Рішення № 73592153, 12.04.2018, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 квітня 2018 р. Справа №818/501/18

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кравченка Є.Д.,

за участю секретаря судового засідання - Михайленко О.В.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника третьої особи - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу № 818/501/18

за позовом ОСОБА_3

до Міністерства оборони України

третя особа - Сумський обласний військовий комісаріат

про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Міністерства оборони України, в якій просить:

- визнати протиправним рішення Міністерства оборони України про відмову у виплаті одноразової грошової допомоги матері загиблого військовослужбовця ОСОБА_3 від 19.01.2018 № 7;

- зобов’язати відповідача вчинити певні дії пов’язані з виплатою одноразової грошової допомоги позивачу в порядку і розмірі, встановленому Законом України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 18.01.2017 Сумським обласним військкоматом, згідно її заяви про виплату одноразової грошової допомоги як матері загиблого військовослужбовця ОСОБА_4 зібрано повний пакет відповідних документів та направлено до Міністерства оборони України на розгляд відповідної комісії для вирішення питання про виплату вказаної допомоги.

01.12.2017 питання щодо виплати одноразової грошової допомоги було розглянуто на засіданні комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов’язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум та відмовлено у такій виплаті. При цьому відповідач посилався на акт службового розслідування командира військової частини від 19.10.2015, у якому зазначено, що смерть ОСОБА_4 настала внаслідок самоушкодження шляхом нанесення різаних ран.

19.01.2018 питання щодо виплати позивачу одноразової грошової допомоги було повторно розглянуто на засіданні комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов’язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум та відмовлено у такій виплаті, оскільки смерть є наслідком вчинення самогубства, що підтверджено листом Військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України від 10.11.2017 № 3-6-6194 вих. 17 та актом службового розслідування командира військової частини В0440 від 19.10.2015, у якому зазначено, що смерть ОСОБА_4 настала внаслідок самоушкодження шляхом нанесення різаних ран.

Проте, позивач зауважує, що згідно лікарського свідоцтва про смерть № 623, виданого ОКЗ Сумське обласне бюро СМЕ» причиною смерті ОСОБА_4І, зазначено «інші невідомі причини смерті» . Крім того, у висновку судово-медичної експертизи № 951/610 зазначено, що одностайно встановити причину смерті неможливо, висновки щодо навмисних самоушкоджень - виключено. Тому, на переконання позивача, підстав для висновку про самогубство ОСОБА_4І, немає.

Позивач вважає рішення відповідача від 19.01.2018 неправомірним, прийнятим всупереч діючому законодавству і таким, що порушує його права та свободи.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином.

У письмовому відзиві на позовну заяву відповідач проти позову заперечував, вказував на те, що відповідно до ст. 16-4 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста є наслідком, зокрема, навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом). Відповідач зазначив, що відповідно до витягу із наказу від 04.11.2015 № 92-РС командир 25 окремої повітрянодесантної бригади ОСОБА_4 загинув в наслідок гострої крововтрати, відкритих ран декількох ділянок верхніх кінцівок, умисного самоушкодження гострим предметом. Згідно із Лікарським свідоцтвом про смерть № 457 від 20.10.2015 встановлено, що смерть ОСОБА_4 настала внаслідок навмисного само ушкодження гострим предметом. Таким чином, на переконання відповідача, відсутні підстави для призначення і виплати одноразової грошової допомоги, оскільки, загибель (смерть) ОСОБА_4, є наслідком навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.

Представник третьої особи у судовому засіданні проти позову заперечував, зазначив, що вважає рішення відповідача обґрунтованим, прийнятим в межах чинного законодавства.

Заслухавши представників позивача та третьої особи, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

27.01.2015 ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, прийнятий на військову службу до Збройних Сил України, про що з ним укладений контракт на особливий період до оголошення демобілізації.

З матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_4 загинув в період з 17 по 18 жовтня 2015 року, при невстановлених обставинах, в місці дислокації військової частини № А1126.

Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть ОСОБА_5 комунального закладу "Бюро судово-медичної експертизи" від 20.10.2015 № 457 форми № 106/о, смерть ОСОБА_4 настала на чердачному приміщенні казарми в/ч 1126 внаслідок умисного самоушкодження (а.с. 37).

Актом спеціального розслідування комісії військової частини - польової пошти № В0440 від 26.10.2015 встановлено, що смерть ОСОБА_4 настала 17.10.2015 на чердачному приміщенні казарми в/ч 1126 внаслідок умисного самоушкодження гострим предметом (а.с. 79-82).

Згідно із лікарським свідоцтвом про смерть від 29.10.2015 № 623 форми № 106/о, смерть ОСОБА_4 настала на чердачному приміщенні казарми в/ч 1126 внаслідок інших невідомих та не уточнених причин смерті (а.с. 38).

У повідомленні про смерть військової частини - польової пошти В0440 від 04.11.2015 № 3547 вказано, що ОСОБА_4 помер 17.10.2015 від гострої крововтрати, відкритих ран декількох ділянок верхніх кінцівок, умисного самоушкодження гострим предметом (а.с. 77).

Відповідно до висновку експерта № 951/610 встановлено чисельні порізи і травмування, причина смерті ОСОБА_4 не встановлена (а.с. 85-89).

ОСОБА_3, матір загиблого ОСОБА_4, звернулась до Сумського обласного військкомату із заявою про виплату одноразової допомоги у зв'язку із загибеллю сина.

18.01.2017 Сумським обласним військовим комісаріатом, згідно її заяви про виплату одноразової грошової допомоги від 23.12.2016 (а.с. 76), зібрано пакет документів та листом вих. № 11/109 направлено до Міністерства оборони України на розгляд відповідної комісії для вирішення питання про виплату допомоги (а.с. 93).

Відповідач 03.02.2017 повернув пакет документів до Сумського ОВК з пропозицією про надання висновків розслідування у справі за фактом вбивства ОСОБА_4 (а.с. 94).

Постановою Ковпаківського районного суду м. Суми від 26.05.2017 по справі № 592/3134/17, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.10.2017 визнано протиправними дії (бездіяльність) відповідача (Міністерство оборони України), які полягають у не розгляді у встановлені законом строки питання (документів) про виплату одноразової грошової допомоги матері загиблого військовослужбовця ОСОБА_3; зобов'язано Міністерство оборони України вчинити необхідні дії, пов'язані з розглядом документів та виплатою одноразової грошової допомоги матері загиблого військовослужбовця Збройних Сил України молодшого сержанта ОСОБА_4 - позивачу ОСОБА_3 в розмірі, встановленому Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". (а.с. 52-53).

На виконання вказаного судового рішення, 01.12.2017 питання щодо виплати одноразової грошової допомоги було розглянуто на засіданні комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов’язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум та відмовлено у такій виплаті. При цьому відповідач посилався на акт службового розслідування командира військової частини від 19.10.2015, у якому зазначено, що смерть ОСОБА_4 настала внаслідок самоушкодження шляхом нанесення різаних ран (а.с. 99).

У грудні 2017 року на підставі додаткових доказів командуванням військової частини А1126 було проведено додаткове службове розслідування, за результатами якого складено акт від 09.12.2017 (а.с. 112-113).

В акті службового розслідування від 09.12.2017 зазначено, що з тексту звернення ОСОБА_3 встановлено, що згідно протоколу ЦВЛК МО України № 2763 від 26.11.2017 смерть молодшого сержанта ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 настала від "Інших невідомих неуточнених причин смерті".

Крім того, комісія дійшла висновку, що результати спеціального розслідування, викладені в акті за вх. № 8084 від 27.10.2015, та в наказі командира військової частини А1126 від 28.10.2015 № 3069 про те, що причиною смерті молодшого сержанта ОСОБА_4 стало умисне самоушкодження шляхом нанесення різаних ран, були зроблені передчасно та потребують уточнень з урахуванням наданих громадянкою ОСОБА_3 документів, а саме: причиною смерті молодшого сержанта ОСОБА_4 слід вважати - "гостра крововтрата, різані рани верхніх кінцівок, інші невідомі та не уточнені причини смерті".

За результатами службового розслідування запропоновано:

- підготувати проект наказу про внесення змін до наказу командира військової частини А1126 (по особовому складу) № 92-РС від 04.11.2015, виключивши з його тексту посилання на те, що молодший сержант ОСОБА_4 загинув 17 жовтня 2015 року внаслідок умисного самоушкодження гострим предметом, а також, те, що смерть не пов’язана із виконанням обов’язків військової служби, вказавши в новій редакції наказу про те, що 17.10.2015 внаслідок гострої крововтрати, різаних ран верхніх кінцівок, інших невідомих та не уточнених причини смерті, смерть пов’язана із виконанням обов’язків військової служби.

- підготувати проект наказу про внесення змін до наказу командира військової частини А1126 (по стройовій частині) № 245 від 04.11.2015, вказавши в новій редакції наказу про те, що молодший сержант ОСОБА_4 помер 17.10.2015 внаслідок гострої крововтрати, різаних ран верхніх кінцівок, інших невідомих та не уточнених причини смерті, смерть пов’язана із виконанням обов’язків військової служби.

Наказом командира військової частини А1126 від 11.11.2017 № 206-РС (а.с. 13) примітку до пункту 1 наказу командира 25 окремої повітрянодесантної бригади (по особовому складу) від 04 листопада 2015 року № 92-РС про виключення зі списків особового складу Збройних Сил України у зв'язку зі смертю молодшого сержанта ОСОБА_4, командира парашутно-десантного відділення парашутно-десантного взводу парашутно-десантної роти парашутно-десантного батальйону, викладено в такій редакції:

"Народжений 14 жовтня 1992 року, у ЗС з 15.04.2011 по 17.04.2012 та з 27.01.2015 року. НОМЕР_1

Помер 17 жовтня 2015 року внаслідок гострої крововтрати, відкритих ран декількох ділянок верхніх кінцівок та інших невідомих та не уточнених причин смерті....".

Наказом командира військової частини А1126 від 11.11.2017 № 255 абзац 1 та 2 пункту 1 наказу командира військової частини-польової пошти В0440 (по стройовій частині) від 04 листопада 2015 року № 245 про виключення зі списків особового складу частини у зв'язку зі смертю молодшого сержанта ОСОБА_4, командира парашутно-десантного відділення парашутно-десантного взводу парашутно-десантної роти парашутно-десантного батальйону, викладено в такій редакції:

"1. Молодшого сержанта військової служби за контрактом ОСОБА_4, командира 2 парашутно-десантного відділення 1 парашутно-десантного взводу 5 парашутно-десантної роти 2 парашутно-десантного батальйону, який помер 17 жовтня 2015 року внаслідок гострої крововтрати, відкритих ран декількох ділянок верхніх кінцівок та інших невідомих та не уточнених причин смерті, з 17 жовтня 2015 року виключити зі списків особового складу частини та зняти з усіх видів забезпечення з 17 жовтня 2015 року, з грошового забезпечення з 01 листопада 2015 року.

Смерть пов’язана з виконанням обов’язків військової служби."

У повідомленні про смерть військової частини А1126 від 11.12.2017 № 4821 зазначено, що ОСОБА_4 помер 17.10.2015 від гострої крововтрати, відкритих ран декількох ділянок верхніх кінцівок та інших невідомих та неуточнених причин (а.с. 15).

05.01.2018 Сумським обласним військовим комісаріатом листом вих. 11/46, повторно направлено до Міністерства оборони України звернення та копії документів ОСОБА_3 щодо можливості виплати їй одноразової грошової допомоги за молодшого сержанта за контрактом ОСОБА_4, який загинув (помер) 17.10.2015 в період проходження військової служби (а.с. 100). Додатково до вказаних документів було додано лист військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України від 10.11.2017 № 3-6-6194вих.17, в якому зазначено, що під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42015040010000781 від 19.10.2015 було встановлено, що молодший сержант ОСОБА_4 вчинив самогубство, а саме умисно позбавив себе життя за власною ініціативою без стороннього тиску (а.с. 102).

19.01.2018 питання щодо виплати позивачу одноразової грошової допомоги було повторно розглянуто на засіданні комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов’язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум та відмовлено у такій виплаті, оскільки смерть ОСОБА_4 є наслідком вчинення самогубства, що підтверджено листом Військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України від 10.11.2017 № 3-6-6194 вих. 17 та актом службового розслідування командира військової частини В0440 від 19.10.2015, у якому зазначено, що смерть ОСОБА_4 настала внаслідок самоушкодження шляхом нанесення різаних ран.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до підпункту 1 пункту 2 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-ХІІ (далі - Закон № 2011-ХІІ) одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби.

Згідно із ст. 16-1 цього Закону у випадках, зазначених у п.п.1-3 п. 2 ст. 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста. Члени сім'ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста визначаються відповідно до CK України, а утриманці - відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Ці положення кореспондуються з Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження службі військовому резерві, затвердженого Постановою КМУ від 25 грудня 2013 року №975 (далі - Порядок № 975).

Відповідно до пункту 5 Порядку № 975, одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату загибелі (смерті), рівними частками членам сім'ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста.

Якщо одна із зазначених осіб відмовляється від отримання одноразової грошової допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на її отримання.

Заява про відмову від отримання одноразової грошової допомоги повинна бути нотаріально посвідчена в установленому законодавством порядку.

Члени сім'ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Частиною 6 ст. 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та, членів їхніх сімей" та пунктом 12 Порядку №975 визначено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).

За положеннями п. 10 Порядку № 927, члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується одноразова грошова допомога, подають за місцем проходження служби (зборів) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста або уповноваженим структурним підрозділам державних органів, на які покладаються функції щодо підготовки необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважений орган), такі документи:

- заяву кожного повнолітнього члена сім'ї, батьків та утриманців загиблого (померлого), які мають право на отримання допомоги, а у разі наявності неповнолітніх дітей - іншого з батьків або опікунів чи піклувальників дітей про виплату одноразової грошової допомоги;

- витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста із списків особового складу військової частини (підрозділу, органу);

- витяг з особової справи про склад сім'ї військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста, призваного на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.

До заяви додаються копії: документа, що свідчить про причини та обставини загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста, зокрема про те, що вона не пов'язана з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи самогубства; свідоцтва про смерть військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста; свідоцтва про народження військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста - для виплати одноразової грошової допомоги батькам загиблого (померлого); свідоцтва про шлюб - для виплати грошової допомоги дружині (чоловікові); довідки органу реєстрації або відповідного житлово-експлуатаційного підприємства, організації чи органу місцевого самоврядування про склад сім'ї військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста; сторінок паспортів повнолітніх членів сім'ї з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; свідоцтва про народження дитини - для виплати одноразової грошової допомоги дитині; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою); рішення районної, районної у м. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті, сільської, селищної, ради або суду про встановлення над дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, опіки, піклування (у разі здійснення опіки або піклування над дітьми військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста); рішення суду або нотаріально посвідченого правочину, що підтверджуватиме факт перебування заявника на утриманні загиблого.

Відповідно до п. 13 Порядку № 975 керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в п. 10 і п. 11 цього Порядку. Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

Суд звертає увагу на те, що згідно пункту 4.6 Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, затвердженого Наказом Міністерства оборони України 14 серпня 2014 року N 530 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 жовтня 2014 р. за N 1294/26071, з метою визначення причинного зв'язку загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного чи резервіста командиром військової частини, де проходив службу (збори) військовослужбовець, військовозобов'язаний чи резервіст, здійснюються такі заходи: на розгляд штатної військово-лікарської комісії (далі - ВЛК), яка приймає постанову про причинний зв'язок загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного чи резервіста, надсилаються копії документів, що свідчать про причини та обставини загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного чи резервіста, зокрема про те, що загибель (смерть) не пов'язана із вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи самогубства (висновок ВЛК про причинний зв'язок загибелі (смерті) військовослужбовця, лікарське свідоцтво про смерть, акт спеціального розслідування нещасного випадку зі смертельним або тяжким наслідком командира військової частини або Військової служби правопорядку у Збройних Силах України чи правоохоронних органів).

З матеріалів справи вбачається, що до Департаменту фінансів Міністерства оборони України керівником уповноваженого органу - військовим комісаром Сумського обласного військового комісаріату на виконання положень п. 13 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року № 975, подано висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги членам сім'ї, батькам військовослужбовця, до якого додано документи, зазначені в п. 10 цього Порядку.

Судом встановлено, що у протоколі засідання комісії Міністерства оборони з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 19.01.2018 зазначено: "розглянувши подані документи, комісія дійшла висновку про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги: матері загиблого 17.10.2015 молодшого сержанта ОСОБА_4 (Сумський ОВК), оскільки смерть є наслідком вчинення самогубства, що підтверджено листом Військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України від 10.11.2017№ 3-6-6194 вих. 17 та актом службового розслідування командира військової частини В0440 від 19.10.2015, у якому зазначено, що смерть ОСОБА_4 настала внаслідок самоушкодження шляхом нанесення різаних ран.

Відтак, вбачається, що при вирішенні питання про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_3 відповідач посилався лише на лист Військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України від 10.11.2017 № 3-6-6194 вих. 17 та акт службового розслідування командира військової частини В0440 від 19.10.2015.

При вирішенні вказаного питання відповідачем не були враховані і взагалі не надано оцінки таким документам, як лікарське свідоцтво про смерть від 29.10.2015 № 623 форми №106/о, висновок експерта № 951/610 від 08.12.2015 та акт службового розслідування, затверджений командиром військової частини А 1126 від 09.12.2017, які свідчать про те, що смерть ОСОБА_4 настала від невідомих та невстановлених причин, а отже висновок відповідача про факт самогубства ОСОБА_4 є передчасним та необгрунтованим.

Крім того, суд зазначає, що лист військової прокуратури Військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України від 10.11.2017№ 3-6-6194 вих. 17 не може вважатися обґрунтованою підставою для висновку про вчинення військовослужбовцем самогубства і, як наслідок, про відмову у виплаті грошової допомоги позивачу.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Міністерство оборони України, як суб’єкт владних повноважень, не довело правомірності свого рішення про відмову у виплаті одноразової грошової допомоги позивачу.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги в частині визнання протиправним і скасування рішення Міністерства оборони України, оформленого протоколом від 19.01.2018 № 7, в частині відмови у призначенні одноразової грошової допомоги матері загиблого військовослужбовця ОСОБА_3 підлягають задоволенню.

Згідно із частиною 2 статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Зі змісту вказаної норми, можна зробити висновок, що при розгляді справи суд обмежений предметом та обсягом заявлених позовних вимог та не може застосовувати інший спосіб захисту ніж той, що зазначив позивач у позовній заяві. Водночас, суд може вийти за межі правового обґрунтування, зазначеного у позовній заяві, якщо вбачає порушення інших приписів ніж ті, про які йдеться у позовній заяві.

Вихід за межі позовних вимог можливий у справах за позовами до суб’єктів владних повноважень, при цьому вихід за межі позовних вимог повинен бути пов'язаний із захистом саме тих прав, щодо яких подана позовна вимога.

Отже, для повного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати Міністерство оборони України повторно розглянути питання щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця ОСОБА_3 у порядку і у розмірі, встановленому Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Щодо вимоги позивача про зобов'язання відповідача вчинити певні дії пов’язані із виплатою одноразової грошової допомоги позивачу в порядку і розмірі, встановленому Законом України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, суд зазначає наступне.

При розгляді справи за адміністративним позовом про зобов'язання Міністерства оборони України призначити та виплатити одноразову грошову допомогу, суд вправі зобов'язати відповідний орган розглянути зазначене питання, а не приймати рішення про виплату такої допомоги, що не належить до компетенції суду, а є дискреційними повноваженнями суб'єкта владних повноважень.

Вказана правова позиція узгоджується з правовою позицією Верховного суду України та Вищого адміністративного суду України, викладених, зокрема, у постанові Верховного суду України від 18.03.2014, справа № 21 -11а4, постанові Вищого адміністративного суду України від 26.05.2016 по справі К/800/11 775/16.

За вказаних обставин, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача в частині зобов'язання відповідача вчинити певні дії пов’язані із виплатою одноразової грошової допомоги позивачу в порядку і розмірі, встановленому Законом України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_3 (вул. В. Капниста, 24, м. Суми, 40000, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) до Міністерства оборони України (пр-т Повітрофлотський, 6, м. Київ, 03168, ідентифікаційний код НОМЕР_3), третя особа - Сумський обласний військовий комісаріат (вул. Герасима Кондратьєва, 30, м. Суми, Сумська область, 40000, ідентифікаційний код 08269552) про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії – задовольнити частково.

Визнати протиправним і скасувати рішення Міністерства оборони України, оформлене протоколом від 19.01.2018 № 7, в частині відмови у призначенні одноразової грошової допомоги матері загиблого військовослужбовця ОСОБА_3.

Зобов'язати Міністерство оборони України повторно розглянути питання щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця ОСОБА_3 у порядку і у розмірі, встановленому Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Є.Д. Кравченко

Повний текст рішення складений та підписаний 23.04.2018.