Постанова № 73590031, 16.04.2018, Апеляційний суд Хмельницької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________

Справа № 676/3059/17

Провадження № 22-ц/792/342/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2018 року м. Хмельницький

Апеляційний суд Хмельницької області у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

ОСОБА_1 (суддя-доповідач),

ОСОБА_2, ОСОБА_3,

секретарів: Лапка Ю.В., Кошельника В.М.,

учасники справи: ОСОБА_4 та представники сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Хмельницькгаз» на рішення Кам’янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 12 грудня 2017 року (суддя - Семенюк В.В.) за позовом ОСОБА_4, третя особа без самостійних вимог на стороні позивача – ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства «Хмельницькгаз», Товариства з обмеженою відповідальністю «Хмельницькгаз збут», треті особи на стороні відповідача – Кам’янець-Подільська міська рада, ККП «Господар», про захист прав споживача, визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

У червні 2017 року ОСОБА_4, звертаючись до суду з позовом, з урахуванням уточнених позовних вимог, просила визнати незаконними дії відповідачів щодо нарахування обсягу та плати за спожитий газ за показниками загальнобудинкового лічильника в квартирах №2 та 88 за адресою вул. Космонавтів,12 у місті Кам’янець-Подільському в період з січня 2017 року по дату звернення з позовом до суду. Також просила зобов’язати відповідачів здійснити перерахунок, за належними їй особовими рахунками, виходячи з діючих протягом вказаного періоду норм споживання газу для громадян, в квартирах яких не встановлені індивідуальні газові лічильники.

Позовні вимоги мотивувала тим, що є власником та проживає у квартирі №2, яка знаходиться по вул.Космонавтів,12 у місті Кам’янці-Подільському. Також вона є співвласником квартири №88, яка знаходиться у цьому ж будинку та у якій проживає її син – ОСОБА_5 Зазначала, що в належних їй квартирах індивідуальні лічильники газу не встановлені, а квартири забезпечені газопостачанням з режимом використання газу – для приготування їжі. Вважає, що нарахування плати за постачання газу в обох квартирах повинно здійснюватися, відповідно до норм ________________

Головуючий у першій інстанції: ОСОБА_6 Категорія: 57

Доповідач: Янчук Т.О.

споживання, встановлених Постановою Кабінету Міністрів України від 23 .03.2016 року №203, в розмірі 4,4 кубометрів газу на одну зареєстровану особу. Проте, з січня 2017 року відповідачі почали здійснювати облік спожитого газу за показниками лічильника, встановленого на весь багатоквартирний будинок ПАТ «Хмельницькгаз» з власної ініціативи без погодження з мешканцями цього будинку, при цьому, порушуючи права позивача як споживача на безкоштовне встановлення приладу обліку в її помешканні. В результаті чого щомісячна норма нарахувань почала становити 11 і більше куб.м. газу.

Позивач вважає такі дії відповідачів незаконними, оскільки нарахування плати за спожитий газ за показниками загальнобудинкового лічильника порушують її права як споживача, ставлять її в нерівні умови в порівнянні з тими споживачами, в помешканнях яких стоять індивідуальні лічильники обліку газу, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору.

Ухвалою Кам’янець-Подільського міськрайонного суду від 09 серпня 2017 року залучено до участі у справі третю особу без самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_5, та третіх осіб на стороні відповідача - Кам’янець-Подільську міську раду та ККП «Господар».

Рішенням Кам’янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 12 грудня 2017 року позов задоволено.

Визнано незаконними дії ПАТ «Хмельницькгаз», ТОВ «Хмельницькгаз збут» щодо нарахування ОСОБА_4 обсягу та плати за спожитий газ у квартирах № 2 та № 88 в будинку №12 по вулиці Космонавтів у місті Кам’янець-Подільському за показниками загальнобудинкового газового лічильника з січня 2017 року по день ухвалення рішення.

Зобов’язано ПАТ «Хмельницькгаз», ТОВ «Хмельницькгаз збут» здійснити ОСОБА_4 за її особовими рахунками № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 перерахунок плати за газ за період з січня 2017 року по день прийняття судового рішення, виходячи із діючих протягом вказаного періоду норм споживання газу для громадян для приготування їжі, в квартирах, в яких не встановлені індивідуальні газові лічильники.

Вирішено питання по судовим витратам.

В апеляційній скарзі ПАТ «Хмельницькгаз», посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Доводи апеляційної скарги мотивовано тим, що з метою запровадження повного комерційного (приладового) обліку природного газу та здійснення контролю за використанням ресурсів, Закон України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» визначає, що обов’язок встановлення лічильників газу, перед населенням мають бюджети всіх рівнів, при цьому цей обов’язок трактується як виконання робіт і не включає фінансування таких робіт за кошти суб’єкта господарювання.

Вказує, що Кодекс газорозподільних систем не вимагає отримання згоди окремого побутового споживача на встановлення загальнобудинкового вузла обліку природного газу на багатоквартирний житловий будинок, а балансоутримувач не може відмовити оператору ГРМ в організації та встановленні загальнобудинкового вузла обліку природного газу, якщо ці заходи здійснюються за рахунок оператора ГРМ. Таким чином, ПАТ «Хмельницькгаз» вправі встановити загальнобудинковий лічильник газу і чинне законодавство не покладає на нього обов’язку невідкладного, безоплатного встановлення індивідуального лічильника у квартирі позивача.

Типовим договором розподілу природного газу, який є договором приєднання, передбачено у випадку, якщо споживач розміщений у багатоквартирному будинку, що обладнаний загальнобудинковим лічильником газу чи на групу будинків, визначення об’єму розподіленого та спожитого природного газу за споживачем здійснюється з урахуванням Тимчасового положення про порядок проведення розрахунків за надання населенню послуг з газопостачання в умовах використання лічильників природного газу (будинкових або на групу будинків), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2002 року №620.

При виконанні службових обов’язків по встановленню загальнобудинкового вузла обліку природного газу ПАТ «Хмельницькгаз» діяло в межах своїх прав та обов’язків, що передбачені умовами Типового договору розподілу природного газу і на виконання вимог Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу та Інвестиційної програми газорозподільного підприємства ПАТ «Хмелньницькгаз» на 2016 рік. У разі незгоди з обліком газу через загальнобудинковий лічильник, позивач не позбавлена права встановити індивідуальний лічильник газу.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Хмельницькгаз збут» підтримує доводи апеляційної скарги ПАТ «Хмельницькгаз». Зазначає, що всі позовні вимоги мають відношення до діяльності іншої юридичної особи оператора ГРМ – ПАТ «Хмельницькгаз», оскільки по відношенню до споживача ТОВ «Хмельницькгаз збут» є постачальником, а ПАТ «Хмельницькгаз» є оператором газорозподільної мережі. Вказує, що суд першої інстанції задовольняючи позовну вимогу щодо зобов’язання ТОВ «Хмельницькгаз збут» здійснити позивачу перерахунок не врахував, що дії по розрахунку вартості газу, які здійснює ТОВ «Хмельницькгаз збут» нерозривно пов’язанні з діями ПАТ «Хмельницькгаз» щодо визначення обсягу спожитого газу.

В своєму письмовому відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_4 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, вважає рішення суду першої інстанції правильним та обґрунтованим. Зазначає, що якщо побутовий споживач не забезпечений лічильником газу, фактичний об’єм спожитого газу визначається за нормами споживання, оскільки загальнобудинковий лічильник не забезпечує і не може забезпечити облік споживання кожного окремого побутового споживача.

В судовому засіданні представники ПАТ «Хмельницькгаз» ОСОБА_7, ОСОБА_8 підтримали доводи апеляційної скарги, просили її задовольнити.

Представник ТОВ «Хмельницькгаз збут» ОСОБА_9 в судовому засіданні підтримала доводи апеляційної скарги, просила її задовольнити.

В судовому засіданні ОСОБА_4 та її представник ОСОБА_10 заперечували проти доводів апеляційної скарги, просили її відхилити.

ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив її відхилити.

Представники Кам’янець-Подільської міської ради, ККП «Господар» в судове засідання не з’явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення судових повісток.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового засідання, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Апеляційний суд вважає, що рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 фактично зареєстрована та проживає у квартирі №2 багатоквартирного житлового будинку по вул. Космонавтів,12 у місті Кам’янці-Подільському, є побутовим споживачем природного газу.

Також на праві власності ОСОБА_4 належить квартира №88 у багатоквартирному житловому будинку по вул. Космонавтів,12 у місті Кам’янець-Подільському, у якій фактично проживає її син ОСОБА_5

На ім’я ОСОБА_4 оформлено два особових рахунка №1400097920 та №1400165747 відповідно на дві квартири. Індивідуальні лічильники газу в квартирах не встановлені.

ОСОБА_4 особисто зверталася до керівника ПАТ «Хмельницькгаз» із заявою про безкоштовне встановлення квартирного приладу обліку споживання природного газу.

Будинок за адресою вул. Космонавтів, 12 у м. Кам’янці-Подільському знаходиться в управлінні комунального підприємства «Господар» Кам’янець-Подільської міської ради.

Згідно з актом про введення в експлуатацію системи обліку від 20.12.2016 року, комісією в складі якої були представник ПАТ «Хмельницькгаз» та представник балансоутримувача Кам’янець-Подільського комунального підприємства «Господар» головний інженер, прийнято та введено в експлуатацію загальнобудинковий вузол комерційного обліку споживання природного газу по вул. Космонавтів, будинок 12, виконано обстеження та опломбовано складові ВОГ.

Договір про зняття показань будинкового вузла обліку природного газу та лічильника газу, монтажу та здійснення експлуатації будинкового вузла обліку між сторонами не укладався.

З січня 2017 року ТОВ «Хмельницькгаз збут» почало здійснювати облік спожитого газу споживачам у яких в квартирах відсутні індивідуальні лічильники, за показниками загальнобудинкового лічильника, встановленого самим постачальником газу з власної ініціативи на весь багатоквартирний будинок. Про це позивачу стало відомо при оплаті комунальних платежів за січень 2017 року.

Зазначені обставини визнаються сторонами в судовому засіданні та підтверджуються письмовими доказами, які містяться в матеріалах справи.

За змістом статті 1 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» споживачі природного газу - фізичні особи (населення), фізичні особи-підприємці та юридичні особи, які відповідно до договору користуються послугами з газопостачання та використовують природний газ для приготування їжі, опалення, підігріву води, а також як паливо або сировину.

Відповідно до приписів ст.6 цього ж Закону у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) суб’єкти господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, зобов’язані, зокрема, забезпечити встановлення лічильників газу: для населення, що проживає у квартирах та приватних будинках, в яких газ використовується: комплексно, у тому числі для опалення, - до 1 січня 2012 року; для підігріву води та приготування їжі - до 1 січня 2016 року; тільки для приготування їжі - до 1 січня 2018 року.

У разі не встановлення населенню у строки, зазначені у цьому підпункті, лічильників газу з вини суб’єктів господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, припинення розподілу природного газу таким споживачам забороняється, а його облік до моменту встановлення лічильників газу здійснюється за нормами споживання, встановленими Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п.5.4 глава 5 розділу ІХ Кодексу газорозподільних систем, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 року №2494 (в редакції, чинній на момент виникнення спору) за ініціативи балансоутримувача (управителя) або Оператора ГРМ та за їх рахунок в багатоквартирному будинку (гуртожитку) або на групу будинків (гуртожитків), мешканці яких в повному обсязі чи частково розраховуються за нормами споживання, або для цілей складання загального балансу споживання природного газу може бути організований та встановлений загальнобудинковий вузол обліку природного газу.

Балансоутримувач (управитель) не може відмовити оператору ГРМ в організації та встановленні загальнобудинкового вузла обліку природного газу, якщо ці заходи здійснюються за рахунок Оператора ГРМ.

У разі наявності ВОГ природного газу, встановленого для ведення такого обліку в багатоквартирному будинку (гуртожитку) або на групу будинків або гуртожитків, визначення об’єму спожитого природного газу мешканцями зазначених об’єктів здійснюється відповідно до Тимчасового положення про порядок проведення розрахунків за надання населенню послуг з газопостачання в умовах використання загальнобудинкового вузла обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2002 року №620.

Відповідно до п.5.5 Тимчасового положення про порядок проведення розрахунків за надання населенню послуг з газопостачання в умовах використання загальнобудинкового вузла обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2002 року №620 (в редакції чинній на момент виникнення спору) встановлення будинкового вузла обліку, в тому числі витрати на проектування, монтаж, здійснюється за кошти сторони, яка ініціювала встановлення такого вузла обліку.

Власник (власники) будинку (будинків) (квартир), особа, відповідальна за експлуатацію будинку (будинків) (далі – експлуатаційна організація), балансоутримувач будинку (будинків) тощо та оператор газорозподільної системи зобов’язані врегулювати між собою договірні відносини щодо зняття показань будинкового вузла обліку та лічильників газу, установлених у квартирі (далі - квартирні лічильники газу) (за їх наявності), а також забезпечення можливості проведення монтажу, збереження та здійснення експлуатації будинкового вузла обліку. У разі не врегулювання зазначених питань газопостачання такому будинку, групі будинків, групі споживачів може бути припинено відповідно до законодавства.

У разі незгоди власника квартири (будинку) розрахуватися за спожитий газ за показниками будинкового вузла обліку на будинок (групу будинків) він може встановити квартирний лічильник газу (вузол обліку) окремо на квартиру (будинок) за власні кошти.

Як вбачається із матеріалів справи загальнобудинковий вузол обліку природного газу встановлений за ініціативою ПАТ «Хмельницькгаз», однак договірні відносини щодо зняття показань будинкового вузла обліку та лічильників газу, установлених у квартирі (далі-квартирні лічильники газу) (за їх наявності), а також забезпечення можливості проведення монтажу, збереження та здійснення експлуатації будинкового вузла обліку не врегульовані між балансоутримувачем будинку ККП «Господар» та відповідачем.

Договори між окремими побутовими споживачами (власниками квартир, не обладнаних квартирними лічильниками газу) та відповідачами, зокрема – щодо встановлення загальнобудинкового лічильника та проведення оплати за показниками такого лічильника, також не укладалися.

Визначення фактичного об’єму споживання (розподілу/постачання) природного газу по об’єкту побутового споживача здійснюється на межі балансової належності між Оператором ГРМ і побутовим споживачем на підставі даних лічильника газу з урахуванням вимог Кодексу та договору (глава 4 розділу ІХ Кодексу газорозподільних систем).

Зважаючи на зазначене, обсяг газу та розмір оплати, які відповідачі пред’явили для оплати позивачці на підставі даних загальнобудинкового лічильника є безпідставними та необґрунтованими.

Крім цього, встановлення загальнобудинкового вузла обліку газу в процесі споживання газу не відображає фактичного споживання газу кожним споживачем багатоквартирного будинку окремо, що породжує нарахування сум за споживання газу, який насправді не використовується споживачем.

Отже, якщо у побутового споживача не встановлено індивідуального лічильника, то в даному випадку відбувається математичний розрахунок спожитого газу оператором газорозподільної системи між споживачами у яких є квартирні лічильники газу та у яких немає таких лічильників, а отже неможливо встановити та перевірити правильність такого розрахунку.

Відповідно до чинного законодавства оплата за спожитий газ в такому випадку здійснюється відповідно до норми споживання, встановленої Постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 2016 року № 203, в розмірі 4,4 кубометрів газу на одну зареєстровану особу.

Відповідно до п.п.3, 4, 7 ч.1 ст.21 Закону України «Про захист прав споживачів» крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов’язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо виконавець послуги нав’язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами, порушується принцип рівності сторін договору, ціну продукції визначено неналежним чином.

З аналізу матеріалів справи та норм права вбачається, що в даному випадку порушуються права позивача та призводять до невідповідності умов договору на постачання природного газу між побутовими споживачами та газорозподільною компанією, яким передбачається, що кошти сплачуються споживачем тільки за той газ, який він дійсно спожив.

Зважаючи на зазначене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо задоволення позовних вимог позивача.

Доводи апелянта щодо відсутності у відповідного суб’єкта господарювання – газорозподільної організації обов’язку за власний рахунок встановити лічильники для такої категорії споживачів природного газу як населення не ґрунтується на вимогах закону, оскільки згідно зі ст.6 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин сторін) встановлено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, зобов’язані забезпечити встановлення лічильників газу для населення, що проживає у квартирах та житлових будинках, в яких газ використовується тільки для приготування їжі - до 01 січня 2018 року.

Статтею 1 зазначеного Закону визначено, що споживачами природного газу є фізичні особи (населення), фізичні особи-підприємці та юридичні особи, які відповідно до договору користуються послугами з газопостачання та використовують природний газ для приготування їжі, опалення, підігріву води, а також як паливо або сировину.

Зі змісту цього Закону вбачається обов’язок встановлення відповідними суб’єктами господарювання – газорозподільними організаціями за власний рахунок лічильників для такої категорії споживачів природного газу як населення саме у вигляді таких приладів обліку природного газу, що дозволяють визначення обсягів споживання кожним окремим споживачем.

Інші доводи апеляційної скарги зазначені висновки суду не спростовують, зводяться до переоцінки висновків суду першої інстанції.

При вирішенні справи судом першої інстанції правильно застосовані норми матеріального права, порушень норм процесуального права, які б могли привести до неправильного вирішення справи, апеляційним судом не встановлено.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Хмельницькгаз» залишити без задоволення.

Рішення Кам’янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 12 грудня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 23 квітня 2018 року.

Судді /підписи/

Згідно з оригіналом: суддя апеляційного суду Т.О. Янчук