Ухвала суду № 73584525, 20.04.2018, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 463/3022/17 Головуючий у 1 інстанції: Леньо С.І.

Провадження № 11-кп/783/149/18 Доповідач: Березюк О. Г.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2018 року у м.Львові.

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

під головуванням судді Березюка О.Г.,

суддів: Гуцала І.П., Романюка М.Ф.,

при секретарі судового засідання Стойко Р.З.,

розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Личаківського районного суду м.Львова від 26 грудня 2017 року відносно ОСОБА_2

з участю прокурора Свореня І.М.,

захисника ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

В С Т А Н О В И Л А:

Вироком Личаківського районного суду м.Львова від 26.12.2017 року ОСОБА_2 засуджено за ч.3 ст.185 КК України на три роки і шість місяців позбавлення волі

Строк відбуття покарання ОСОБА_2 рахується з часу фактичного тримання під вартою з 17 травня 2017 року, зараховано в строк відбуття покарання за цим вироком строк попереднього ув’язнення утримання у слідчому ізоляторі, з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі відповідно до ст.72 КК України до часу набрання вироком суду законної сили.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2 залишено без змін до вступу вироку в законну силу.

Вирішено питання про речові докази у кримінальному провадженні.

Згідно з вироком суду ОСОБА_2 17 травня 2017 року в період часу з 14.30 год. до 15.15 год., за попередньою змовою з іншими невстановленими досудовим слідством особами, матеріали відносно яких виділено в окреме провадження, маючи спільний умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), діючи з корисливих мотивів та власного безпідставного збагачення, переконавшись, що за їх діями ніхто не спостерігає, зламали замок до вхідних дверей квартири № 1 будинку № 17 на вул.Водогінній у м.Львові, та проникли в приміщення вказаного помешкання потерпілої ОСОБА_3. Перебуваючи в приміщенні квартири таємно викрали майно останньої, а саме: блендер фірми «Philips HR1673/90», вартістю 2 200 грн., електробритву фірми «Philips S728/17», вартістю 1 800 грн., 3 мобільні телефони фірми «Samsung», вартістю 700, 400 та 400 грн., 1 мобільний телефон фірми «Lenovo Р-780», вартістю 2000 грн., 1 мобільний телефон фірми «Nokia-130», вартістю 500 грн., ігрову приставку «Sony Playstation Poryabol», вартістю 1 500 грн., плазмовий телевізор фірми «Samsung», вартістю 10 000 грн., діапазоном 32 дюйми, флеш-накопичувач фірми «Kingston», об’ємом 8 Gb, вартістю 150 грн., грошові кошти у сумі 3 500 грн., дорожню сумку на колесах сірого кольору, вартістю 1000 грн., заподіявши потерпілій матеріальних збитків на загальну суму 24150 грн. Після чого, з викраденим майном покинули приміщення квартири.

На даний вирок захисник ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просить оскаржуваний вирок суду першої інстанції скасувати та закрити кримінальне провадження відносно ОСОБА_2.

У своїх доводах на підтвердження апеляційних вимог захисник покликається на те, що судом першої інстанції було неправильно дано оцінку показам свідків ОСОБА_4, покази свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 є суперечливими між собою. Крім цього, захисник вказує на те, що пред’явлення особи для впізнання 17.05.2017 року з участю свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_5були проведені з порушенням вимог ст.228 КПК України, оскільки лише один ОСОБА_2 серед статистів був одягнутий в спортивну куртку та кепку-бейсбоку, і суттєво вирізнявся зовнішніми ознаками від інших статистів.

Також сторона захисту зазначає, що в матеріалах справи міститься рапорт оперуповноваженого ОСОБА_8 ОСОБА_9 про те, що він виконуючи доручення слідчого Шикоряка М.М. затримав у м.Львові на вул.Погулянка, 26а ОСОБА_2, якого згодом доставили в ОСОБА_8 Однак доручення слідчого на момент затримання, яке фактично відбулося 17.05.2017 року о 18.00 год., не могло існувати, про що свідчить протокол затримання, оскільки в період часу з 17.00 по 18.05 слідчий Шикоряк М.М. проводив огляд місця події в квартирі потерпілої, при цьому відомості про вчинений злочин були внесені слідчим о 20.18 год. вже після затримання ОСОБА_2.

В судовому засіданні в суді апеляційної інстанції захисник та обвинувачений підтримали подану апеляційну скаргу, з мотивів наведених в апеляційній скарзі.

Прокурор заперечив проти апеляційної скарги сторони захисту, вважає вирок суду законним та обґрунтованим, і його слід залишити в законній силі.

Колегія суддів, заслухавши доповідача про обставини справи і зміст апеляційної скарги, пояснення сторони захисту та обвинувачення, вивчивши матеріали провадження, дослідивши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Відповідно до ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ч.1 ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно оцінив отримані у передбаченому КПК України порядку докази в даному кримінальному провадженні, оцінивши їх в сукупності, зробив правильний висновок, що незважаючи на невизнання винуватості у вчиненому обвинуваченим ОСОБА_2 злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, винуватість останнього у вчиненні цього злочину, за який він засуджений, повністю та об’єктивно стверджується зібраними та перевіреними в ході судового розгляду доказами.

Разом з тим, вивчаючи матеріали кримінального провадження та судового провадження, суд апеляційної інстанції встановив, що свідки ОСОБА_5, ОСОБА_10 та ОСОБА_7 повідомляли незмінні та послідовні відомості щодо особи обвинуваченого ОСОБА_11, який вибігав з під’їзду будинку після вчинення крадіжки в квартирі АДРЕСА_1. Більше того, в ОСОБА_11 було вилучено флеш-накопичувач «Kingston», об’ємом 8 Gb, що належить потерпілій ОСОБА_3. Зазначенні відомості були належним чином перевірені на досудовому розслідуванні та судом першої інстанції, зокрема шляхом проведення впізнання особи, та перебувають в об’єктивному зв’язку з іншими доказами у справі, які здобуті та долучені до матеріалів провадження законним шляхом. В матеріалах кримінального провадження відсутні докази і стороною захисту не надано доказів того, що вказані особи могли оговорити обвинуваченого ОСОБА_11.

Відповідно ч.1 ст.207 КПК України ніхто не може бути затриманий без ухвали слідчого судді, суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з п.2 ч.1 ст.208 КПК України уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі, лише у випадках якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин.

Таким чином, суд апеляційної інстанції визнає не обґрунтованими доводи апеляційної скарги сторони захисту про те, що обвинуваченого ОСОБА_11 було незаконного затримано до внесення відомостей про вчинений злочин до ЄРДР, оскільки останній затриманий уповноваженою службовою особою - оперуповноваженим ОСОБА_8 ОСОБА_9, одразу після вчинення злочину на підставі сукупних очевидних ознак на одязі, що були повідомлені свідками в кримінальному провадженні.

Заперечення обвинуваченим ОСОБА_11 та його захисником, зокрема в поданій апеляційній скарзі, причетності та вини обвинуваченого у скоєнні ОСОБА_11 із невстановленими слідством особами злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, не спростовує правильних висновків суду першої інстанції про доведеність його вини у скоєному, і судом апеляційної інстанції оцінюються як форма захисту.

Доводи, на які покликається в своїй апеляційній скарзі сторона захисту, були детально досліджені судом першої інстанції і щодо них надано законні, обґрунтовані та вмотивовані висновки, з якими суд апеляційної інстанції погоджується в повному обсязі.

Істотних порушень кримінального процесуального закону, які б тягли безумовне скасування чи зміну вироку, судом апеляційної інстанції не встановлено.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.376, 405, 407, 412, 415, 419, 426 КПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Вирок Личаківського районного суду м.Львова від 26 грудня 2017 року відносно ОСОБА_2 залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 – без задоволення.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції шляхом подання касаційної скарги на протязі трьох місяців з дня проголошення, а засудженою особою, яка утримується під вартою – в цей же строк з дня отримання копії ухвали.

Головуючий:

Судді: