Рішення № 73592666, 24.04.2018, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2018 р. м. Чернівці Справа № 824/144/18-а

Cуддя Чернівецького окружного адміністративного суду Григораш В.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (58023, вул. Руська, 213/25, м. Чернівці, Чернівецька область) до Головного Управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (58022, вул. Оренбурзька, 7-А, м. Чернівці, Чернівецька область) про зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

В поданому до суду адміністративному позові ОСОБА_1 (позивач) просив зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області (відповідач) призначити пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 року №3723- ХІІ з 02.01.2018 року.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 26.02.2018 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження на 27.03.2018 року о 09год.30хв.

27.03.2018 року, враховуючи думку представників сторін, суд перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що з 07.11.1975 року по 04.11.1977 року він проходив службу в Збройних силах СРСР. В 2003 році прийняв присягу державного службовця. З 14.01.2003 року по 29.01.2007 року працював на різних посадах в Управлінні державної судової адміністрації в Чернівецькій області. На час його звільнення стаж державної служби складав 20 років і 15 днів.

В жовтні 2017 року позивач звертався до Першотравневого районного суду м. Чернівці з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області в якому просив перевести його з пенсії призначеної згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" на пенсію державного службовця згідно з пунктом 8 Розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 10.12.2015 року №889-VIII "Про державну службу". Постановою Першотравневого районного суду м. Чернівці від 07.11.2017 року позов задоволено.

Відповідач оскаржив постанову Першотравневого районного суду м. Чернівці від 07.11.2017 року до Вінницького апеляційного адміністративного суду. Апеляційною інстанцією було встановлено, що на час звернення до відповідача про переведення на пенсію по віку як державного службовця стаж роботи позивача на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби склав більше як 20 років, тому за ним зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 року №3723-ХІІ. Однак колегія прийшла до висновку, що заява встановленого зразка з усіма необхідними документами для призначення пенсії відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року не подавалась.

Виходячи з наведеного, позивач вважає доведеним факт того, що він має право на призначення пенсії державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 року №3723-ХІІ з моменту звернення, а саме з 02.01.2018 року.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідач, не погоджуючись з позовними вимогами, надав суду відзив проти позову в якому зазначив, що з 09.01.2001 року ОСОБА_1 отримує пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ.

Позивач звернувся до Головного управління із заявою від 02.01.2018 №17 про переведення на пенсію державного службовця відповідно до Закону України "Про державну службу". 30.01.2018 року позивачу надано відповідь на заяву від 26.01.2018 року, щодо відсутності права на призначення пенсії за віком за нормами Закону України "Про державну службу" в межах діючого законодавства.

Відповідач вважає, що законом звужено коло осіб, які на даний час мають право на таку пенсію, та обмежено їх виключно тими особами, які працювали на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Такі посади визначені виключно ст. 25 Закону України "Про державну службу" № 3723-ХІІ від 16.12.1993 року та актами Кабінету Міністрів України про віднесення певних посад до відповідних категорій посад державних службовців.

Відповідно до копії трудової книжки та копії довідки Головного управління національної поліції в Чернівецькій області управління кадрового забезпечення від 21.09.2017 року №4112/123/12/02-2017 позивач з 08.08.1985 року по 01.01.2001 року проходив службу в органах внутрішніх справ на посадах середнього і старшого начальницького складу.

Відповідач зазначав, що відповідно до п. 17 ч. 3 ст. 3 Закону №889-VIII сфера дії цього Закону не поширюється, зокрема, на осіб рядового і начальницького складу правоохоронних органів та працівників інших органів, яким присвоюються спеціальні звання.

Також відповідач вказував на те, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 року № 283 "Про порядок обчислення стажу державної служби" (втратила чинність 01.05.2016 року) до стажу державної служби включався: час військової служби у Збройних Силах та інших військових формуваннях; час служби на посадах рядового та начальницького складу осіб, яким присвоєно встановлені законодавством спеціальні звання міліції, в органах внутрішніх справ, що входили або входять до структури Міністерства внутрішніх справ. Вказаною постановою не було віднесено періоди військової служби та служби в органах внутрішніх справ до відповідних категорій посад державних службовців. Законодавством України чітко розмежовується поняття "стаж державної служби" та "стаж на посадах, віднесених до категорій посад державної служби". Стаж державної служби, дає право на встановлення надбавки за вислугу років, визначення кількості днів щорічної відпустки.

Відповідач вважає, що право на пенсію державного службовця мають лише ті особи, які мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців та які станом на 01.05.2016 року перебували на посаді державної служби, та не менше як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби та досягли віку, передбаченого чинним законодавством.

Таким чином, на думку відповідача, згідно записів у трудовій книжці та відповідно до норм чинного законодавства України, відсутні правові підстави для призначення пенсії державного службовця відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII у зв'язку з відсутністю станом на 01.05.2016 року не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби,

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позовних вимог та просив відмовити у їх задоволенні у повному обсязі.

Сторони, після надання пояснень по суті спору в судовому засіданні, не заперечували щодо подальшого розгляду справи у порядку письмового провадження.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, встановивши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та відзив проти позову, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом встановлено наступні обставини у справі та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, паспорт громадянина України серії КР285002 виданий 20.01.1998 року Садгірським РВ УМВС України в Чернівецькій області (а.с. 10-11).

Відповідно до Військового квитка ВП№226501 від 16.01.1981 року, позивач з 07.11.1975 року по 04.11.1977 року проходив службу у Збройних силах СРСР (а.с. 37-38).

Відповідно до Довідки Головного управління національної поліції в Чернівецькій області від 21.09.2017 року №4112/123/12/02-2017, ОСОБА_1, дійсно в період з 08.08.1985 року по 01.01.2001 року проходив службу в органах внутрішніх справ на посадах середнього і старшого начальницького складу (а.с. 20).

Відповідно до Довідки №7 Територіального управління Державної судової адміністрації України в Чернівецькій області від 04.10.2017 року №01.05-1388, ОСОБА_1, на дату звільнення з посади головного спеціаліста сектору кадрової роботи та організаційного забезпечення діяльності кваліфікаційних комісій та органів суддівського самоврядування територіального управління Державної судової адміністрації України в Чернівецькій області - 29.01.2007 року стаж державної служби становив 20 років 15днів (а.с.21).

Вищевказане також підтверджується відомостями про роботу з Трудової книжки позивача серії БТ-І №1354034 від 13.02.1978 року (а.с. 34-36).

Відповідно до Довідки №32 від 02.01.2018 року про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, ОСОБА_1 працював в Територіальному управлінні Державної судової адміністрації України в Чернівецькій області на посаді головного спеціаліста, заробітна плата станом на січень 2018 року становила усього 5901,50 грн, в тому числі: посадовий оклад — 3801,00 грн; надбавка за ранг (9 ранг) — 200,00 грн; надбавка за вислугу років (50%) (за стаж державної служби 20 років) — 1900,50 грн (а.с. 22).

Відповідно до Довідки №33 від 29.12.2017 року про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, ОСОБА_1 для призначення згідно з пунктами 10, 12 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про державну службу" пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 року №3723-ХІІ "Про державну службу" про те, що середні розміри надбавок, премій та інших виплат за грудень 2014 року, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, становили разом - 18814,95 грн, в тому числі: надбавка за інтенсивність праці - 3801,00 грн; премія місячна - 15013,95 грн (а.с. 23).

Також судовим розглядом встановлено, що позивач звертався до Першотравневого районного суду м. Чернівці з позовом про визнання протиправною відмови Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії згідно з пунктом 8 Роздiлу XI "Прикiнцевi та перехiднi положення" Закону України вiд 10.12.2015 року №889-VIII "Про державну службу" з 29.05.2017 року з врахуванням виплачених сум.

Постановою Першотравневого районного суду м. Чернівці №725/4564/17 від 07.11.2017 року вказаний позов задоволено повністю. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку та виплаті пенсії. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 згідно з пунктом 8 Роздiлу XI "Прикiнцевi та перехiднi положення" Закону України вiд 10.12.2015 року №889-VIII "Про державну службу" з 29.05.2017 року з врахуванням виплачених сум (а.с. 24-25).

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду №725/4564/17 від 11.01.2018 року Постанову Першотравневого районного суду м. Чернівці №725/4564/17 від 07.11.2017 року скасовано. Ухвалено нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю (а.с. 26-29).

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду №725/4564/17 від 11.01.2018 року встановлено, що на час звернення позивача до відповідача про переведення на пенсію по віку як державного службовця його стаж роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби складав більше як 20 років, тому за ним зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 року № 3723-XII. Однак, заява встановленого зразка з усіма необхідними документами для призначення пенсії, відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" позивачем до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області не подавалась.

02.01.2018 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України із заявою про переведення на пенсію державного службовця відповідно до Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 року № 3723-XII (а.с. 17).

Розглянувши заяву від 02.01.2018 року №2/3, відповідач листом від 30.01.2018 року №3115-14 повідомив позивача про відсутність права на призначення пенсії за віком за нормами Закону України "Про державну службу" в межах діючого законодавства оскільки станом на 01.05.2016 року позивач не обіймав посаду державної служби і у позивача відсутні 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби позивач немає права на призначення пенсії за віком за нормами Закону України "Про державну службу" (а.с.18).

Не погоджуючись з відмовою відповідача щодо перерахунку пенсії, позивач звернувся до суду з даним позовом.

До спірних правовідносин суд застосовує наступні положення законодавства та робить висновки по суті спору.

Згідно частини першої та другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Пунктом 8 Розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 року №889-VIII (Закон №889-VIII) передбачено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством. (Додаток 6 Роз'яснення).

Відповідно до п. 2.1 Методики щодо зарахування (включення) до стажу державної служби періодів роботи (служби) колишніх працівників і осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, затвердженого наказом Головного управління державної служби України, Міністерства праці та соціальної політики України від 12.10.2007 року №270/551 (Методика №270/551), зарахування роботи (служби) в органах внутрішніх справ до стажу державної служби за часів СРСР (до 24.08.91) здійснюється відповідно до абзацу четвертого пункту 2 Порядку, згідно з яким до стажу державної служби зараховується робота (служба) на посадах керівних працівників і спеціалістів державних органів колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР згідно з додатком до Порядку - Переліком державних органів колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР, період роботи в яких на посадах керівних працівників і спеціалістів зараховується до стажу державної служби, зокрема: міністерств і відомств СРСР, міністерств і відомств республік СРСР (включаючи головні управління, управління, що відповідно до затвердженої Урядом структури входили до центрального апарату цих міністерств і відомств); міністерств і відомств УРСР (включаючи головні управління, управління, що відповідно до затвердженої Урядом структури входили до центрального апарату цих міністерств і відомств); виконавчих комітетів місцевих Рад депутатів трудящих, Рад народних депутатів, їх управлінь, самостійних відділів, інших структурних підрозділів; місцевих органів державного управління міністерств і відомств УРСР та інших республік, а також СРСР.

Відповідно до п.п. 2.2.2 п. 2.2. Методики №270/551 згідно з пунктом 2.1 цієї Методики до стажу державної служби зараховуються час служби в органах внутрішніх справ осіб, яким присвоєно спеціальні звання (як спеціальні звання міліції, так і внутрішньої служби), зараховується лише на посадах середнього, старшого і вищого начальницького складу. Служба осіб на посадах рядового і молодшого начальницького складу до стажу державної служби не зараховується.

Пунктом пп. 3.1.1. п. 3.1. Методики №270/551 встановлено, що зарахування (включення) роботи (служби) в органах внутрішніх справ до стажу державної служби за часів незалежності України здійснюється: відповідно до абзацу третього пункту 2 Порядку, згідно з яким до стажу державної служби зараховується робота (служба) на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів внутрішніх справ. Робота (служба) в апараті органів внутрішніх справ, а саме: Міністерства внутрішніх справ України (структурних підрозділах центрального апарату Міністерства), головних управлінь, управлінь МВС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, міських управлінь і відділів, управлінь та відділів на транспорті та інших, визначених відповідними наказами Міністерства внутрішніх справ України.

Відповідно до п. 3 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 року №283 до стажу державної служби включається також час служби в збройних силах та інших військових формуваннях.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 року №2012-ХІІ час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 10 Розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII встановлено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 року, № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 року, № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Пунктом 12 Розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII встановлено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 року, № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 року, № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 року №3723-XII одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку , встановленого статтею 62 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальних розмірах, передбаченого абзацом 1 частини 1 ст. 28 закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менше як 10 років , та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців , а також особи, які мають не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Як встановлено з матеріалів справи, позивач з 08.08.1985 року по 01.01.2001 року проходив службу в органах внутрішніх справ на посадах середнього і старшого начальницького складу.

Враховуючи, що на час звернення до відповідача про переведення на пенсію по віку як державного службовця його стаж роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби складав більше як 20 років, то за ним зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-XII.

Вказані обставини також встановлено постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду №725/4564/17 від 11.01.2018 року.

В свою чергу, частиною 4 статті 78 КАС України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду у адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно підпунктів 2, 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Судом встановлено, що зобов'язання відповідача призначити позивачу пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 року №3723 ХІІ з 02.01.2018 року, без визнання протиправною відмови у такому призначенні, не є ефективним способом захисту прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку суб'єкта владних повноважень. Крім того, залишення чинним відмови відповідача у призначенні пенсії позивача, оформленої листом від 30.01.2018 року №3115/1, може ускладнити виконанні рішення суду в частині зобов'язання відповідача призначити позивачу пенсію державного службовця.

З огляду на наведене, оскільки визнання протиправною відмови про призначення пенсії є передумовою для зобов'язання відповідача призначити пенсію, з метою належного та ефективного способу захисту порушених прав позивача, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для виходу за межі позовних вимог та визнання протиправною відмови відповідача у призначенні пенсії відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 року №3723-XI.

Відповідно до статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно статей 74-76 Кодексу адміністративного судочинства України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до частини першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно частин першої – третьої статі 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв'язок цих доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, про необхідність зобов'язання відповідача на пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу" з 02.01.2018 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Керуючись статтями 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області (58022, вул. Оренбурзька, 7-А, м. Чернівці, Чернівецька область) у призначені ОСОБА_1 (58023, вул. Руська, 213/25, м. Чернівці, Чернівецька область, , ідентифікаційний номер НОМЕР_1) пенсії за віком відповідно до ст.37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-XII, оформлену листом від 30.01.2018 року №3115/1.

3. Зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області (58022, вул. Оренбурзька, 7-А, м. Чернівці, Чернівецька область, код ЄДРПОУ 40329345) призначити ОСОБА_1 (58023, вул. Руська, 213/25, м. Чернівці, Чернівецька область, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 року №3723 ХІІ з 02.01.2018 року.

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 (58023, вул. Руська, 213/25, м. Чернівці, Чернівецька область, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (58022, вул. Оренбурзька, 7-А, м. Чернівці, Чернівецька область, код ЄДРПОУ 40329345) судові витрати - судовий збір в сумі 704 (сімсот чотири) грн 80 коп, сплачений згідно квитанції №14 від 07.02.2018 року.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Суддя В.О. Григораш