Рішення № 73591670, 16.04.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№813/260/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2018 року зал судових засідань № 6

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

секретар судового засідання Жовковська Ю.В.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, Міністерства внутрішніх справ України про визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в :

17.01.2018 до Львівського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_2 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України (далі - ГУ МВС України у Львівській області), Міністерства внутрішніх справ України (далі - МВС України), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправними дії ГУ МВС України у Львівській області щодо обрахунку суми призначеної одноразової грошової допомоги у разі поранення або встановлення інвалідності працівнику міліції - майору міліції ОСОБА_2, згідно з висновком УФЗБО ГУ МВС України у Львівській області від 09.04.2015, без врахування щомісячної надбавки в розмірі 100% грошового забезпечення;

- визнати протиправними дії МВС України щодо погодження начальником відділу забезпечення соціальних виплат ДФЗБО МВС України та затвердження директором ДФЗБО МВС України 17.04.2015 розрахунку у формі висновку про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_2, складеного УФЗБО ГУ МВС України у Львівській області від 09.04.2015, без врахування щомісячної надбавки в розмірі 100% грошового забезпечення;

- зобов'язати МВС України провести перерахунок та призначити виплату одноразової грошової допомоги працівнику міліції - майору міліції ОСОБА_2 з врахуванням суми щомісячної надбавки в розмірі 100% грошового забезпечення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №707 від 12.05.2017 «Про затвердження Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції»;

- зобов'язати ГУ МВС України у Львівській області провести виплату одноразової грошової допомоги працівнику міліції - майору міліції ОСОБА_2 з врахуванням суми щомісячної надбавки в розмірі 100% грошового забезпечення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №707 від 12.05.2017 «Про затвердження Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції».

Ухвалою від 22.01.2018 суддя залишив позовну заяву без руху.

Ухвалою від 19.02.2018 суддя відкрив провадження у справі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачу встановлена 1-а група інвалідністю, у зв’язку з проходженням військової служби в органах внутрішніх справ. Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 26.04.2013 у справі №813/1046/13-а, яка набрала законної сили, встановлено право позивача на отримання одноразової допомоги в розмірі 90 відсотків п’ятирічного грошового забезпечення старшого дізнавача групи дізнання Бродівського РВ ГУМВС України у Львівській області та зобов’язано ГУ МВС України у Львівській області провести виплату такої допомоги. Позивач вважає, що відповідач неправильно обрахував розмір одноразової грошової допомоги, яка підлягає виплаті ОСОБА_2, а саме безпідставно не включив до її складу надбавку в розмірі 100% грошового забезпечення.

Відповідач МВС України подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позову. Відзив обґрунтований тим, що відповідач правомірно обрахував розмір одноразової грошової допомоги у разі поранення або встановлення інвалідності працівнику міліції - майору міліції ОСОБА_2, згідно з висновком УФЗБО ГУ МВС України у Львівській області від 09.04.2015, без врахування щомісячної надбавки в розмірі 100% грошового забезпечення. Відповідач зазначає, що обрахунок одноразової грошової допомоги позивачу здійснювався з врахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2008 №1294 «Про упорядкування структури і умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою запроваджено нові умови грошового забезпечення вказаних категорій осіб.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві. Просив суд позов задовольнити повністю.

Відповідачі явку представників в судове засідання не забезпечили, належним чином повідомлялися про дату, час і місце його проведення. Клопотань про розгляд справи без їх участі до суду не надходило.

Заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову необхідно відмовити повністю, виходячи з наступних підстав.

Позивач – ОСОБА_2 проходив службу в Бродівському РВ ГУ МВС України у Львівській області.

Відповідно до наказу №378л/с від 29.06.2005 та наказу №479о/с від 22.08.2005 позивача звільнено з органів внутрішніх справ у відставку за п. «б» ст.65 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ через хворобу.

При виході на пенсію позивачу встановлено 3-ю групу інвалідності.

За наслідками повторного огляду МСЕК 16-18.05.2012 позивачу встановлена 1-а група інвалідності. Згідно з випискою з акта огляду МСЕК №840366 від 18.05.2012 причина інвалідності – проходження військової служби в органах внутрішніх справ.

Відповідно до довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності №013913 серії ЛВА-3 від 18.05.2012 втрати професійної працездатності становить 90%.

Згідно з довідкою серії 10АВ №702551 від 16.05.2014 позивачу підтверджена 1-а група інвалідності.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 26.04.2013 у справі №813/1046/13-а, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суд від 14.11.2013, визнано протиправними відмову МВС України від 17.10.2012№ 15/5-П-748, ГУ МВС України у Львівській області від 26.07.2012 № 14/882 у виплаті ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги, зобов’язано МВС України призначити ОСОБА_2 одноразову грошову допомогу в розмірі 90 відсотків п’ятирічного грошового забезпечення старшого дізнавача групи дізнання Бродівського РВ ГУМВС України у Львівській області з врахуванням розміру проведеної попередньої виплати НАСК «Оранта», зобов’язано ГУ МВС України у Львівській області провести виплату ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги відповідно до рішення МВС України.

На виконання вказаного судового рішення у квітні 2015 року позивачу виплачено одноразову грошову допомогу у розмірі 22 447,50грн.

Листом ГУ МВС України у Львівській області від 09.04.2015 №14/415 позивача повідомлено, що документи про призначення йому одноразової грошової допомоги направлено для виконання. Копії вказаних документів позивачу не надавались.

Не погоджуючись з обрахунком одноразової грошової допомоги, призначеної та виплаченої ОСОБА_2 на виконання рішення суду, позивач звертався до відповідача з заявами від 31.08.2015, від 05.10.2015.

З відповіді ГУ МВС України у Львівській області від 29.09.2015 №14/п-8 вбачається, що в розрахунок одноразової грошової допомоги позивачу включено: посадовий оклад, оклад за спеціальне звання, відсоткова ставка за вислугу років.

Позивач неодноразово звертався до ГУ МВС України у Львівській області, МВС України, Міністерства юстиції України з проханням роз’яснити йому порядок нарахування і призначення одноразового грошової допомоги та перерахувати її, що підтверджується відповідями ГУ МВС України у Львівській області від 30.10.2015 №14/0п-49, від 24.11.2015 №15/5-П-639, від 10.12.2015 №14/П-2, від 25.0.2016 №246/32/2, від 03.11.2016 №П-26986/20.4, від 05.12.2016 №П-1014/0/4-16/02, від 10.01.2017 №П-303/20.4, від 03.03.2017 №П-53/05/31-2017.

Не погоджуючись з діями відповідачів щодо обрахунку суми призначеної одноразової грошової допомоги у разі поранення або встановлення інвалідності працівнику міліції - майору міліції ОСОБА_2, згідно з висновком УФЗБО ГУ МВС України у Львівській області від 09.04.2015, без врахування щомісячної надбавки в розмірі 100% грошового забезпечення позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

При вирішенні спору по суті суд виходив з такого.

Відповідно до ч.6 ст.23 Закону України від 20.12.1990 №565-XII «Про міліцію» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі каліцтва, заподіяного працівникові міліції при виконанні службових обов'язків, а також інвалідності, що настала у період проходження служби або не пізніш як через 3 місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце у період проходження служби, йому виплачується одноразова допомога в розмірі від трирічного до п'ятирічного грошового утримання (залежно від ступеня втрати працездатності) і призначається пенсія по інвалідності.

Пунктом 2 Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 №707 (далі - Порядок №707) передбачено, що одноразова грошова допомога виплачується у разі: установлення інвалідності, яка настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення такого строку внаслідок захворювання або нещасного випадку, що сталися під час виконання службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю, у розмірі: п’ятирічного грошового забезпечення - інвалідам I групи.

Згідно з п.3 вказаного Порядку розмір грошової допомоги визначається відповідно до грошового забезпечення за останньою посадою, яку особа рядового або начальницького складу займала на день загибелі (смерті) поранення (контузії, травми або каліцтва), установлення інвалідності.

Кабінетом Міністрів України 07.11.2007 прийнято постанову №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - постанова Кабінету Міністрів України № 1294), яка набула чинності з 1 січня 2008 року.

Пунктом 1 вказаної постанови встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Тобто, виплата щомісячної надбавки в розмірі 100 відсотків грошового забезпечення постановою Кабінету Міністрів України № 1294 не передбачена.

Щомісячна надбавка в розмірі 100 відсотків грошового забезпечення, яка передбачена Порядком №707 скасована відповідно до Указу Президента України від 18.12.2007 №1234/2007 «Про внесення зміни до Указу Президента України від 14.04.1999 № 379 та визнання такими, що втратили чинність, деяких указів Президента України».

З аналізу вказаних норм законодавства вбачається, що щомісячна надбавка в розмірі 100 відсотків грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ з 01.01.2008 не виплачується.

Вказана позиція суду узгоджується з правовою позицією Вищого адміністративного суду України, висловленою і ухвалі від 10.08.2016 у справі №К/800/26169/15.

Оцінюючи посилання позивача на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26.04.2013 у справі №813/1046/13-а, яка набрала законної сили, суд зазначає таке.

Вказаною постановою суду встановлено право позивача на отримання одноразової грошової допомоги, яка виплачується у разі встановлення інвалідності, яка настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ. Проте, вказане судове рішення не встановлює обов’язок відповідача включити в обрахунок такої допомоги щомісячну надбавку в розмірі 100 відсотків грошового забезпечення.

Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги, яка виплачується у разі встановлення інвалідності, яка настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 №707. Водночас, розмір грошового забезпечення, яке враховується при обрахунку такої допомоги, визначається законодавством, чинним на момент її призначення, а саме постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294.

Суд встановив, що 1-а група інвалідності встановлена позивачу 18.05.2012, тобто на час дії постанови Кабінету Міністрів України № 1294. Тому, відповідно до норм вказаної постанови при розрахунку одноразової грошової допомоги позивачу враховувались: посадовий оклад (800грн.), оклад за спеціальним званням «майор міліції» (125грн.), відсоткова надбавка за вислугу років 35% (323,75грн.).

З огляду на наведене, суд вважає, що відповідач правомірно визначив розмір належної позивачу одноразової грошової допомоги, виходячи з грошового забезпечення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №1294 без врахування 100 відсоткової надбавки.

Таким чином, суд дійшов висновку про правомірність дій відповідачів щодо обрахунку та погодження позивачу суми призначеної одноразової грошової допомоги без врахування щомісячної надбавки в розмірі 100% грошового забезпечення. Тому, відсутні підстави для визнання протиправними дій відповідачів та зобов’язання їх здійснити перерахунок призначеної позивачу суми одноразової грошової допомоги.

Щодо строку звернення позивача до суду з позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, Міністерства внутрішніх справ України про визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити дії, суд бере до уваги таке.

Відповідно до ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд встановив, що одноразова грошова допомога перерахована на картковий рахунок позивача 30.04.2015.

З пояснень позивача вбачається, що впродовж 2015 – 2017 років він намагався з’ясувати механізм обрахунку вказаної одноразової грошової допомоги, оскільки вважав таку виплаченою не в повному обсязі, що підтверджується, зокрема, відповідями на звернення позивача від 30.10.2015, від 12.08.2016, від 30.08.2016, від 03.03.2017 (а.с. 76 – 79).

Позивач зазначає, що він остаточно зрозумів позицію відповідача з вказаного питання лише з відповіді ГУ МВС України у Львівській області від 03.03.2017.

Суд враховує те, що 11.04.2017 позивач звертався до суду за захистом свого права з позовом до ГУ МВС України у Львівській області та МВС України про визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити дії. Проте, ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 11.12.2017 у справі №813/1450/17 його позовна заява залишена без розгляду.

Зі штампу на позовній заяві вбачається, що така позивачем до суду 17.01.2018.

З огляду на наведене, враховуючи неодноразові спроби позивача врегулювати спір з відповідачами в досудовому порядку, а також звернення до суду за захистом свого права, суд вважає, що строк звернення позивача до суду з цим позовом не пропущений.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ст.78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову необхідно відмовити повністю.

Відповідно до ст.139 КАС України судові витрати стягненню зі сторін не підлягають.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 73-76, 242, 244, 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

в задоволені позову ОСОБА_2 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, Міністерства внутрішніх справ України про визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити дії відмовити повністю.

Судові витрати стягненню зі сторін не підлягають.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення суду складене і підписане 23.04.2018.

Суддя А.Г.Гулик