Рішення № 73584152, 19.04.2018, Турківський районний суд Львівської області

Справа № 458/20/18

2/458/163/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2018 року м.Турка

Турківський районний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді: Кріль Л.М.

за участю секретаря: Синичич Г.З.

відповідача: ОСОБА_1

та представника відповідача ОСОБА_1 – адвоката ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні з розгляду справи по суті в залі суду в місті Турці в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_3 акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

09.01.2018 року до Турківського районного суду Львівської області звернулося Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАБАНК» з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором в сумі 32731,45 грн. та судових витрат в сумі 1600 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 28.09.2010 року ОСОБА_1 звернувся до ОСОБА_3 акціонерного товариство комерційний банк «ПРИВАБАНК» з метою отримання банківських послуг, у зв’язку з чим підписав Заяву б/н, згідно якої отримав кредит у розмірі 2000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Відповідач ОСОБА_1 підтвердив сою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», затверджених наказом №СП-2010-256 від 06.03.2010 року та «Тарифи Банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.

У зв'язку з невиконанням умов вищевказаного договору у ОСОБА_1 станом на 31.08.2017 року виникла заборгованість, яка становить 32731,45 грн., яка складається з наступного:

- 1995,80 грн. - заборгованість за кредитом;

- 25351,88 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом;

- 3348,94 грн. - заборгованість за пенею та комісією;

а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг:

- 500 грн. - штраф (фіксована частина);

- 1534,83 грн. - штраф (процентна складова).

16.02.2018 року представник відповідача ОСОБА_1 – адвокат ОСОБА_2 подав суду відзив на позовну заяву з додатками, в якому зазначив, що подана ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» позовна заява про стягнення із ОСОБА_1 32731,45 грн. заборгованості за одержаним 28.09.2010 року кредитом в сумі 2000 грн. є безпідставною і не підлягає до задоволення із наступних підстав.

Позивач із позовом про стягнення із ОСОБА_1 32731,45 грн. заборгованості за одержаним 28.09.2010 року кредитом у сумі 2000 грн. звернувся до Турківського районного суду 09 січня 2018 року.

Відповідач, судячи із наданих до суду матеріалів, підписував лише анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку, додаткову інформацію (обов’язкову до заповнення для отримання кредиту (кредитної картки) та довідку про умови кредитування з використанням платіжної картки «КРЕДИТКА Універсальна» 55 днів пільгового періоду.

Проте позивач не надав суду документального підтвердження в якому саме відділенні ПриватБанку оформлялася кредитна картка для ОСОБА_1, який саме картковий рахунок, коли саме та на яку суму було відкрито на ОСОБА_1, коли саме і на яку суму на картковий рахунок були перераховані кошти і ким саме, з якого банкомату і в який спосіб та в якій сумі кошти були зняті з карткового рахунку.

ОСОБА_1 підтверджує перерахування банку 2321,03 грн., але категорично заперечує перерахування 01.02.2015 року банку 51.06 грн., оскільки, банківська картка на той час вже давно була втрачена і він нікому не доручав здійснювати якісь платежі від свого імені.

Платіжна картка «КРЕДИТКА Універсальна» 55 днів пільгового періоду відповідачу була оформлена банком коли йому лише виповнилось 16 років і в той момент він не досягнув ще повноліття, тобто не набув повної дієздатності, що призвело до конфлікту інтересів банку та клієнта, чим грубо порушено приписи Закону України «Про банки і банківську діяльність».

З травня 2014 року і по сьогоднішній день відповідач не здійснював платежів до ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», оскільки, втратив платіжну картку. З наданого до матеріалів справи позивачем розрахунку можна зробити висновок,що останній платіж в сумі 2321,03 грн. відповідач зробив 03.05.2014 року.

Згідно з вимогами ст.ст.256, 257 ЦК України позовна давність - це строк у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист порушеного свого права чи інтересу. Загальна позовна давність встановлена тривалістю у три роки.

Згідно з ч.1 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатись про порушення свого права, або про особу, яка його порушила.

У зв’язку з тим, що ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернувся до суду лише 09 січня 2018 року, то він звернувся до суду за межами загального строку позовної давності у зв’язку з чим клопоче про застосування в даному випадку інституту позовної давності (пропуску позовної давності без поважних причин).

Згідно з ч.3, 4 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Згідно з викладеними у п.11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі» роз’ясненнями: «установивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення рішення,крім випадків,коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього». Згідно ст.266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що спливла позовна давність і до додаткової вимоги.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові у справі №6-14цс14 від 19.03.2014 року (далі постанова), відповідно до правил користування платіжною карткою, які є складовою кредитного договору, картка діє в межах визначеного нею строку. За таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту перебіг позовної давності (ст.257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі зі сплином останнього дня місяця дії картки (ст.261 ЦК України), а не закінченням строку дії договору.

Згідно зі ст.252 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язано його початок.

Просить у задоволенні позову ОСОБА_3 акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення 32731,45 грн. заборгованості за кредитним договором №б/н від 28.09.2010 року відмовити.

В свою чергу, 10.04.2018 року представник позивача ОСОБА_4 подала відповідь на відзив на позовну заяву з додатками, у якому зазначила, що у провадженні Турківського районного суду Львівської області перебуває справа 458/20/18 за позовом ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

ОСОБА_1 (далі - Відповідач) звернувся до ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» (далі - Позивач, Банк) з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав Заяву №б/н від 28.09.2010 року, згідно якої отримав кредит у розмірі 2000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок (що підтверджується Довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку, яка додається до позову).

При укладанні Договору сторони керувались ч.1 ст.634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Банком надані такі докази, які підтверджують факт укладання кредитного договору та наявність невиконаних кредитних зобов'язань:

1)копія кредитного договору;

2)розрахунок заборгованості;

3)копія паспорта Відповідача, за яким був оформлений кредитний договір;

4)виписка по рахунку;

5)фото клієнта з карткою.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.1 ст.89 ЦПК України). Відповідачем не надано належних доказів не укладення кредитного договору.

Відповідно до ч.1 ст.81 Цивільного процесуального Кодексу України (далі — ЦПК) кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Суд розглядає цивільні справи не інакше як на підставі доказів сторін, наданих суду для обґрунтування своєї правової позиції. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення в справі і щодо яких у сторін виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до договору б/н від 28.09.2010 року, Клієнтом була отримана кредитна карта у відділені ПриватБанку, яке розташоване за адресою: 79008, Львівська область, м.Львів, вул.Пекарська, буд.26/1.

Зауважує, що згідно довідки про видачу кредитних карт Клієнт отримав кредитні карти №№5577212916867800, 5211537327930009, 5457082230329067, остання з яких має термін дії до останнього дня місяця 11.2017 року.

Звертає увагу, що платіж від 01.02.2015 року на суму 51.06 грн. - це автоматичне списання коштів для погашення простроченої заборгованості.

28.09.2010 року ОСОБА_1 звернувся до ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» з заявою про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг. В даній заяві вказано, що «я згоден (на), що ця заява разом з умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами Банку становлять договір банківського обслуговування. Я ознайомився і згоден з Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами Банку, які були мені надані для ознайомлення у письмовому вигляді. Умови та правила надання банківських послуг розміщені на офіційному сайті ПриватБанку. Я зобов'язуюсь виконувати вимоги Умов та правил надання банківських послуг, а також - регулярно ознайомлюватися з їх змінами на сайті ПриватБанку. Дата та підпис клієнта».

У відповідності до ч.1 ст.509 ЦК України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності з ч.2 ст.639 Цивільного кодексу України - якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відповідно до ст.207 ЦК України правочин (в тому числі договір) вважається укладеним в письмовій формі, якщо її зміст, зафіксовано в одному або кількох документах, якими обмінялися сторони. Стаття 207 ЦК України не передбачає вичерпний перелік таких документів, тому наряду з листами та телеграмами можуть використовуватися і інші засоби зв'язку, наприклад електронний.

Відповідно до Розділу 1 Загальних положень Умов та Правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному сайті Позивача (www.privatbank.ua) ПАТ Комерційний банк «ПриватБанк», що діє на підставі Ліцензії НБУ №22 від 29.07.2009 року, керуючись законодавством України, публічно пропонує невизначеному колу осіб можливість отримання банківських послуг, для чого публікує Умови та Правила надання банківських послуг (далі - Умови та Правила).

Тобто Правила та Умови є публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг банком його клієнтам. Таким чином, клієнт отримує доступ до всіх без виключення послуг Банку.

Відповідачем було підписано заяву про приєднення до Умов та правил надання банківських послуг.

Підписавши заяву Банк та клієнт приєднуються і зобов'язуються виконувати умови, викладені в Умовах та Правилах надання банківських послуг, Тарифах банку - Договорі банківського обслуговування в цілому. Відносини між банком та клієнтом можуть вирішуватися як шляхом підписання окремих договорів або додаткових угод до цього Договору, так і шляхом обміну інформацією/узгодження по питанням банківського обслуговування з клієнтом через web-caйт банку (www.privatbank.ua; https://client-bank/privatbank.ua або інший інтернет SMS-ресурс, зазначений банком).

Всі клієнти зобов'язані в обов'язковому порядку виконувати вимоги цього документи та ознайомлюватися з внесеними змінами.

Отже, враховуючи вищевикладене, заява про приєднення до Умов та Правил разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами, що розташовані на офіційному сайті Банку (www.privatbank.ua) складають Договір про надання банківських послуг.

Таким чином між Позивачем та Відповідачем укладено договір №б/н від 28.09.2010 року та було видано кредитну карту та відкритий картковий рахунок.

Картковий рахунок - рахунок, в якому відображаються операції по платіжній карті (п.1.1.1.36 Умов та Правил надання банківських послуг).

Кредитний ліміт - розмір грошових коштів, наданих Банком Клієнту на строк, обумовлений Договором, на умовах платності та повернення (п.1.1.1.45 Умов та Правил надання банківських послуг)

Платіжна карта - спеціальний платіжний засіб в вигляді емітованого в установленому законодавством порядку пластикова або іншого виду карта, яка використовується для ініціалізації переказу грошових коштів з рахунку платника, або з відповідного рахунку банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування грошових коштів на рахунки інших осіб, отримання грошових коштів через касу банку та/або через банківські банкомати. В залежності від умов, по яким здійснюються розрахунки за допомогою платіжної карти, можуть використовуватися дебетова, дебето-кредитна, кредитна схема (п.1. 1.1.62 Умов та Правил надання банківських послуг).

Відповідно до укладеного договору №б/н від 28.09.2010 року - Відповідачем було відкрито картковий рахунок №5577212916867800 (п.1.1.1.36 Умов та Правил надання банківських послуг) — ключем до карткового рахунку є пластикова Картка, яку отримав Відповідач та ввів ПІН, відомий клієнту (п.п.1.1.1.61, 1.1.1.62 Умов та Правил надання банківських послуг) та верифікаційний мобільний телефон, який вказав Відповідач як фінансовий телефон в Заяві (п.1.1.1.116 Умов та Правил надання банківських послуг).

Слід відзначити, що скористуватися кредитною картою для входу до кредитного рахунку можливо у випадку введення ПІН, який відповідно до Умов та Правил надання банківських послуг відомий лише Клієнту, або за допомогою фінансового телефона (динамічний пароль).

Відповідно до п.1.1.1.46 Умов та Правил надання банківських послуг, Кредитна картка- платіжна картка зі встановленим кредитним лімітом.

Відповідно до п.1.1.1.62 Умов та Правил надання банківських послуг, Платіжна картка - електронний платіжний засіб у вигляді емітованої у встановленому законодавством порядку пластикової або іншого виду картки, що використовується для ініціалізації переказу коштів з рахунку платника або відповідного рахунку банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів готівкою у касах банку або через банківський автомат, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором. Залежно від умов, за якими відбуваються розрахунки з використанням платіжної картки, можуть використовуватися дебетова, кредитна схеми обслуговування карток. Платіжна картка є ідентифікаційним засобом та інструментом для здійснення операцій, визначених чинним законодавством та договором між банком і клієнтом.

Відповідно до п.1.1.1.82 Умов та Правил надання банківських послуг, Засоби доступу- набір засобів, що видаються/визначаються Банком для ідентифікації та автентичності Клієнта через віддалені канали обслуговування. До засобів доступу до системи Internet-banking Приват24 належать ідентифікатор (логін) користувача, постійний пароль, одноразові (динамічні) паролі. До засобів доступу до послуги МоbіleBankin номер мобільного телефону та персональний номер (нік), до Контактного Центру Банку, цілодобової служби «консьєрж - сервіс» - контрольна інформація клієнта, у пристроях самообслуговування Картка і ПІН та-або одноразовий (динамічний) пароль.

Відповідно до п.1.1.1.116 Умов та Правил надання банківських послуг, Фінансовий телефон клієнта - це номер мобільного телефону, який вказаний і підтверджений клієнтом як номер телефону, за допомогою якого можуть проводитись фінансові операції. Підтверджується клієнтом при активації продукції, за допомогою Pos-терміналу співробітника (у відділенні банку), в банкоматі, терміналі самообслуговування з підтвердженням pin-коду карти і sms- повідомлення, а також в Приват24 ( при зміні логіна користувача).

Відповідно до п.1.1.1.115. Умов та Правил надання банківських послуг, втрата електронного платіжного засобу (платіжної картки) - неможливість здійснення держателем контролю (володіння) електронним платіжним засобом, неправомірне заволодіння та/або використання електронного платіжного засобу або його реквізитів.

Права клієнта:

п.1.1.2.29.5.2 Умов та Правил надання банківських послуг, Письмові звернення клієнтів необхідно відправляти на юридичну адресу Приватбанка: 49000, м.Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги, 50.

До обов’язків Банку відноситься:

п.1.1.3.2.10 Умов та Правил надання банківських послуг, Надавати письмові відповіді клієнтам по зверненням відправленими на офіційний юридичний адрес ПРИВАТБАНКА.

Відповідальність сторін:

п.1.1.5.5 Умов та Правил надання банківських послуг, Банк не несе відповідальності у випадку, якщо інформація про рахунки Клієнта. Картки, контрольну інформацію Клієнта, відправленому в СМС-повідомленні, ПІН-коду, ідентифікаторі користувача, паролях системи Приват24, паролі (ніку) МоbileBankin або проведених клієнтом операціях стане відомо іншим особам внаслідок несумлінного виконання клієнтом умов їхнього зберігання і використання та/або прослуховування або перехоплення інформації у каналах зв`язку під час використання цих каналів.

п.п.1.1.5.14 (2.1.1.9.5) Умов та Правил надання банківських послуг, Клієнт відповідає за всі операції в повному обсязі, здійснені у підрозділах банку, через пристрої самообслуговування, систему МоbileBankin, систему Приват24 з використанням передбачених цими Умовами засобів його ідентифікації та аутентифікації.

п.1.1.5.30 Умов та Правил надання банківських послуг, Банк не несе відповідальності перед Власником Картки за всі операції, у випадку передачі мобільного телефону, сім-карти, Стікеру РауРаss третім особам.

За загальним правилом зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства (ст. 526 ЦК України).

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа.

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

У відповідності до вимог пункту 1.1.5.5. Умов та правил надання банківських послуг Приватбанком, банк не несе відповідальності у випадку, якщо інформація про рахунки Клієнта, Картки, контрольну інформацію Клієнта, відправленому в СМС-повідомленні, ПІН-коду, ідентифікаторі користувача, паролях системи Приват24, паролі (ніку) МоbileBankin або проведених клієнтом операціях стане відомо іншим особам внаслідок несумлінного виконання клієнтом умов їхнього зберігання і використання та/або прослуховування або перехоплення інформації у каналах зв’язку під час використання цих каналів.

Розділом III Постанови НБУ №705 від 05.11.2014 року встановлено, що Користувачі мають право використовувати електронні платіжні засоби для здійснення платіжних операцій відповідно до режимів рахунків, установлених нормативно-правовими актами Національного банку та умов договору з емітентом.

Залежно від умов, за якими здійснюються платіжні операції з використанням електронних платіжних засобів, можуть застосовуватися дебетова, дебетово-кредитна та кредитна платіжні схеми.

Згідно укладеного договору Банком відкрито Відповідачу банківський рахунок з встановленням дебетово-кредитної схеми, з початковим встановленим кредитним лімітом в розмірі 0 грн.

Згідно ст.32 ЦК України фізична особа у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років (неповнолітня особа) має право:

1)самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами;

2)самостійно здійснювати права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом;

3)бути учасником (засновником) юридичних осіб, якщо це не заборонено законом або установчими документами юридичної особи;

4)самостійно укладати договір банківського вкладу (рахунку) та розпоряджатися вкладом, внесеним нею на своє ім'я (грошовими коштами на рахунку).

Додатково підтверджується положеннями Глави 6 Постанови НБУ №492 від 12.11.2003 року «Про затвердження Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах» встановлено, що неповнолітні особи віком від 16 до 18 років відкривають поточні рахунки в загальному порядку встановленому для повнолітніх осіб.

Згідно виписки по картрахунку вбачається, що до 25.07.2013 року ОСОБА_1 користувався лише власними коштами, а Банком відкрито рахунок з нульовим кредитним лімітом, що не суперечить чинному законодавству, адже особи віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років мають право самостійно укладати договори про відкриття банківських рахунків.

25.07.2013 року (вже після досягнення Клієнтом повноліття) Банком на підставі раніше укладеного договору про надання банківського обслуговування в межах діючої платіжної схеми збільшено кредитний ліміт на картрахунку з 0 грн. до 1500 грн.

Можливість збільшення кредитного рахунку Банком передбачене умовами договору, а саме: Банк має право в 6удь-який момент збільшити, зменшити або анулювати кредитний ліміт (п.2.1.1.2.3).

Пунктом 2.1.1.2.4 УіП встановлено, що підписання цього договору є прямою та безумовною згодою клієнта щодо прийняття будь-якого розміру Кредитного ліміту, встановленого банком. Додатково повідомляє, що встановлення певної суми кредитного ліміту не є фінансовою операцією, що вимагає документального підтвердження.

Відповідальність клієнта наступає з моменту використання кредитного ліміту - як тільки клієнт самостійно підтверджує проведення операції в рахунок ліміту шляхом введення ПІН-коду (в банкоматах) або підписанням чека (розрахунок через РОS-термінал торгової точки), саме в цей момент здійснюється перехід коштів у володіння позичальникові.

При проведенні претензійно-позовних заходів ключову роль відіграє заборгованість клієнта (сума фактично отриманих коштів та нарахована плата за користування ними), а не сума стартового кредитного ліміту по карті. Тому належним доказом зняття коштів з карткового рахунку клієнта є виписка.

Відповідно до ст.256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Тобто, позовна давність - це встановлений законом строк, протягом якого особа, право якої порушено, може вимагати примусового здійснення або захисту свого права шляхом подання позовної заяви до суду.

Згідно ст.257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін (ч.1 ст.259 ЦК України).

Відповідно до п.1.7.31 Умов договору строк позовної давності за кредитним договором, щодо вимог про повернення кредиту, відсотків, винагороди, неустойки (пені та штрафів) був збільшений до 50 років.

Звертає увагу суду, що даний кредитний продукт має певні особливості та відмінності від інших кредитних договорів. Безпосередньо в загальноприйнятих договорах істотні умови мають чіткий строк виконання та точний щомісячний платіж визначений чітко в грошових одиницях — ануїтет, тощо.

Верховний Суд України неодноразово висловлювався відносно строку виконання зобов'язань по кредитам, що надаються у вигляді встановленого кредитного ліміту на кредитні картки, а саме 19.03.2014 року справа №6-14цс14 та 18.06.2014 року справа №6-61цс14 «Відповідно до правил користування платіжною карткою, які є складовою кредитного договору, картка діє в межах визначеного нею строку. За таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту перебіг позовної давності (ст.257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі зі спливом останнього дня місяця дії картки (ст.261 ЦК України), а не закінченням строку дії договору.

Відповідно до Правил користування карткою строк дії картки вказано на лицевій стороні Картки (місяць та рік). Картка діє до останнього календарного дня вказаного місяця. Отже, строк випущеної картки до останнього дня 11.2017 року.

Позивач же звернувся до суду з позовом до Відповідача 29.12.2017 року — до спливу строку позовної давності.

У зв’язку з цим, обставини, на які Відповідач посилається в своєму запереченні, не відповідають дійсності, а строк позовної давності Позивачем дотримано при зверненні до суду.

У судове засідання з розгляду справи по суті представник позивача ОСОБА_3 акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАБАНК» не з'явився, хоч був належним чином судом повідомлений про дату, час та місце розгляду справи відповідно до закону, що підтверджується розпискою про вручення поштового відправлення. Разом з позовом до суду подано клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» підтримує в повному обсязі.

У судовому засіданні з розгляду справи по суті відповідач ОСОБА_1 та його представник – адвокат ОСОБА_2 заперечили проти позовних вимог ОСОБА_3 акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАБАНК». У своєму поясненні в судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 зазначив, що останній платіж в сумі 2321,03 грн. здійснював 03.05.2014 року. Платіж для погашення кредиту 01.02.2015 року в сумі 51,06 грн. він та ніхто інший з його доручення не здійснював. Автоматичне списання коштів (бонусів) з його карткового рахунку для погашення кредиту було проведено ОСОБА_3 акціонерним товариством комерційний банк «ПРИВАБАНК» без його згоди та відома. Заборгованість в сумі 32731,45 грн. не визнає. Вважає, що позивач при поданні до суду позову про стягнення з нього заборгованості пропустив трьохрічний строк позовної давності, про що зазначено у відзиві на позовну заяву. Заявив суду клопотання, яке підтримав його представник, про застосування судом для вирішення позову строків загальної позовної давності.

Суд, заслухавши відповідача та його представника, дослідивши письмові докази по справі, з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, прийшов до висновку, що в задоволенні позову ОСОБА_3 акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАБАНК» необхідно відмовити.

Судом встановлено, що 28.09.2010 року ОСОБА_1 звернувся до ОСОБА_3 акціонерного товариство комерційний банк «ПРИВАБАНК» з метою отримання банківських послуг, у зв’язку з чим підписав Заяву б/н, згідно якої отримав кредит у розмірі 2000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором №б/н від 28.09.2010 року, укладеного між ПРИВАТБАНКОМ та клієнтом ОСОБА_1, наданого представником позивача до позовної заяви, розмір заборгованості відповідача ОСОБА_1 перед банком станом на 31.08.2017 р. становить 32731,45 грн., з яких: 1995,80 грн. - заборгованість за кредитом; 25351,88 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 3348,94 грн. - заборгованість за пенею та комісією; а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. - штраф (фіксована частина); 1534,83 грн. - штраф (процентна складова).

Разом з відповіддю на відзив банком надано виписку по карткових рахунках ОСОБА_1, з якої встановлено, що останній раз відповідач користувався кредитними коштами 22.10.2014 року. Разом з тим, платіж у сумі 51,06 на погашення вищевказаної суми заборгованості здійснено самостійно позивачем 01.02.2015 року шляхом автоматичного списання бонусних коштів за купівлю товарів для погашення простроченої заборгованості. У поданій суду відповіді на відзив на позовну заяву, представник позивача підтвердив, що платіж від 01.02.2015 року на суму 51,06 – це автоматичне списання коштів для погашення простроченої заборгованості.

Представник позивача зазначає, що відповідно до п.1.7.31 Умов договору строк позовної давності за кредитним договором, щодо вимог про повернення кредиту, відсотків, винагороди, неустойки (пені та штрафів) був збільшений до 50 років.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є принцип змагальності сторін, в силу якого сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. При цьому кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У контексті положень принципу змагальності сторін вирішальним фактором є те, що суд не повинен нічого доказувати за своєю ініціативою, оскільки це - обов'язок сторін, які користуються рівними правами щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом переконливості цих доказів. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її недоведеність.

Згідно ст.ст.526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та цивільного законодавства. Згідно із п.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно із п.1 ст.1048 ЦК України розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. З положень кредитного договору та ст.ст.1054, 1055 ЦК України вбачається, що сторонами дотримано в повному обсязі вимог цивільного законодавства щодо предмету договору, його ціни, строку повернення кредиту, розміру відсотків, письмової форми.

Відповідно до ч.4 ст.203 ЦК України правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Частиною 2 статті 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність, це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з заявою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлена ст.257 ЦК України і становить три роки.

За змістом ч.2 ст.259 ЦК України, строк позовної давності може бути збільшений за домовленістю сторін, договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Згідно ч.1 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

У матеріалах справи відсутній договір про збільшення строку позовної давності, письмово укладений та підписаний сторонами. Крім цього, представником позивача не надано доказів на підтвердження того, що в цих Умовах був зазначений збільшений строк позовної давності в момент підписання відповідачем ОСОБА_1 заяви позичальника або в подальшому такі Умови, зокрема, щодо збільшення строку позовної давності, не змінювалися. Наведене узгоджується з правовою позицією, викладеною у Постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року у справі №6-16цс15.

Відповідно до ч.1 ст.264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку, в силу частини третьої цієї статті після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Разом з тим, вчинення боржником дій з виконання зобов'язання вважається таким, що перериває перебіг позовної давності, лише за умови, якщо такі дії вчинено боржником або уповноваженою на це особою, яка представляє боржника у відносинах з кредитором у силу закону, на підставі установчих документів або довіреності.

Так, платіж за кредитним договором від 01.02.2015 року в сумі 51,06 грн. здійснено шляхом автоматичного списання бонусних коштів. Проте, вказаний платіж не можна вважати діями, що свідчать про визнання відповідачем ОСОБА_1 свого боргу, оскільки примусове списання грошових коштів з рахунку відкритого на ім'я боржника у цьому ж банку виключає добровільність погашення існуючої заборгованості. Будь-яких інших доказів щодо визнання відповідачем ОСОБА_1 боргу та переривання строку позовної давності матеріали справи не містять.

Вказаний висновок суду узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом України в постанові від 23 листопада 2016 року у справі №6-2104цс16.

У зв'язку з наведеним, визначаючи початок перебігу строку позовної давності, суд бере до уваги останній платіж від 03.05.2014 року, який відповідач здійснив особисто.

Враховуючи викладене та зважаючи на те, що з позовом до суду банк звернувся лише 09.01.2018 року, суд приходить до висновку, враховуючи клопотання представника відповідача, підтримане відповідачем, про можливість застосування до спірних правовідносин загального трирічного строку позовної давності, що в силу вимог статті 267 ЦК України є правою підставою для відмови у задоволенні позову ОСОБА_3 акціонерного товариства «ПРИВАТБАНК».

На підставі наведеного, ст.ст.253-254, 256-260, 599, 610, 1050, 1054 ЦК України та керуючись ст.ст.4, 12, 263-265, 268, 274-279 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_3 акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – відмовити повністю у зв'язку із закінченням строку позовної давності.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Львівської області через Турківський районний суд Львівської області на підставі п.15.5 ч.1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 23.04.2018 року.

Головуючий: