Ухвала суду № 73576079, 24.04.2018, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/552/18Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : 27 ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2018 року

м. Черкаси

Апеляційний суд Черкаської області в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2,

за участю секретаря: Попова М.В.

розглянувши у письмовому провадженні в м. Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 24 січня 2018 року, ухваленого під головуванням судді Середа Л.В., по справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и л а :

ПАТ КБ "ПриватБанк" звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості, мотивуючи свої вимоги тим, що 20.03.2012 року відповідач уклала договір з ПАТ КБ «ПриватБанк», відповідно до умов якого отримала кредит у розмірі 3 800 грн., у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30.00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Кредитні кошти ОСОБА_5 отримала, а свої зобов`язання щодо повернення кредиту належним чином не виконує, а тому станом на 31.07.2017 року утворилась заборгованість, яку позивач визначає в розмірі 27012.67 грн., та до якої позивачем внесена наступна заборгованість: 723.90 грн. – заборгованість за кредитом; 20876.26 грн. – заборгованість по процентах за користування кредитом; 3650 грн. – заборгованість за пенею та комісією; 500.00 грн. – фіксована частина штрафу; 1262.51 грн. – процентна складова штрафу.

Рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 24 січня 2018 року позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково.

Стягнуто із ОСОБА_5 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" кошти в сумі 21 600 гривень 16 коп. – в порядку відшкодування заборгованості за кредитним договором від 20.03.2012 року, у задоволенні решти суми позовних вимог – відмовити.

Стягнуто із ОСОБА_5 на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" кошти в сумі 1 600 гривень – в порядку відшкодування коштів по сплаті судового збору.

Не погоджуючись з вказаним рішенням ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу , вважаючи, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушення норм матеріального та процесуального права та просить скасувати рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 24 січня 2018 року та винести нову постанову, якою позов ПАТ КБ «ПриватБанк» задовольнити частково: - стягнути з ОСОБА_5 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» кошти в сумі 723,90 заборгованість за кредитом, у задоволенні решти суми позовних вимог відмовити; - стягнути з ОСОБА_5 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» кошти у сумі 1 279,36 грн. в порядку відшкодування коштів по сплаті судового збору.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що суд першої інстанції не врахував, те що банк не довів факт повідомлення позичальника про зміну відсоткової ставки за кредитним договором, відповідно не підлягає до стягнення сума заборгованості по процентах за користування кредитом. Також, на думку апелянта, судом невірно було здійснено розподіл судових витрат у справі.

Відповідно до п. п. 8 п. 1 розділу ХIII Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017 року, ч. 6 ст. 147 та абз. 3 п. 3 розділу ХII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій та статус суддів» від 02.06.2016 року № 1402-VIII апеляційний суд Черкаської області діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Черкаського апеляційного суду в апеляційному окрузі.

Згідно статті 19 та 176 ЦПК України даний спір за ціною позову віднесений до малозначних.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Статтею 263 ЦПК України передбачено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції повністю відповідає зазначеним вимогам, оскільки ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в сукупності.

Частково задовольняючи позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» суд першої інстанції прийшов до висновку, що відповідач безумовно порушив умови кредитного договору та має понести відповідну відповідальність визначену нормами чинного законодавства та умовами договору, однак позивач своєчасно не звертався за захистом своїх порушених прав та невиправдано продовжував нараховувати штрафні санкції за невиконання умов договору, тому не можливо погодитися з включенням банком до розрахунку заборгованості вказаної суми пені та комісії, штрафу та його процентної складової.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Встановлено, що 20 березня 2012 року між ОСОБА_5 та ПАТ КБ «ПриватБанк» було укладено кредитний договір без номера, відповідно до умов якого ОСОБА_5ІВ. отримала кредит у розмірі 3 800 грн., у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30.00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Зазначений кредитний договір є договором приєднання, так як написана ОСОБА_5 заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг складає між нею та ПАТ КБ «ПриватБанк» сам кредитний договір, про що свідчить підпис відповідача у заяві.

Згідно з п. 2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг – позичальник зобов’язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.

Як вбачається із п. 2.1.1.7.6 Умов надання банківських послуг - при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов’язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов’язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн., +5% від суми позову.

Нормами статей 526, 527, 530 ЦК України визначено, що зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

ОСОБА_5 погоджується з тим, що нею було взято кредит в ПАТ КБ «ПриватБанк» та належним чином не виконано зобов’язання, кошти за кредитним договором не повернуті вчасно.

Апелянт в своїй апеляційні скарзі не погоджується з нарахуванням відсотків за користування кредитом, оскільки її належним чином не було повідомлено про зміну розміру відсоткової ставки за кредитом.

Згідно з п. 2.1.1.12.6 «Правил користування платіжною карткою», з умовами яких відповідач ознайомлена, про що свідчить її підпис на відповідній анкеті-заяві про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, банк нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті, з розрахунку 360 календарних днів на рік.

Відповідно до пункту 1.1.3.2.3 Умов та правил надання банківських послуг передбачено право банку змінювати тарифи та інші умови обслуговування рахунків. Здійснювати зміну Тарифів, а також інших умов обслуговування рахунків. При цьому Банк, за винятком випадків зміни розміру наданого Кредиту (кредитного ліміту), зобов’язаний не менше ніж за 7 днів до введення змін проінформувати Клієнта, зокрема у виписці по Картрахунку згідно з п. 1.1.3.1.9. цього Договору. Якщо протягом 7 днів Банк не одержав повідомлення від Клієнта про незгоду зі змінами, то вважається, що Клієнт приймає нові умови. Право зміни розміру наданого на платіжну картку Кредиту (кредитного ліміту) Банк залишає за собою в однобічному порядку, за власним рішенням Банку та без попереднього повідомлення Клієнта.

З пояснень, що були надані Банком до суду першої інстанції, вбачається, що Банк здійснив повідомлення позичальника про зміну відсоткової ставки за кредитом за допомогою смс-повідомлень 15.08.2014 року та 15.03.2015 року (а.с.92, 93).

З розрахунку заборгованості за договором № б/н від 20.03.2012 року, укладеного між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_5 вбачається, що при укладанні кредитного договору відсоткова ставка за прострочену заборгованість складала 30 %, з 01.09.2014 року ставка була змінена на 34,80 %, а з 01.04.2015 року – на 43,20 %.

Пунктом 1.1.3.2.9. Умов встановлено, що банк має право для різних цілей (повідомлення про зміну тарифів, активізація додаткових послуг, актуалізація контактних даних, зміну Умов, інформування про розмір заборгованості за кредитом, про акції банку і т. д. використовувати будь-які канали зв'язку із вказаних: відправка СМС-повідомлень на мобільний телефон клієнта, авторизація за допомогою мобільного телефона і ОТР-пароля, поштовий лист, телеграма, повідомлення електронною поштою, повідомлення в банкоматах і терміналах самообслуговування, друк інформації на чеках в РОS-терміналах та інші засоби комунікації.

Згідно зі статтею 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини першої статті 1056-1 ЦК України (в редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Згідно із частиною третьою цієї статті фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

У частині четвертій указаної статті передбачено, що в разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов'язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов'язаний письмово повідомити позичальника, поручителя та інших зобов'язаних за договором осіб про зміну процентної ставки не пізніш як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка. У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен дозволяти точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитор не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника.

Таким чином, у разі підвищення банком процентної ставки з'ясуванню підлягають визначена договором процедура підвищення процентної ставки (повідомлення позичальника чи підписання додаткової угоди тощо); дії позичальника щодо прийняття пропозиції кредитора тощо.

З огляду на вищенаведене боржник вважається належно повідомленим про збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом в односторонньому порядку в тому разі, якщо банк не лише відправив на адресу такого боржника листа про зміну умов кредитного договору, а й довів факт його вручення адресатові під розписку. Дане узгоджується з правовою позицією у справі № 6-82цс16, що викладена у постанові ВСУ від 30 листопада 2016 року.

Тому, факт надсиланням Банком на телефонний номер ОСОБА_5 смс- повідомлення про збільшення відсоткової ставки за користування кредитом передбачена договором приєднання та не оспорювалось ОСОБА_5, а було прийнято до виконання.

Будь-яких інших розрахунків сторонами суду не надано, зробити самому такий розрахунок суд позбавлений можливості, а лише може перевірити правильність зроблених розрахунків сторін.

За таких обставин колегія суддів виходить виключно з досліджених судом першої інстанції доказів та заперечень та приходить до висновку про правильність рішенняґ суду першої інстанції.

В іншій частині судове рішення сторонами не оскаржується, тому перегляду в апеляційному порядку не підлягає.

Керуючись ст.ст. 258, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, колегія суддів судової палати,

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 24 січня 2018 року відхилити, а рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 24 січня 2018 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Судді Н.І. Гончар

ОСОБА_4

ОСОБА_2