Вирок № 73578251, 24.04.2018, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

ун. № 759/19548/17

пр. № 1-кп/759/248/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2018 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва в складі

головуючого - судді Скоріна А.В.;

при секретарі - Омелянчук О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12017100100009842 за обвинувальним актом стосовно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Києва, громадянина України, освіта вища, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого в АДРЕСА_2, проживаючого в АДРЕСА_1, раніше не судимого,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.197-1 ч.2 КК України,

за участю сторони обвинувачення: прокурора Гордієнка Б.А.

сторони захисту: захисника Бойко Д.О.,

обвинуваченого ОСОБА_2

В С Т А Н О В И В:

Стороною обвинувачення ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що впродовж 2010 року всупереч установленого порядку передачі (надання) земельних ділянок з установленням меж та оформлення речового права на них фізичним особам, самовільно зайняв земельну ділянку в охоронній зоні, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 за наступних обставин:

На підставі рішення Святошинської районної в м. Києві ради від 16.07.2009 за № 348 між Святошинською районною в м. Києві радою та приватним підприємством «Євро - Київ» було укладено два договори оренди земельної ділянки від 01 грудня 2009 року, відповідно до умов яких ПП «Євро - Київ» отримало в оренду строком до 30.06.2012 земельну ділянку із кадастровим номером НОМЕР_1, розташовану на куті АДРЕСА_3 та вулиці Рокитнянської загальною площею 84 кв. м., з них 42,0 кв. м., в тому числі під кіоском 19,8 кв. м. для розміщення, експлуатації та обслуговування кіоску № 1 з продажу продуктів харчування та 42,0 кв. м. для розміщення, експлуатації та обслуговування кіоску № 2. Крім того, в натурі межі зазначених земельних ділянок не встановлювалися.

В подальшому на протязі 2010 року, більш точна дата та час в ході досудового розслідування не встановлена, директор ПП «Євро - Київ» ОСОБА_5 на підставі усної домовленості досягнутої із ОСОБА_2 земельну ділянку із кадастровим номером НОМЕР_1, розташовану на куті АДРЕСА_3 та вулиці Рокитнянської загальною площею 84 кв. м. передав у користування ОСОБА_2 для будівництва на земельній ділянці приміщення магазину.

Після отримання у користування земельної ділянки, яка розташована на куті АДРЕСА_3 та вулиці Рокитнянської загальною площею 84 кв. м. у ОСОБА_2 виник кримінально - протиправний умисел спрямований на зайняття земельної ділянки більшою площею, ніж йому було передано ОСОБА_5 у користування та яку було виділено відповідно до рішення Святошинської районної в м. Києві ради від 16.07.2009 за № 348.

З метою зайняття земельної ділянки більшою площею, ніж йому було передано у користування, ОСОБА_2 05.01.2010 уклав з ПП «ОСОБА_4» договір за № 05/01/10, відповідно до умов якого ОСОБА_4 виготовив металеву конструкцію, фасадні стіни та в подальшому встановив їх на земельній ділянці м Київ, вул. Бахмацька 10А. Такими діями ОСОБА_2 фактично реалізував злочинний умисел на самовільне зайняття земельної ділянки, вчинене щодо земель в охоронних зонах - магістральних теплових мереж.

05.01.2010, відповідно до акту прийому - передачі до договору № 05/01/10 укладеного між ПП «ОСОБА_4» та ОСОБА_2, ОСОБА_2 отримав роботи виконані ОСОБА_4 по виготовленню та установки модульних будівель (павільйон) розмір його встановив 100 кв. м..

Відповідно до акту обстеження земельної ділянки від 14.08.2017 було встановлено, що площа земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_3, яка перебувала у користуванні ОСОБА_2 становить 0,0116 га або 116 кв. м., тобто площею на 32 кв. м. більше ніж була передана ОСОБА_2 у користування директором ПП «Євро - Київ» ОСОБА_5

В подальшому, на протязі 2010 більш точна дата досудовим розслідуванням не встановлена, ОСОБА_2, реалізуючи свій умисел спрямований на самовільне зайняття земельної ділянки площею 32 кв. м., яка розташована по АДРЕСА_3 в м. Києві у виготовленій ОСОБА_4 будівлі організував діяльність продуктового магазину та перукарні, площа яких встановила 116 кв. м.

25.01.2010, ОСОБА_2, переслідуючи корисливий мотив, з метою отримання прибутку, облаштоване модульне приміщення, яке розташоване на самовільно зайнятій земельній ділянці за адресою: м. Київ, по АДРЕСА_3, відповідно до умов договору оренди модульного приміщення передав в оренду для ПП «Євро - Київ».

У зв'язку з не виконанням своїх зобов'язань за договором оренди модульного приміщення посадовими особами ПП «Євро - Київ», 16.07.2013 ОСОБА_2, з метою набуття у власність незаконно збудованої будівлі на самовільно зайнятій земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_3 звернувся з позовною заявою до Святошинського районного суду м. Києва про визнання права власності за ним на нежитлову будівлю по АДРЕСА_3.

Відповідно до рішення Святошинського районного суду м. Києва у справі за № 759/10582/13 від 26.07.2013 року за ОСОБА_2 було визнано право власності на нежитлову будівлю по АДРЕСА_3 у м. Києві, загальною площею 89, 3 кв. м., фактична площа якої становить 116 кв. м.

16.09.2013 ОСОБА_2, переслідуючи кримінально - протиправний умисел, спрямований на самовільне зайняття земельної ділянки, яка розташована по АДРЕСА_3 в м. Києві площею 32 кв. м., з метою легалізації своїх злочинних дій, на підставі рішення Святошинського районного суду м. Києва від 26.07.2013 зареєстрував за собою право власності на нежитлове приміщення загальною площею 89,3 кв. м., яке фактично займає земельну ділянку площею 116 кв. м. за адресою: АДРЕСА_3.

В подальшому, 21.09.2013 ОСОБА_2, нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_3 на підставі договору купівлі - продажу нерухомості реалізував на користь ОСОБА_6

23.09.2013 ОСОБА_6 нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_3 на підставі договору купівлі - продажу реалізував на користь ОСОБА_7

Згідно рішення Апеляційного суду м. Києва від 08.10.2014 у справі 22-ц/796/11045/2014, яке набуло законної сили було задоволено апеляційну скаргу прокурора Святошинського району м. Києва подану в інтересах Київської міської ради та інспекції архітектурно - будівельного контролю та рішення Святошинського районного суду м. Києва від 16.07.2013 року було скасовано.

Відповідно до інформації ПАТ «Київенерго» нежитлова будівля магазину «Продукти» за адресою: АДРЕСА_3, загальною площею 116 кв. м. розміщена безпосередньо на тепловій мережі ТМ -1 СТ «Біличі» 2 Ду 200 мм від ТК - 108/3 до ТК - 108/4, що є порушенням вимог п. 11.25 ДБН В.2.5-39:2008 «Теплові мережі» п.6.3.7 Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж та п. 13.2.6 Правил благоустрою м. Києва.

Відповідно до положень Закону України «Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об'єктів» охоронна зона магістральних теплових мереж - частина земної поверхні, повітряного простору та надр вздовж трубопроводів і об'єктів теплових мереж, обмежена умовними площинами паралельно його осям, на якій обмежується провадження господарської діяльності для забезпечення стабільних умов експлуатації, запобігання пошкодженню.

Розмір охоронних зон магістральних теплових мереж визначається паралельними прямими по обидва боки від крайніх елементів трубопроводів та навколо інших об'єктів магістральної тепломережі на відстані від 3,0 до 5,0 метра.

Такими своїми діями ОСОБА_2 самовільно зайняв земельну ділянку площею 32 кв. м. із земель в охоронних зонах магістральних теплових мереж.

Наведені вище дії ОСОБА_2 стороною обвинувачення кваліфіковані за ст.197-1 ч.2 КК України, як самовільне зайняття земельної ділянки, вчинене щодо земель в охоронних зонах.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.197-1 ч.2 КК України, не визнав та показав, що приблизно 10 років назад він реєстрував різні проекти, і до нього просто підійшли люди і сказали, що ось гроші і побудуй нам приміщення, яке ми візьмемо в оренду. Зазначив, що особливо в ці моменти не вникав. Була юридична особа яка була орендарем земельної ділянки, яка передала будівельникам гроші і він побудував. Потім особа не розрахувалась і юристи підготували позов, який подали до суду, а далі суд виніс рішення на його користь. Ні до моменту підписання договору підряду на будівництво, ні до самого моменту будівництва документи, які надав орендар земельної ділянки він не бачив. Приміщення будувати треба було площею 100 кв.м., тому що юридична особа сказала будувати в районі 100 кв.м. і припускає, що були дані гроші будівельникам на будівництво 100 кв.м. Коли був виготовлений технічний паспорт, там було зазначено 89 кв.м. і розбіжність складала приблизно 4 кв.м. Технічний паспорт робив інженер БТІ, а зверталися в БТІ і замовляли мабуть юристи. Зазначив, що бачив виготовлений технічний паспорт, в ньому була лише намальована коробка. Скоріше за все приміщення використовувалось з 2010 по 2013, але точно не пам'ятає, оскільки він побудував дане приміщення і здав його в оренду юридичній особі, яка далі використовувала його по своєму призначенню. Точно не пам'ятає, але здається, що за рішенням суду за ним було визначено право власності на нежитлове приміщення. Точну причину перепродажу він не пам'ятає, скоріше за все потрібні були гроші. Він не порівнював дозволи на будівництво малих архітектур, які надав орендар земельної ділянки з тим що вийшло після будівництва за договором підряду, всім займались будівельники. Не пам'ятає, чи особисто він звертався до будь-яких контролюючих органів на отримання дозволів з приводу діяльності будівлі. З 2013 року будівля використовувалася його матір'ю - ОСОБА_7, і до діяльності, яка організувалася в тій будівлі не мав відношення. Тільки міг за матір якісь документи завезти до контролюючих органів, оскільки остання похилого віку. Деякими оформленнями документів його мати займалася сама. Він не пам'ятає, хто їздив до Департаменту архітектури. Зазначив, що регулярно приходять контролюючі органи з перевірками. Районний благоустрій мінімум раз у півроку приходить і він просто привозив їм документи. Після цього в них одразу всі питання відпадають. За період у 8-10 років кілька разів з перевіркою приходили з «Київенерго». Не пам'ятає, в якому саме році приходили робітники «Київенерго», коли йому стало відомо про те, що будівля знаходиться в охоронній зоні. При цьому йому один раз говорили, що труба знаходиться в одному місці, а через деякий час сказали, що труба проходить в іншому місці. Далі по факту він підняв документи КМДА і йому сказали, що тут червоних ліній немає.

Крім цього ОСОБА_2 підтвердив показання свідка ОСОБА_7, що про наявність червоних ліній на їх ділянці, вони дізнались навесні 2017 від представників «Київенерго». Він не приймав участь у дослідженні земельної ділянки з боку контролюючих органів. Відповідно до акту прийому-передачі по договору № 05/01/10, укладеного між ПП «ОСОБА_4» та ОСОБА_2, роботи по виготовленню модульних будівель були виконані, тобто, момент коли була побудована будівля на земельній ділянці відповідно до акту прийому-передачі по договору становить 05.01.2010. З цього часу в середині будівлі з'явилося кілька перегородок, а ззовні нічого не змінювалося. Коли виїжджали працівники БТІ і заміряли дану будівлю і коли відбувалася реєстрація будівлі, площа складала приблизно 89 кв.м. відповідно до тих даних, які заміряли працівники БТІ. Потім було порушено кримінальне провадження і повторно замірялась будівля і площа склала 116 кв.м. у зв'язку з тим, що слідчий порахував зовнішні стінки, а не внутрішні. В технічному паспорті рахуються лише внутрішні розміри будівлі, які становлять 89 кв.м.

Дослідивши докази, представлені сторонами кримінального провадження, вислухавши показання обвинуваченого, свідків, суд приходить до висновку, що пред'явлене ОСОБА_2 обвинувачення у кримінальному провадженні не знайшло свого підтвердження.

Так, свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні показав, що він надавав обвинуваченому акт про порушення охоронної зони теплової мережі і що магазин стоїть на тепловій мережі. З вересня 2016 року він почав працювати майстром на даній ділянці, а до нього там працював Ващенко. Зазначив, що приблизно трубу було прокладено до 2000-го року. Трубопроводи належать місту, а ПАТ «Київенерго» належить теплоносій і безпосередньо труби прокладає не «Київенерго» а підрядчик. Далі останній надає всю документацію і в місто, і в ПАТ «Київенерго» щодо того як він проклав ці труби. Він не знає хто несе відповідальність за те, що Головному управлінню містобудування й архітектури та дизайну міського середовища не дали чи невірно зазначили дані щодо прокладених мереж.

Лише 03.04.2017 р. було встановлено, що труба йде прямо аж до вулиці Бахмацької і вже на самій вулиці Бахмацькій повертає. До цього вони вказували, що труба повертає саме на місці розташування даної споруди. Тобто, 27.03.2017 року вони вказують на те, що труба повертає, а коли служба діагностики протросувала трасу, то вже з 03.04.2017 року було з'ясовано, що труба йде прямо. В складанні акту приймали участь слюсарі - Єчкін, Веселко й Комарницький. Крім працівників ПАТ «Київенерго», з боку власників була людина з салону краси, бо коли вони останній раз проводили кореляцію теплотраси, то думали, що вона йде через весь павільйон, але вона проходить напряму через пів павільйону. Теплові мережі були прокладені приблизно тоді, коли будували будинок по вул. Рахманінова, це було приблизно років 18 назад. Дану інформацію він отримав з оперативної схеми, де на кресленні намальовані труби і вказано який їх діаметр, також є паспорти цих трас в технічному відділі на вул. Бакінський, 2, і також ще вони проводили додаткові дослідження: була служба діагностики ПАТ «Київенерго», яка відтросувала як точно проходить ця траса. оскільки перші схеми надавалися про те, що траса під самим приміщенням повертає наліво, а з'ясувалося що вона йде прямо і повертає аж на дорозі Бахмацькій, тобто вона проходить перпендикулярно цього приміщення.

Ознайомившись з висновками щодо використання земельної ділянки та наявності обмежень та обтяжень для надання земельної ділянки в оренду Т.1 а.п. 68-69 ОСОБА_8 зазначив, що червоних ліній там не має. Він стверджує, що на даному висновку неправильно показується як іде труба.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні показала, що обвинувачений ОСОБА_2 - її син. Вона 23 вересня 2013 за договорами купівлі-продажу у громадянки ОСОБА_9 і ОСОБА_6 по 1/2 частині стала одноосібним власником нежитлової будівлі загальною площею 89,3 квадратних метри, що розташована за адресою: АДРЕСА_3, м. Київ. Її право власності у вересні 2013 офіційно зареєстроване в єдиній державній інформаційній системі -Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Коли вона, як покупець укладала зазначені договори у нотаріуса, останній не вимагав технічний паспорт на будівлю і у неї технічного паспорта на будівлю на той час не було. Технічний паспорт на цю нежитлову будівлю вона замовила і отримала значно пізніше - у листопаді 2017. За вказаним технічним паспортом, який виготовляв Товариство «Бюро технічної інвентаризації міжрегіональне», код ЄДРПОУ 35728303, загальна площа нежитлової будівлі склала ті ж самі 89,3 квадратних метри, що зазначені у договорах від 23 вересня 2013. Ця обставина, на її погляд, свідчить про те, що жодних підробок при проведенні технічної інвентаризації зазначеної нежитлової будівлі не було. У 2014 і по теперішній час вона, як власник, збирає всі необхідні дозвільні документи для отримання від Київської міської ради, його виконавчого органу земельну ділянку під її нежитловою будівлею (у подальшому - спірна земельна ділянка) в середньострокову оренду на 10 років для експлуатації і обслуговування магазину. За весь цей час вона отримала від Київської міської ради, його виконавчого органу наступні дозвільні документи:

- витяг із земельного кадастру від 11.04.2014, де вона зазначена як землекористувач по АДРЕСА_3;

- дозвіл Київської Міської Ради в особі Постійної Комісії Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування від 22.09.2015 на розроблення документації із землеустрою для оренди на 10 років;

- дозвіл Київської Міської Ради в особі Департаменту земельних ресурсів Київської міської ради від 05.11.2015 на розроблення документації із землеустрою для оренди на 10 років;

- висновок Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради «Київмістобудування» (код за ЄРДПОУ 26345558) від 20.03.2017 про погодження проекту землеустрою;

- топографічний план у масштабі 1:500.

За весь цей час, починаючи з 2014, вона від жодної посадової особи органів місцевого самоврядування не чула, що на спірній земельній ділянки проходять «червоні лінії».

Навпаки, надаючи їй дозволи на розробку документації із землеустрою для оренди спірної земельної ділянки на 10 років з прив'язкою до місцевості, а також погоджуючи їй проект землеустрою за конкретною адресою, усі посадові особи запевняли її, що «червоних ліній» на спірній земельній ділянки немає.

За її думкою, як би на спірній земельній ділянці були якісь «червоні лінії», їй би жодних дозволів або погоджень органи місцевого самоврядування не надали.

Перший раз вона почула про нібито наявність «червоних ліній» на спірній земельній ділянці тільки весною 2017 від представників приватної компанії - «Київенерго».

Як власник нежитлової будівлі і майбутній орендар спірної земельної ділянки, вона вважає, що ця інформація є недостовірною.

У серпні-вересні 2017 вона дізналася від свого сина - ОСОБА_2, що Апеляційний суд м. Києва ще 08.10.2014 без виклику її, як чинного власника нежитлової будівлі, а також без виклику сторін у цивільній справі (позивача і відповідача), скасував рішення Святошинського районного суду м. Києва від 26.07.2013.

Вона вважає, що органи досудового розслідування без достатніх правових підстав відкрили - внесли відомості до ЄРДР щодо її сина - ОСОБА_2 за злочинами, події яких фактично не було, а саме:

- за ч. 2 ст. 197-1 КК України - самовільне зайняття земельної ділянки, яким завдано значної шкоди її законному володільцю або власнику;

- за ч. 4 ст. 358 КК України - використання завідомо підробленого технічного паспорту на її нежитлову будівлю загальною площею 89,3 квадратних метра.

Вона вважає, що органи досудового розслідування в особі слідчого Габінета, 09 листопада 2017 прийняли протиправне невмотивоване рішення про проведення обшуків у її квартирі і у квартирі її сина, для вилучення у них оригіналу технічного паспорту від 21.06.2013, на її будівлю загальною площею 89,3 кв.м., який не є та і не може бути підробленим, тим більше її сином.

Про продаж будівлі, за адресою: м. Київ, АДРЕСА_3, вона дізналася, оскільки дана будівля була у власності її сина, потім син дану будівлю вирішив продати. Вона захотіла, щоб щось залишилось її дітям і заплатила гроші і купила.

Вона отримала у власність дану будівлю як окремо стоячу нежитлову будівлю. У даної будівлі на одну половину був один власник - ОСОБА_9, а на другу інший власник - ОСОБА_6.

Не пам'ятає, яким чином виготовлявся технічний звіт на земельну ділянку.

Не пам'ятає, чи зверталися до неї як до власника нежитлової будівлі за адресою: м. Київ, АДРЕСА_3, будь-які контролюючі органи з приводу перебування будівлі за цією адресою з приводу невідповідності розміщення будівлі якимось стандартам, окрім як навесні 2017.

Не пам'ятає, чи складалися акти контролюючими органами з приводу розміщення нежитлової будівлі, за адресою: м. Київ, АДРЕСА_3. Проте зазначила, що отримувала якісь листи, але їх зміст не пам'ятає.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні показав, що в серпні 2017 на запит з Шевченківського управління поліції було здійснено обстеження земельної ділянки. Під час обстеження було встановлено, що земельна ділянка використовується для споруди, можна визначити як торгівельного призначення. На той час це був магазин і мабуть перукарня. Після цього, був виїзд спільно зі співробітниками поліції, і за результатами цього обстеження був складений акт обстеження земельної ділянки.

Що стосується правомірності використання земельної ділянки, то було зафіксовано, що земельна ділянка використовується на підставі зареєстрованого майна і особою ОСОБА_7 у зв'язку з цим було подано клопотання для оформлення земельної ділянки і на той час вже було отримано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для магазину. Також було зафіксовано, що на той час рішення Київської Міської Ради щодо відведення земельної ділянки не приймала і документи на той час були відсутні щодо речових прав на земельну ділянку. Все це було викладено в акті обстеження і відправлено в поліцію. Під час видачі дозволу на розроблення проекту землеустрою Київська Міська Рада перевіряє всі заборони на земельну ділянку, та якщо є якась заборона, то вона обов'язково є в Департаменті земельних ресурсів і в електронній базі в міському земельному кадастрі, де сказано, яка там може бути заборона. Може бути постанова, можуть бути ще якісь причини, для того, щоб цей проект землеустрою не розроблявся, але думає, що на той час цього не було, тому що проект землеустрою не розроблявся і не надавався б дозвіл, якби були якісь обтяження чи заборони. Питання щодо розташування охоронних земель на цій території теж вивчається. Зазначив, що дозвіл видається на підставі відповідних висновків - містобудівні умови повинні були отримати чи можна там будувати чи не можна. Містобудівні умови видає Департамент архітектури КМДА, але видає не їм безпосередньо, а майбутньому землекористувачу. Чи був наданий висновок майбутнім орендарем даної земельної ділянки - не може сказати. Чи містяться у земельних ресурсах їхнього Департаменту відомості щодо охорони зон теплових мереж - зазначив, що це питання стосується Департаменту архітектури. Йому здається, що ОСОБА_7 була єдиною особою, яка зверталася за розробленням проекту землеустрою, за адресою: м. Київ, АДРЕСА_3. Висновок Департаменту архітектури щодо містобудівельних умов є основним супроводжуючим документом, який дає право на оформлення землі в тому числі, фактично без містобудівельних умов, якщо архітектура дає негативні висновки, то земельна ділянка не оформляється. Чи було таке роз'яснення Держкомзему, коли факт зайняття земельної ділянки і факт побудови споруди був у 2010 а факт оформлення права власності на майно у 2013 - не пам'ятає. Зазначив, що червоні лінії на земельній ділянці є завжди, проте вони можуть бути або в межах або поза межами. На сьогоднішній день відбулися зміни і оренда ділянки в червоних лініях вже видається, щодо 2010 - він не пам'ятає. Його основна функція, як головного спеціаліста, полягає в контролі дотримання вимог земельного законодавства. Якщо архітектура видає негативний висновок щодо містобудівельних умов, тоді Департамент земельних ресурсів проект землеустрою і дозвіл не надає. Огляд земельної ділянки вони проводили без участі власника будівлі. Інформацію, що є зареєстрована власність на будівлю яка знаходиться на земельній ділянці, огляд якої вони проводили, йому надали землекористувачі - проте зазначив, що не особисто ОСОБА_7. Слідчий йому не надавав інформацію про те, що є зареєстрована власність. Коли він готувався до огляду, то сам цю інформацію не перевіряв. Приблизно в 2010, точно не пам'ятає, Департамент земельних ресурсів (в той час це було Головне управління земельних ресурсів), зверталось до Держкомзему для надання роз'яснення, як трактувати використання земельної ділянки при наявності власності на майно і чи є це самовільним зайняттям? Надсилалась відповідь з Держкомзему, що в даному випадку трактувати це як самовільне зайняття земельної ділянки не можна, це використання земельної ділянки без правовстановчих документів. Зазначив, що це був не нормативний документ, а лист. Нема такого правопорушення, як відсутність речових прав на земельну ділянку, це фактичний стан використання земельної ділянки, який носить офіційний характер. Тому при наявності власності на майно вони не вважають це самовільним зайняттям земельної ділянки.

Ознайомившись з актом обстеження земельної ділянки Т.1 а.п.175 - зазначив, що в даному документі стоїть його підпис. Коли обстежували й складали акт, і надавали дозволи, то в експлуатації даної земельної ділянки не було виявлено порушень. Було зафіксовано загальний стан, відсутність речових прав на земельну ділянку. Зазначив, що в їхній базі немає документів, які приймала будь яка рада, в тому числі Святошинська. Документи, що стосуються оренди, накописувалися і зберігались в районний радах. В 2010 рішенням голови - Черновецьким, було прийнято рішення щодо позбавлення можливості надавати радам земельні ділянки, і всі функції перейшли в Департамент земельних ресурсів. Тому ті договори оренди закінчились і їх ніхто нікуди не передав.

Власність на майно дає можливість стверджувати, що не самовільно займають земельну ділянку. Зазначив, що вони не раз звертались з роз'ясненнями, і якщо є майно, то це не самовільне зайняття, а відсутність речових прав. Якщо приймалось рішення на рівні місцевого самоврядування, значить земельна ділянка вже не є самовільно зайнятою.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні показав, що домовився з обвинуваченим про те, що його організація забезпечує документ на землю, а обвинувачений будує і здає в оренду підприємству малі архітектурні форми. Не пам'ятає, чи обговорював з обвинуваченим, яка саме площа для малої архітектурної форми буде побудована для використання її підприємством. Зазначив, що не він безпосередньо передавав документи обвинуваченому, з останнім вони зв'язалися по телефону, і передав представникові обвинуваченого документи: договір оренди на землю і висновки. Відповідно до висновків і до договору оренди земельної ділянки, йому передавалась в користування малі архітектурні форми - дві земельні ділянки разом площею до 100 кв.м. На висновках і в договорі було можливе розташування цих земельних ділянок та малих архітектурних споруд. Не пам'ятає чи обумовлював він з обвинуваченим, що саме відповідно до цих документів повинно бути побудоване те, що йому потрібно. У них був судовий розгляд, в основі якого лежав принцип оплати оренди побудованої малої архітектурної споруди. Взагалі будівлю бачив, але нею не користувався і не перевіряв якою площею була побудована дана будівля. Технічний паспорт даної будівлі не бачив. Приблизно саме там, як вказано на дозволах і була розташована будівля. У якому році відбувався судовий розгляд і що було за його результатами - він не пам'ятає. Після того з обвинуваченим не зустрічався. Не може сказати, чи використовувалася з моменту побудови і до моменту їх судових спорів ця будівля. Ознайомившись з висновками щодо використання земельної ділянки та наявності містобудівельних обмежень та обтяжень для надання земельної ділянки в оренду Т.1 а.п.68-69 зазначив, що не пам'ятає, чи саме так були розташовані і побудовані дві окремі будівлі. Він зазначив, що надавав з договором саме ці документи для того, щоб побудували те, що там намальовано.

Аналізуючи вищевказані показання свідків, суд приходить до висновку, що вони узгоджуються з показаннями обвинуваченого ОСОБА_2 і не підтверджують обвинувачення пред'явлене у кримінальному провадженні.

Крім показань свідків, судом досліджувались надані стороною обвинувачення під час судового провадження, як доказ вини обвинуваченого ОСОБА_2 у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ст.197-1 ч.2 КК України наступні документи:

- копія договору купівлі-продажу нерухомості від 21.09.2013 згідно якого ОСОБА_2 продав ОСОБА_6 ? частку будівлі, загальною площею 89,3 кв.м., розташованої за адресою: м.Київ, АДРЕСА_3 Т.1 а.п.103;

- копія витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію 16.09.2013 на власника ОСОБА_2 нежитлового приміщення загальною площею 89,3 кв.м., розташованої за адресою: м.Київ, АДРЕСА_3 Т.1 а.п.114;

- копія висновку про вартість майна №204/13, згідно якого ринкова вартість нежитлової будівлі загальною площею 89,3 кв.м., розташованої за адресою: м.Київ, АДРЕСА_3, станом на 09.09.2013 становить 150 000 гривень Т.1 а.п.116;

- копія договору купівлі-продажу нерухомості від 23.09.2013 згідно якого ОСОБА_6 продав ОСОБА_7 ? частку будівлі, загальною площею 89,3 кв.м., розташованої за адресою: м.Київ, АДРЕСА_3 Т.1 а.п.119;

- копія висновку про вартість майна №205/13, згідно якого ринкова вартість ? нежитлової будівлі загальною площею 89,3 кв.м., розташованої за адресою: м.Київ, АДРЕСА_3, станом на 09.09.2013 становить 75 000 гривень Т.1 а.п.125;

- відповідь департаменту містобудування та архітектури КМДА №055-5641 від 29.03.2017, що згідно з базою даних МІАС ЗМД «Містобудівний кадастр Києва» за адресою: м.Київ, АДРЕСА_3 їх департамент не укладав договорів пайової участі на функціонування тимчасових споруд Т.1 а.п.130;

- відповідь Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації №107-33/2712 від 05.04.2017, згідно якої Святошинська районна в місті Києві державна адміністрація утворена з 31.10.2010 і не є правонаступником виконавчого органу Святошинської районної у місті Києві ради та Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації і тому у них відсутня інформація щодо укладання договорів оренди за 2009-2016 роки земельної ділянки за адресою: м.Київ, АДРЕСА_3 Т.1 а.п.132;

- відповідь ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м.Києві, згідно якої ОСОБА_2 не перебував на обліку як платник плати за землю та не надавав відповідних документів і в них відсутня інформація щодо сплати земельного податку та/або орендної плати іншими особами за користування земельною ділянкою за адресою: м.Київ, АДРЕСА_3 Т.1 а.п.132;

- відповідь ПАТ «Київенерго» №42АУ/84Б/1182 від 31.03.2017, згідно якої їх працівниками під час обстеження об'єкту господарювання на земельній ділянці за адресою: м.Київ, АДРЕСА_3 встановлено, що павільйон «Продукти». Перекурня» розміщений безпосередньо на тепловій мережі ТМ-1 СТ «Біличі» 2 Ду 200мм від ТК-108/3 до ТК-108/4 Т.1 а.п.136;

- відповідь №057028-5982 від 05.04.17 Департаменту земельних ресурсів Виконавчого органу КМДА, що відповідно до даних міського земельного кадастру земельна ділянка (код діл.:75:040:0018) площею 0,015 га на АДРЕСА_3 у Святошинському районі м.Києва на підставі технічного звіту по встановленню зовнішніх меж земельної ділянки обліковується за ОСОБА_7 Відповідно до звернення ОСОБА_7 отримано дозвіл на розроблення документації із землеустрою (ДОЗ-0501) щодо відведення земельної ділянки площею 0,01 га для експлуатації та обслуговування магазину на АДРЕСА_3 у Святошинському районі м.Києва Т.1 а.п.138;

- відповідь №073-2809 від 31.03.17 Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва КМДА, що їх департамент не видавав документів, що дають право на виконання підготовчих (будівельних) робіт та засвідчують готовність до експлуатації об'єкта будівництва за адресою: АДРЕСА_3 у м.Києві Т.1 а.п.140;

- копію дозволу на розроблення документації ДОЗ-0501, згідно якого ОСОБА_7 отримано дозвіл на розроблення документації із землеустрою (ДОЗ-0501) щодо відведення земельної ділянки площею 0,01 га для експлуатації та обслуговування магазину на АДРЕСА_3 у Святошинському районі м.Києва Т.1 а.п.141;

- висновок Департаменту містобудування та архітектури КМДА, що з урахуванням зазначених вимог заявлена ініціатива відповідає містобудівній документації Т.1 а.п.142;

- копія витягу з протоколу №22 від 22.09.2015 засідання постійної комісії з питань містобудування, архітектури та землекористування Київської міської ради, згідно якого надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою ОСОБА_7 для експлуатації та обслуговуванню магазину Т.1 а.п.143-144;

- витяг з бази даних міського земельного кадастру від 11.04.2014 Т.1 а.п.147;

- відповідь Київського міського БТІ від 23.05.2017 та 17.08.2017, що в Бюро не існує інвентаризаційної справи за адресою: м.Київ, АДРЕСА_3 і не виготовляло технічний паспорт на об'єкт нерухомості Т.1 а.п.151, 153;

- копія рішення Святошинського районного суду м.Києва від 26.07.2013, згідно якого за ОСОБА_2 визнано право власності на нежитлову будівлю по АДРЕСА_3 в м.Києві загальною площею 89,3 кв.м. Т.1 а.п.156-158;

- копія рішення Апеляційного суду м.Києва від 08.10.2014, згідно якого рішення Святошинського районного суду м.Києва від 26.07.2013 року - скасовано та ухвалено нове рішення, а саме у задоволенні позову ОСОБА_2 до ПП «Євро-Київ» про зобов'язання вчинити дії, виселення та визнання прав власності - відмовити Т.1 а.п.159-160;

- копія рішення Святошинської районної у місті Києві ради V скликання позачергової двадцять першої сесії про внесення змін до рішення Святошинської районної у місті Києві ради від 26.12.2008 «Про продовження термінів дії договорів оренди земельних ділянок та надання в оренду земельних ділянок під розміщення малих архітектурних форм у Святошинському районі м.Києва» з переліком суб'єктів підприємницької діяльності Т.1 а.п.163-164;

- відповідь №057028-14096 від 11.08.2017 Департаменту земельних ресурсів КМДА, що земельна ділянка площею 42 кв.м. на АДРЕСА_3 за гр.ОСОБА_2 не обліковується Т.1 а.п.166;

- протокол огляду місця події від 11.08.2017 згідно якого було оглянуто одноповерхову споруду, яка розташована в м.Києві, АДРЕСА_3 загальною площею 89,3 кв.м. Т.1 а.п.168-170;

- матеріали аерозйомки земельної ділянки, яка розташована за адресою м.Київ, АДРЕСА_3, кадастровий номер 8000000000:75:040 за період 2009-2012 роки Т.1 а.п.172-173;

- акт обстеження земельної ділянки №17-1264-08 від 14.08.2017, яка обліковується за ОСОБА_7, згідно якого встановлено, що земельна ділянка орієнтовною площею 0,0115 та використовується ОСОБА_7 для експлуатації та обслуговування магазину, який знаходиться у приватній власності (Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 23.09.2013 №9838075) Т.1 а.п.175;

- протокол огляду місця події від 23.09.2017 згідно якого було оглянуто одноповерхову споруду, яка розташована в м.Києві, АДРЕСА_3 та використовуючи рулетку встановлено ширину 8,8 метрів та довжину 11 метрів, загальною площа становить 96,8 кв.м. Т.1 а.п.178-182;

- копія технічного паспорту на нежитловий будинок (приміщення) за адресою м.Київ, АДРЕСА_3, згідно якого загальна площа приміщень складає 89,3 кв.м. Т.1 а.п.197-200;

- відповідь ПАТ «Київенерго» від 26.09.2017, що споруда магазину «Продукти» на АДРЕСА_3 встановлена безпосередньо на трубопроводах діаметром 200 мм і в охоронних зонах теплових мереж, збудована в 2000 році і є комунальною власністю Т.1 а.п.202;

- протокол обшуку від 18.11.2017 квартири АДРЕСА_2 Т.1 а.п.211-216;

- протокол обшуку від 18.11.2017 квартири АДРЕСА_1 згідно якого було вилучено право установчі документи на будівлю по АДРЕСА_3 в м.Києві Т.1 а.п.218-222;

- акт №12/17 про порушення охоронних зон теплових мереж від 27.03.2017 на якому зображено проходження трубопроводу Т.1 а.п.223;

- акт №13/17 про порушення охоронних зон теплових мереж від 03.04.2017 під час якого було проведено тросування трубопроводу і встановлено, як проходить труба Т.1 а.п.224;

- договір №05/01/10 від 05.01.2010 між ПП «ОСОБА_3» та ФОП ОСОБА_2 про виготовленню модульної будівлі (павільйону) загальною площею 100 кв.м., акт прийому-передачі від 25.01.2010 Т.1 а.п.225-228;

- технічний звіт по встановленню зовнішніх меж землекористування гр.ОСОБА_7 на АДРЕСА_3 у Святошинському районі м.Києва Т.1 а.п.232-248;

- висновок експерта №8-4/2402 від 22.11.2017 згідно якого підпис у позовній заяві від 16.07.2013 у графі ОСОБА_2, а також рукописний напис «ОСОБА_2» виконано ОСОБА_2 Т.2 а.п.3-6;

- висновок експерта №8-4/2493 від 04.12.2017 згідно якого підпис у договорі №05/01/10 від 05.01.2010, акті прийому - передачі, у документі «Призначення та технічні дані» виконано ОСОБА_2 Т.2 а.п.17-20.

Вищевказані документи надані стороною обвинувачення узгоджуються з показаннями обвинуваченого ОСОБА_2 і не підтверджують вину останнього у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ст.197-1 ч.2 КК України.

Крім цього, суд звертає увагу, що сторона обвинувачення у судовому провадженні просто перерахувала вищевказані документи, без обґрунтування та аналізу, яким саме чином ці документи підтверджують вину ОСОБА_2 в інкримінованому йому злочині.

Відповідно ч.1 ст.2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст.84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Відповідно п.1 ч.1 ст.91 КПК України до обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні належать, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення).

Згідно ст.92 КПК України обов'язок доказування обставин, передбачених ст.91 КПК України, покладається на слідчого та прокурора.

У відповідності ст.22 КПК України одна із засад кримінального провадження - змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне одстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК України.

Під час кримінального провадження функції державного обвинувачення, захисту та судового розгляду не можуть покладатись на один і той самий орган чи службову особу.

Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.

Крім того, саме на прокурора та слідчого, відповідно до ч.2 ст.9 КПК України, покладається обов'язок всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Згідно із ст.17 КПК України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Судом досліджувались також надані стороною захисту під час судового провадження, як доказ не винуватості обвинуваченого ОСОБА_2 у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ст.197-1 ч.2 КК України, наступні докази.

-ситуаційний план - топографо-геодезичний план масштабу 1:500 земельної ділянки по АДРЕСА_3 в м.Києві за 2016 рік, на якому, на місці магазину відсутні червоні лінії Т.1 а.п.49;

-висновок №16-0561-В від 20.03.2017 Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради, про погодження проекту землеустрою за підписом заступника директора ОСОБА_12 Т.1 а.п.50;

-висновки Київської міської державної адміністрації №10-1059 та №10-1060 від 28.01.2008 щодо використання земельної ділянки на куті вул.Бахмацької, 10 та вул.Рахманінова та наявності містобудівних обмежень та обтяжень для надання земельної ділянки в оренду, разом зі схемою місця розташування земельної ділянки на зворотному аркуші. Згідно зазначених висновків у КМДА в 2008 році не було заперечень щодо надання вищевказаної земельної ділянки в короткострокову оренду для розміщення та експлуатацію кіосків №1 та №2 з продажу продуктів харчування. На схемах місця розташування земельної ділянки на зворотній стороні висновків, відсутні ділянки охоронних зон (червоні лінії) Т.1 а.п.68-69.

Вищевказані докази суд визнає належними і допустимими, оскільки вони отримані у порядку, встановленому КПК України, підтверджують обставини, що підлягають доказуванню та мають значення для даного кримінального провадження, а узгоджуються з показаннями обвинуваченого ОСОБА_2

Аналізуючи вищевказані докази судом встановлено, що трубопровід діаметром 200 мм. на вул.Бахмацька в м.Києві був збудований в 2000 році (відповідь ПАТ «Київенерго» від 26.09.2017 Т.1 а.п.202). Згідно показань свідка ОСОБА_8 трубопровід був прокладений не ПАТ «Київенерго» а підрядчиком, який будував будинок. Підрядчик повинен був надати всю документацію і в місто, і в ПАТ «Київенерго» щодо того як він проклав трубопровід. Головному управлінню містобудування й архітектури та дизайну міського середовища не дали чи невірно зазначили дані щодо прокладених мереж. Лише 03.04.2017, коли служба діагностики протросувала трасу, було встановлено, що труба йде прямо аж до вулиці Бахмацької і вже на самій вулиці Бахмацькій повертає ( акт №13/17 від 03.04.2017 Т.1 а.п.224). Отже на момент установки модульної будівлі (павільйону) загальною площею 100 кв.м., згідно акту прийому-передачі від 25.01.2010 Т.1 а.п.228, ОСОБА_2 не знав та і не міг знати, щодо прокладеного трубопроводу. Вищевказане підтверджується висновками Київської міської державної адміністрації №10-1059 та №10-1060 від 28.01.2008 щодо використання земельної ділянки на куті вул.Бахмацької, 10 та вул.Рахманінова згідно яких не було заперечень щодо надання вищевказаної земельної ділянки в короткострокову оренду для розміщення та експлуатацію кіосків №1 та №2 з продажу продуктів харчування. На схемах місця розташування земельної ділянки на зворотній стороні висновків, відсутні ділянки охоронних зон (червоні лінії) Т.1 а.п.68-69, на ситуаційному плані - топографо-геодезичного план масштабу 1:500 земельної ділянки по АДРЕСА_3 в м.Києві за 2016 рік, на місці магазину відсутні червоні лінії Т.1 а.п.49.

Суб'єктивна сторона самовільного зайняття земельної ділянки характеризується прямим умислом. Винна особа усвідомлює відсутність у неї права на конкретну земельну ділянку, однак бажає її захопити.

Для встановлення суті кримінально караного самовільного зайняття земельної ділянки важливим є визначення моменту виникнення права власності на земельну ділянку чи права користування нею.

Відповідно до ст.116 Земельного кодексу України підставою набуття права на землю громадянами та юридичними особами є рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, про передачу земельної ділянки у власність або надання її у користування, чи результати аукціону.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 отримав в оренду земельну ділянку по АДРЕСА_3 у м.Києві (кадастровий номер 8000000000:75:040) на підставі договорів оренди земельної ділянки від 01.12.2009 року, укладені з Святошинською районною у м.Києві радою. Договори зареєстровано у книзі записів реєстрації договорів на право тимчасового користування у Святошинській у м.Києві районній державній адміністрації за №201 та №202 від 01.12.2009 року. Цільове призначення орендованої земельної ділянки - для експлуатації та обслуговування кіоску з продажу харчових продуктів (рішення Апеляційного суду м.Києва від 08.10.2014 Т.1.а.п.159-160).

Таким чином, не може вважатись суспільно небезпечним і кваліфікуватись як самовільне зайняття земельної ділянки використання земельної ділянки ОСОБА_2, який, хоч і не мав поки що належного право встановлювального документа, однак одержав земельну ділянку у користування на підставі рішення органу місцевого самоврядування.

Вищевказане в судовому засіданні підтвердив свідок ОСОБА_11, а саме, що земельна ділянка по АДРЕСА_3 в м.Києві на даний час використовується на підставі зареєстрованого майна ОСОБА_7 У зв'язку з цим було подано клопотання для оформлення земельної ділянки і на той час вже було отримано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для магазину. Під час видачі дозволу на розроблення проекту землеустрою Київська міська Рада перевіряє всі заборони на земельну ділянку, та якщо є якась заборона, то вона обов'язково є в Департаменті земельних ресурсів і в електронній базі в міському земельному кадастрі, де сказано, яка там може бути заборона. На той час цього не було, тому що проект землеустрою не розроблявся і не надавався б дозвіл, якби були якісь обтяження чи заборони. Висновок Департаменту архітектури щодо містобудівельних умов є основним супроводжуючим документом, який дає право на оформлення землі в тому числі, фактично без містобудівельних умов, якщо архітектура дає негативні висновки, то земельна ділянка не оформляється. Департамент земельних ресурсів (в той час це було Головне управління земельних ресурсів), зверталось до Держкомзему для надання роз'яснення, як трактувати використання земельної ділянки при наявності власності на майно і чи є це самовільним зайняттям, їм надсилалась відповідь з Держкомзему, що в даному випадку трактувати це як самовільне зайняття земельної ділянки не можна, це використання земельної ділянки без право встановлювального документу. Також, якщо приймалось рішення про використання земельної ділянки на рівні місцевого самоврядування, то така земельна ділянка вже не є самовільно зайнято.

Крім цього в обвинувальному висновку сторона обвинувачення послалась на положення Закону України «Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об'єктів» від 09.07.2010, який набрав чинності 17.08.2010 року, при цьому в судовому засіданні встановлено, що на думку сторони обвинувачення ОСОБА_2 вчинив самовільне зайняття земельної ділянки 25.01.2010 року.

Відповідно до ч.2 ст.4 КК України злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.

Згідно ч.2 ст.5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що встановлює злочинність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.

Також згідно обвинувального акту ОСОБА_2 інкримінується, що він впродовж 2010 року самовільно зайняв земельну ділянку площею 32 кв.м., оскільки рішенням Святошинської районної в м.Києві ради від 16.07.2009 за №348 на куті АДРЕСА_3 було виділено земельну ділянку площею 84 кв.м., а фактично було зайнято земельну ділянку площею 116 кв.м.

Дослідивши докази, представлені сторонами кримінального провадження, суд приходить до висновку, що пред'явлене ОСОБА_2 обвинувачення, що він самовільно зайняв земельну ділянку площею 32 кв.м. у кримінальному провадженні не знайшло свого підтвердження і ґрунтується на припущеннях.

Так, згідно рішенням Святошинської районної в м.Києві ради від 16.07.2009 за №348 було виділено в оренду строком до 30.06.2012 року ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1, розташовану на куті АДРЕСА_3 та вулиці Рокитнянської загальною площею 84 кв.м. (Т.1 а.п.163-164);

Відповідно до акту прийому-передачі від 25.01.2010 до договору №05/01/10 від 05.01.2010 виконавець ФОП ОСОБА_2 виконав умови по виготовленню і установці модульної будівлі розміром 100 кв.м. (Т.1 а.п.228);

Згідно технічного паспорту Київського міського бюро технічної інвентаризації загальна площа об'єкту нерухомості в м.Києві, АДРЕСА_3 складає 89,3 кв.м. (Т.1 а.п.197-200);

Відповідно до протоколу огляду місця події від 23.09.2017 об'єкту не житлової нерухомості по АДРЕСА_3 в м.Києві за допомогою рулетки встановлено, що його ширина становить 8,8 метрів, а довжина 11 метрів. Площа всього приміщення становить 96,8 кв.м. (Т.1 а.п.178-182);

Згідно акту обстеження вищевказаної земельної ділянки від 14.08.2017 Департаментом земельних ресурсів КМДА встановлено орієнтовну площу 0,0115 га, яка використовується ОСОБА_7 для експлуатації та обслуговування магазину (Т.1 а.п.175);

В судовому засіданні було встановлено, що площа земельної ділянки 0,0116 га була взята з технічного звіту підготовленого ФОП ОСОБА_1 на замовлення ОСОБА_7 (Т.1 а.п.232-248), однак, як видно з абрису земельної ділянки по АДРЕСА_3, вона більша за площу будівлі (Т.1 а.п.243).

Таким чином висновок сторони обвинувачення, що ОСОБА_2 самовільно зайняв земельну ділянку площею 32 кв.м. у кримінальному провадженні ґрунтується на припущеннях.

Відповідно до вимог ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях й ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи в учиненні кримінального правопорушення. Підставою для обвинувального вироку суду є така сукупність достовірних доказів, що отримані з додержанням законодавства, розглянуті в судовому засіданні та є достатніми для безспірного висновку про те, що подія кримінального правопорушення мала місце, наявні ознаки складу кримінального правопорушення, вчинив це діяння обвинувачений і його вина у вчиненні цього кримінального правопорушення доведена судом. Забезпечення доведеності вини є одним з основних конституційних принципів основ судочинства (п.3 ч.3 ст.129 Конституції України, п.10 ч.1 ст.7, ст.17 КПК України).

Пункт 2 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб при здійсненні своїх повноважень суди відійшли від упередженої думки, що підсудний вчинив злочинне діяння, так як обов'язок доведення цього лежить на обвинуваченні та будь-який сумнів трактується на користь підсудного (рішення ЄСПЛ у справі «Барбера, Мессегуе і Джабардо проти Іспанії»).

Дослідивши докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин кримінального провадження в їх сукупності, суд приходить до висновку, що стороною обвинувачення в судовому провадженні не доведено в діянні обвинуваченого ОСОБА_2 склад кримінального правопорушення, передбаченого ст.197-1 ч.2 КК України і він підлягає виправданню.

Процесуальні витрати по справі за проведення експертиз, покласти на рахунок держави. Процесуальні витрати обвинуваченого ОСОБА_2 на правову допомогу у відповідності до ч.1 ст.120 КПК України покласти на ОСОБА_2

Речові докази по справі, вирішити у відповідності до вимог ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.368, 373-376 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_2 визнати невинуватим у пред'явленому обвинуваченні за ст.197-1 ч.2 КК України та виправдати у зв'язку з недоведеністю, що в його діянні є склад кримінального правопорушення.

Процесуальні витрати по справі за проведення експертиз у розмірі 2 379 гривень 52 копійки покласти на рахунок держави. Процесуальні витрати обвинуваченого ОСОБА_2 на правову допомогу покласти на ОСОБА_2

Речові докази по справі: акти ПАТ «Київенерго» про порушення теплових зон за №12/17 та №13/17, акт прийому - передачі до договору від 05.01.2010, договір №05/01/10/ від 05.01.2010 укладеним між ОСОБА_2 та ПП «ОСОБА_13», які були вилучені під час обшуку 18.11.2017 та знаходяться в матеріалах кримінального провадження, повернути законному володільцю ОСОБА_2, копію позовної заяви за підписом ОСОБА_2 від 16.07.2013, зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду міста Києва через Святошинський районний суд міста Києва шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя: