Ухвала суду № 73594868, 20.04.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

20 квітня 2018 р. справа № 200/22062/17

Суддя Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Головко О.В.,

перевіривши у м. Дніпрі апеляційну скаргу Комунального вищого навчального закладу «Дніпровський базовий медичний коледж» Дніпровської обласної ради

на ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 15 грудня 2017 року (суддя Женеску Е.В.) в адміністративній справі

за позовом Громадської організації «Дніпропетровський незалежний правозахисний центр» в інтересах членів громадської організації ОСОБА_1, ОСОБА_2

до Комунального вищого навчального закладу «Дніпровський базовий медичний коледж» Дніпровської обласної ради

про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и в:

До Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Комунального вищого навчального закладу «Дніпровський базовий медичний коледж» Дніпровської обласної ради на ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 15 грудня 2017 року в адміністративній справі № 200/22062/17.

Одночасно апелянт подав клопотання, в якому просить відстрочити сплату судового збору, оскільки є бюджетною організацією та сплата судового збору призведе до нераціонального використання бюджетних коштів.

Вирішуючи клопотання, суддя зазначає, що правові засади справляння судового збору встановлені Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім’ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров’ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Таким чином, законом визначено певні умови, за наявності яких суд може відстрочити сплату судового збору. При цьому законом передбачено можливість відстрочення сплати судового збору лише фізичним особам, а тому клопотання не підлягає задоволенню.

Частиною 5 статті 296 КАС України встановлено, що до апеляційної скарги, зокрема, додається документ про сплату судового збору.

Згідно з пп. 5 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2018 року – 1762 грн. 00 коп.

Таким чином, розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання апеляційної скарги на ухвалу суду, становить 1762 грн. 00 коп.

Крім того, апелянт в апеляційній скарзі просить поновити пропущений строк апеляційного оскарження ухвали суду, в обґрунтування клопотання зазначає, що копія оскаржуваної ухвали отримана 02 лютого 2018 року, проте виконуючому обов’язки директора документи були передані лише 20 лютого 2018 року та строк минув незначний.

Вирішуючи клопотання, суддею встановлено, що 15 грудня 2017 року судом першої інстанції постановлено ухвалу, копія якої була отримана апелянтом 02.02.2018, що підтверджується матеріалами справи.

Апеляційна скарга на ухвалу подана 22 лютого 2018 року, тобто з пропуском строку апеляційного оскарження, встановленого законом.

Відповідно до частини 2 статті 44 КАС України учасники справи зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов’язки.

Згідно зі статтею 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п’ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя зазначає, що дотримання вимог вказаної норми процесуального права є обов’язком для всіх учасників адміністративного процесу.

Суддя не знаходить обґрунтованими доводи апелянта, адже внутрішні організаційні питання (порядок розподілу обов’язків щодо ведення претензійно-позовної роботи) суб’єкта владних повноважень жодним чином не звільняють його від дотримання вимог процесуального закону та не можуть вважатися поважною причиною пропуску процесуальних строків.

Відповідно до ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Статтею 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Зазначені обставини вказують на невідповідність апеляційної скарги вимогам процесуального закону, а тому вона підлягає залишенню без руху.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 169, 298 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, -

у х в а л и в:

У задоволенні клопотання Комунального вищого навчального закладу «Дніпровський базовий медичний коледж» Дніпровської обласної ради про відстрочення сплати судового збору відмовити.

Апеляційну скаргу Комунального вищого навчального закладу «Дніпровський базовий медичний коледж» Дніпровської обласної ради на ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 15 грудня 2017 року в адміністративній справі № 200/22062/17 залишити без руху.

Надати апелянту строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом надання до суду:

1) письмових пояснень із зазначенням інших поважних підстав для поновлення строку апеляційного оскарження з підтвердженням таких обставин належними доказами;

2) документа про сплату судового збору у розмірі 1762 грн. 00 коп. за реквізитами: отримувач коштів УК у Шевченківському районі м. Дніпра, КБКД 22030101, ЄДРПОУ 37989274, р/р 31217206781004, МФО 805012, банк отримувача ГУДКСУ у Дніпропетровській області м. Дніпропетровська.

Ухвала суду набирає законної сили з 20 квітня 2018 року та оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Головко