Ухвала суду № 73588585, 18.04.2018, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 607/2373/17Головуючий у 1-й інстанції Кунцьо С.В. Провадження № 11-кп/789/94/18 Доповідач - Ваврів І.З.Категорія - ч.2 ст.125 КК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 квітня 2018 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

Головуючого - Вавріва І.З.

Суддів - Коструба Г. І., Сарновський В. Я.,

при секретарі — ОСОБА_1

з участю:

прокурора — ОСОБА_2

обвинуваченої — ОСОБА_3

захисника — ОСОБА_4

потерпілого — ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі справу за апеляційною скаргою обвинуваченої ОСОБА_3 на вирок Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 січня 2018 року,

в с т а н о в и л а:

цим вироком

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка с.Велика Лука, Тернопільського району, Тернопільської області, українка, громадянка України, ІНФОРМАЦІЯ_2, одружена, пенсіонерка, зареєстрована та проживаюча в ІНФОРМАЦІЯ_3, несудима,

визнана винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.125 КК України, та призначено їй за даним кримінальним правопорушенням покарання у виді штрафу в доход держави в розмірі 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.

Клопотання ОСОБА_3 про застосування до неї п. «ґ» ст.1 Закону України “Про амністію у 2016 році” задоволено.

Звільнено ОСОБА_3 від відбування покарання на підставі п. «ґ» ст.1 Закону України “Про амністію у 2016 році”.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 до обвинуваченої ОСОБА_3 про відшкодування майнової та моральної шкоди задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 майнову шкоду в розмірі 912 (дев'ятсот дванадцять ) грн. та 10000 (десять тисяч) грн. моральної шкоди.

Згідно вироку суду, 18 листопада 2016 року, близько 10.00 год., обвинувачена ОСОБА_3 перебуваючи в коридорі загального користування, який знаходиться на четвертому поверсі підїзду №3, що у будинку №6 по вул. Просвіти в м. Тернополі, підійшла до потерпілого ОСОБА_5 та з метою спричинення йому тілесних ушкоджень, тримаючи у руці деревяний предмет «качалку» умисно нанесла нею декілька (близько шести) ударів ОСОБА_5 в ділянку спини, а також один удар в ділянку лівого підребер'я.

У подальшому обвинувачена ОСОБА_3, продовжуючи свої злочинні дії, об'єднані одним злочинним умислом, нанесла ОСОБА_5 ще декілька (близько трьох) ударів дерев'яною палкою в ділянку його голови, після чого ОСОБА_3 нанесла три удари вказаним предметом в ділянку лівої ноги, а саме у гомілку, а також один удар в ділянку ягодиці потерпілого.

Внаслідок злочинних дій обвинуваченої ОСОБА_3, потерпілому ОСОБА_5 спричинено тілесні ушкодження у вигляді синців та садна на чолі справа, синця в ділянці лівого плечового суглоба і на лівому передпліччі та синців на спині, лівій сідниці і лівій гомілці, які за ступенем тяжкості належать до легких тілесних ушкоджень, а також рану тім'яної ділянки голови зліва, закриту черепно-мозкову травму у вигляді струсу головного мозку, які за ступенем тяжкості належать до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я.

В апеляційній скарзі обвинувачена ОСОБА_3 зазначає, що в частині встановлення розміру моральної шкоди судом не в повній мірі з'ясовано обставини справи і сума, визначена для стягнення моральної шкоди є завелика та неспівмірна з отриманою потерпілим шкодою.

Вважає, що суд першої інстанції не врахував те, що ініціатором конфлікту був саме потерпілий ОСОБА_5, конфліктний характер якого підтвердили, допитані в судовому засіданні свідки, а також те, що під час конфлікту потерпілий також заподіяв їй тілесні ушкодження.

На думку апелянта, судом, при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди, також не враховано фінансове становище обвинуваченої, яка є пенсіонеркою та проживає з чоловіком пенсіонером, який хворіє.

Просить змінити вирок Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 січня 2018 року в частині стягнення з обвинуваченої ОСОБА_3 моральної шкоди та зменшити розмір її відшкодування до 1000 грн.

Потерпілий ОСОБА_5, в поданих запереченнях на апеляційну скаргу, просить вирок місцевого суду залишити без зміни, а апеляційну скаргу — без задоволення. Вважає вирок законним та обґрунтованим, а подану апеляційну скаргу такою, що не відповідає дійсним обставинам. Вказує, що він інвалідом ІІ групи, учасником ліквідації наслідків аварії на Чонобильській АЕС та постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, а від протиправних дій ОСОБА_3 він отримав закриту черепно-мозкову травму у вигляді струсу головного мозку і був змушений перебувати на стаціонарному лікуванні у зв'язку з чим порушився нормальний та звичний спосіб його життя.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду; обвинувачену ОСОБА_3 та її захисника ОСОБА_4, які підтримали подану апеляційну скаргу та, навівши аналогічні викладеним у ній мотиви, просять зменшити розмір відшкодування моральної шкоди, визначений судом першої інстанції; потерпілого ОСОБА_5, його представника ОСОБА_6 та прокурора, які рішення місцевого суду вважають законним та обґрунтованим і тому просять залишити його без зміни; перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Висновок суду про винність обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні злочину, за вказаних у вироку обставин, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений зібраними у встановленому порядку доказами, які належно оцінені судом і в апеляції не оскаржується.

Відповідно до ст.129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

За змістом ч.5 ст.128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Вирішуючи цивільний позов потерпілого ОСОБА_5, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з положень ст.ст.23, 1167 ЦК України у відповідності до яких розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Колегія суддів вважає, що місцевий суд, приймаючи рішення про часткове задоволення цивільного позову в частині відшкодування моральної шкоди, належним чином мотивував своє рішення; обґрунтовано прийняв до уваги характер вчиненого злочинного діяння відносно потерпілого; ступінь вини особи, яка заподіяла моральну шкоду; особу потерпілого, який є інвалідом ІІ групи; негативні наслідки, що настали для потерпілого внаслідок заподіяння йому тілесних ушкоджень, та врахувавши вимоги розумності і справедливості, дійшов правильного висновку про задоволення моральної шкоди в розмір 10000 грн.

На думку колегії суддів, визначений судом розмір відшкодування моральної шкоди є адекватною компенсацію перенесених потерпілим фізичних та моральних страждань, заподіяних неправомірними діями обвинуваченої ОСОБА_3

Доводи обвинуваченої ОСОБА_3 щодо неправомірності визначеної судом суми відшкодування, викладені нею в апеляційній скарзі, були предметом дослідження суду першої інстанції і отримали належну правову оцінку, з якою колегія суддів погоджується.

З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що вирок суду є обґрунтованим і законним. Будь-яких передбачених ст.408, 409 КПК України підстав до його зміни чи скасування не виявлено при перевірці справи в апеляційному порядку, а тому в задоволенні апеляційної скарги потерпілої ОСОБА_3 слід відмовити.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, —

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу обвинуваченої ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 січня 2018 року щодо ОСОБА_3 — без змін.

Ухвала набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області ОСОБА_8