Постанова № 73583343, 24.04.2018, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 320/8742/17 Головуючий у 1-й інстанції: Юрлагіна Т.В.

Провадження № 22-ц/778/1838/18 Суддя-доповідач Поляков О.З.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2018 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого Полякова О.З.

Суддів Крилової О.В.

Онищенка Е.А.

розглянувши цивільну справу за апеляційною скаргою Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 25 січня 2018 року у справі за позовом Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна до ОСОБА_4, третя особа: Північно-Східний офіс Держаудитслужби, про стягнення вартості навчання в аспірантурі,-

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2017 року Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4, третя особа: Північно-Східний офіс Держаудитслужби, про стягнення вартості навчання в аспірантурі.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що наказом Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна від 10.11.2014 року відповідач буда зарахована до аспірантури університету на навчання з відривом від виробництва за державним замовленням за спеціальністю № 03.00.15- Генетика строком до 14.11.2017 року.

Наказом університету від 09.09.2016 року ОСОБА_4 було відраховано з аспірантури за власним бажанням відповідно до поданої заяви від 26.08.2016 року. За результатами перевірки ревізії фінансово-господарської діяльності Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна за період з 29.12.2016 року по 27.03.2017 року, Північно-Східним офісом Держаудитслужби надано акт, яким університет зобов'язано усунути виявлене порушення законодавства щодо недоотримання коштів державним бюджетом від аспірантів та докторантів, в тому числі від аспіранта ОСОБА_4 на загальну суму 16916 грн. 25 коп., через невиконання умов укладених угод.

Враховуючи вищевикладене позивач просив суд стягнути з ОСОБА_4 на користь Харківського національного університету ім.. В.Н. Каразіна вартість навчання в аспірантурі у розмірі отриманої стипендії в сумі 16916 грн., а також судовий збір.

Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 25 січня 2018 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушенням норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду, ухвалити нове про задоволення позовних вимог.

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області апеляційне провадження за вищезазначеною апеляційною скаргою відкрито 28 березня 2018 року, справу призначено до апеляційного розгляду без повідомлення учасників справи в порядку ст. 369 ч. 1 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року.

Оскільки, в силу вимог ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду, у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

В силу вимог ст. 7 ч. 13 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 28 березня 2018 року (а.с. 116), в порядку передбаченому ст. 360 ЦПК України ,особам, які беруть участь у справі, надавався строк до 20 квітня 2018 року для надання можливих відзивів на апеляційну скаргу.

16 квітня 2018 року до апеляційного суду надійшов відзив Північно-Східного офісу Держаудитслужби на апеляційну скаргу Харківський національний університет імені В.Н. Казаріна, в якому третя особа підтримує апеляційну скаргу та просить її задовольнити в повному обсязі.

Вислухавши доповідача, перевіривши законність і

обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставин справи в межах доводів

апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до

висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права .

Відповідно до вимог 263 ЦПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу свої вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_4 було виконано індивідуальний план за 2014-2017 навчальні роки і її було рекомендовано до продовження навчання в аспірантурі, а тому відсутні підстави для стягнення з неї вартості навчання в аспірантурі в розмірі отриманої стипендії в розмірі 16 916,25 грн.

Проте, колегія не погоджується з таким висновком суду.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, Наказом університету від 10.11.2014 р. № 0302-3/607 ОСОБА_4 з 15.11.2014 року була зарахована до аспірантури університету на навчання з відривом від виробництва за державним замовленням за спеціальністю № 03.00.Ї5 - Генетика строком по 14.11.2017 року.(а.с. 7)

У відповідності до пункту 17 Положення про підготовку науково-педагогічних і наукових кадрів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.1999 р. № 309, між університетом та ОСОБА_4 було укладено Угоду про підготовку аспіранта денної форми навчання за рахунок державного замовлення від 18 листопада 2014 р. № 0302-025 зі строком дії з 18.11.2014 року до 15.11.2017 року.(а.с. 3).

Наказом університету від 09.09.2016 року за № 0302-3/489 ОСОБА_4 було відраховано з аспірантури з відривом від виробництва університету за власним бажанням з 31 серпня 2016 року відповідно до її заяви від 26.08.2016 року.(а.с. 9-10)

В період з 29.12.2016 року по 27.03.2017 року відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» Північно-східним офісом Держаудитслужби здійснювалась ревізія фінансово-господарської діяльності університету за період з 01.03.2014 року по 31.12.2016 року.

Відповідно до Акту планової ревізії фінансово-господарської діяльності університету від 03.04.2017 року № 03-11/04 відрахування аспірантки ОСОБА_4 за власним бажанням є відрахуванням без поважних причин, що відповідно до пункту 22 Положення про підготовку науково-педагогічних і наукових кадрів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.1999 року № 309, є підставою для відшкодування вартості навчання.(а.с.18-22)

Перевіркою особової справи аспірантки ОСОБА_4 було встановлено, що на дату відрахування з аспірантури, ОСОБА_4 не виконано індивідуальний плану роботи, починаючи з другого року навчання та не надано до захисту дисертацію до відповідної Спецради.

Відрахування ОСОБА_4, яка не виконала положення пункту 2.1., 2.3. Угоди від 18 листопада 2014 р. № 0302-025, пункту 22 Положення про підготовку науково-педагогічних і наукових кадрів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.1999 р. № 309, ст. 629 Цивільного кодексу України, призвело до недоотримання коштів державним бюджетом на загальну суму 16 916, 25 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про недоотримання бюджетом від аспірантів і докторантів, які навчалися в аспірантурі (докторантурі) Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна(а.с.23)

Суму боргу було розраховано органом державного фінансового контролю, виходячи з обсягів нарахованої та виплаченої ОСОБА_4 стипендії за період з грудня 2015 року по серпень 2016 року, яка становить 16 916,25 грн.

Відповідно до п. 16, п. 41 Положення про підготовку науково-педагогічних і наукових кадрів аспірант зобов'язаний виконувати індивідуальний план роботи над дисертацією, не менше ніж два рази на рік звітувати про його виконання на засіданні кафедри, відділу, лабораторії, вченої ради вищого навчального закладу, щорічно атестуватися науковим керівником.

Згідно з пунктами 2.1, 2.3. Угоди про підготовку аспіранта денної форми навчання за рахунок державного замовлення від 18 листопада 2014 р. № 0302-025 ОСОБА_4 зобов'язалася виконати індивідуальний план роботи, представити дисертацію до захисту до Спецради до 15.11.2017 р., а в разі відрахування за невиконання індивідуального плану роботи без поважних причин відшкодувати вартість навчання згідно із законодавством України.

Відповідно до пункту 22 Положення про підготовку науково-педагогічних і наукових кадрів:

Аспірант або докторант може бути відрахований з аспірантури або докторантури за грубе порушення правил внутрішнього розпорядку вищого навчального закладу, наукової установи, за вчинення протиправних дій, а також за невиконання індивідуального плану роботи без поважних причин, передбачених пунктом 19 цього Положення.

Аспірант або докторант, який був зарахований до аспірантури або докторантури за державним замовленням і відрахований через зазначені причини, відшкодовує вартість навчання згідно із законодавством України.

Відповідно до пункту 19 Положення про підготовку науково-педагогічних і наукових кадрів поважними причинами невиконання індивідуального плану роботи є хвороба (тривалістю понад один місяць), знаходження у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами, по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також інші поважні причини, передбачені законодавством України.

Згідно з Довідкою - Додатком 121 до Акту планової ревізії аспірантка ОСОБА_4 на другому році навчання з 15 листопада 2015 року по 14 листопада 2016 року не виконала індивідуальний план роботи в повному обсязі, що підтверджується відсутністю звіту про виконання індивідуального плану роботи за 2015-2016 навчальний рік, який мав бути наданий аспіранткою та заслуханий на засіданні кафедри генетики та цитології та Вченій раді біологічного факультету до 15.11.2016 pоку, як то передбачено Індивідуальним планом роботи відповідача, пунктом 2.4 Угоди та підпунктом 5 пункту 16 Положення про підготовку науково-педагогічних і наукових кадрів. У зв'язку з чим аспірантка ОСОБА_4 не пройшла щорічну атестацію науковим керівником, в результаті чого не була переведена на наступний рік навчання.

Також індивідуальний план роботи аспірантки ОСОБА_4 не містить відміток про виконання, оцінки і заключения кафедри та наукового керівника щодо виконання робочого плану другого року підготовки. (а.с.11-12).

Будь-яких доказів про наявність поважних причин невиконання індивідуального плану роботи аспіранта відповідач суду не надала.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції не врахував тієї обставини, що між університетом і ОСОБА_4 виникли договірні відносини на підставі Угоди про підготовку аспіранта денної форми навчання за рахунок державного замовлення від 18 листопада 2014 року № 0302-025.

Так, відповідно до ст.. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч.1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, відповідно до пункту 22 Положення про підготовку науково-педагогічних і наукових кадрів, пунктів 2.1., 2.3. Угоди, статей 526, 610, 611, 614, 629 Цивільного кодексу України ОСОБА_4, яка не виконала індивідуальний план роботи аспіранта, зобов'язана відшкодувати вартість навчання в аспірантурі у розмірі 16916, 25 грн.

За наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд вбачає, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, ухвалив рішення, яке не відповідає нормам матеріального і процесуального права, а тому наявні підстави для скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нової постанови про задоволення позову Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна.

В силу вимог ч.1,5ст.141 ЦПК України в разі задоволення апеляційної скарги особа, яка подала апеляційну скаргу, має право на компенсацію судових витрат у вигляді судового збору, понесених нею під час розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 7 ч. 13, 141, 367, 369 ч. 1, 374,376, 381, 382, 384, п. 1 ч. 1 ст.389 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна - задовольнити.

Рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 25 січня 2018 року у цій справі - скасувати, прийняти нову постанову за якою:

« Позов Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна до ОСОБА_4, третя особа: Північно-Східний офіс Держаудитслужби, про стягнення вартості навчання в аспірантурі - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна з подальшим перерахуванням коштів до державного бюджету вартість навчання в аспірантурі в розмірі отриманої стипендії за період з грудня 2015 року по серпень 2016 року в сумі 16916 (шістнадцять тисяч дев'ятсот шістнадцять) гривень 25 (двадцять п'ять) копійок.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна судовий збір в розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень.»

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повна постанова складена 24.04.2018 року

Головуючий:

Судді: