Вирок № 73585704, 20.04.2018, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/4571/16-к

Провадження № 1-кп/496/119/18

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2018 року м. Біляївка

Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді – Пендюри Л.О.

за участю секретаря – Богдан Ю.В.

прокурора – Богомолова Г.Ю.

захисника – ОСОБА_1

обвинуваченого – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Біляївка кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, не працюючого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4/8в кв. 35 с. Нова Долина Овідіопольського району Одеської області, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше не судимого,

-у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

15.10.2015 року, о 21 год. 00 хв. на перехресті автодороги «Об'їзд м. Одеса» та а/д «Одеса – Іванівка» с. Котовка Біляївського району Одеської області ОСОБА_2, керуючи автомобілем «Skoda fabia», реєстраційний номер НОМЕР_1, рухаючись з боку ж/м «Котовського» м. Одеса у напрямку с. Усатове Біляївського району Одеської області, на регульованому перехресті, в порушення ПДР України, проігнорувавши заборонений – червоний сигнал світлофору, здійснив виїзд на перехрестя, де допустив зіткнення з мотоциклом «МТ 150» без державного реєстраційного номеру під керуванням ОСОБА_3, який рухався з боку ж/м «Більшовик» м. Одеса у напрямку смт. Іванівка Одеської області.

Внаслідок ДТП водій мотоциклу «МТ 150» ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження у вигляді: ЗЧМТ, СГМ, тупої травми живота та грудної клітини, закритого осколкового перелому обох кісток правої гомілки, які згідно висновку судово-медичної експертизи №11 від 12.01.2016 року спричинили тривалий розлад здоров’я, строком понад три тижні (більш ніж 21 день) та згідно п.п. 2.2.2, 4.6 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» відносяться до ушкоджень середнього ступеня тяжкості.

Дана ДТП стала у зв’язку з порушенням водієм автомобіля «Skoda fabia», реєстраційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_2 наступних пунктів Правил дорожнього руху України, а саме:

-1.5 дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров’ю громадян, завдавати матеріальних збитків;

-2.3 для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов’язаний:

б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керуванням цим засобом у дорозі;

- 10.1 перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху;

- 12.3 у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об’єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об’їзду перешкоди;

- 16.1 перехрестя, де черговість проїзду визначається сигналами світлофора чи регулювальника, вважається регульованим. На такому перехресті знаки пріоритету не діють;

- 16.3 у разі необхідності надання переваги в русі транспортним засобам, які рухаються по перехрещувавній дорозі, водій повинен зупинити транспортний засіб перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінією) або 1.13 світлофором так, щоб бачити його сигнали, а якщо вони відсутні – перед краєм перехрещуваної частини, не створюючи перешкоди для руху пішоходів.

Обвинувачений ОСОБА_2 в судовому засіданні свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України визнав. При цьому пояснив, що він, керуючи автомобілем «Skoda fabia», на регульованому перехресті не побачив червоний сигнал світлофора та допустив зіткнення з мотоциклом. Просив суд застосувати до нього Закон України «Про амністію у 2016 році», оскільки у нього на утриманні перебуває неповнолітня дитина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6. Цивільний позов прокурора в інтересах КЗ «Одеська обласна клінічна лікарня» на суму 11667,80 грн. визнав у повному обсязі.

Потерпілий ОСОБА_3 в судове засідання не з’явився, хоча повідомлявся про день слухання справи належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про отримання судової повітки.

Суд вважає недоцільним дослідження доказів відносно тих обставин, які ніким не оспорюються і обмежується допитом обвинуваченого в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України. При цьому суд з’ясував, чи правильно розуміють учасники процесу зміст обставин, які ніким не оспорюються, чи не має сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз’яснив, що в такому разі вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Суд вважає ОСОБА_2 винним у скоєнні вказаного злочину і його дії кваліфікує за ч. 1 ст. 286 КК України, а саме порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяли потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують і обтяжують покарання.

Обвинувачений раніше не судимий, вчинив необережний злочин середньої тяжкості, за місцем проживання характеризується позитивно, має на утриманні неповнолітню дитину.

Обставин, що пом’якшують або обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_2, судом не встановлено.

В досудовій доповіді Біляївський міськрайонний відділ з питань пробації Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації вважав, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 можливе без позбавлення або обмеження волі на певний строк та не становить високої небезпеки для суспільства.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_2 раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, а також висновок органу пробації про можливе виправлення обвинуваченого без позбавлення або обмеження волі на певний строк, а тому суд вважає можливим призначити обвинуваченому ОСОБА_2 мінімальне покарання, передбачене санкцією ч. 1 ст. 286 КК України, без позбавлення його права керування транспортними засобами.

Згідно положень ч. 2 ст. 3 Закону України «Про застосування амністії в Україні», установивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання.

Відповідно до п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, підлягають особи, визнані винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, та не позбавлені батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, дітей-інвалідів та/або повнолітніх сина, дочку, визнаних інвалідами.

Злочин, передбачений ч. 1 ст. 286 КК України, відноситься до злочинів середньої тяжкості вчинений з необережності.

Положення ст. 85 КК України регламентує, що на підставі закону про амністію засуджений може бути повністю або частково звільнений від основного і додаткового покарань.

З матеріалів справи вбачається, що згідно копії свідоцтва про народження серії І-ЖД №445947 обвинувачений ОСОБА_2 є батьком неповнолітньої дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_7, що свідчить про те, що він є особою, яка підпадає під дію п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році».

Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_2 скоїв злочин середньої тяжкості з необережності та дав свою згоду суду на застосування амністії щодо нього в письмовій формі, а тому суд вважає можливим звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання на підставі п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» за вироком суду.

Цивільний позов, заявлений прокурором Іллічівської місцевої прокуратури Одеської області в інтересах держави про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_2 на користь КУ «Обласна клінічна лікарня» витрат на лікування потерпілого ОСОБА_3 у розмірі 11667,80 грн., визнаний обвинуваченим у повному обсязі, підтверджується доказами, що містяться в матеріалах кримінального провадження, у зв’язку з чим підлягає задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 369, 370, 371, 374 КПК України, ст. ст. 65, 66, 85, ч. 1 ст. 286 КК України, п. «в» ст. 1 закону України «Про амністію у 2016 році» ч. 2 ст. 3 Закону України «Про застосування амністії в Україні», суд -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, і призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 грн. без позбавленням права керування транспортними засобами.

Звільнити ОСОБА_2 від призначеного покарання на підставі п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22.12.2016 року.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь Комунальної установи «Одеська обласна клінічна лікарня» за лікування потерпілого ОСОБА_3 кошти у розмірі 11667,80 грн. (р/р 31557238124194, код ЄДРПОУ 01998526, МФО 828011 в ГУДКСУ в Одеській області).

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь держави витрати за проведення експертиз у загальному розмірі 1506 грн.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга в апеляційний суд Одеської області через Біляївський районний суд Одеської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя Л.О. Пендюра