Рішення № 73592852, 03.04.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

03 квітня 2018 року № 826/19414/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Катющенка В.П., за участю секретаря судового засідання Скидан С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "КБ "Хрещатик" Костенка Ігоря Івановича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, стягнення гарантованої суми відшкодування

за участю:

позивача - ОСОБА_1;

від відповідача - Самойленко С.В.;

від відповідача (Фонд) - не з'явився

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, у якому просить суд:

- визнати протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Хрещатик" Костенка Ігоря Івановича та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 гарантованої суми відшкодування за його вкладом за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладом у сумі до 200 000 (двісті тисяч гривень), а саме: 9314,36 грн.;

- зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Хрещатик" включити ОСОБА_1 як вкладника у перелік рахунків, за якими вкладники мають право на гарантоване відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням суми у розмірі 9314,36 грн., що підлягає відшкодуванню позивачу;

- зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб скласти та затвердити зміни та доповнення до Загального реєстру вкладників, на підставі поданого Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Хрещатик" переліку рахунків, за якими вкладники мають право на гарантоване відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням суми у розмірі 9314,36 грн., що підлягає відшкодуванню позивачу;

- стягнути з Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Хрещатик" та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб гарантовану суму відшкодування на користь ОСОБА_1 за його вкладом за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладом у розмірі 9314,36 грн. Стягнути вказану суму відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду за наступними банківськими реквізитами: одержувач: ОСОБА_1; рахунок: НОМЕР_2, в банку ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 300023, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1;

- визнати протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Хрещатик" Костенка Ігоря Івановича та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо неакцептування та не включення у Реєстр акцептованих вимог кредиторів ПАТ "КБ "Хрещатик" вимог ОСОБА_1 на суму 319603,67 грн. згідно до четвертої черговості кредиторів по Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб";

- зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Хрещатик" та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб акцептувати та включити до Реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ "КБ "Хрещатик" вимоги ОСОБА_1 на суму 319603,67 грн., як такі, що підлягають задоволенню згідно до четвертої черговості кредиторів по Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та подати на затвердження виконавчій дирекції Фонду зміни до Реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ "КБ "Хрещатик", пов'язані із акцептуванням та включенням до Реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ "КБ "Хрещатик" вимог позивача на суму 319603,67 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що його вимоги щодо виплати гарантованої суми у розмірі 9314,36 грн. стосуються гривневого рахунку, відкритого на підставі Договору НОМЕР_4 від 25.09.2014. Вказана сума в розмірі 9314,36 грн., на думку позивача, повинна була бути виплачена йому в гривнях як проценти за іншим вкладом (в золоті) ще 28.03.2016, тобто до введення в Банк тимчасової адміністрації (05.04.2016). Також позивач вважає, що відповідачами незаконно включено його до сьомої черги вимог, оскільки відповідно до статті 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" всі його інші негарантовані кредиторські вимоги підлягають задоволенню відповідно до четвертої черги.

Ухвалою суду від 26.12.2016 відкрито провадження у справі № 826/19414/16, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду у судове засідання.

Ухвалою суду від 15.11.20017 адміністративну праву № 826/19414/16 прийнято до провадження судді Катющенка В.П. та призначено справу до судового розгляду.

У судових засіданнях позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Хрещатик" у судових засіданнях проти задоволення позову заперечував з підстав, викладених у запереченні та відзиві на позов, в яких зазначено про законність та обґрунтованість дій відповідача, оскільки останні вчинені на підставі та у відповідності до норм чинного законодавства.

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб явку представника в судові засідання не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином. У наданому на адресу суду 16.05.2017 запереченні проти позову Фонд гарантування вкладів фізичних осіб просив відмовити у задоволенні позову з підстав необґрунтованості останнього. Зазначив, що позивач уклав із Банком договір у банківських металах, вклад по якому не відшкодовується Фондом. Вся сума вкладу разом з нарахованими відсотками є кредиторськими вимогами Банку, які відповідно до частини 1 статті 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" включається до Реєстру у сьому чергу.

У судовому засіданні 03.04.2018 на підставі частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, 25.09.2014 року між ПАТ "КБ "Хрещатик" та ОСОБА_1 було укладено договір №153D-1838 банківського вкладу "Золотий стандарт" у банківських металах.

За умовами договору банк прийняв від позивача зливки банківських металів (золота) на вкладний (депозитний) рахунок НОМЕР_3 у сумі 13,004977 (тринадцять цілих 004977 сотих унцій) (404,5 грам) на термін з 25.09.2014 по 23.09.2016.

Пунктом 1.2 договору передбачено нарахування процентної ставки на вклад у розмірі 3,5% річних, сплата яких повинна здійснюватись одночасно з поверненням основної суми вкладу в кінці терміну дії Договору.

Цього ж дня між позивачем та ПАТ "КБ "Хрещатик" було укладено договір НОМЕР_4 банківського рахунку фізичної особи, за умовами якого Банк відкрив клієнту рахунок НОМЕР_4 в валюті UAN.

28.03.2016 позивач надіслав на адресу ПАТ «КБ «Хрещатик» заяву про дострокову вимогу суми вкладу, у якій просив достроково розірвати і повернути банківський вклад в банківських металах за договором №153D-1838 банківського вкладу «Золотий стандарт» у банківських металах у повному обсязі відповідно до пунктів 3.1.6, 3.3.4, 3.4.4, 4.4, 4.5.

Банком частково повернуто позивачу мірні зливки золота у сумі 84,5 грам (2 цілих 716738 сотих тройських унцій). При цьому, інша частина мірних зливків золота в розмірі 320 грам (10 цілих 288238 сотих тройських унцій) залишилась не повернутою.

05.04.2016 на підставі постанови Правління Національного банку України від №234 ПАТ "КБ "Хрещатик" було віднесено до категорії неплатоспроможних та рішенням Виконавчої дирекції Фонду від 05.04.2016 №463 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "КБ "Хрещатик" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку" було розпочато процедуру виведення ПАТ "КБ "Хрещатик" з ринку шляхом запровадженням в ньому тимчасової адміністрації строком на один місяць з 05.04.2016 до 04.05.2016 включно та призначено Костенка І.І. Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації "КБ "Хрещатик".

На підставі постанови Правління Національного банку України від 02.06.2016 №46-рш "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "КБ "Хрещатик" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 03.06.2016 №913 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "КБ "Хрещатик" та делегування повноважень ліквідатора банку", відповідно до якого розпочато процедуру ліквідації ПАТ "КБ "Хрещатик", призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора, визначені ст.ст.37, 38, 47-52, 52-1, 53 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Костенку І.І. на два роки з 06.06.2016 до 05.06.2018.

З матеріалів справи вбачається, що позивач неодноразово звертався до ПАТ "КБ "Хрещатик" із заявами від 28.03.2016, 01.04.2016, 04.04.2016 про повернення вкладу. Також із заявою від 19.04.2016 позивач звернувся до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ "КБ "Хрещатик".

Листом від 13.05.2016 №4117-10/1835 Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ "КБ "Хрещатик" повідомила позивача, що Фонд не відшкодовує кошти розміщені у банківських металах та роз'яснила процедуру подання заяви про кредиторські вимоги для отримання вкладу.

21.06.2017 позивач звернувся з заявою до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "КБ "Хрещатик" Костенка Ігоря Івановича, в якій просив включити його кредиторські вимоги до загального реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ "КБ "Хрещатик" на загальну суму 338539,17 грн. серед яких: 329176,95 грн. - основний борг, 9362,22 грн. - проценти.

У Довідці від 05.10.2016 №2-3/3/9748 ПАТ "КБ "Хрещатик" роз'яснено позивачу, що його кредиторські вимоги акцептовані у сумі 319603,67 грн. та підлягають задоволенню за рахунок коштів, одержаних в результаті ліквідації та реалізації майна банку, у 7 чергу відповідно до положень частини першої ст.52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Вважаючи дії відповідачів неправомірними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд зазначає, що фактично позивач не погоджується з діями відповідачів щодо не перерахування на його гривневий рахунок процентів (у гривнях), які, на його думку, повинні бути нараховані та виплачені при розірванні договору №153D-1838 банківського вкладу "Золотий стандарт" у банківських металах.

Відповідно до ч. 1 ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Так, пунктом 1.1 договору №153D-1838 передбачено, що Банк повертає вкладнику обсяг банківських металів, що був розміщений на рахунку та сплачує проценти на умовах та в порядку, встановлених цим договором.

Процентна ставка на вклад встановлюється 3,5% річних. Нарахування процентів здійснюється Банком щомісячно, виходячи із фактичної кількості днів в місяці та році (метод "факт/факт"). Сплата процентів вкладнику здійснюється в кінці терміну дії Договору разом з основною сумою вкладу. У випадку дострокового розірвання Договору банківського вкладу сплата процентів здійснюється відповідно до п.4.4 Договору (п 1.2 Договору).

Розділом 3 Договору визначено права та обов'язки сторін серед яких, зокрема:

-п.3.1.4 Банк зобов'язується нараховувати та виплачувати проценти відповідно до Розділу 4 Договору;

- п.3.4.4 Вкладник має право на дострокову вимогу суми вкладу на умовах зазначених в пп.4.4, 4.5 але не раніше ніж через 2 (два) робочих дні до дати отримання банківських металів, зазначених в заяві.

Пунктом 4.2 Розділу 4 Договору передбачено, що в останній день терміну розміщення вкладу нараховані проценти виплачуються зливками банківських металів кратними 10 грамам шляхом зарахування на поточний рахунок. Сума нарахованих процентів, яка не кратна 10 грамам виплачується у національній валюті згідно встановленого офіційного курсу НБУ на банківські метали на дату проведення операції шляхом перерахування суми гривневих коштів на поточний рахунок клієнта, відкритий в установі Банку або на поточний рахунок клієнта, відкритий в іншому уповноваженому банку.

Крім того, за бажанням вкладника вся сума нарахованих процентів може виплачуватись у національній валюті згідно встановленого офіційного курсу НБУ на банківські метали на дату проведення операції шляхом перерахування суми гривневих коштів на поточний рахунок клієнта, відкритий в установі Банку або на поточний рахунок клієнта, відкритий в іншому уповноваженому банку.

Відповідно до п. 4.4 Договору у випадку дострокового розірвання Договору банківського вкладу перерахування та виплата процентів проводиться наступним чином:

- по вкладах, залучених на строк 6 місяців - проценти не виплачуються;

- по вкладах, залучених на строк 12,18 або 24 місяці - 1,5 % річних, за умови, що дострокове розірвання Договору здійснюється не раніше, як після 6 місяців з моменту укладання.

Пунктом 4.5 Договору визначено, що у випадку дострокового розірвання банківського вкладу повернення вкладу здійснюється шляхом перерахування суми вкладу на власний поточний металевий рахунок вкладника, відкритий в установі Банку або в іншому уповноваженому банку.

Як зазначалось судом вище, договір №153D-1838 банківського вкладу "Золотий стандарт" у банківських металах між позивачем та Банком було укладено на термін з 25.09.2014 по 23.09.2016.

28.03.2016 позивач надіслав на адресу ПАТ «КБ «Хрещатик» заяву про дострокову вимогу суми вкладу, у якій просив достроково розірвати і повернути банківський вклад в банківських металах за договором №153D-1838 банківського вкладу «Золотий стандарт» у банківських металах у повному обсязі відповідно до пунктів 3.1.6, 3.3.4, 3.4.4, 4.4, 4.5.

Як уже зазначалось, відповідно до п.3.4.4 вказаного Договору, вкладник має право на дострокову вимогу суми вкладу на умовах зазначених в пп.4.4, 4.5 але не раніше ніж через 2 (два) робочих дні до дати отримання банківських металів, зазначених в заяві.

Таким чином, розірвання договору відбулось до введення тимчасової адміністрації в ПАТ «КБ «Хрещатик», позаяк остання була уведена 05.04.2016 на підставі постанови Правління Національного банку України від №234, відповідно до якої ПАТ "КБ "Хрещатик" було віднесено до категорії неплатоспроможних та рішенням Виконавчої дирекції Фонду від 05.04.2016 №463 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "КБ "Хрещатик" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку" було розпочато процедуру виведення ПАТ "КБ "Хрещатик" з ринку шляхом запровадженням в ньому тимчасової адміністрації строком на один місяць з 05.04.2016 до 04.05.2016 включно та призначено Костенка І.І. Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації "КБ "Хрещатик".

На підставі постанови Правління Національного банку України від 02.06.2016 №46-рш "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "КБ "Хрещатик" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 03.06.2016 №913 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "КБ "Хрещатик" та делегування повноважень ліквідатора банку", відповідно до якого розпочато процедуру ліквідації ПАТ "КБ "Хрещатик", призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора, визначені ст.ст.37, 38, 47-52, 52-1, 53 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Костенку І.І. на два роки з 06.06.2016 до 05.06.2018.

Повноваження та функції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків встановлені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Відповідно до вказаного Закону вкладник - це фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката ( п.4 ч.1 ст. 2 Закону).

Частиною 1 ст.3 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» встановлено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.

Відповідно до ст.26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Згідно ч.1 ст.26 вказаного Закону гарантії Фонду не поширюються на відшкодування коштів за вкладами у випадках, передбачених цим Законом.

Пунктом 10 ч.4 ст.26 наведеного Закону передбачено, що Фонд не відшкодовує кошти за вкладами у банківських металах.

Згідно статті 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Суд звертає увагу, що дії (бездіяльність), пов'язані з не нарахуванням на рахунок позивача згідно Договору НОМЕР_4 банківського рахунку фізичної особи, укладеного 25.09.2014 між ОСОБА_1 та ПАТ «КБ «Хрещатик» відсотків відповідно до Договору №153D-1838 банківського вкладу "Золотий стандарт" у банківських металах від 25.09.2014, мали місце до введення у ПАТ «КБ «Хрещатик» тимчасової адміністрації.

З огляду на наведене, суд зазначає, що уповноважена особа Фонду гарантування вкладів не несе відповідальність за дії, які були вчинені та дії, які не були вчинені, але повинні були бути вчинені Банком, у тому числі нарахування відсотків на поточний металевий рахунок позивача, а не на банківський рахунок фізичної особи (позивача).

Оскільки Договір №153D-1838 було розірвано до введення тимчасової адміністрації Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та порушення саме Банком умов Договору банківського вкладу, за аналогією закону підлягала застосуванню норма статті 1073 Цивільного кодексу України щодо визначення правових наслідків неналежного виконання банком операцій за рахунком клієнта.

Згідно статті 52 Закону кошти, одержані в результаті ліквідації та продажу майна (активів) банку, спрямовуються Фондом на задоволення вимог кредиторів у такій черговості, зокрема: вимоги вкладників - фізичних осіб (у тому числі фізичних осіб - підприємців), які не є пов'язаними особами банку, у частині, що перевищує суму, виплачену Фондом (пункт 4); вимоги інших вкладників, які не є пов'язаними особами банку, юридичних осіб - клієнтів банку, які не є пов'язаними особами банку (пункт 7).

Як зазначалось судом вище, вклад - це кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

Аналізуючи наведене вище, можна дійти висновку, що Фондом не відшкодовується не лише кошти за вкладами у банківських металах, а й нараховані відсотки на такі кошти.

Враховуючи те, що до 4 черги вимог кредиторів відповідно до ст.52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» відносяться вимоги вкладників - фізичних осіб (у тому числі фізичних осіб - підприємців), які не є пов'язаними особами банку, у частині, що перевищує суму, виплачену Фондом, а Фонд жодних виплат позивачу не здійснював, суд вважає, що кредиторські вимоги позивача правомірно було віднесено до 7 черги вимог кредиторів, а тому позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до пункту 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

На думку суду, позивачем не доведено ті обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, натомість відповідачами доведена правомірність своїх дій, а тому позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 (01054, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII).

Суддя В.П. Катющенко