Рішення № 73593681, 16.04.2018, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" квітня 2018 р. м. Київ Справа № 911/348/18

Суддя Конюх О.В., при секретарі судового засідання Бойко О.Ю., розглянувши справу

за позовом Військової частини 3078 Національної гвардії України, м. Київ,

до відповідача фізичної особи - підприємця Лози Валентини Степанівни, м. Буча

про стягнення 72 090,83 грн.

за участю представників учасників судового процесу:

від позивача: Кравець О.Я., уповноважена, довіреність від 09.01.2018 №28;

від відповідача: Мостицька О.В., уповноважена, довіреність від 13.04.2018 №292

СУТЬ СПОРУ:

позивач - Військова частина 3078 Національної гвардії України, м. Київ (далі по тексту - ВЧ 3078) звернувся до господарського суду Київської області з позовною заявою від 19.02.2018 №253 до фізичної особи - підприємця Лози Валентини Степанівни, м. Буча (далі по тексту - ФОП Лоза В.С.) про стягнення 72 090,83 грн., з яких штраф 29035,97 грн. та пеня 43034,86 грн., застосовані позивачем згідно укладеного між сторонами договору №9/В33-2017 від 04.05.2017.

Позивач твердить, що згідно укладеного договору відповідач зобов'язався поставити позивачу обумовлений договором товар - 150 шт. термосів ТН-36 у строк 30 календарних днів з моменту подання письмової заявки. Разом із тим, товар було поставлено із простроченням, у зв'язку з чим позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача передбачені пунктом 7.3 договору штраф та пеню за прострочення поставки.

Ухвалою суду від 22.02.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №911/348/18; визначено, що справа №911/348/18 розглядатиметься в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 12.03.2018.

Ухвалою суду від 12.03.2018 підготовче судове засідання відкладено на 02.04.2018.

Ухвалою суду від 02.04.2018 підготовче провадження закрито; призначено справу до судового розгляду по суті на 16.04.2018.

Відповідач письмового відзиву на позов не подав, в усних поясненнях представник позивача визнав факт прострочення поставки, просив суд розстрочити виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Розглянувши позов ВЧ 3078 до ФОП Лози В.С., всебічно та повно вивчивши наявні у матеріалах справи докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з правочинів.

Майново-господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають на підставі договорів (ст. 179 Господарського кодексу України) і сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору (ст. 627 Цивільного кодексу України).

04.05.2017 між ВЧ 3078 (замовник) та ФОП Лозою В.С. (учасник) було укладено договір №9/В33-2017, відповідно до якого учасник зобов'язується у 2017 році поставити замовникові у визначений строк якісні товари, зазначені у специфікації (лот 5 - термос ТН-36 - 150 штук) (пункти 1.1, 1.2).

Строк придатності товару повинен відповідати строку, визначеному у нормативному документі і становити не менше 75% від терміну зберігання даного виду товару з дня поставки його на склад замовника (пункт 2.2).

Ціна договору складає 414 800,00 грн. (пункт 3.1).

Розрахунки за товар, що поставляється, замовником проводяться шляхом оплати за фактично поставлену кількість товару з відстрочкою платежу до 90 календарних днів з дати документального підтвердження учасником замовнику доставки товару до товароодержувача (пункт 4.1).

Платником та одержувачем товару за договором є замовник (пункт 4.3).

Строк поставки товару складає 30 календарних днів з моменту подання письмової або телефонної заявки (пункт 5.1).

Місце поставки м. Київ, вул. Нижньоюрківська 8-А (пункт 5.2).

Право власності на товар переходить від учасника до замовника після прийняття товару на склад замовника і підписання уповноваженими на це особами учасника та замовника накладної (пункт 5.5).

За порушення строку поставки товару, зазначеного у пункті 5.1 цього договору, учасник сплачує замовнику пеню у розмірі 1%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ вартості непоставленого товару за кожен день прострочення поставки. За прострочення поставки понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вартості непоставленого товару (пункт 7.3).

Договір набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє до 31.12.2017 року, а в частині взаєморозрахунків - до їх повного виконання (пункт 10.1). Дія договору може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20% суми, зазначеної у даному договорі (пункт 10.3).

Додатком №1 до договору від 04.05.2017 сторони узгодили специфікацію щодо товару, належного до поставки.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки. Згідно положень статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки.

Відповідно до частини 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На виконання вищевказаного договору позивач сформував заявку від 15.05.2017 №1074, у якій визначив товар для поставки - Термос ТН-36 в кількості 150 шт., та визначив дату поставки - 15.06.2017.

Вказану заяву було вручено представнику ФОП Лоза В.С. Мостицькій О.В. особисто під розписку 17.05.2017.

Суд звертає увагу на те, що згідно ст. 5.1 договору строк поставки складає 30 календарних днів з моменту подання письмової або телефонної заявки замовником, і сторони договору не вносили у договір зміни щодо строку поставки.

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Відтак, перебіг тридцятиденного строку розпочинається з 18.05.2017 - з наступного для після надання позивачем заявки відповідачу, відтак останній тридцятий день строку поставки припадає на 16.06.2017, а з 17.06.2017 настає прострочення поставки для сторони договору - учасника.

Відповідно до частини 3 ст. 180 ГПК України предмет, ціна та строк поставки належать до істотних умов договору, які сторонами мають бути погоджені у будь-якому випадку. Законом або договором не передбачено зміну істотної умови договору - строку поставки - в односторонньому порядку шляхом вказівки у заявці на конкретну дату, позаяк в порядку частини 1 ст. 651 та ст. 654 ЦК України зміна договору допускається лише за згодою сторін, і вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється.

Відтак, хоча позивач і встановив у заявці №1074 15.06.2017 дату поставки 15.06.2017, однак, судом встановлено, що останній тридцятий день строку поставки припадає на 16.06.2017, а з 17.06.2017 настає прострочення.

Як вбачається з доданих до справи копій видаткових накладних, позивач поставив замовлений товар в повному обсязі, однак із простроченням більше, ніж на 30 календарних днів. Так, відповідно до видаткових накладних:

№115 від 18.08.2017 відповідачем поставлено 44 шт. термосів вартістю 121 674,52 грн.;

№105 від 29.08.2017 відповідачем поставлено 39 шт. термосів вартістю 107 847,87 грн.;

№254 від 13.12.2017 відповідачем поставлено 63 шт. термосів вартістю 174 215,79 грн.;

№266 від 21.12.2017 відповідачем поставлено 4 шт. термосів вартістю 11061,32 грн.;

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Відповідно до частин 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідач доказів вчасної поставки товару позивачу суду не подав. Представник відповідача визнала факт прострочення поставки.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов'язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій - неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені частиною 4 ст. 231 ГК України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів.

Згідно до відомостей з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України №2-1626 від 07.04.2015, та Витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (№1003655323 від 21.02.2018), Військова частина 3078 є державною організацією (установою, закладом), яка перебуває у сфері управління Міністерства внутрішніх справ України та здійснює діяльність у сфері охорони громадського порядку та безпеки.

Пунктом 7.3 договору сторони узгодили, що за порушення строку поставки товару, зазначеного у пункті 5.1 цього договору, учасник сплачує замовнику пеню у розмірі 1%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ вартості непоставленого товару за кожен день прострочення поставки. За прострочення поставки понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вартості непоставленого товару.

Зазначені положення договору відповідають приписам частини 2 ст. 231 ГК України, відповідно до яких у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Відтак, хоча на спірні відносини сторін не розповсюджується дія Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» (в даному випадку прострочено негрошове зобов'язання з поставки товару), закон не забороняє сторонам унормувати розмір пені іншим чином, зокрема і обмежити максимальний її розмір подвійною обліковою ставкою НБУ.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ та штрафу в розмірі 7% від вартості непоставленого товару є законними та обґрунтованими.

Разом із тим, позивачем невірно визначено дату початку періоду прострочення, а відтак і період нарахування пені, тоді як вірним буде період з 17.06.2017 до переддня кожної поставки за кожною накладною.

Відтак, здійснивши власний розрахунок пені та штрафу, суд встановив, що вірно розрахований розмір належної до стягнення з відповідача пені становить 32968,79 грн., а вірно розрахований розмір штрафу становить 29035,97 грн., відтак позовні вимоги Військової частини 3078 слід задовольнити частково.

Щодо усної заяви відповідача про розстрочення виконання рішення суду, суд зазначає, що підставою для такого розстрочення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Згідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідачем не наведено об'єктивних обставин, та не подано жодних доказів на підтвердження існування таких обставин, які б об'єктивно перешкоджали відповідачу виконати рішення без надання розстрочки судом.

Відтак, заява відповідача про розстрочку виконання рішення суду не підлягає задоволенню, однак відповідач не позбавлений права звернутись до суду із заявою про відстрочення або розстрочення виконання рішення суду в порядку ст. 331 ГПК України, належним чином її обґрунтувавши та подавши відповідні докази.

У зв'язку з тим, що спір виник в результаті неправильних дій відповідача, які призвели до необхідності позивачу звертатися до суду та робити додаткові витрати на сплату судового збору, суд, відповідно до свого права, передбаченого частиною 9 ст. 129 ГПК України покладає судовий збір у мінімальному законом встановленому розмірі на відповідача в повному обсязі.

керуючись ст. ст. 4, 12, 73-92, 129, 233, 236-238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Військової частини 3078 Національної гвардії України задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи - підприємця Лози Валентини Степанівни (АДРЕСА_1, податковий номер НОМЕР_1)

на користь Військової частини 3078 Національної гвардії України (04080, м. Київ, вул. Нижньоюрківська, буд. 8А, ідентифікаційний код 25574423).

32968,79 грн. (тридцять дві тисячі дев'ятсот шістдесят вісім гривень сімдесят дев'ять копійок) пені;

29035,97 грн. (двадцять дев'ять тисяч тридцять п'ять гривень дев'яносто сім копійок) штрафу;

1762,00 грн. (одну тисячу сімсот шістдесят дві гривні нуль копійок) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України .

Повний текст рішення підписано 23.04.2018.

Суддя О.В. Конюх