Постанова № 73583467, 20.04.2018, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 33/778/260/18 Головуючий в 1-й інстанції – Турбіна Т.Ф.

Єдиний унікальний № 334/8600/17 Доповідач в 2-й інстанції – ОСОБА_1

Категорія - ст.483 ч.1 МК України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2018 року м. Запоріжжя

Суддя Апеляційного суду Запорізької області Фомін В.А., за участю представника Запорізької митниці ДФС ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою представника Запорізької митниці ДФС ОСОБА_2 за довіреністю №61/92/08-70-20-01 від 25.01.2018 року (враховуючи доповнення до апеляційної скарги представника Запорізької митниці ДФС ОСОБА_3 за довіреністю №60/92/08-70-20-01 від 25.01.2018 року) на постанову судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 06 березня 2018 року стосовно ОСОБА_4,

в с т а н о в и в:

постановою судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 06 березня 2018 року провадження по справі про притягнення ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, директора ПП «СТАР КАР» (код ЄДРПОУ 37489652), зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 483 МК України закрито на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП у зв’язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

Як зазначено в постанові, згідно протоколу про порушення митних правил №0442/11200/17 від 10.11.2017 року, 28.08.2017 року Запорізькою митницею ДФС було отримано лист Державної фіскальної служби України від 15.08.2017 року №21839/7/99-99-20-02-01-17 з відповіддю митних органів ОСОБА_5 Нідерланди на запит про надання адміністративної допомоги у проведенні перевірки законності ввезення на митну територію України транспортних засобів на адресу ПП «СТАР КАР» (код ЄДРПОУ 37489652).

Встановлено, що 30.11.2015 року в зоні діяльності Львівської митниці ДФС через пункт пропуску «Краківець - Корчова» (митний пост «Краковець») було переміщено товар «Сідельний тягач, що був у використанні, марка - DAF, модель - XF 105.460, шасі № XLRTE48MS0E811959, реєстраційний номер BTZB26». Переміщення зазначеного транспортного засобу через митний кордон України здійснювалося на підставі митної декларації типу ІМ40ЕЕ від 27.11.2015 року №204030000/2015/009145, яка була заявлена до митного оформлення в Рівненську митницю ДФС декларантом – громадянином ОСОБА_4 керівником ПП «СТАР КАР» (ЄДРПОУ 37489652, адреса - Вінницька обл., м. Вінниця, вул. Івана Бевза, 34). Переміщення зазначеного сідельного тягача здійснював водій ОСОБА_6.

Під час переміщення зазначеного товару через митний кордон України митному органу України було надано CMR від 25.11.2015 року б/н, інвойс від 25.11.2015 року №5344 відповідно до яких відправником та продавцем зазначеного сідельного тягача є компанія FAGOT LP (Reg. № SL 14931, адреса - LAS SUITE, 5 ST.VINCENT STREET, EDINBURG, EH3 6SW, SCOTLAND, UNITED KINGDOM), одержувачем є ПП «СТАР КАР» (ЄДРПОУ 37489652, адреса - Вінницька обл., м. Вінниця, вул. Івана Бевза, 34), вартість товару 5700 Євро.

08.12.2015 року Рівненською митницею ДФС за митною декларацією ІМ 40 ДЕ №204030000/2015/009916 було здійснено митне оформлення зазначеного товару. Митне оформлення здійснено на підставі наступних документів:

1. Зовнішньоекономічний договір (контракт) № 20615 від 02.06.2015 року, укладеного між ПП «СТАР КАР» в особі директора ОСОБА_4 та компанією «FAGOT LP» в особі директора Рімвідас Гіедра;

2. Інвойс від 25.11.2015 року № 5344, виданий компанією «FAGOT LP» для ПП «СТАР КАР» на суму 5700 Євро;

3. CMR від 25.11.2015 року б/н на перевезення сідельного тягача марки «DAF» (шасі № XLRTE48MS0E811959), в якій зазначено, що відправником зазначеного сідельного тягача марки «DAF» є компанія «FAGOT LP», а одержувачем є ПП «СТАР КАР».

Проте, згідно документів, отриманих від митних органів ОСОБА_5 Нідерланди, компанія «RH Trucks B.V.» (Нідерланди) продала громадянці України ОСОБА_7 (ІНФОРМАЦІЯ_3, Україна, м. Вінниця, вул. Івана Бевза, 5) товар: «автомобіль марки DAF, шасі № XLRTE48MS0E811959, реєстраційний номер BTZB26» згідно інвойсу №30398/150395 від 26.11.2015 року за суму 8000 євро (еквівалент згідно курсу НБУ на день переміщення складає 202159,73 грн.). Зазначений товар було експортовано на підставі нідерландської митної декларації №15NL1E0B89204AF620 від 26.11.2015 року. Відправником зазначеного автомобіля DAF виступала компанія «RH Trucks B.V.» (Energieweg 7, 423IDJ Meerkerk, Нідерланди).

Таким чином, директор ПП «СТАР КАР» ОСОБА_4 вчинив дії, спрямовані на переміщення 30.11.2015 року через митний кордон України товару - автомобіль марки DAF, шасі № XLRTE48MS0E811959, реєстраційний номер BTZB26, з приховуванням від митного контролю, шляхом подання органу доходів і зборів як підстави для переміщення товару документів, що містять неправдиві відомості щодо відправника, одержувача та його митної вартості, а саме, інвойс від 25.11.2015 року №5344, виданий компанією «FAGOT LP», CMR від 25.11.2015 року б/н, в якій зазначено, що відправником товару є компанія «FAGOT LP», а одержувачем є ПП «СТАР КАР».

Зазначені дії мають ознаки порушення митних правил, передбаченого частиною 1 статті 483 МК України.

В апеляційній скарзі апелянт не погоджується з постановою районного суду, вважає її незаконною, необґрунтованою та такою, що прийнята судом з порушенням норм матеріального та процесуального права, існують недоведені певні обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими та, як наслідок, судом не повно з’ясовано обставини, що мають значення для справи; висновки суду не відповідають обставинам справи, у зв’язку з чим дана постанова підлягає скасуванню. Апелянт вважає, що саме з відповіді митних органів ОСОБА_5 Нідерланди, отриманої Запорізькою митницею ДФС 28.08.2017 року листом Державної фіскальної Служби України від 15.08.2017 року № 21839/7/99-99-20-02-01-17 (вх. № 1471/8-18 від 28.08.2017 року) Запорізькою митницею ДФС було виявлено, що громадянин ОСОБА_4 здійснив переміщення через митний кордон України товару – сідельний тягач, марка – DAF, шасі № XLRTE48MS0E811959, з приховуванням від митного контролю, а саме шляхом подання органу доходів і зборів (Львівська митниця ДФС) як підстави для переміщення зазначеного товару через митний кордон України документів (інвойс від 25.11.2015 року №5344, договір (контракт) № 20615 від 02.06.2015 року, CMR від 25.11.2015 року б/н, МД № 204030000/2015/009145), що містять неправдиві відомості щодо відправника, одержувача та вартості товару. Вважає, що суд прийшов до хибного висновку щодо того, що на час складення протоколу про порушення митних правил № 0442/11200/17 та на час розгляду справи про порушення митних правил спливли строки притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності, так як про вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_4 Запорізькій митниці ДФС стало відомо лише 28.08.2017 року – а саме з моменту надходження відповіді митних органів ОСОБА_5 Нідерланди на запит про надання адміністративної допомоги у проведенні перевірки законності ввезення на митну територію України транспортних засобів на адресу ПП «СТАР КАР», а не у жовтні 2016 року, як вказано в оскаржуваній постанові. Також вказує, що відповідь Запорізькою митницею ДФС 28.08.2017 року отримана саме від митних органів ОСОБА_5 Нідерланди, і є офіційним письмовим повідомленням про вчинення порушення митних правил України та отримана в рамках взаємодії органів доходів і зборів України з митними органами іноземних держав на підставі та в порядку, передбаченому міжнародними договорами України, укладеними відповідно до закону. ОСОБА_5 Нідерланди від 01.05.2017 року № DIC 2017 53100 є належним та допустимим доказом у справі. А тому, вважає, що суд прийшов до хибного висновку, вказавши на те, що відповідь митних органів ОСОБА_5 Нідерланди на запит про надання адміністративної допомоги у проведенні перевірки законності ввезення на митну територію України транспортних засобів на адресу ПП «СТАР КАР» (код за ЄДРПОУ 37489652) є не офіційною.

На підставі викладеного, просить скасувати постанову районного суду та прийняти у справі нову постанову, якою визнати громадянина ОСОБА_4 винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товару – безпосереднього предмету порушення митних правил з конфіскацією цього товару. Судові витрати покласти на громадянина ОСОБА_4

Заслухавши в судовому засіданні представника митниці, перевіривши матеріали справи та аргументи скарги, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що апеляційна скарга представника Запорізької митниці ДФС ОСОБА_2 за довіреністю № 61/92/08-70-20-01 від 25.01.2018 року (враховуючи доповнення до апеляційної скарги представника Запорізької митниці ДФС ОСОБА_3 за довіреністю № 60/92/08-70-20-01 від 25.01.2018 року) задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ст.ст. 486, 489 МК України суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні дії з переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

Таким чином, аналізуючи зміст наведених положень ст. 483 МК України, апеляційний суд приходить до висновку, що зазначена стаття Кодексу фактично визначає декілька складів адміністративних правопорушень, спрямованих на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю. При цьому, лише окремі з цих порушень є триваючими порушеннями митних правил.

За змістом ст. 264 МК України, митна декларація приймається та реєструється митним органом. Подання митної декларації повинно супроводжуватися наданням митному органу комерційних супровідних та інших необхідних документів, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом. Митна декларація приймається митним органом, якщо встановлено, що в ній містяться всі необхідні відомості, і до неї додано всі необхідні документи. Дата і час прийняття митної декларації фіксуються посадовою особою митного органу, що її прийняла шляхом її реєстрації. З моменту прийняття митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант, або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації. Митний орган не має права відмовити в прийнятті митної декларації, якщо декларантом виконано всі умови, встановлені цим Кодексом. У разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи органу доходів і зборів.

Таким чином, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що передбачене ч. 1 ст. 483 МК України порушення митних правил, характеризується вчиненням одноразової дії у певний час, а саме, під час митного оформлення товару, коли такий проступок може бути виявлений контролюючим органом, який з метою митного оформлення, засвідчує відомості, одержані під час митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, та оформляє результати такого контролю. Отже, зазначене конкретне порушення митних правил, яке викладене у протоколі № 0442/11200/17 від 10 листопада 2017 року, не є триваючим.

Згідно вимог ч. 2 ст. 467 МК України, якщо справи про порушення митних правил відповідно до положень ст. 522 цього Кодексу розглядаються судами (суддями), адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а в разі розгляду судами (суддями) справ про триваючі правопорушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477- 485 цього Кодексу - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.

Слід зазначити, що ч. 2 ст. 467 МК України не вказує, що стосовно правопорушень, передбачених ст.ст. 469, 477-485 МК України, строк завжди, і за будь-яких обставин, має обраховуватися від дня виявлення правопорушення. В даному випадку вирішальним є саме фактор "триваючого характеру" правопорушення, а не його кваліфікації згідно певної статті МК України, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині апеляційний суд вважає неспроможними.

Посилання апелянта в обґрунтування триваючого характеру правопорушення на дату, коли на адресу Запорізької митниці ДФС надійшов лист Державної фіскальної служби України з відповіддю митних органів ОСОБА_5 Нідерланди на запит про надання адміністративної допомоги у проведенні перевірки законності ввезення транспортних засобів на митну територію України, є нелогічними, оскільки зазначені докази не свідчать про момент виявлення правопорушення, а були здобуті вже в межах провадження у справі про порушення митних правил.

Апеляційний суд також приймає до уваги зміст листа Міністерства юстиції України від 17 липня 2007 року № 22-14-493, де вказано, що триваючими визнаються ті правопорушення, які, розпочавшись з будь-якої протиправної дії чи бездіяльності, здійснюються потім безперервно, шляхом невиконання обов'язків. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія чи бездіяльність, коли винна особа або не виконує конкретний покладений на неї обов'язок, або виконує його не повністю, або неналежним чином.

З огляду на вказане, дане правопорушення не можна віднести до триваючих, оскільки воно вважається закінченим з моменту подання митному органу декларації, яка містить неправдиві відомості.

Такий висновок суду узгоджується із правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду України від 9 квітня 2012 року у справі № 21-260а11, відповідно до якої порушення митних правил, яке полягає в зазначенні у вантажній митній декларації неправдивих відомостей, не можна вважати триваючим.

Відповідно до матеріалів справи, останнє фактичне переміщення товару з поданням митної декларації, яка містила неправдиві відомості, було здійснено ОСОБА_4 ще 30 листопада 2015 року, тому строк накладення адміністративного стягнення закінчився 30 травня 2016 року.

Більш того, навіть якщо рахувати строк притягнення до адміністративної відповідальності, як зазначено в апеляційній скарзі, з 28 серпня 2017 року, з часу отримання листа від митних органів ОСОБА_5 Нідерланди Запорізькою митницею ДФС (при тому, що лист від митних органів ОСОБА_5 Нідерланди датовано 01.05.2017 року і фіскальною службою України отримано 01.06.2017 року), тобто з моменту виявлення правопорушення, то у будь-якому разі цей строк сплинув 28 лютого 2018 року, тому при винесенні судом першої інстанції оскаржуваної постанови, шестимісячний строк, передбачений ч. 2 ст. 467 МК України, вже сплив.

З огляду на те, що на момент розгляду адміністративного матеріалу судом з моменту вчинення адміністративного правопорушення пройшло більш ніж шість місяців, тому відповідно до положень п. 7 ч. 1 ст. 247 КУАП України минули строки накладення адміністративного стягнення, у зв'язку з чим апеляційний суд приходить до висновку, що провадження по справі закрито обґрунтовано, постанова є законною, належним чином мотивованою, а тому є такою, що не підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

п о с т а н о в и в:

апеляційну скаргу представника Запорізької митниці ДФС ОСОБА_2 за довіреністю №61/92/08-70-20-01 від 25.01.2018 року (враховуючи доповнення до апеляційної скарги представника Запорізької митниці ДФС ОСОБА_3 за довіреністю № 60/92/08-70-20-01 від 25.01.2018 року) – залишити без задоволення.

Постанову судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 06 березня 2018 року, якою провадження по справі про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 483 МК України закрито на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП у зв’язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення – залишити без змін.

Постанова Апеляційного суду Запорізької області набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Запорізької області ОСОБА_1