказаними контрагентами цивільно-правових договорів з фізичними особами чи фізичними особами-підприємцями з метою забезпечення виконання умов договорів підряду. При цьому суд зазначає, що зарахування осіб, які працюють на підставі цивільно-правових угод, до штату підприємства не є вимогою чинного законодавства.

Судом апеляційної інстанції також встановлено, що до контрагентів позивача податковим органом запитів щодо укладання цивільно-правових угод з працівниками не направлялося, що свідчить про неповне з’ясування останнім фактичних обставин господарських правовідносин.

Крім того, розрахунок людино-годин за актами виконаних робіт здійснено податковим органом за самостійною формулою, яка не встановлена жодним нормативно-правовим актом, що підтверджено представниками відповідача у судовому засіданні.

Щодо взаємовідносин з ТОВ «Югсервіс-плюс», податковий орган зазначив, що до перевірки не надано калькуляцію наданих послуг по забезпеченню підрозділів ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» БелАЗами, неможливо встановити на підставі чого формується вартість за надані послуги та неможливо встановити графік роботи працівників, що надають послуги у зв’язку з тим, що цикл виробництва, для якого надаються послуги, цілодобовий, що свідчить про неможливість постачальника послуг здійснити зазначені роботи самостійно.

Спростовуючи вказані висновки податкового органу, суд апеляційної інстанції зазначає, що неможливість податкового органу встановити графік роботи працівників та складових вартості наданої послуги не може слугувати підставою для визнання господарської операції такою, що вчинена без мети реального настання правових наслідків. Жодні припущення та сумніви податкового органу не можуть ставитися в вину суб’єкту господарювання.

Стосовно взаємовідносин позивача з постачальниками ТОВ «Баст Трейд», ТОВ «Укрспецконструкція», ТОВ «Тандем Торг ТК», ТОВ «НВО «Укрпромекологія», ТОВ «Фаркон», ТОВ «Бізнес-Пром-Ком», ТОВ «Інвест-М Інжиніринг», податковий орган зазначає, що ТОВ «Баст Трейд» не мало можливості здійснювати реалізацію продукції, оскільки не мало достатньо працівників, а при дослідженні ланцюга постачання складових колісних пар (товару) встановлено відсутність інформації щодо чисельності працівників та наявності основних фондів. За висновком податкового органу, виникають сумніви щодо можливості виробництва ТОВ «Укрспецконструкція» алюмінію вторинного чушкового без достатньої кількості працівників та при відсутності основних фондів, що встановлено на підставі даних автоматизованої системи «Картка платника». Угода позивача з ТОВ «НВО «Укрпромекологія», за висновком податкового органу, по своїй суті не має розумних економічних або інших причин (ділової мети), спрямованої на отримання економічної вигоди. Згідно зі специфікаціями ТОВ «Тандем Торг ТК», залізничним транспортом поставляється товар, відправником якого є ДП «Ізмаїлівський морсткий торговельний порт», проте між останнім та ТОВ «Тандем Торг ТК» відсутні взаємовідносини, що також було встановлено на підставі даних автоматизованої системи «Картка платника». Також неможливо встановити факт взаємовідносин позивача з ТОВ «Фаркон», оскільки контрагенти останнього відсутні за місцезнаходженням та ведуть діяльність, не пов’язану з видобуванням кам’яного вугілля. Щодо ТОВ «Бізнес-Пром-Ком» відсутня інформація про оренду основних фондів, а також є сумнівним ланцюг постачання.

Спростовуючи вказані висновки податкового органу, суд апеляційної інстанції зазначає, що неналежне виконання податкових зобов’язань контрагентами позивача тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цих осіб. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Відповідачем до суду надано запити до територіальних податкових органів щодо проведення зустрічних звірок контрагентів позивача для відпрацювання податкових ризиків з ПДВ, проте висновки податкового органу щодо порушення позивачем податкового законодавства було здійснено передчасно та на підставі припущень, без об’єктивної та перевіреної інформації щодо контрагентів, жодні первинні документи яких не досліджувалися.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Згідно зі статтею 44 Господарського кодексу України підприємництво здійснюється, зокрема, на основі самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону.

Таким чином, позивач, як суб’єкт господарювання, наділений правом самостійного визначення напрямків власної господарської діяльності, її доцільності, прибутковості та можливих комерційних ризиків.

Стосовно взаємовідносин позивача з ТОВ «Інвест-М Інжиніринг», відповідач зазначає, що відповідно до Єдиного реєстру податкових накладних, в податковій накладній № 1 від 02.03.2015 в графі «Код товару згідно УКТ ЗЕД» інформація відсутня, що свідчить про невідповідність між податковою накладною та сертифікатом якості.

Проте колегія суддів зазначає, що вказана обставина не може бути підставою для визнання господарських операцій нереальними, крім того, судом встановлено, що податкова накладна, на яку посилається відповідач, зареєстрована податковим органом.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 243, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року в адміністративній справі № 804/426/16 – без змін.

Постанова суду набирає законної сили з 17 квітня 2018 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повна постанова складена 23 квітня 2018 року.

Головуючий суддя: О.В. Головко

Суддя: Т.І. Ясенова

Суддя: А.В. Суховаров