Рішення № 73593583, 23.04.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23.04.2018

Справа № 905/15/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Трофименко Т.Ю.,

розглянувши у спрощеному письмовому провадженні матеріали справи

За позовом Приватного акціонерного товариства “Авдіївський коксохімічний завод”, 86065, Донецька обл., м. Авдіївка, проїзд Індустріальний, 1,

до Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця”, 03150, м. Київ, вул. Тверська, 5, в особі Регіональної філії “Донецька залізниця”, 84400, Донецька обл., м, Лиман, вул. Привокзальна, 22,

про стягнення 6 605,80 грн.

Представники учасників судового процесу: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано позов Приватного акціонерного товариства “Авдіївський коксохімічний завод” до Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі Регіональної філії “Донецька залізниця” про стягнення 6 605,80 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на незбереження відповідачем перевезеного вантажу, внаслідок чого позивач отримав збитки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.02.2018 судом залишено позовну заяву без руху; зобов’язано позивача усунути недоліки та надати, зокрема, докази надіслання позовної заяви та доданих до позовної заяви документів на адресу відповідача (в оригіналі) до 21.02.2018.

19.02.2018 позивач через відділ діловодства суд подав заяву про усунення недоліків та докази надіслання позовної заяви та доданих до позовної заяви документів на адресу відповідача (в оригіналі).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.02.2018 року відкрито провадження у справі № 905/15/18, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання); визначено сторонам строк на подання документів.

06.03.2018 позивач через відділ діловодства суду подав документи для долучення до матеріалів справи.

19.03.2018 відповідач через відділ діловодства суду подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив відмовити у задовленні позовних вимог, оскільки позивачем не надано належних і допустимих доказів отримання збитків, а саме відсутні документи на підтвердження оплати оспорюваного вантажу з додаванням податкової накладної.

30.03.2018 позивач через відділ діловодства суду подав відповідь на відзив, відповідно до якої зазначив, що податкова накладна – це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість та дозволяє вінести суму сплачено ПДВ до податкового кредиту; податкова накладна не є підтвердженням вчинення господарської операції і не може бути доказом отримання збитків.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

ВСТАНОВИВ:

27.02.2014 між Публічним акціонерним товариством "Авдіївський коксохімічний завод", тип товариства змінено на Приватне акціонерне товариство "Авдіївський коксохімічний завод" (далі – покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “ДТЕК ТРЕЙДИНГ” (далі - постачальник) укладено договір № УПр14/36, умовами якого передбачено, що постачальник зобов'язується передати, а покупець - прийняти і оплатити вугільну продукцію за марочним складом, цінами і в кількості, вказаними у відповідних специфікаціях, які є невід’ємною частиною цього договору і на умовах, передбачених даним договором.

Відповідно до п. 10.5. договору, в редакції додаткової угоди № 6 від 25.11.2016, даний договір діє до 31.12.2017 року. Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від виконання прийнятих на себе зобов'язань за цим договором.

Згідно специфікації від 30.07.2017 до договору № УПр14/36 від 27.02.2014 сторонами погоджено, що постачальник зобов’язується поставити, а покупець прийняти наступну продукцію: вугіль кам’яний, Г (Г2)Р 0-200, кількість – 30 000 т, ціна за тону, в грн. (без ПДВ) – 1 200,00 грн., ціна за тону, в грн. (з ПДВ) – 1 440, 00 грн., загальна вартість без ПДВ – 36 000 000,00 грн., ПДВ – 7 200 000, 00 грн., загальна вартість з ПДВ – 43 200 000, 00 грн.

07.07.2017 на адресу Приватного акціонерного товариства “Авдіївський коксохімічний завод” по залізничній накладній № 46954699 надійшло кам`яне вугілля марки ГР 0-200 у вагонах № 56954357, 56125065, 54782313, 53500963, 56524150, 53546032, вантажовідправник – Приватне акціонерне товаритсво «ДТЕК Павлоградвугілля».

До відправки вказані вагони надійшли з вагою, зазначеною у залізничній накладній, а саме у вагоні № 56954357 - 68,20 тон, у вагоні № 56125065 - 68,30 тон, у вагоні № 54782313 - 69,30 тон, у вагоні № 53500963 - 68,50 тон, у вагоні № 56524150 - 68,35 тон, у вагоні № 53546032 - 68,85 тон. Після прибуття вагонів на станцію Авдіївка, органом транспорту проведено комісійне переважування маси вантажу на підставі статті 52 Статуту залізниць України та встановлена вагова нестача у спірних вагонах: у вагоні № 56954357 - 0,9 тон, у вагоні № 56125065 - 1,95 тон, у вагоні № 54782313 - 1,80 тн, у вагоні № 53500963 - 1,25 тон, у вагоні № 56524150 - 1,50 тон, у вагоні № 53546032 - 1,55 тон, складені комерційні акти № 482803/259, № 482803/260, № 482803/261, № 482803/262, № 482803/263№ 482803/264 від 10.07.2017р. Відповідно до комерційного акту № 482803/259: «...По документу значиться вага: нетто 68200 кг, тара 22450кг. При переважуванні виявилося: брутто 89750, нетто 67300кг, тара 22450кг, що менше ваги накладної на 900кг. Вантаж прибув у справному вагоні, люка, двері щільно зачинені на фіксуючі пристрої, течі вантажу немає. Поверхня вантажу на рівні бортів, розрівняна, плівкою проти видування не вкривалась, маркування поздовжніми борознами. У вагоні над 6-7 люками мається поглиблення 300см*280см*60см, маркування порушено...».

Відповідно до комерційного акту № 482803/260: «...По документу значиться вага: нетто 68300 кг, тара 22400кг. При переважуванні виявилося: брутто 88750, нетто 66350кг, тара 22400кг, що менше ваги накладної на 1950кг. Вантаж прибув у справному вагоні, люка, двері щільно зачинені на фіксуючі пристрої, течі вантажу немає. Навантаження у вагоні вище рівня бортів, розрівняна, плівкою проти видування не вкривалась, маркування поздовжніми борознами. У вагоні зліва по ходу поїзда над 1,7 люками поглиблення 1,5м*1,5м*1,5м...».

Відповідно до комерційного акту № 482803/261: «...По документу значиться вага: нетто 69300 кг, тара 23800кг. При переважуванні виявилося: брутто 91300, нетто 67500кг, тара 23800кг, що менше ваги накладної на 1800кг. Вантаж прибув у справному вагоні, люка, двері щільно зачинені на фіксуючі пристрої, течі вантажу немає. Навантаження у вагоні вище рівня бортів, розрівняна, плівкою проти видування не вкривалась, маркування поздовжніми борознами. У вагоні зліва по ходу поїзда над 1,7 люками мається поглиблення 1,5м*1,5м*1,5м...».

Відповідно до комерційного акту № 482803/262 «...По документу значиться вага: нетто 68500 кг, тара 22000кг. При переважуванні виявилося: брутто 89250, нетто 67250кг, тара 22000кг, що менше ваги накладної на 1250кг. Вантаж прибув у справному вагоні, люка, двері щільно зачинені на фіксуючі пристрої, течі вантажу немає. Поверхня вантажу на рівні бортів, розрівняна, плівкою проти видування не вкривалась, маркування поздовжніми борознами. У вагоні над 1-2 люками мається поглиблення 300см*280см*60см...».

Відповідно до комерційного акту № 482803/263 «...По документу значиться вага: нетто 68350 кг, тара 22200кг. При переважуванні виявилося: брутто 89050, нетто 66850кг, тара 22200кг, що менше ваги накладної на 1500кг. Вантаж прибув у справному вагоні, люка, двері щільно зачинені на фіксуючі пристрої, течі вантажу немає. Поверхня вантажу на рівні бортів, розрівняна, плівкою проти видування не вкривалась, маркування поздовжніми борознами. У вагоні над 1,7 люками мається поглиблення 150см*280см*50см, маркування порушено...».

Відповідно до комерційного акту № 482803/264 «...По документу значиться вага: нетто 68850 кг, тара 22100кг. При переважуванні виявилося: брутто 89400, нетто 67300кг, тара 22100кг, що менше ваги накладної на 1550кг. Вантаж прибув у справному вагоні, люка, двері щільно зачинені на фіксуючі пристрої, течі вантажу немає. Поверхня вантажу на рівні бортів, розрівняна, плівкою проти видування не вкривалась, маркування поздовжніми борознами. У вагоні над 7 люком мається поглиблення 150см*280см*80см...».

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що у зв'язку з незабезпеченням відповідачем схоронності вантажу під час його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу позивачу заподіяні збитки на загальну суму 6 605,80 грн., у зв'язку з чим просить суд стягнути з Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” зазначену суму.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.307 Господарського кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.

У відповідності до ст. 908 Цивільного кодексу України, перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно зі ст. 909 Цивільного кодексу України, укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

Статтею 307 Господарського кодексу України передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з "Загальними положеннями" Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998, накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом (ст.2 Статуту). На підставі цього Статуту Мінтранс затверджує Правила перевезення вантажів (ст. 5 Статуту).

Статтями 22, 23 Статуту залізниць України передбачено, що за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов'язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату. Відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем. Під час перевезення масових вантажів у випадках, передбачених правилами, допускається оформлення однієї накладної (комплекту перевізних документів) на перевезення цілого маршруту або групи вагонів чи комплекту контейнерів.

Перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не зміг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини (ст. 924 Цивільного кодексу України).

В силу ст. 920 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ст. 23 Закону України "Про залізничний транспорт", перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу, багажу, вантажобагажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу, а також за дотримання терміну їх доставки в межах, визначених Статутом залізниць України. За незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу, багажу, вантажобагажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.

Згідно з абз. 1 п. 114 Статуту залізниць України, залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме: а) за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі; б) за втрату вантажу, який здано до перевезення з оголошеною вартістю, - у розмірі оголошеної вартості, а якщо залізниця доведе, що оголошена вартість перевищує дійсну, - у розмірах дійсної вартості; в) за псування і пошкодження - у розмірах тієї суми, на яку було знижено його вартість.

Відповідно до ст. 24 Статуту залізниць України, залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначених відправником у накладній, на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

Як встановлено судом вище, 07.07.2017 на адресу Приватного акціонерного товариства “Авдіївський коксохімічний завод” по залізничній накладній № 46954699 надійшло кам'яне вугілля марки ГР 0-200 у вагонах № 56954357, 56125065, 54782313, 53500963, 56524150, 53546032, вантажовідправник – Приватне акціонерне товаритсво «ДТЕК Павлоградвугілля».

До відправки вказані вагони надійшли з вагою, зазначеною у залізничній накладній, а саме у вагоні № 56954357 - 68,20 тон, у вагоні № 56125065 - 68,30 тон, у вагоні № 54782313 - 69,30 тон, у вагоні № 53500963 - 68,50 тон, у вагоні № 56524150 - 68,35 тон, у вагоні № 53546032 - 68,85 тон. Після прибуття вагонів на станцію Авдіївка, органом транспорту проведено комісійне переважування маси вантажу на підставі статті 52 Статуту залізниць України та встановлена вагова нестача у спірних вагонах: у вагоні № 56954357 - 0,9 тон, у вагоні № 56125065 - 1,95 тон, у вагоні № 54782313 - 1,80 тн, у вагоні № 53500963 - 1,25 тон, у вагоні № 56524150 - 1,50 тон, у вагоні № 53546032 - 1,55 тон, складені комерційні акти № 482803/259, № 482803/260, № 482803/261, № 482803/262, № 482803/263№ 482803/264 від 10.07.2017р. Відповідно до комерційного акту № 482803/259: «...По документу значиться вага: нетто 68200 кг, тара 22450кг. При переважуванні виявилося: брутто 89750, нетто 67300кг, тара 22450кг, що менше ваги накладної на 900кг. Вантаж прибув у справному вагоні, люка, двері щільно зачинені на фіксуючі пристрої, течі вантажу немає. Поверхня вантажу на рівні бортів, розрівняна, плівкою проти видування не вкривалась, маркування поздовжніми борознами. У вагоні над 6-7 люками мається поглиблення 300см*280см*60см, маркування порушено...».

За приписами ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення, зокрема, обставин невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.

Відповідно до п. 2 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 р. №334, комерційні акти складаються для засвідчення, зокрема, невідповідності найменування, маси і кількості місць наявного вантажу, багажу чи вантажобагажу даним, зазначеним у перевізних документах. Дані в комерційному акті зазначаються на підставі перевізних документів та виявлених обставин. У комерційному акті детально описуються стан вантажу або багажу і обставини, за яких виявлена незбереженість, а також обставини, які могли бути причиною виникнення незбереженості вантажу, багажу чи вантажобагажу. Усі графи бланка акта мають бути заповнені. Не дозволяється проставлення рисок та лапок замість повторення необхідних даних. У комерційному акті зазначається, чи правильно навантажений, розміщений і закріплений вантаж, а також про наявність та стан захисного маркування для вантажів, що перевозяться у відкритих вагонах. У разі неправильного завантаження, розміщення, закріплення вантажу в акті зазначається, яке порушення було допущено. Особи, які склали або підписали комерційний акт або акт загальної форми, що містить дані, які не відповідають дійсності, несуть установлену законодавством відповідальність.

Відповідно до п. 1.1 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року № 644 (далі - Правила оформлення перевізних документів), на кожне відправлення вантажу відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну).

Згідно з п. 2.1 Правил оформлення перевізних документів, відправником заповнюються, зокрема, такі графи накладної як "Маса вантажу, визначена відправником" - заповнюється, якщо маса вантажу визначена відправником. Маса вказується у кілограмах (маса брутто вантажу), загальна маса відправки (прописом) , а також "Спосіб визначення маси".

При цьому правильність вказаних у накладній відомостей, як це передбачено п. 2.3 Правил оформлення перевізних документів, своїм підписом засвідчує представник відправника.

Згідно зі ст. 37 Статуту залізниць України, тарні і штучні вантажі перевозяться із зазначенням у накладній маси і кількості вантажних місць. Маса цих вантажів визначається до здавання їх для перевезення і зазначається на вантажних місцях. Вантажі, що перевозяться насипом і наливом, а також інші вантажі, зважування яких на вантажних вагах неможливе, зважуються на вагонних вагах. Перелік вантажів, що можуть перевозитися насипом і наливом, установлюється Правилами перевезення вантажів. Загальна маса вантажу визначається шляхом зважування на вагах або підрахуванням маси на вантажних місцях за трафаретом чи стандартом. Маса окремих вантажів може визначатися розрахунковим методом, за обміром або умовно (нафтопродукти в цистернах, тварини, лісоматеріали тощо). Маса вантажів визначається відправником. Спосіб визначення маси зазначається у накладній.

Відповідно до п.28 Правил приймання вантажів до перевезення, вантаж завантажений відправником у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймається залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування.

Відповідно до п.1. Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу (ст. 32 Статуту), затверджених Наказом Міністерства транспорту України “ 542 від 20.08.2001 року, у вагонах відкритого типу (на платформах, у напіввагонах і т.ін.) допускається перевезення вантажів, зазначених у додатку. Кам'яне вугілля, кокс, торф, руда і рудні концентрати, мінеральні будівельні матеріали (глина, щебінь тощо) перевозяться, як правило, у напіввагонах.

Судом встановлено, що відомості про зафіксовану сторонами нестачу вантажу внесені до комерційних актів № 482803/259 від 10.07.2017, № 482803/260 від 10.07.2017, № 482803/261 від 10.07.2017, № 482803/262 від 10.07.2015, № 482803/263 від 10.07.2017, № 482803/264 від 10.07.2017.

Вказані комерційні акти за своєю формою та змістом відповідають вимогам Статуту залізниць України та Правилам складення актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 за № 567/6855, а тому приймаються судом у якості належного та допустимого доказу на підтвердження факту невідповідності маси, зазначеної у накладній від 07.07.2017 № 46954699, фактичній масі вантажу.

У вирішенні спорів, пов'язаних із збереженням вантажу під час перевезення насипом у вагонах відкритого типу, зокрема, вугілля, необхідно виходити з того, що стаття 111 Статуту звільняє перевізника від відповідальності за втрату та недостачу вантажу, якщо вантаж прибув на станцію призначення у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника за відсутності ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення. Відправник згідно зі статтею 37 Статуту повинен визначити масу вантажу і зазначити її у залізничній накладній. Якщо залізниця використає своє право перевірити правильність даних, зазначених відправником у накладній, та візьме участь у контрольній перевірці маси вантажу, то сама лише ця обставина не є підставою для покладання відповідальності за недостачу вантажу на залізницю, а повинна оцінюватись поряд з іншими обставинами справи. Прибуття напіввагона на станцію призначення з недовантаженням до рівня бортів не свідчить про втрату або розкрадання навалочного або насипного вантажу при перевезенні, оскільки згідно зі статтею 111 Статуту позивач має довести вину перевізника. Залізниця вправі перевіряти дані, зазначені відправником в залізничні накладній, але не зобов'язана перевіряти масу усіх вантажів, які вона приймає до перевезення. Не має також правового значення оцінка того, чи могла залізниця при прийнятті вантажу до перевезення побачити недовантаження у вагоні, оскільки Статут та Правила перевезення не передбачають визначення маси вантажу "на око". До того ж різні вантажі мають різну питому вагу та вологість, внаслідок чого вантаж масою 70 тонн може займати лише третину або половину вагона. (п.3.19 Роз'яснення Президії Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею” №04-5/601 від 29.05.2002 року)

Відповідно до пп. "а" п. 111 Статуту залізниць України, залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу у разі, коли вантаж надійшов у непошкодженому вагоні (контейнері) з непошкодженими пломбами відправника чи без пломб, коли таке перевезення дозволено Правилами, а також якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.

Згідно зі ст.ст.114, 115 Статуту залізниць України, залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі; вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

В силу ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками відповідно до пункту 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України, зокрема, є втрати, які особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Збитки - це витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною у відповідності до ст. 224 Господарського кодексу України.

Статтею 225 Господарського кодексу України визначений вичерпний перелік складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково втрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

Суд зазначає, що саме на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. При цьому, важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

Відповідно до ч. 3 ст. 314 Господарського кодексу України за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, а саме, у разі втрати або недостачі вантажу, перевізник відповідає в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.

Положеннями Статуту визначено, що залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, зокрема, за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі (ч. 1 ст. 114 Статуту).

Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу (ст. 115 Статуту).

Так, у матеріалах справи наявні копії специфікації від 30.06.2017, рахунку № 0707- від 07.07.2017 тощо.

Крім того, відповідно до ст.130 Статуту залізниць України, право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу має одержувач - за умови пред'явлення вантажної квитанції з відміткою станції призначення про неприбуття вантажу і документів, що підтверджують кількість і вартість відправленого вантаж. У разі неможливості пред'явлення вантажної квитанції подається довідка станції відправлення про прийняття вантажу до перевезення з відміткою станції призначення про неприбуття вантажу. Всі вказані документи, які повинні бути надані одержувачем вантажу (позивачем) долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 114 Статуту, недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Частиною 1 статті 127 Статуту залізниць України встановлено, що залізниця несе матеріальну відповідальність за втрату, недостачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення багажу, вантажобагажу, а також за прострочення його доставки, якщо не доведе, що втрата, недостача, псування, пошкодження, прострочення відбулися не з її вини.

Виходячи з аналізу ст. 1166 Цивільного кодексу України, шкода відшкодовується за наявності складу цивільного правопорушення, а саме таких його елементів: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи, шкідливого результату такої поведінки (шкоди), причинного зв'язку між протиправною поведінкою і шкодою та вини особи, яка заподіяла шкоду. Відсутність хоча б одного з елементів складу правопорушення, звільняє боржника від відповідальності (виключає його відповідальність).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме протиправної поведінки відповідача, що виявилась у незбереженні вантажу, що перевозився у вагонах № 56954357, 56125065, 54782313, 53500963, 56524150, 53546032, завданої шкоди - нестачі товару на загальну суму 6 605,80 грн. та причинного зв'язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою. При цьому, відповідачем в свою чергу не доведено суду належними та допустимими доказами, що нестача вантажу у вагонах № 56954357, 56125065, 54782313, 53500963, 56524150 сталась не з вини відповідача відповідно до ст. 127 Статуту залізниць України.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення збитків у розмірі 6 605,80 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями ст.ст. 13, 73, 74, 76-79, 86, 129, ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ст.ст. 232, 233, 237, 238, 240 ГПК України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” (03150, м. Київ, вул. Тверська, 5, ідентифікаційний код 40075815) в особі Регіональної філії “Донецька залізниця” (84400, Донецька обл., м, Лиман, вул. Привокзальна, 22, ідентифікаційний код 40150216) на користь Приватного акціонерного товариства “Авдіївський коксохімічний завод” (86065, Донецька обл., м. Авдіївка, проїзд Індустріальний, 1, ідентифікаційний код 00191075) 6 605,80 грн. збитків та 1 762 грн. судового збору за подання позовної заяви.

3. Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Трофименко Т.Ю.