Ухвала суду № 73579296, 24.04.2018, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/6494/17

Провадження № 1-кп/219/171/2018

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.04.2018 року Артемівський міськрайонний суд Донецької області

У складі судді Хомченко Л.І.

Секретар Халаджи А.В.

За участю прокурора Виниченко Р.О.

Захисників

ОСОБА_1

Обвинувачених ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Бахмут обвинувальний акт у кримінальному провадженні , відомості по якому внесені 06.06.2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017050150001380, який надійшов від прокурора Артемівської місцевої прокуратури Донецької області за обвинуваченням , ОСОБА_2 , 07 . 10 . ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального злочину , передбаченого ч.2 ст. 189 КК України, обвинувальний акт у кримінальному провадженні , відомості по якому внесені 11.04.2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 1201705000000128, який надійшов від прокурора Артемівської місцевої прокуратури Донецької області за обвинуваченням , ОСОБА_2 , 07 . 10 . ІНФОРМАЦІЯ_1 за ст. 296ч.2 КК України, обвинувальний акт у кримінальному провадженні , відомості по якому внесені 01.06.2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017050150001341, який надійшов від прокурора Артемівської місцевої прокуратури Донецької області за обвинуваченням ОСОБА_2 , 07 . 10 . ІНФОРМАЦІЯ_1 за ст. 186ч.2 КК України

в с т а н о в и в:

.

В судовому засіданні прокурором заявлене клопотання стосовно подовження застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою .

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Заслухав , прокурора , який просив продовжити міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому , захисника ОСОБА_1 та обвинуваченого ОСОБА_2 , які заперечували проти продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2 посилаючись на те, що відсутні докази вини обвинуваченого , прокурором не доведено що досі існують ризики передбачені КПК України , він має стійки соціальні зав’язки , клопотання про розшук обвинуваченого створене штучно і тому вони вважають ,що обвинуваченому слід обрати запобіжний захід більш м’який у вигляді цілодобового домашнього арешту,або застосувати залог і вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому , суд враховує вимогист.29 Конституції України, ст.9 Загальної Декларації прав людини, ст.5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод і ст.12 КПК України ,за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення. У цьому контексті має враховуватися, зокрема, особистість обвинуваченого , його моральні переконання, майновий стан і зв'язки з державою , в якій він зазнає судового переслідування (рішення ЄСПЛ «Смірнови проти Росії»(п. 60)

Крім того суд враховує ,що відповідно до ст. 183 ч.1 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

У справі ««ОСОБА_3 проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що зі спливом певного часу тяжкість злочину, в якому особа підозрюється чи обвинувачується, як єдина підстава тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може бути достатньою.

Продовження тримання під вартою може бути виправданим тільки за наявності певного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважує принцип поваги до особистої недоторканності (рішення ЄСПЛ «Харченко проти України», «Лабіта проти Італії»).

Згідно рішення Європейського суду з прав людини «Тейс проти Румунії» автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішення питання про продовження строку тримання під вартою відносно обвинувачених суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а враховує , що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, за яким законом України про кримінальну відповідальність передбачене покарання у виді позбавленням волі на строк від трьох до 7 років , ОСОБА_2Р також обвинувачується у скоєнні злочину передбаченого ст. 296ч.2 КК України ,186 ч.2 ККК України ,а також особу обвинувачених .

Вказане свідчить про наявність ризиків переховування обвинуваченого від суду , незаконного впливу на свідків. Суд вважає, що інші, більш м'які запобіжні заходи, є недостатніми для запобігання ризикам, встановлених ст. 177 КПК України.

Ураховуючи викладене , а також практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого , а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства, оскільки прокурор довів наявність ризиків, передбаченихст.177 КПК України, які не зменшились та у сукупності з іншими встановленими обставинами виправдовують подальше тримання обвинуваченого ОСОБА_2 , під вартою, і тому суд вважає за можливе продовжити строк тримання останнього під вартою.

Судом було досліджене питання щодо зменшення ризиків, які існували на момент обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, однак доказів, які б спростовували наявні ризики та вказані обставини, суду не надано та не зазначено про їх існування.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою слід продовженню на термін 60 (шістдесят) днів.

Розмір застави встановлюється за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ,слідчий суддя при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою скористався правом не визначати розмір застави,підстав для зміни цього не має.

Враховуючи викладене у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_1 і обвинуваченого ОСОБА_2 про зміну запобіжного заходу на більш м’який домашній арешт або встановити залог слід .

Керуючись ст. 199 , 217 , 334 КПК України

у х в а л и в:

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2 з 11.04. 2018 року по 9.06.2018 року включно з утриманням в Державній установі ,,Бахмутська установа виконання покарань (№6) Південно – східного міжрегіонального управління з питань виконання покарань та пробації Міністерства юстиції України.

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_1 і обвинуваченого ОСОБА_2 про зміну запобіжного заходу на більш м’який домашній арешт або встановити залог відмовити.

Суддя : Л.І. Хомченко

Справа № 219/6494/17

Провадження №1-кп/219/764/2017

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Суддя Л.І.Хомченко