Ухвала суду № 73593908, 10.04.2018, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

10.04.2018 р. Справа № 914/2001/17

Господарський суд Львівської області у складі судді Гоменюк З.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Телекомунікаційна компанія", с.Сокільники, Пустомитівський район, Львівська область

про розстрочку виконання рішення суду

у справі №914/2001/17

за позовом ОСОБА_2, м.Львів

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Телекомунікаційна компанія", с.Сокільники, Пустомитівський район, Львівська область

про стягнення 371232,82 грн.

За участю представників сторін:

від заявника ОСОБА_3

від стягувача ОСОБА_4

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду Львівської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Телекомунікаційна компанія" про розстрочку виконання рішення суду у справі №914/2001/17 за позовом ОСОБА_2 до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Телекомунікаційна компанія" про стягнення 371232,82 грн.

Розгляд заяви про розстрочку виконання рішення суду у справі №914/2001/17 призначено до розгляду в судовому засіданні на 10.04.2018р.

Представник заявника в судовому засіданні заяву про розстрочку виконання рішення суду підтримав повністю, зокрема просив розстрочити виконання рішення суду до 01.09.2018р. з погашенням суми боргу щомісячними платежами.

Представник стягувача заперечення на заяву не подав, однак в судовому засіданні проти розстрочення виконання рішення заперечив повністю.

Роглянувши заяву про розстрочку виконання рішення суду, суд зазначає наступне.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 11.12.2017р. у справі №914/2001/17 позов задоволено, вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Телекомунікаційна компанія" на користь ОСОБА_2 319909,03 грн. - інфляційних втрат, 51323,79 грн. - 3% річних, 5568,49 грн. - судового збору та 18561,64 грн. - витрат на послуги адвоката.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 20.03.2018р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Телекомунікаційна компанія" залишено без задоволення, а рішення господарського суду Львівської області від 11.12.2017р. у справі № 914/2001/17 залишено без змін.

03.04.2018р. Господарським судом Львівської області на примусове виконання постанови Львівського апеляційного господарського суду від 20.03.2018р. та рішення Господарського суду Львівської області від 11.12.2017р. видано судовий наказ.

Заяву про розстрочку виконання рішення суду заявник обгрунтовує складним фінансовим становищем підприємства. Заявник стверджує, що виконання рішення суду у справі №914/2001/17 призведе до негативних наслідків, зокрема зупиниться виплата зарплати працівникам, призведе до несплати податків.

До заяви про розстрочку виконання рішення суду заявник долучив копії банківських виписок, як докази сплати заборгованості у справі №914/892/16, копію звіту про фінансові результати за 2017р., довідки з банків про залишок коштів на рахунках.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно із ч.2 ст.13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Відповідно до ст.160 ГПК України суд може внести виправлення до судового наказу, визнати його таким, що не підлягає виконанню або відстрочити чи розстрочити або змінити спосіб чи порядок його виконання в порядку, встановленому статтями 328, 331 цього Кодексу.

Частиною третьою статті 331 ГПК України встановлено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. А ч.4 ст.331 ГПК України зазначає, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує ступінь вини відповідача у виникненні спору, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо надання відстрочки (розстрочки) виконання судового рішення, повинні бути підтверджені відповідними засобами доказування.

Особа, яка подала заяву про відстрочку (розстрочку) виконання рішення, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у даній справі.

Так, в силу приписів до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Подані сторонами докази мають бути належними, допустимими, достовірними, достатніми (ст. ст. 76-79 ГПК України).

Згідно із ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Проаналізувавши наведені у заяві про розстрочку виконання рішення господарського суду мотиви та надані заявником документи, суд дійшов висновку, що заявником не доведено неможливість виконання рішення суду, а в матеріалах справи не міститься достатньо доказів, які б могли підтвердити обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи заяву про розстрочку виконання рішення суду, суд враховує ступінь вини відповідача у виникненні спору, а також інтереси позивача у справі, який повністю заперечує проти розстрочки виконання рішення суду.

Враховуючи викладені обставини, суд вважає, що заявником не доведено винятковості обставин, що унеможливлюють виконання рішення суду.

Надання відстрочки (розстрочки) виконання рішення можливе за наявності обставин, що ускладнюють або роблять його неможливим. Недостатність чи відсутність коштів в даному випадку не можна вважати безумовним винятковим випадком, за наявності якого виконання судового рішення можна розстрочити.

Будь-яких інших доказів в обґрунтування необхідності надання розстрочки виконання рішення, ускладнення його виконання або наявності обставин, які роблять неможливим його виконання боржником не надано.

Суд зазначає, що положеннями п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 326 ГПК України закріплено принцип обов'язковості рішень суду, згідно із яким судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковим на всій території України. Відповідно до ч. 2 ст. 326 ГПК України невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012 виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. У рішенні Конституційного Суду України від 25.04.2012 у справі № 11-рп/2012 зазначено, що невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

З огляду на встановлені судом обставини, з урахуванням принципів розумності та справедливості, враховуючи інтереси як боржника, так і стягувача, а також те, що рішення суду є обов'язковим до виконання та має бути виконане, суд не вбачає правових підстав для розстрочки виконання рішення Господарського суду Львівської області від 11.12.2017р. у справі №914/2001/17.

Керуючись ст.ст. 234, 331 Господарського процесуального кодексу України суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення Господарського суду Львівської області від 11.12.2017р. у справі №914/2001/17 відмовити.

Ухвала господарського суду набирає законної сили відповідно до ст.235 Господарського процесуального кодексу України

Ухвалу може бути оскаржено до Львівського апеляційного господарського суду відповідно до розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Гоменюк З.П.