Рішення № 73589277, 04.04.2018, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа №766/22080/17

Пров. №2-а/766/81/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.04.2018

Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючий суддя Гаврилов Д.В.,

секретар Рєпа А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Херсонської митниці ДФС про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил та закриття провадження у справі про порушення митних правил,

в с т а н о в и в:

Позивач звернулася до суду з позовом до Херсонської митниці ДФС, в якому просила скасувати постанову від 06.12.2017 року №0271/50800/17 про притягнення її до адміністративної відповідальності за порушення митних правил та закриття провадження у справі про порушення митних правил.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 06.12.2017 року на адресу позивача надійшла постанова Херсонської Митниці ДФС від 06.12.2017 № 0271/50800/17, якою позивача визнано винною у вчиненні порушення митних правил у відповідно до ч. 2 ст. 474 Митного кодексу України та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 8500 грн. Позивач вважає, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм Митного кодексу України та підлягає скасуванню, оскільки відповідачем було порушено порядок її винесення, а саме: не направлено на адресу позивача протокол про порушення митних правил, а також повідомлення про дату та час розгляду справи.

У судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги повністю підтримав, просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечувала, надала письмовий відзив на позов, в якому зазначила, що підставою для перевірки ТОВ "DFT-Південь" слугувало недекларування останнім реалізованих у липні, серпні та вересні 2017 року товарів та неподання підприємством за ІІІ квартал 2017 року звітів про рух товарів у магазині безмитної торгівлі, розташованого у пункті пропуску через державний кордон України "Аеропорт "Херсон". Оскаржувану постанову винесено обґрунтовано, підстави для її скасування відсутні, оскільки ОСОБА_1 систематично перешкоджала посадовим особам Херсонської митниці ДФС виконувати свої службові обов'язки щодо перевірки та обліку товарів, які перебувають під митним контролем, чим порушила вимоги ч. 2 ст. 334 та п. 3 ч. 1 ст. 422 Митного кодексу України, п. п. 11 та 22 постанови КМУ від 17.07.2003 року №1089 "Про затвердження Правил продажу товарів магазинами безмитної торгівлі".

Заслухавши думки учасників судового процесу, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню у зв'язку з наступним.

Судом встановлено, що згідно наказу Херсонської митниці ДФС за №458 від 13.11.2017 року на 14.11.2017 року призначено проведення перевірки діяльності ТОВ "DFT-Південь".

07.11.2017 року Херсонською митницею ДФС листом №5318/21-70-18, який 08.11.2017 року отриманий під особистий підпис ОСОБА_1 і у якому зазначено час та дату проведення перевірки директора ТОВ "DFT-Південь" ОСОБА_1 було повідомлено про проведення перевірки діяльності магазину безмитної торгівлі.

Відповідно до додатку №3 до Акта про проведення огляду територій та приміщень №18 від 14.11.2017 року зазначено, що відсутність керівника та/або представника підприємства на момент проведення перевірки призвела до неможливості доступу посадових осіб митниці до товарів, що перебувають під митним контролем. У зв'язку з чим здійснити інвентаризацію товарів, перевірити наявність відповідного обладнання та/або устаткування та документацію не можливо.

14.11.2017 року на адресу Херсонської митниці ДФС надійшов лист виконуючого обов'язки директора ТОВ "DFT-Південь" ОСОБА_2 щодо термінової госпіталізації директора підприємства ОСОБА_1 до медичного закладу та перенесення перевірки на іншу дату.

Вказаний лист також свідчить, що 14.11.2017 року ОСОБА_1 терміново було госпіталізовано до медичного закладу, але підтверджуючі документи митному органу у подальшому надані не були.

У своєму поясненні від 20.11.2017 року ОСОБА_1 зазначила, що 14.11.2017 року біля 10:30 год., перед виїздом на перевірку, у неї стався гіпертонічний криз і вона не надавала розпоряджень співробітникам свого підприємства прийняти участь у перевірці магазину безмитної торгівлі.

Крім того, 20.11.2017 року під час перевірки митним органом отримано копію наказу №5 від 14.11.2017 року щодо призначення ОСОБА_2 виконуючим обов'язків директора ТОВ "DFT -Південь" на час хвороби директора ОСОБА_1, який підписаний 14.11.2017 року особисто ОСОБА_1, тобто на момент вчинення гіпертонічного кризу.

З урахуванням викладеного, упродовж 2017 року директор ТОВ "DFT -Південь» ОСОБА_1 систематично перешкоджала посадовим особами Херсонської митниці ДФС виконувати свої службові обов'язки щодо перевірки та обліку товарів, які перебувають під митним контролем, чим порушила вимоги ч.2 ст.334 та п.3 ч.І ст.422 МК України, п.п.11 та 22 Постанови КМУ від 17.07.2003 року №1089 "Про затвердження Правил продажу товарів магазинами безмитної торгівлі".

Частина 1 ст.494 МК України зобов'язує посадову особу митного органу скласти відповідний протокол у разі виявлення порушення митних правил, у зв'язку з чим, 20.11.2017 року Херсонською митницею ДФС стосовно ОСОБА_1 був складений протокол про порушення митних правил за ч.2 ст.474 МК України, копію протоколу надано ОСОБА_1, при цьому у протоколі було вказано час та місце розгляду справи. У складеному протоколі ОСОБА_1 власноручно зазначила, що не з'явилася на перевірку у зв'язку із гіпертонічним кризом.

Вищевикладене спростовує твердження позивача, що митним органом порушено її права в частині отримання копії складеного протоколу.

06.12.2017 року заступником начальника Херсонської митниці ДФС - начальником Управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії ОСОБА_3 розглянуто матеріали справи про порушення митних правил та винесено постанову №0271/50800/17 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 474, за порушення митних правил, а саме за те, що не надала можливості проведення перевірки діяльності та інвентаризації товарів у магазині безмитної торгівлі ТОВ "DFT-Південь", розташованого на території міжнародного пункту пропуску "Аеропорт "Херсон" митого поста "Херсон-порт" Херсонської митниці ДФС, за що була притягнута до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 8500 грн.

Частиною 1 ст. 349 МК України передбачено, що посадові особи митного органу мають право приступити до проведення документальної (планової чи позапланової) виїзної перевірки декларанта чи зустрічної звірки на підприємстві за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення керівнику відповідного підприємства або уповноваженій ним особі під розписку посвідчення на право проведення перевірки, в якому зазначаються дата його видачі, назва митного органу, мета проведення перевірки, вид (планова чи позапланова) та підстави її проведення, дати початку та закінчення перевірки, посади, спеціальні звання та прізвища посадових осіб митного органу, які проводитимуть перевірку, пред'явлення службових посвідчень зазначених осіб, а також надання копії наказу митного органу про проведення перевірки. Частинами 3-4 ст. 349 МК України передбачено, що ненадання керівнику підприємства або уповноваженій ним особі копії наказу митного органу про проведення перевірки, непред'явлення службових посвідчень посадових осіб митного органу, які проводитимуть перевірку, та посвідчення на право проведення перевірки або їх надання (пред'явлення) з порушенням вимог, установлених частинами першою і другого цієї статті, є підставою для недопуску посадових осіб митного органу до проведення перевірки. Недопущення посадових осіб митного органу до проведення перевірки з інших підстав, ніж ті, що визначені у частині третій цієї статті, не дозволяється.

Частина 2 статті 334 МК України зобов'язує осіб надавати органам доходів і зборів документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю, в усній, письмовій та/або електронній формі.

Відповідно до п.п. 5 та 6 ст.336 МК України, митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами органів доходів і зборів шляхом огляду територій та приміщень складів тимчасового зберігання, митних складів, вільних митних зон, магазинів безмитної торгівлі та інших місць, де знаходяться товари, транспортні засоби комерційного призначення, що підлягають митному контролю, чи провадиться діяльність, контроль за якою відповідно до Митного кодексу України покладено на органи доходів і зборів; проводити перевірки обліку товарів, що переміщуються через митний кордон України та/або перебувають під митним контролем.

Пунктами 1 та 2 ч.І ст.422 МК України регламентовано, що утримувач магазину безмитної торгівлі зобов'язаний своєчасно декларувати органу доходів і зборів, в зоні діяльності якого знаходиться магазин, товари, що надходять до магазину чи вибувають з магазину, у тому числі товарні нестачі, що виникли не внаслідок умисних дій утримувача магазину, та подавати всі документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення цих товарів; вести облік товарів, що надходять до магазину безмитної торгівлі та реалізуються ним, і щоквартально подавати органу доходів і зборів, в зоні діяльності якого знаходиться магазин, звіт про рух товарів у магазині за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Пунктами 11 та 22 Постанови КМУ від 17.07.2003 року №1089 "Про затвердження Правил продажу товарів магазинами безмитної торгівлі" встановлено, що товари, які реалізуються магазином безмитної торгівлі, повинні мати відповідне маркування, яке дає змогу їх легко ідентифікувати. Вид і метод маркування товарів затверджується керівником митного органу, в зоні діяльності якого відкрито магазин. Посадові особи митного органу під час виконання службових обов'язків мають право доступу до приміщень магазину безмитної торгівлі у будь-який час. Утримувачем магазину безмитної торгівлі один раз на квартал проводиться інвентаризація. Митний орган у разі потреби має право проводити інвентаризацію товарів у приміщенні магазину в будь-який час його роботи.

Статтею 458 МК України встановлено, що порушенням митних правил є адміністративне правопорушення, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений Митним кодексом України та іншими законодавчими актами України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи і Митним кодексом України передбачена адміністративна відповідальність.

Статтею 495 МК України встановлено, що доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів, поясненнями свідків та правопорушника, висновком експерта, іншими документами, що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Відповідно до ст.522 МК України, справи про порушення митних правил за ч.2 ст.474 МК України розглядаються органами доходів і зборів.

Частиною 4 ст.526 МК України регламентовано, що справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.

З матеріалів справи встановлено, що під час отримання копії складеного протоколу у протоколі ОСОБА_1 письмово було повідомлено про місце та час розгляду справи.

Під час здійснення провадження у справі будь-які клопотання від громадянки ОСОБА_1 з приводу перенесення розгляду справи на іншу дату, до митниці не надходили. Адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 8500 грн., винесено обґрунтовано, в межах санкції ч.2 ст.474 Митного кодексу України.

Згідно вимог ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Таким чином, при здійснені провадження у справі про порушення митнихх правил конституційні права громадянки ОСОБА_1 дотримані, протокол про порушення митних правил складений на законних підставах у відповідності до вимог ст.494 МК України, постанову про накладення адміністративного стягнення винесено обґрунтовано, відповідно до вимог ч.2 ст.474, ст.ст.522-527 МК України, а тому підстав для скасування постанови №297/80700/13 від 27.06.2013 року і закриття провадження у справі немає.

Враховуючи те, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, надано суду достатньо доказів на підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення та виконано обов'язок щодо доведення обґрунтованості притягнення позивача до адміністративної відповідальності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 251, 280, 289 КУпАП, ст.ст. ст.ст. 77, 244, 245, 246, 255, КАС України, суд

вирішив:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяОСОБА_4