Постанова № 73594215, 07.02.2018, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" лютого 2018 р. Справа№ 910/171/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Корсакової Г.В.

суддів: Хрипуна О.О.

Чорної Л.В.

при секретарі судового засідання Камінській Т.О.,

за участю учасників справи:

від позивача : не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна"

на рішення Господарського суду міста Києва від 23.03.2017

(дата підписання 28.03.2017)

у справі №910/171/17 (суддя Привалов А.І.)

за позовом приватного акціонерного товариства "Просто-Страхування"

до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна"

про відшкодування шкоди в порядку регресу 97111,69 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Просто-Страхування" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" 97 111,69 грн. витрат з виплати страхового відшкодування.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі Договору добровільного страхування наземного транспорту № PKS 1600210 від 28.02.2016, внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди, позивачем виплачено відшкодування власнику пошкодженого застрахованого ним автомобіля марки "Volkswagen", державний номер НОМЕР_1, а тому, відповідно до ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993, п. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України, позивач отримав право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля марки "Ford", державний номер НОМЕР_2, водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП, застрахована відповідачем, позивач направив останньому заяву про відшкодування шкоди. Відповідач заяву позивача про задоволення вимог не задовольнив, у зв'язку з чим позивач звернувся з даним позовом до суду.

Відповідач в обґрунтування заперечень на позов посилається на те, що матеріалами справи не підтверджується розмір збитку, у зв'язку з відсутністю експертного висновку, а також розмір заявленого збитку розрахований без врахування фізичного зносу. Окрім цього, зазначив про відсутність в матеріалах справи постанови районного суду про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.03.2017 у справі №910/171/17 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з ПАТ "Страхова компанія "Провідна" на користь ПАТ "Просто-Страхування" суму страхового відшкодування в розмірі 97111,69 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1378,00 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що оскільки, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу "Ford", державний номер НОМЕР_2, застрахована у відповідача згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АЕ/3710841, то обов'язок щодо відшкодування збитку, завданого внаслідок ДТП покладається на відповідача в розмірі 97 111,69 грн.

Не погодившись з прийнятим рішенням, ПАТ "Страхова компанія "Провідна" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 23.03.2017 у справі №910/171/17 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що місцевим господарським судом при винесенні рішення порушено норми матеріального та процесуального права, рішення суду першої інстанції було прийнято при неповному дослідженні доказів та з'ясуванні обставин, що мають значення для справи що привело до неправильного вирішення спору.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до наступного:

- судом першої інстанції залишились без належної правової оцінки доводи відповідача щодо необхідності застосування коефіцієнту фізичного зносу з урахуванням того, що застрахований за договором добровільного страхування у позивача автомобіль марки "Volkswagen", державний номер НОМЕР_1 станом на день ДТП мав вік 8 років, що у відповідності до п. 7.39 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, є підставою для нарахування коефіцієнту фізичного зносу;

- судом першої інстанції не враховано, що дійсний зміст правовідносин, які виникли між сторонами, регулюється не тільки приписами Закону України «Про страхування» та умовами договору № 1600210 добровільного страхування, у якому сторони зокрема узгодили не враховувати експлуатаційний знос при визначенні суми страхового відшкодування, а також Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів», за змістом якого обсяг відповідальності страховика, що виник за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, є обмеженим лімітом відповідальності, зазначеним в полісі, і розраховується з урахуванням зносу деталей, замінених у процесі відновлення транспортного засобу. При цьому, обмеження законом обсягу відповідальності страховика цивільно-правової відповідальності не порушує право на відшкодування фактичних витрат особи, яка здійснила страхове відшкодування відповідно до договору добровільного страхування майна, адже це право може бути реалізоване шляхом подання позову до винної особи про відшкодування здійсненого на відновлення пошкодженого майна витрат в частині, яку у відповідності до спеціального законодавства страховик цивільно - правової відповідальності відшкодовувати не зобов'язаний.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.05.2017 у справі №910/171/17 колегією суддів у складі: головуючого судді Корсакової Г.В., суддів Хрипуна О.О., Чорної Л.В., поновлено ПАТ "Страхова компанія "Провідна" строк на подання апеляційної скарги, прийнято апеляційну скаргу ПАТ "Страхова компанія "Провідна" на рішення Господарського суду міста Києва від 23.03.2017 у справі №910/171/17 до провадження, розгляд справи призначено на 21.06.2017.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.06.2017 призначено у справі №910/171/17 судову автотоварознавчу експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, зупинено апеляційне провадження у справі №910/171/17 до проведення судової експертизи та отримання висновку експерта.

18.08.2017 через канцелярію суду від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов лист №14411/17-54 від 10.08.2017 разом з клопотанням судового експерта про надання матеріалів, необхідних для проведення судової автотоварознавчої експертизи №14411/17-54 та матеріали справи №910/171/17.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.08.2017 у справі №910/171/17 колегією суддів у складі: головуючого судді Корсакової Г.В., суддів Хрипуна О.О., Чорної Л.В., поновлено апеляційне провадження у справі №910/171/17, розгляд клопотання судового експерта про надання додаткових матеріалів призначено на 20.09.2017, зобов'язано сторони надати суду письмові пояснення на клопотання судового експерта та документи, які судовий експерт просить надати у відповідному клопотанні.

31.08.2017 через канцелярію суду від позивача надійшла заява, в якій повідомлено, що автомобіль "Volkswagen", реєстраційний номер НОМЕР_1, на разі відновлений та не може бути наданий експерту для огляду. Разом з тим позивач надав електронний носій з фотознімками пошкодженого транспортного засобу.

Відповідно до розпорядження начальника управління Київського апеляційного господарського суду №09-53/3778/17 від 19.09.2017 у зв'язку з виходом судді Чорної Л.В., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустку, призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/171/17.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 19.09.2017 для розгляду справи №910/171/17 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Корсакової Г.В., суддів Скрипки І.М., Хрипуна О.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.09.2017 прийнято справу №910/171/17 за апеляційною скаргою ПАТ "Страхова компанія "Провідна" на рішення Господарського суду міста Києва від 23.03.2017 до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя Корсакова Г.В., судді Скрипка І.М., Хрипун О.О.

19.09.2017 від відповідача надійшли письмові пояснення з додатками, в яких відповідач наголошував на тому, що позивачем здійснено виплату страхового відшкодування на рахунок фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, який проводив відновлювальний ремонт транспортного засобу. Заперечуючи проти позову, скаржник звертав увагу на те, що рахунки № 105, № 704 не містять нарахування ПДВ, а позивач сплачував відшкодування без урахування ПДВ. Виплата матеріального збитку з урахуванням ПДВ можлива лише у випадку надання позивачем актів виконаних робіт на підтвердження факту оплати проведеного ремонту суб'єктом підприємницької діяльності, який є платником ПДВ (ч. 2 п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів»). Разом з тим, позивачем таких доказів не надано.

20.09.2017 від позивача надійшла заява з додатком (електронний носій).

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.09.2017 зупинено апеляційне провадження у справі №910/171/17 до проведення судової автотоварознавчої експертизи та отримання висновку експерта, матеріали справи №910/171/17 направлено до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз для проведення судової автотоварознавчої експертизи, призначеної ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.06.2017 у справі №910/171/17.

17.11.2017 до Київського апеляційного господарського суду разом з матеріалами справи №910/171/17 надійшов висновок експерта за результатами проведення судової автотоварознавчої експертизи №14411/17-54 від 10.11.2017.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.11.2017 поновлено апеляційне провадження у справі №910/171/17, розгляд справи призначено на 14.12.2017.

12.12.2017 від відповідача надійшли письмові пояснення по справі, в яких останній вказував, що відповідно до висновку експерта за результатами проведення судової автотоварознавчої експертизи №14411/17-54 від 10.11.2017 матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля "Volkswagen", державний номер НОМЕР_1 складає 56 893,81 грн. Однак, даний висновок містить нарахування ПДВ 20% - 17 945,94 грн. Згідно ремонтної калькуляції, вартість запасних частин з урахуванням ПДВ становить 89 729,71 грн., а оскільки ПДВ від цієї суми складає 14 954,95 грн., вартість запасних частин становитиме 74 774,76 грн., а з урахуванням фізичного зносу - 28 534,05 грн. Застосувавши формулу, яка вказана у висновку експерта, відповідач зазначає, що вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу та без урахування ПДВ складає 44 338,84 грн.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.12.2017 розгляд справи №910/171/17 відкладено на 15.01.2018.

18.12.2017 від позивача надійшли письмові пояснення по справі, в яких позивач наголошував на тому, що відповідачем на підтвердження свої позиції взагалі не було надано жодного документа в обгрунтування вартості матеріального збитку, хоча в силу п. 1, 2 ст. 34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» саме на відповідача покладено відповідний обов'язок. Крім того, позивач просив не покладати судові витрати в частині оплати експертного висновку, оскільки ним надано докази розрахунку страхового відшкодування, розрахунки з СТО та платіжні доручення, а тому просив залишити судові витрати по проведенню експертизи за відповідачем.

З 15.12.2017 набрав чинності Господарський процесуальний кодекс України в редакції Закону України №2147-VIII від 03.10.2017 (далі - ГПК України).

У відповідності до ст. 32 ГПК України (у редакції, яка набрала чинності 15.12.2017) справа, розгляд якої розпочато одним суддею чи колегією суддів, повинна бути розглянута тим самим суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи, та інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до розпорядження начальника управління Київського апеляційного господарського суду №09-.1-08/86/18 від 15.01.2018 у зв'язку з перебуванням судді Скрипки І.М, яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/171/17.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 15.01.2018 для розгляду справи №910/171/17 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Корсакової Г.В., суддів Чорної Л.В., Хрипуна О.О.

Відповідно до пп. 9 п. 1 розділу XI "Перехідні положення" ГПК України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

За вказаних обставин, колегія суддів вважає за необхідне здійснювати розгляд справи відповідно до приписів ст. 270 ГПК України за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у главі 1 "Апеляційне провадження" розділу IV ГПК України.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.01.2018 справу № 910/171/17 прийнято до провадження колегії суддів у складі: головуючого судді Корсакової Г.В., суддів Чорної Л.В., Хрипуна О.О., розгляд справи призначено на 07.02.2018, викликано судового експерта Семенченко П.О. в судове засідання для надання пояснень щодо висновку експерта за результатами проведення судової автотоварознавчої експертизи №14411/17-54 від 10.11.2017.

В судове засідання 07.02.2018 учасники справи своїх представників не направили, про розгляд справи повідомлені належним чином за адресами свого місцезнаходження: ухвала Київського апеляційного господарського суду від 15.01.2018 отримана позивачем згідно поштового повідомлення про вручення 0405037170429, а відповідачем (скаржником) - згідно поштового повідомлення про вручення 0304908504037; експертною установою - згідно поштового повідомлення про вручення 0305710267605.

Частиною 12 ст.270 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції дослідивши наявні матеріали справи, враховуючи те, що учасники справи повідомлені належним чином про дату, час і місце розгляду справи, їх явка не визнавалась судом обов'язковою, і відповідно, неявка представників учасників не є перешкодою у розгляді справи.

Згідно із ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Частиною 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд виходить з наступного.

Як підтверджується наявними матеріалами справи, 28.02.2016 між ПАТ «Просто-Страхування», як старховиком, та ОСОБА_5, як страхувальником, укладено договір страхування PKS № 1600210, за умовами якого застраховано майнові інтереси власника автомобіля "Volkswagen", державний номер НОМЕР_1. Вигодонабувач за договором - ОСОБА_6, який також є особою, яка допущена до керування транспортним засобом (п. 1.2).

П. 11.7, 1.8 договору страхування PKS № 1600210 від 28.02.2016 також узгоджено, що умовами страхового відшкодування по ризикам «Пошкодження», «Незаконне заволодіння», «Додаткове обладнання» - без вирахування зносу, франшиза по пошкодження скла, кузова, фар, ліхтарів, дзеркал - завжди 0%, страхова сума за ризиками «Пошкодження», «Незаконне заволодіння», «Додаткове обладнання» - за договором страхування зменшується протягом дії договору на розмір виплаченого страхового відшкодування. Строк дії договору: з 29.02.2016 по 28.02.2017.

Згідно довідки про дорожньо-транспортну пригоду №93023030, складену ВДАІ Житомирського РВ УМВС в Житомирській області, 02.06.2016 о год. 08 хв. на 129 км + 400 м автодороги Київ-Чоп сталася дорожньо - траснпортна пригода за участю автомобілів: марки "Ford", державний номер НОМЕР_2, яким керувала водій ОСОБА_2, та автомобіля "Volkswagen", державний номер НОМЕР_1, яким керував водій ОСОБА_6

Крім того, у довідці про дорожньо-транспортну пригоду №93023030 містяться відомості про те, що у водія ОСОБА_2 наявний поліс ПАТ СК «Провідна» АЕ № 7308497, а у водія ОСОБА_6 наявний поліс ПАТ «Просто-Страхування» № АІ 9334408.

Постановою Корольовського районного суду м. Житомира від 07.07.201 у справі №296/5391/16-п встановлено, що 02.06.2016 о 23 год. 08 хв., ОСОБА_2, керуючи автомобілем марки "Ford", державний номер НОМЕР_2, на 129 км + 400 м автодороги Київ-Чоп, перед початком руху не переконалась, що це буде безпечно та не створить перешкоди іншим учасниками дорожнього руху, внаслідок чого скоїла зіткнення з автомобілем марки "Volkswagen", державний номер НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_6, у зв'язку з чим автомобілі отримали механічні пошкодження.

Даною постановою суду ОСОБА_2 визнано винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено адміністративне стягнення в розмірі 340,00 грн.

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль марки "Volkswagen", державний номер НОМЕР_1, пошкодження якого зафіксовано у Акті огляду транспортного засобу № 114211 від 16.06.2016, складеного за участю власника транспортного засобу та працівником головного офісу АТ «Просто-Страхування».

Як вірно встановлено судом першої інстанції і з чим погоджується суд апеляційної інстанції, пошкоджений автомобіль застрахований у приватного акціонерного товариства "ПРОСТО-Страхування" на підставі Договору добровільного страхування наземного транспорту № PKS 1600210 від 28.02.2016.

Згідно з ч. 1 статті 16 Закону України "Про страхування", договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Дана норма кореспондується із статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно п. 3 ст. 20 Закону України "Про страхування", страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Статтею 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Відповідно до страхового акту № 114211 від 26.07.2016, складеного позивачем, подія, яка сталася 02.06.2016 о год. 08 хв. на 129 км + 400 м автодороги Київ-Чоп, внаслідок якої пошкоджено автомобіль "Volkswagen", державний номер НОМЕР_1, яким керував водій ОСОБА_6, визнана страховим випадком та вирішено здійснити страхову виплату в розмірі 97 111,69 грн. (98 710,00 грн. - вартість матеріального збитку, 1598,31 грн. - франшиза) і виплату якої вирішено здійснити наступним чином: 5 209,06 грн. - зарахувати у сплату недоплаченої частини страхової премії шляхом взаємозаліку; 77 577,63 грн. та 14 325,63 грн. - перерахувати ФОП ОСОБА_3 за ремонт автомобіля.

Платіжними дорученнями № 133-01 від 26.07.2016 на суму 77 577,63 грн. та № 13425 від 28.07.2017 на суму 14 325,00 грн. позивачем було здійснено перерахування на користь ФОП ОСОБА_7 грошових коштів з призначенням платежу: «страхове відшкодування за ремонт а/м "Volkswagen", державний номер НОМЕР_1, власник ОСОБА_6, без ПДВ».

Також, судом встановлено, що цивільна відповідальність власника транспортного засобу марки "Ford", державний номер НОМЕР_2, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю марки "Volkswagen", державний номер НОМЕР_1, застрахована у відповідача, згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АЕ/7308497.

Відповідно до умов договору (полісу) № АЕ/7308497, страховик зобов'язався відшкодовувати шкоду, заподіяну страхувальником життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації забезпеченого транспортного засобу, а саме автомобіля марки "Ford", державний номер НОМЕР_2.

Зокрема ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, визначено в розмірі 100 000,00 грн., розмір франшизи встановлено в сумі 0,00 грн.

За ч. 1 ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяні збитки.

Відповідно до п. 22.1.ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно ст. 29 вказаного Закону у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Оскільки цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу марки "Ford", державний номер НОМЕР_2, яким спричинено ДТП, застрахована у відповідача, згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АЕ/7308497, то особою відповідальною за завдані в даному випадку збитки, відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у межах передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності та нормами вказаного Закону, є відповідач.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.09.2017 зупинено апеляційне провадження у справі №910/171/17 до проведення судової автотоварознавчої експертизи та отримання висновку експерта, матеріали справи №910/171/17 направлено до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз для проведення судової автотоварознавчої експертизи, призначеної ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.06.2017 у справі №910/171/17.

17.11.2017 до Київського апеляційного господарського суду разом з матеріалами справи №910/171/17 надійшов висновок експерта за результатами проведення судової автотоварознавчої експертизи №14411/17-54 від 10.11.2017.

Відповідно до висновку експерта вартість матеріального збитку (шкоди), завданого власнику транспортного засобу "Volkswagen Transporter", державний номер НОМЕР_1 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що відбулась 02.06.2016 на 129 км + 400 м автодороги Київ-Чоп, станом на дату ДТП складає 56 893,81 грн.

При розрахунку матеріального збитку (шкоди) експертом врахований коефіцієнт фізичного зносу 0,6184, що зазначено у дослідницькій частині висновку експерта.

Згідно з пунктом 12.1 статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Враховуючи вищевикладене, оскільки право вимоги позивача набуте в порядку ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування», може бути задоволено відповідачем лише в порядку та розмірі , який визначається згідно оціненої шкоди, розмір якої за висновком експерта становить 56 893,81 грн., в межах ліміту його відповідальності за страховим випадком, який визначено в розмірі 100 000,00 грн., та за мінусом франшизи ( встановлена в сумі 0,00 грн.), колегія суддів дійшла висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума страхового відшкодування в розмірі 56 893,81 грн.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про обов'язок відповідача відшкодувати позивачу шкоду в межах ліміту його відповідальності виходячи із розміру фактично здійснених позивачем витрат з виплати страхового відшкодування та, відповідно, дійшов помилкового висновку про повне задоволення позовних вимог.

З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що позов підлягає задоволенню частково на суму 56 893,81 грн., в іншій частині вимог позов задоволенню не підлягає.

Частиною 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 23.03.2017 підлягає скасуванню в частині стягнення з відповідача на користь позивача 40 217,88 грн., з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні вимоги про стягнення 40 217,88 грн. страхового відшкодування з залишенням без змін рішення в частині стягнення з відповідача на користь позивача 56 893,81 грн. суми страхового відшкодування.

Пунктом 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Судовий збір за подачу позову, апеляційної скарги та вартості експертного дослідження (4 952,00 грн., сплачені відповідачем згідно платіжного доручення № 0044454 від 15.09.2017) в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 240, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" на рішення Господарського суду міста Києва від 23.03.2017 у справі №910/171/17 задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 23.03.2017 у справі №910/171/17 скасувати в частині стягнення з відповідача на користь позивача 40 217,88 грн. страхового відшкодування з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні вимоги про стягнення 40 217,88 грн. страхового відшкодування.

3. Викласти резолютивну частину рішення Господарського суду міста Києва від 23.03.2017 у справі №910/171/17 в наступній редакції:

«Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" (03049, м. Київ, пр. Повітрофлотський, 25; код ЄДРПОУ 23510137) на користь Приватного акціонерного товариства "Просто-Страхування" (04050, м. Київ, вул. Герцена, 10; код ЄДРПОУ 24745673) суму страхового відшкодування в розмірі 56 893 (п'ятдесят шість тисяч вісімсот дев'яносто три) грн. 81 коп. та витрати по сплаті судового збору за подачу позову в сумі 853 (вісімсот п'ятдесят три) грн. 41 коп.

В решті позовних вимог відмовити».

4. Стягнути з приватного акціонерного товариства "Просто-Страхування" (04050, м. Київ, вул. Герцена, 10; код ЄДРПОУ 24745673) на користь приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" (03049, м. Київ, пр. Повітрофлотський, 25; код ЄДРПОУ 23510137) 1 897 (одну тисячу вісімсот дев'яносто сім) грн. 85 коп. витрат по оплаті експертного дослідження, а також 614 (шістсот чотирнаднадцять) грн. 09 коп. судового збору за подачу апеляційної скарги.

5. Матеріали справи №910/171/17 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції в порядку і строки, визначені ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Г.В. Корсакова

Судді О.О. Хрипун

Л.В. Чорна