Ухвала суду № 73575637, 03.04.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 640/2449/16-к Головуючий у 1 інстанції - Золотарьова Л.І.

Провадження № 11кп/790/99/18 Суддя-доповідач - Савченко І.Б. Категорія: ч.3 ст.187 КК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

3 квітня 2018 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого - судді - Савченко І.Б.,

суддів - Плетньова В.В., Люшні А.І.,

при секретарі - Боровській О.В.,

за участю прокурора - Левчені Г.М.,

обвинувачених - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

ОСОБА_4, ОСОБА_5

захисників - Зубенко В.В., Янковського В.В.,

Найдьонової О.Г., Клімова М.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Харкова апеляційні скарги захисників-адвокатів Янковського В.В., Зубенко В.В., Найдьонової О.Г., Клімова М.П., обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_3 на вирок Київського районного суду м.Харкова від 02 листопада 2016 року, стосовно ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,-

В С Т А Н О В И Л А:

Вироком Київського районного суду м.Харкова від 02 листопада 2016 року

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, з середньо-спеціальною освітою, не одружений, працює ПП «ГРОМ X» на посаді охоронця, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, проживаючий за адресою: АДРЕСА_3, раніше судимий: 05.12.2012 року Кіровським районним судом м. Дніпропетровськ за ч. 1 ст. 332 КК України до 3 років позбавлення волі, звільнений від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України на 1 рік, ухвалою Інгулецького районного суду м. Кривого роду Дніпропетровської області від 02.08.2013 року йому скасовано звільнення від відбування покарання з випробуванням та оголошено в розшук,

визнаний винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст. 187 КК України з призначенням покарання у виді 10 років позбавлення волі з конфіскацією усього особистого майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання до новопризначеного покарання невідбуту частину покарання за вироком Кіровського районного суду м. Дніпропетровськ від 05.12.2012 року остаточно призначено покарання у виді 11 років позбавлення волі з конфіскацією усього особистого майна.

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженка м. Харкова, громадянка України, з середньою освітою, не одружена, не працююча, студентка 1-го курсу групи Ас-54 Харківського професійного електротехнічного ліцею, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, раніше судима: 17.12.2014 року Київським районним судом м. Харкова за ч. 1 ст. 186 КК України до 1-го року позбавлення волі, звільнена від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з випробувальним терміном на 1 рік,

визнана винною у скоєнні злочинів, передбачених ч.3 ст. 187, ч.1 ст.304 КК України з призначенням покарання:

- за ч.3 ст. 187 КК України у виді 9 років позбавлення волі з конфіскацією усього особистого майна;

- за ч. 1 ст. 304 КК України у виді 3 років позбавлення волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю вказаних злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначено покарання у виді 9 років позбавлення волі з конфіскацією усього особистого майна.

Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання до новопризначеного покарання невідбутої частини покарання за вироком Київського районного суду м. Харкова від 17.12.2014 року остаточно призначено покарання у виді 9 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією усього особистого майна.

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженець м. Харкова, громадянин України, з середньою освітою, не одружений, не працюючий, не судимий, зареєстрований за адресою:АДРЕСА_4,

визнаний винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст. 187 КК України з призначенням покарання у виді 7 років позбавлення волі з конфіскацією усього особистого майна.

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_9, уродженка м.Харкова, громадянка України, з середньою освітою, не одружена, не працююча, студентки 1-го курсу групи е-60 Харківського професійного електротехнічного ліцею, не судима, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5,

визнана винною у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст. 187 КК України з призначенням покарання у виді 7 років позбавлення волі з конфіскацією усього особистого майна.

Вказаним вироком встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3, будучи раніше судимими, за скоєне не відбули покарання, належних висновків для себе не зробили, на шлях виправлення і перевиховання не стали, і знову вчинили тяжкий злочин, разом з ОСОБА_4 та неповнолітньою ОСОБА_10 діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою, у групі - розбійний напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя і здоров'я особи, яка зазнала нападу, поєднаний з проникненням у житло, за наступних обставин.

На початку другої декади жовтня 2015 року, більш точну дату під час досудового розслідування встановити не довелося можливим, ОСОБА_2, повідомила у співбесіді знайома ОСОБА_3, про те, що вона в мережі Інтернет, для розваги, знайомиться з чоловіками. Отримавши вказану інформацію, він маючи певний досвід у скоєнні умисних, корисливих злочинів, вирішив скористатися вказаною інформацією, для незаконного збагачення за рахунок чужого майна. Замисливши скоєння умисного, корисливого, тяжкого злочину, направленого на заволодіння чужим майном, поєднаним з проникненням у житло ОСОБА_2 у свої злочинні наміри посвятив ОСОБА_3, яка спокусившись можливістю збагатитися за рахунок чужого майна, одразу дала свою згоду на участь у заволодінні чужим майном, поєднаним з проникненням у житло.

Отримавши згоду ОСОБА_3 на вчинення протиправних злочинних дій, ОСОБА_2 запропонував їй підшукати засоби, та інших співучасників та створити умови для вчинення злочину, на що остання погодилася.

Діючи згідно з вказаною домовленістю, ОСОБА_3 до вчинення злочину вирішила залучити свого знайомого ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_12, а також неповнолітню подругу, з якою вона разом навчалась у середній навчальній школі №19 м. Харкова - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_9, яких у жовтні 2015 року, більш точну дату під час досудового розслідування встановити не виявилося можливим, познайомила з ОСОБА_2 Під час декількох зустрічей ОСОБА_3 та ОСОБА_2 розповіли ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про свій злочинний намір та запропонували останнім прийняти участь у його реалізації. Спокусившись можливістю збагатитися в результаті вчинення злочину за рахунок чужого майна, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 дали свою згоду на участь у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаним із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, з проникненням у житло.

Продовжуючи створювати умови для вчинення протиправних злочинних дій ОСОБА_11 за погодженням із ОСОБА_2 вирішили через мережу Інтернет, використати обліковий запис неповнолітньої ОСОБА_5 на сайті знайомств «ВАDОО», підшукати на даному сайті чоловіка іноземця, призначити йому зустріч у зручній місцевості у м. Харкові та, використовуючи флірт ОСОБА_5, отримати запрошення до місця проживання цього чоловіка. Така зустріч повинна відбутися під спостереженням і супроводом ОСОБА_2 та ОСОБА_4 Відповідно до зазначених намірів, після проникнення шляхом вільного доступу до квартири або іншого домоволодіння чоловіка. ОСОБА_3 за участю ОСОБА_5 повинні під час розпивання спиртних напоїв, довести чоловіка до алкогольного сп'яніння, одночасно ОСОБА_3 повинна візуально виявити у помешканні чоловіка можливі місця зберігання грошей, ювелірних прикрас та інших матеріальних цінностей. У разі виявлення вказаного майна ОСОБА_3 разом з ОСОБА_5 за допомогою SMS-повідомлень повинні оповістити про це ОСОБА_2 та ОСОБА_4, які будуть знаходитись неподалік від місця проживання потенційного потерпілого та таємно відчинять їм вхідні двері. У свою чергу ОСОБА_2 та ОСОБА_4, оснащені знаряддями скоєння злочину, а саме: масками (балаклавами), одягнутих на обличчя, та пневматичним пістолетом, скориставшись відкритими вхідними дверима, проникають у житло потерпілого, де разом застосовуючи насильство, небезпечне для життя і здоров'я потерпілого, у вигляді нанесення тілесних ушкоджень або використовуючи пістолет, будуть погрожувати застосуванням такого насильства, тим самим пригнічують волю потерпілого до надання можливого опору, після чого разом із ОСОБА_3 та ОСОБА_5 повинні заволодіти грошима, ювелірними прикрасами та іншими матеріальними цінностями, що належать потерпілому та покинути місце злочину, розподіливши викрадене майно між учасниками нападу.

Погодивши між собою вищевказаний злочинний план, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 і у жовтні 2015 року, більш точну дату під час досудового розслідування встановити не виявилося можливим, запропонували прийняти участь у його реалізації ОСОБА_4 та неповнолітній ОСОБА_5, на що останні погодились.

Діючи згідно з розробленим планом, ОСОБА_3 на початку другої декади жовтня 2015 року, більш точну дату під час досудового розслідування встановити не виявилося можливим, у мережі Інтернет, використовуючи сторінку своєї неповнолітньої подруги - ОСОБА_5 («ОСОБА_24»), з її фотознімком, на сайті знайомств «ВАDОО» познайомилась із чоловіком, який зареєстрований під ім'ям «Shkar 27», який на її думку виявляв себе заможнім чоловіком і виявився громадянином Іраку - ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_13. Діючи за попередньою змовою між співучасниками злочинної групи згідно з розробленим планом, ОСОБА_3 на протязі тижня під ім'ям «ОСОБА_24» на зазначеному Інтернет-сайті вела переписку з ОСОБА_13, входячи до останнього у довіру.

17.10.2015, у другій половині дня, більш точний час під час досудового розслідування встановити не виявилося можливим, ОСОБА_3 отримала від ОСОБА_13 пропозицію зустрітися та надалі спільно провести час за місцем мешкання останнього, за адресою: АДРЕСА_6. При цьому ОСОБА_13, на прохання ОСОБА_3, повідомив їй номер свого мобільного телефону «НОМЕР_1». ОСОБА_3, маючи умисел, направлений на заволодіння майном ОСОБА_13 і бажаючи цього, дала свою згоду на зустріч 17.10.2015, о 23-30 годині, біля станції метро «Пушкінська» у м. Харкові.

У той же день, близько до 15-00 години, ОСОБА_3 повідомила всім учасникам злочинної групи, а саме ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про необхідність зібратися у неї вдома за адресою: АДРЕСА_1, о 18-00 годині.

Зібравшись за місцем мешкання ОСОБА_3 за вище вказаною адресою, всі учасники злочинної групи, а саме ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, розробили і обсудили остаточний план дій щодо протиправного заволодіння майном ОСОБА_13 Згідно з цим планом ОСОБА_3 разом із ОСОБА_5 17 жовтня 2015 о 23-30 годині зустрічаються з ОСОБА_13 біля станції метро «Пушкінська» у м. Харкові, після чого, за рахунок останнього, купують спиртні напої і йдуть до помешкання ОСОБА_13 за адресою: АДРЕСА_6. ОСОБА_2 і ОСОБА_4 постійно знаходяться поруч з ОСОБА_3 і ОСОБА_5, але на відстані від них, яка дозволяє тримати у полі зору. Після того, як ОСОБА_3 разом із ОСОБА_5 і ОСОБА_13 зайдуть до житла останнього, де спільно вживатимуть спиртні напої, доводячи ОСОБА_13 до стану алкогольного сп'яніння, одночасно візуально виявляють можливі місця зберігання грошей, ювелірних прикрас та інших матеріальних цінностей. У разі їх наявності SMS-повідомленням оповіщають ОСОБА_2 та ОСОБА_4, які будуть знаходитися біля під'їзду будинку де проживає потерпілий і очікувати сигналу від них. Потім ОСОБА_3 або ОСОБА_5 без відома і згоди ОСОБА_13 відчиняють вхідні двері до квартири і залишають їх відкритими, а ОСОБА_2 разом із ОСОБА_4, оснащені знаряддями скоєння злочину, а саме: масками (балаклавами), одягнутими на обличчя, а також озброєні пневматичним пістолетом, скориставшись відкритими вхідними дверима, проникають до помешкання ОСОБА_13, а саме до квартири №15 за вищевказаною адресою, де у групі із ОСОБА_3 і ОСОБА_5, використовуючи пістолет і балончик із сльозогінним газом, застосовують до ОСОБА_13 насильство, небезпечне для життя і здоров'я потерпілого, у вигляді нанесення йому тілесних ушкоджень, тим самим пригнічують волю потерпілого до надання можливого опору, після чого всі учасники нападу заволодівають грошима, ювелірними прикрасами і іншими матеріальними цінностями, які ними будуть знайдені при потерпілому або у його квартирі, після чого з місця злочину зникають, розподіливши надалі викрадене майно між всіма учасниками нападу.

Після того, як даний план був схвалений всіма учасники злочинної групи, ОСОБА_3, діючи умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_2, ОСОБА_4 та неповнолітньою ОСОБА_5, з метою приховування обличчя, надала ОСОБА_2 і ОСОБА_4 маски для їх використання при вчиненні розбійного нападу на ОСОБА_13

Також, ОСОБА_3, діючи умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, надала ОСОБА_2 пневматичний пістолет, придбаний нею при невстановлених у ході досудового слідства обставинах, який згідно з висновком № 18 від 09.02.2016 судово-балістичної експертизи Харківського НДЕКЦ МВС України є пневматичним пістолетом, калібру 4,5 мм, моделі «SAS MAKAROV 177 CAL» із серійним номером НОМЕР_5, який не має конструкційної переробки та в наданому на дослідження стані є непридатним для стрільби та знаходиться у несправному стані з причини механічного пошкодження рукоятці даного пістолету.

Крім того, ОСОБА_3, діючи умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, взяла з собою балончик із сльозогінним газом «Перець», який планувала використати під час розбійного нападу на ОСОБА_13 з метою подолання можливого опору з його боку.

Реалізуючи свої злочинні наміри, 17.10.2015, близько до 23:20, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 прибули в район станції метро «Пушкінська» у м. Харкові, де ОСОБА_3 разом із ОСОБА_5 підійшли до пам'ятника ОСОБА_15, розташованому біля Національного юридичного університету імені ОСОБА_15, за адресою: АДРЕСА_7, де стали очікувати ОСОБА_13, а ОСОБА_2 і ОСОБА_4 відійшли на відстань, що дозволяла тримати у полі зору ОСОБА_3 і ОСОБА_5

17.10.2015, близько до 23:20, ОСОБА_3, знаходячись разом із неповнолітньою ОСОБА_5 біля пам'ятника ОСОБА_15, зі свого мобільного телефону (номер НОМЕР_2) зателефонувала на мобільний телефонний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_13, і, назвавшись ОСОБА_5, повідомила останнього про те, що вона вже очікує його в обумовленому місці.

17.10.2015, близько до 23:30год., ОСОБА_3 і неповнолітня ОСОБА_5 у зазначеному місці зустрілись із ОСОБА_13 Останній впізнав ОСОБА_5 по фотографії, розміщеної на сторінці «ОСОБА_24» на сайті знайомств «ВАDОО» в мережі Інтернет, як дівчину на ім'я ОСОБА_5, вважаючи, що саме з нею він вів переписку на вказаному сайті знайомств. У свою чергу неповнолітня ОСОБА_5, за попередньою змовою з ОСОБА_3, умисно вводячи ОСОБА_13 в оману, представила ОСОБА_3, як свою подругу на ім'я ОСОБА_11, після чого вони втрьох, під приводом подальшого спілкування та спільного проведення часу, направились за місцем проживання ОСОБА_13, за адресою: АДРЕСА_6, купивши по дорозі, на прохання ОСОБА_3 та неповнолітньої ОСОБА_5, в магазині «Літо» пляшку горілки об'ємом 1 літр, пакет соку «Садочок» та дві пачки цигарок «Кент».

Знаходячись за місцем мешкання ОСОБА_13, за адресою: АДРЕСА_6, ОСОБА_3 і неповнолітня ОСОБА_5, не змогли довести ОСОБА_13 до стану алкогольного сп'яніння, про що ОСОБА_3 з належного їй телефону номер НОМЕР_2, а ОСОБА_5 з належного їй телефону номер НОМЕР_3, відправили відповідні SMS-повідомлення на мобільний телефон номер НОМЕР_4, що належить ОСОБА_4, який разом із ОСОБА_2 очікували їх біля під'їзду будинку, де проживав ОСОБА_13 З метою забезпечення проникнення ОСОБА_2 і ОСОБА_4 до житла ОСОБА_13 для здійснення нападу на останнього з метою заволодіння його майном, неповнолітня ОСОБА_5, діючи згідно з планом злочинної групи, узгодженою з ОСОБА_3, приблизно о 01-00 годині 18.10.2015, під приводом покупки соку в магазині, вийшла з квартири у двір будинку, в якому мешкав ОСОБА_13

Зустрівшись біля під'їзду будинку АДРЕСА_6 з ОСОБА_2 і ОСОБА_4, неповнолітня ОСОБА_5 розповіла останнім про те, що ОСОБА_13 не вживає спиртні напої у кількості, достатньої для алкогольного сп'яніння, після чого провела ОСОБА_2 і ОСОБА_4 до місця мешкання ОСОБА_13 з метою здійснення нападу на нього та заволодіння його майном, поєднаного з насильством, небезпечним для його життя і здоров'я, та з проникненням у житло.

Рухаючись до місця мешкання ОСОБА_13, ОСОБА_2 і ОСОБА_4, діючи за попередньою змовою згідно із узгодженим планом учасників злочинної групи, з метою уникнення у майбутньому впізнання, а також для залякування ОСОБА_13, надягнули на обличчя маски-балаклави, та у супроводі неповнолітньої ОСОБА_5, яка показувала їм шлях, піднялись на 5-й поверх будинку АДРЕСА_6, та, скориставшись відчиненими дверима, що заздалегідь умисно, за попередньою змовою між учасниками злочинної групи, відкрила ОСОБА_3, вільно проникли до вказаної квартири. Зрозумівши, що ОСОБА_2 та ОСОБА_4 зайшли до квартири ОСОБА_13 через відкриті двері, ОСОБА_3, бажаючи придушити волю ОСОБА_13 до можливого опору, використовуючи балончик зі сльозогінним газом "Перець", розпорошила його в обличчя останнього, який від болю зігнувся та нахилився вперед. У той же час ОСОБА_2, використовуючи рукоятку пневматичного пістолету, як предмет для нанесення тілесних ушкоджень, став наносити ОСОБА_13 удари в область потиличної частини голови, що є небезпечними для його життя і здоров'я, а також удари по кісті лівої руки, якою потерпілий намагався прикрити голову, завдавши таким чином близько 7-8 ударів, від яких ОСОБА_13 впав на підлогу та знепритомнів. Згідно з висновком судово-медичної експертизи №5133-Ая/15 від 30.10.2015 та висновку судово-медичної експертизи №264-Ая/16 від 27.01.2016 у ОСОБА_13 мають місце забійні рани на голові та садна на лівій руці, які за ступенем тяжкості належать до легких тілесних ушкоджень, що спричинили за собою короткочасний розлад здоров'я.

Впевнившись у тому, що потерпілий ОСОБА_13 не взмозі чинити будь-який опір, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та неповнолітня ОСОБА_5, діючи спільно, за попередньою змовою між учасниками злочинної групи, маючи умисел, спрямований на заволодіння майном ОСОБА_13, у приміщенні квартири АДРЕСА_6 почали ретельно відшукувати гроші, ювелірні прикраси і інші матеріальні цінності.

В результаті вищезазначених злочинних дій ОСОБА_2 ОСОБА_3, ОСОБА_4 та неповнолітня ОСОБА_5 заволоділи майном, що належить ОСОБА_16 ОСОБА_14, а саме: грошима у сумі 450 грн.; грошима національного банку Іраку у сумі 55 000 іракських динарів, які згідно довідки Управління Національного Банку України в Харківській області № 61-0057/7526 від 28.01.2016, станом на 18.10.2015 становили 1,8812 грн. за 100 іракських динарів, що у перекладі на українську національну валюту складає 1034, 66 грн.; а усього заволоділи майном ОСОБА_13 на загальну суму 1484, 66 грн., після чого з місця скоєння злочину зникли, звернувши викрадене майно на свою користь та розпорядившись ним на власний розсуд.

Крім того, ОСОБА_3, достовірно знаючи про те, що ОСОБА_5 є неповнолітньою, тобто особою, яка не досягла 18 річного віку і незважаючи на цю обставину, діючи умисно, з метою реалізації злочинного наміру щодо вчинення розбійного нападу на громадянина Іраку ОСОБА_13 та створюючи необхідні умови для вчинення даного злочину підшукала у якості співучасника злочину неповнолітню ОСОБА_5 та шляхом здійснення психологічного впливу на неї сприяла виникненню у неповнолітньої умислу на вчинення протиправних (злочинних) дій.

Під час неодноразових зустрічей у жовтні 2015 року за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_3, впливаючи на свідомість ОСОБА_5, переконала неповнолітню у реалізації запропонованого нею та ОСОБА_2 злочинного наміру направленого на вчинення розбійного нападу на ОСОБА_13 з метою заволодіння його майном, поєднаним із проникненням у житло, розповідаючи ОСОБА_5 про реалізацію розробленого злочинного плану.

Під час зазначених зустрічей ОСОБА_3 особисто ознайомила ОСОБА_5 з розробленим злочинним планом вчинення розбійного нападу на ОСОБА_13 та запропонувала неповнолітній ОСОБА_5 прийняти активну участь у його реалізації. Спокусившись легко і швидко отримати гроші запропонованим ОСОБА_3 шляхом, з корисливих мотивів, ОСОБА_17 дала свою згоду на участь у скоєнні зазначеного кримінального правопорушення.

17.10.2015, близько 15-00 години, ОСОБА_3 повідомила всім учасникам злочинної групи, а саме ОСОБА_2, ОСОБА_4 та неповнолітній ОСОБА_5 про необхідність зібратися у неї вдома за адресою: АДРЕСА_1, о 18-00 годині. Зібравшись, всі учасники злочинної групи, а саме ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 та неповнолітня ОСОБА_5, розробили і обсудили остаточний план дій щодо протиправного заволодіння майном ОСОБА_13 та погодившись на заклик ОСОБА_3, неповнолітня ОСОБА_5 за попередньою змовою із ОСОБА_4 та ОСОБА_2 розпочала активні протиправні дії, які призвели до нападу на ОСОБА_13, з метою заволодіння його майном, поєднаного із насильством, небезпечним для його життя і здоров'я, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з проникненням у житло ОСОБА_13, тобто до вчинення особливо тяжкого корисливого злочину.

Не погодившись з рішенням районного суду захисники-адвокати Янковський В.В., Зубенко В.В., Найдьонова О.Г., Клімов М.П., обвинувачені ОСОБА_2, ОСОБА_3 подали на нього апеляційні скарги.

Обвинувачений ОСОБА_2 в апеляційній скарзі з доповненнями просить скасувати вирок Київського районного суду м.Харкова від 02 листопада 2016 року, призначити новий судовий розгляд в суді першої інстанції. В обгрунтування вимог вказує на не відповідність показів свідків доказам, які містяться в матеріалах кримінального провадження, односторонній розгляд справи, застосування до нього на досудовому слідстві недозволених мір дізнання, відсутність умислу на скоєння інкримінованого йому злочину.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_2 - адвокат Зубенко В.В. в апеляційній скарзі просить вирок Київського районного суду м.Харкова від 02.11.2016 року скасувати та призначити новий судовий розгляд у суді першої інстанції.

В обгрунтування вимог посилається, що судом допущено неповноту судового слідства, не доведено вину обвинуваченого ОСОБА_2 в скоєнні інкримінованого йому злочину, судом було відмовлено в задоволенні клопотання обвинуваченого про додатковий допит потерпілого ОСОБА_18 для встановлення обставин справи. Крім того посилається, що судом дослідження речових доказів відбувалось формально, а також допущено однобічність та неповноту дослідження обставин справи.

Обвинувачена ОСОБА_3 в апеляційній скарзі з доповненнями просить скасувати вирок Київського районного суду м.Харкова від 02.11.2016 року та справу направити на новий свудовий розгляд. В обгрунтування вимог вказує на застосування до неї мір фізичного та психологічного тиску під час досудового розслідування, не повне дослідження всіх доказів по справі та не прийняття до уваги її показів.

Захисник обвинуваченої ОСОБА_3- адвокат Клімов М.П. в апеляційній скарзі з доповненнями просить вирок Київського районного суду м.Харкова від 02.11.2016 року скасувати справу направити на новий судовий розгляд.

В обгрунтування вимог посилається, що покази ОСОБА_3 органами досудового розслідування були отримані внаслідок катувань принижуючих її гідність та застосування до неї погроз і грубого звернення. Перші пояснення обвинуваченої відбирались за відсутності захисників, впізнання відбувалось по фотографіям коли особи, ще не були відомі, огляд потерпілого проводився більш ніж через 3 місяці після події під час слідчого експеременту, постанова про призначенні експертизи відсутня, додаткова медична експертиза потерпілого є неприпустимим доказом оскільки питання в постанові слідчого не співпадають з переліком питань в заключені експертизи. Не взяті до уваги покази його підзахисної про здійснення замаху на її згвалтування потерпілим і для запобігання цього злочину ОСОБА_3 викликала по телефону ОСОБА_2 та інших. Крім то вказує на невірне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат Янковський В.В. в апеляційній скарзі просить вирок Київського районного суду м.Харкова від 02.11.2016 року в частині призначеного покаранняґ ОСОБА_4 скасувати. Ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_4 винним у вчинені злочину передбаченого ч.3 ст. 187 КК України та призначити покарання у виді 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки.

В обгрунтування вимог посилається на визнання вини, щире каяття ОСОБА_4, сприяння ним розкриттю злочину, відшкодування матеріальної шкоди потерпілому та відсутність зйого сторони притензій до ОСОБА_4, що є помякшуючими обставинами але судом не врахзовані. Крім того посилається на відсутність судимостей його підзахисного, позитивні характеристики, що судом першої інстанції не було враховано в повній мірі. Вважає, що враховуючи мотив та мету, якими керувався ОСОБА_4 при вчинені злочину, його роль скеред співучасників, поведінку під час та після вчинення злочину, наявність кількох помякшуючих обставин можливо призначити йому покарання з застосуванням ст.ст. 69,75 КК України.

Захисник обвинуваченої ОСОБА_5 - адвокат Найдьонова О.Г. в апеляційній скарзі просить вирок Київського районного суду м.Харкова від 02.11.2016 року скасувати та призначити новий судовий розгляд в суді першої інстанції. В обгрунтування вимог посилається на неконкретне сформоване обвинувачення судом, що порушує право на захист оскільки в мотивувальній частині вироку не зазначена форма вини та мотиви кримінального правопорушення відносно ОСОБА_10, а обставини та наслідки кримінального правопорпушення суперечать умислу, тобто його відсутності щодо спричинення розбійного наппаду саме її підзахисною.

Вислухавши доповідь судді; пояснення захисників та обвинувачених, які підтримали апеляційні скарги; пояснення прокурора , який заперечував проти їх задоволення ; вивчивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги обвинувачених та захисників задоволенню не підлягають, зважаючи на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції шляхом:

допиту обвинуваченої ОСОБА_3, яка підтвердила , що коли дізналась від ОСОБА_5, що та спілкувалась в мережі інтернет з іноземцем , сама стала спілкуватись з потерпілим в мережі інтернет від імені ОСОБА_5 . Потім в неї виник план заволодіти грошима та речами потерпілого , перед тим напоївши його . Цей план вона довела до ОСОБА_5 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4. ОСОБА_5 добровільно погодилась на це. Увечері 17 жовтня 2015 року ОСОБА_3 та ОСОБА_5 зустрілись з потерпілим ОСОБА_13, потім у нього в квартирі вживали горілку та сік, які скінчилися. Після того , як ОСОБА_5 вийшла до магазину потерпілий став погрожувати ОСОБА_3, що вона залишиться у нього, в звязку з чим остання направила СМС повідомлення ОСОБА_5 та ОСОБА_4. Через деякий час ОСОБА_3 відкрила двері і впустила до квартири ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2. ОСОБА_2 та ОСОБА_4 були в масках (балаклавах), у них був травматичний пістолет, який вони взяли вдома у ОСОБА_3. ОСОБА_2 сварився з потерпілим , ОСОБА_3 бризнула в обличчя потерпілому газовим балончиком, ОСОБА_5 шукала гроші по шухлядах. ОСОБА_4 та ОСОБА_5 тілесних ушкоджень потерпілому не спричиняли . Вдома ОСОБА_5 показала гроші в іракській валюті та повідомила , що більше нічого не знайшла;

допиту обвинуваченої ОСОБА_5, яка пояснила, що тісно дружила з ОСОБА_3 і часто проживала у неї . Вона познайомилась на сайті знайомств з потерпілим ОСОБА_13 , який запропонував зустрітися і запросити подружку. Про це вона повідомила ОСОБА_3 ,ОСОБА_2 та ОСОБА_4, які почали щось обговорювати в зв*язку з цим.

Приїхавши до потерпілго, ОСОБА_5 та ОСОБА_11 стали проводити з потерпілим досуг. Потім ОСОБА_5 пішла за соком до магазину. ОСОБА_3 прислала їй СМС повідомлення, що потерпілий до неї чіпляється, тому ОСОБА_5 позвонила ОСОБА_4. ОСОБА_4 та ОСОБА_2 приїхали на таксі до будинку потерпілого . Після повідомлення від ОСОБА_3, що остання відкрила двері квартири, ОСОБА_5 разом з ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , які вже оділи балаклави, проникли в квартиру потерпілого. ОСОБА_5 шукала та знайшла в кавартирі гроші в той час як ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та потерпілий знаходились на кухні. Після цього ОСОБА_3 повідомила , що застосувала до потерпілого сльозогінний газ. ОСОБА_19 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 повернулись додому до ОСОБА_19;

допиту обвинуваченого ОСОБА_4 , який пояснив , що є співмешканцем ОСОБА_19. Остання повідомила йому , що є знайомий , коштами якого можно заволодіти. ОСОБА_19 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 обговорили план , який запропонував ОСОБА_2. Згідно плану ОСОБА_19 та ОСОБА_5 повинні піти до потерпілого додому напоїти його та обікрасти. ОСОБА_2 та ОСОБА_4 повинні чекати біля будинку у разі , якщо потерпілий поженецься за дівчатами, та затримати його. Але в зв*язку зтим , що ОСОБА_5 повідомила , що потерпілий до чіпляється до ОСОБА_19, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 піднялись в квартиру потерпілого , яку вказала ОСОБА_5. ОСОБА_4 з ОСОБА_5 знаходилсь в кридорі , а ОСОБА_19 та ОСОБА_2 на кухні з потерпілим.

Обвинувачений підтвердив, що хтось використав перцовий газ, та наявність у ОСОБА_5 іракських грошей після того , як вони повершулись додому, але заперечував застосування насильства до потерпілого;

допиту обвинуваченого ОСОБА_2, який підтвердив, що вони зустрілися з ОСОБА_4 ОСОБА_19 та ОСОБА_5 вдома у ОСОБА_19. Потім ОСОБА_19 та ОСОБА_5 пішли до іноземця. Десь о першій годині ночі ОСОБА_19 повідомила ОСОБА_4, що потерпілий до неї чіпляється. Після цього ОСОБА_4 та ОСОБА_2 приїхали до дому потерпілого , де їх чекала ОСОБА_5 , яка повела їх до квартири. ОСОБА_5 та ОСОБА_4 залишились у коридорі , а він з ОСОБА_19 зайшов на кухню де був потерпілий. Оскільки потерпілий кинувся на нього , ОСОБА_2 вдарив його рукою в обличчя , а хтось затсосував до потерпілого сльозогінний газ;

допиту потерпілого ОСОБА_13 , який пояснив , що в жовтні 2015 р. в мережі інтернет познайомився з ОСОБА_5. Домовились про зустріч . ОСОБА_5 запитала номер телефону, домашню адресу потерпілого та чи можна прийти до нього додому . Коли в середині жовтня, близько 23 години, потерпілий прийшов на зустріч, то з нею була ОСОБА_19, яка представилася ОСОБА_11. Потім він купив дівчатам сигарети , сік та горілку , оскільки останні бажали робити коктейль. На питання про наявність планів дівчата запропонували піти додому до ОСОБА_16 де випити. В картирі потерпілий ОСОБА_13 , його знаймий ОСОБА_20 , ОСОБА_5 та ОСОБА_19 проводили досуг , в ході якого дівчата пили горілку з соком , а потерпілий більше курив кальян. Згодом з квартири пішов знайомий ОСОБА_20, потім потерпілий дав ОСОБА_5 кошти і остання пішла за соком. Коли потерпілий залишився в квартирі з ОСОБА_19 , то остання продовжувала вживати водку з водою та просила приготувати кальян . Конфліктів не було. ОСОБА_19 декілька разів спілкувалась по телефону, після останнього дзвінка побігла відчиняти двері в квартиру. Після цього в кухню зайшли двоє хлопців у масках . Один з хлопців, якого потерпілий по статурі та очах впізнав як ОСОБА_2, тримав в руках пістолет, який був направлений на потерпілого. Позаду стояв ОСОБА_4 , якого потерпілий також впізнав по статурі та очах, а за ними ОСОБА_5 та ОСОБА_19. Потім хтось бризнув у потерпілого сльозогінним газом , а ОСОБА_2 став бити пістолетом по голові. Останній наніс потерпілому близько семи ударів , потерпілий закривав голову руками, але згодом втратив свідомість. Коли частково опритомнів то побачив, що обвинувачені обшукують квартиру знайшли у шафі та забрали маленьку сумку з динарами та 500 грн. Після нападу у потерпілого була розбита голова боліли ребра, мається шрам на руці. Потерпілий заперечував, що приставав до ОСОБА_5 та ОСОБА_19, їх паспорти взагалі не бачив;

допиту свідка ОСОБА_20, який пояснив , що 17 жовтня 2017 року, близько 22 год. ОСОБА_13 привів додому ОСОБА_19 та ОСОБА_5, з якими вони спілкувались вживали алкоголь та курили кальян. Потім свідок пішов, але близько пів на першу годину йому зателефонував ОСОБА_16. Приїхавши додому, свідок бачив, що потерпілий був в крові, у нього крутилась голова, в квартирі був безлад, шкафи відкриті . Пропали кошти близько 50000 динарів , а паспорт та прописка були на балконі. Свідок викликав швидку допомогу. Потерпілий розповів йому , що одна з дівчат постійно спілкувалась по телефону , а потім в кухню заскочили хлопці в масках , бризнули сльозогінним газом , декілька разів вдарили по голові пістолетом , після чого пропали гроші гаманець;

шляхом вивчення письмових доказів :

протоколу прийняття заяви потерпілого про скоєння злочину;

протоколу огляду місця події від 18.10 2015р. з якого вбачаються сліди обшуку в шафах , безлад в кухні та кімнатах , наявність плям бурого кольору в кімнаті на кухні квартири де мешкав потерпілий;

протоколу слідчого експерименту за участю потерпілого від 5 листопада 2015 р. в ході якого останній розповів та показав обставини скоєння злочину відносно нього , як зазначено вище;

протоколу додаткового слідчого експерименту з потерпілим від 18.01.2016р. в ході якого він показав механізм спричинення йому тілесних ушкоджень в ході розбійного нападу;

протоколів впізнання свідком ОСОБА_20 та потерпілим ОСОБА_13 обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_19;

протоколу огляду місця події від 23.11.2015 р. квартири ОСОБА_3 в якій були вилучені маска чорного кольору, пістолет , обойма з балончиком, балончик з надписом «Перець -1б», 9 грошових банкнот Іраку ;

протоколу огляду вилучених предметів;

протоколу слідчого експерименту з ОСОБА_3 за участю захисника в ході якого остання показала , як ОСОБА_2 та ОСОБА_4, яких вона впустила в квартиру потерпілого напали на ОСОБА_16. При цьому ОСОБА_2 та ОСОБА_4 були в масках , ОСОБА_2 бив потерпілого пістолетом, а коли ОСОБА_16 знепритомнів , ОСОБА_3 знайшла у шафі гроші Іракського банку;

протоколу слідчого експеріменту з ОСОБА_5 , участю її законного пердставника та захисника, в ході якого вона показала як разом з ОСОБА_3 зустрілась з потерпілим; місце біля будинку потерпілого , де їх згідно плану повинні були чекати ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на випадок , якщо потерпілий не засне та буде можливий супротив ; показала, що після сигналу ОСОБА_3, під приводом купівлі соку , вона вийшла з квартири відкрила двері під*їзду ; після отримання по телефону сигналу ОСОБА_3 разом з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 повернулась в картиру потерпілого та залишилась біля дверей; чула звуки бійки , запах перцового газу ; коли зайшла на кухню бачила , що потерпілий лежить на полу без свідомості , біля були ОСОБА_4 та ОСОБА_2 ; ОСОБА_2 обшукував потерпілого; ОСОБА_3 шукала гроші в картирі , а ОСОБА_5 обшукала одежу в роздягальні; знайдені гроші ОСОБА_3 розподілила потім;

протоколів слідчих експериментів за участю ОСОБА_4, ОСОБА_2 та їх захисників, в ході яких ОСОБА_4 та ОСОБА_2 показали де і як вони згідно розробленого плану спостарігали за зустріччю потерпілого ОСОБА_3 та ОСОБА_5, чекали біля будинку в який зайшли останні. Після того як ОСОБА_5 повідомила ,що потрібна їх допомога для подолання спротиву потерпілого вони зайшлив будинок та показали квартиру потерпілого в яку проникли;

протоколу додаткового слідчого експерименту за участю ОСОБА_2 та його захисника в ході якого він показав яким чином наносив удари пістолетом по голові потерпілого;

висновку судово-медичної експертизи стсоовно того , що пояснення ОСОБА_2 в ході слідчого експерименту відповідають обєктивним судово-медичним даним щодо утворення тілесних ушкоджень у потерпілого;

висновку судово-медичної експертизи стсовно наявності забійної рани на голові та ссадна на руці у потерпілого , які які виникли в один і той же час. Посянення потерпілого стосовно механізму утворення тілесних ушкоджень відповідають обєктивним судово-медичним даним;

висновку дактилоскопічної експертизи відповідно до якого сліди пальців рук виявлених за місцем мешкання потерпілого належать ОСОБА_5 та ОСОБА_3;

відеозапису камер спостереження супермаркета «Літо» де потерпілий ОСОБА_5 та ОСОБА_3 знаходились 17.10.2015р.;

аналізу телефоних зєднань ОСОБА_4 стосовно його місцезнаходження з 17 на 18 жовнтя 2015 р.;

повно та всебічно встановив фактичні обставини справи і винність ОСОБА_3. ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в розбійному нападі на потерпілого ОСОБА_13 , поєднаному з насильством небезпечним для життя та здоров'я особи , вчиненому за попередньої змови групою осіб та з проникненням в житло а ОСОБА_3 також в втягенні неповнолітньої ОСОБА_5 в злочинну діяльність.

В мотивувальній частині вироку, суд навів переконливі докази вини ОСОБА_3 ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, розкрив їх зміст та дав їм належну оцінку, з якою колегія суддів погоджується і наводити її вдруге вважає недоцільним.

Також суд ретельно проаналізував заперечення захисту щодо незгоди з обвинуваченням та його недоведеності, і визнав ці заперечення необгрунтованими, належним чином мотивувавши своє рішення.

Надаючи оцінку доводам апеляціної скарги захиника Янковського В.В. колегія суддів зазаначає, що при призначенні покарання ОСОБА_4 суд діяв з дотриманням вимог ст. 65 КК України, а саме. Суд врахував тяжкість скоєного злочину; дані про собу обвинуваченого , який раніше не судимий , характеризується позитивно ; обставини що пом*якшують покрання у виді визнання вини та добровільного відшкодування завданої шкоди ; відсутність обставин що обтяжують покрання, і призначив ОСОБА_4 мінімальне покрання , передбачене санкцією ч.3 ст. 187 КК України, яке на думку колегії суддів є необхідним та достатнім для виправлення обвнуваченого та запобігання скоєння ним нових злочинів.

Посилання захиника на можливість звільнення ОСОБА_4 від відбування покрання з випробуванням з застосуванням ст.ст. 69,75 КК України навіть з врахуванням визнання вини, менш активну участь та відшкодування шкоди є необгрунтованим, оскільки обвинуваченим скоєно особливо тяжкий злочин пов'язаний не тільки з посяганням на чужу власність але і на здоров*я особи. Тому призначене ОСОБА_4 покарання колегія суддів не може вважати явно несправедливим в звязку з суворістю.

Надаючи оцінку доводам захисника Зубенко В.В. стосовно того, що ОСОБА_2 17 жовтня 2015 р. потрапив в квартиру ОСОБА_13 на прохання ОСОБА_3 та ОСОБА_5 для допомоги ОСОБА_3 від домагань з боку потерпілого , колегія суддів вважає їх необрунтованими. Зазначені пояснення ОСОБА_2 повністю спростовуються поясненнями самого потерпілого та сукупністю наведених вище доказів.

Захисник посилається, що протокол огляду міста події, квартири ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_1 , в якій були знайдені іракські дінари, пневматичний пістолет , балаклава , балончик з сльозогінним газом, містить іншу адресу ніж зазначено в протоколі огляду цих предметів від 30.01.2016 р.(а.с.146 т.2) АДРЕСА_1. Описка в адресі на пакеті в якому знаходились речові докази не впливає на правильність встановлення фактичних обствин провадження та повноту судового розгляду, враховуючи те, що ОСОБА_3 та інші обвинувачені не оспорюють факт існування та вилучення цих предметів у обвинуваченої. Як вбачається з протоколу огляду від 23.11.2015р.(а.с.43-44 т.2) з місця мешкання ОСОБА_3 було вилучено 9 купюр Іракського банку, пять з яких слідчий перелічив за номіналом, а в ході огляду 30.01.2016 року були оглянуті та описані всі 9 купюр. Тому це не значить , що з часу вилучення грошей у ОСОБА_3 до часу їх огляду їх сума збільшилась.

Посилання захисника на порушення судом процедури огляду речових доказів не є підставою для скасування вироку, оскільки наявність та вилучення вказаних предметів в домі ОСОБА_3 не заперчувалось обвинуваченою.

Посилання ОСОБА_2 на те, що він був без маски спростовується поясненнями потерпілого , ОСОБА_3 та ОСОБА_5.

Посилання ОСОБА_2 , що потерпілий погрожував йому ножем спростовуються поясненнями самого потерпілого . При цьому, навіть якщо допустити такі дії потерпілого з метою самозахисту від нападу озброєної групи осіб з проникшенням в житло, то це ніяким чином не впливає на винність та кваліфікацію дій ОСОБА_2.

Взагалі суд першої інстнції та апеляційний суд не має підстав ставити під сумнів пояснення потерпілого ОСОБА_13 , оскільки він раніше не був знайомий з обвинуваченими та не мав підстав для їх обмови.

Долучення прокурором протоколів допиту обвинувачених в ході досудового слідства також не є підставами для скасування вироку, або вважати судовий розгляд необєктивним, оскільки суд оцінював безпосередньо пояснення обвинувачених в судовому засіданні.

Доводи апеляціної скарги захисника Найдьонової О.Г. про те, що обвинувачення є неконкретним, а у вироку всупереч вимогам п.2 ч.3 ст. 374 КПК України не зазначена форма вини та мотиви кримінального првопорушення скоєного ОСОБА_5 є безпідставними. Мотивувальна частина вироку містить чітке посилання на те, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 вступили в злочинну змову з ОСОБА_4 та ОСОБА_5. Останні спокусившись можливістю збагатитися в результаті вчинення злочину за рахунок чужого майна , дали свою згоду на участь у нападі з метою заволодіння чужим майном , поєднаним з насильством , небезпечним для життя та здоровя особи яка зазнала нападу , з проникненням в житло (а.с.54 т.3)

Посилання захисника на те, що наслідки правопорушення у виді розбійного нападу не охоплювались умислом обвинуваченої не відповідають дійсності , оскількі обвинувачені заздалегідь обговорили можливість супротиву з боку потерпілого, якщо той не засне , та мали при собі засоби для подавлення його супротиву ( пістолет, газовий балон). Тобто обвинувачені в ході змови допускали всі варіанти заволодіння майном потерпілого , як таємне так і відкрите, у тому числі шляхом розбійного нападу.Тому кваліфікація дій ОСОБА_5 відповідає фактичним наслідкам скоєного злочину.

Доводи апеляціної скарги захисника Клімова М.П. стосовно того, що пояснення у обвинувачної ОСОБА_3 в ході досудового розслідування були отримані в наслідок застосування недозволених методів досудового слідства є необгрунтованими , оскільки спростовуються результатами перевірки, призначеної апеляційним судом Харківської обалсті і проведеної прокуратурою Харківської області. За результатами перевірки 26 березня 2018 року було винесено постанову про закриття кримінального провадження № 42017220000001479 від 29.12.2017 р. за фактом фізичного та психологічного впливу з боку оперативних працівників Київського ВП ГУНП в Харківській області Аблязова Р.С., Зайцева Д.Л. та слідчого Кішіш*ян А.А. під час досудового розслідування кримінального провадження стосовно ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 , в звзязку з відсутністю складу кримінального правопорушення , передбаченого ч.1 ст. 365 КК України.

Судово-медична експертиза № 5133-Ая/15 потерпілого ОСОБА_22 була проведена з 27 по 30 жовтня 2015 року. Як вбачєаться з дослідної частини висновку потерпілий оглядався експертим безпосередньо, вивчалась його амбулаторна картка та рентгенограми . Саме цією експертизою було встановлено харатер та ступінь тяжкості тілесних ушкоджень (а.с.263-264 т.2)

Судово-медична експертиза № 264-Ая/16 була проведена з 18.01.2016 по 27.01.2016р. за результатом слідчого експерименту з потерпілим (а.с. 104-105 т.2 )

Тому посилання захисника , що медичний огляд потерпілого було проведено більш ніж через три місяці після травми є безпідставним.

Враховуючи , що додаткову судово-медичну експертизу за результатом слідчого експерименту з ОСОБА_2 № 301-С/16 проводив той самий експерт , який брав участь у слідчому експерименті і предметом його дослідження був відповідний протокол , технічна помилка в питаннях викладених у висновку, не ставить під сумнів висновки експерта. (а.с.160-168 т.2).

Посилання захисника на те, що обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_4 проникли до квартири потерпілого з метою захистити його підзахисну ОСОБА_3 від згвалтування, спростовуються поясненнями самого потерпілого , підстав не довіряти якому немає; посненями обвинувачених щодо планування ними скоєння злочину ; діями ОСОБА_3 , яка умисно шукала зустрічі з потерпілим ананімно з ним спілкуючись через інтернет та назвавши себе вигаданим им*ям; обстановкою скоєння злочину, з якої вбачається що ОСОБА_3 не була обмежена потерпілим в можливості вільного пересування в квартирі , відкрити приміщення та покинути його , користуватись телефоном. Про це також свідчать дії обвинувачних після проникнення в квартиру, які будучи вчотриьох не викликали поліцію для повідомлення про скоєння потерпілим злочину, не затримали потерпілого для доставки до правоохоронних органів , негайно застосували до нього насильство та заволоділи його майном.

Це також явно свідчить про наміри обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на заволодіння майном потерпілого , а не на уявну допомогу ОСОБА_3.

Посилання захиника , що в протоколі прийняття заяви потерпілого про скоєння злочину зазначено , що насильство до потерпілого не застосовувалось не відповідає дійсності (а.с. 1-1А т.2)

Посилання захисника , що потерпілий з метою помсти навмисно завищив сумму збіитків в заяві вказавши , що було викрадено 11000 грн. є надуманою та не впливає на винність та кваліфікацію дій ОСОБА_3.

Посилання захисника , що потерпілий до лікарні не звертався спростовується висновком судово-медичної експертизи № 5133-Ая/15 відповідно до дослідницької частини якої експертим вивчались відповідні медичні документи а у потерпілого 23.10.15р. вже були накладені шви на рану голови.

Посилання захисника , що матеріали справи не містять постанов слідчих суддів , щодо надання дозволу на вилучення речей та документів не відповідають дійсності, що підтверджується реєстром та матеріалами провадження ( а.с.240-244 т.2 , ас.38-40 т.1)

Стаття 228 КПК України не містить вимог щодо необхідності зазначення походження фотознімків, тому вимоги захисника визнати протоколи впізнання недопустимими з цих причин є безпідставні. Всі обвинувачені у тому числі ОСОБА_3 не запречували, що знаходились в квартирі потерпілого , сам потерпілий безпосередньо вказував на осіб яки вчинили на нього напад і в судовому засіданні.

Огляд місця події , квартири ОСОБА_3 23.11.2015р.(а.с.43-44 т.2) було проведено за участю та згоди обвинуваченої ОСОБА_3 про що мається її підпис в протоколі , при цьому будь-яких зауважень щодо огляду приміщення ОСОБА_3 в протоколі не зазначено.

Відповідно до вимог ст. 233, 237 КПК України проведення огляду житла можливо за добровільної згоди особи , яка ним володіє , при цьому огляд проводиться за правилими обшуку.

Таким чином визнавати недійсним протокол огляду від 23.11.2015 р. підстав немає.

Відповіднодо вимог ст. 237, 223 КПК України участь понятих при огляді предметів слідчим є необов*язковою , їх учать забезпечується на розсуд слідчого. Тому посилання захисника на необхідність визнання недопустимим протоклу огляду речей , вилучених в квартирі ОСОБА_3 є безпідставним .

Враховуючи, що постанови слідчого про призначення в провадженні судових експертиз самі по собі не є джерелом доказів , то їх відсутність в матеріалах провадження не впливає на доведеність вини обвинувачеинх. Дані про відповідні постанови маються в реєстрі доданому до обвинувального акту.

Посилання захисника на описку судово-медичного експерта в даті постанови слідчого про призначення судово-медичної експертизи (помилково зазначено 27.09.15р.)

також не є підставою для визнання висновку недопустимим доказом.

Щодо посилання захисника на неналежну перевірку заяв обвинуваченої ОСОБА_3 до суду першої інстнції щодо зникнення її речей при затриманні , відібрання її паспорту потерпілим , намагання потерпілого згвалтувати ОСОБА_3 , то вказана перевірка виходить за межі судового розгляду, не належить до компетенції суду і повинна проводитись відповідними правоохоронними органами в загальному порядку за відповідним зверненням.

Посилання захиника Клімова на те , що потерпілого було необхідно притягти до відповідальності за ст. 304 КК України в звязку з схилянням неповнолітньої ОСОБА_5 до пиятства виходить за межі цього кримінального провадження.

Таким чином підстав для задоволення апеляційних скарг захисника Клімова колегія суддів не вбачає.

Доводи апеляції обвинуваченої ОСОБА_3 стосовно застосування до неї недозволених методівдосудового слідства спростовуються результатами перевірки, призначеної апеляційним судом Харківської області і проведеної прокуратурою Харківської області. За результатами перевірки 26 березня 2018 року було винесено постанову про закриття кримінального провадження № 42017220000001479 від 29.12.2017 р. за фактом фізичного та психологічного впливу з боку оперативних працівників Київського ВП ГУНП в Харківській області Аблязова Р.С., Зайцева Д.Л. та слідчого Кішіш*ян А.А. під час досудового розслідування кримінального провадження стосовно ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 , в звзязку з відсутністю складу кримінального правопорушення , передбаченого ч.1 ст. 365 КК України.

Посиланням ОСОБА_3 стосовно того , що вона звернулась по допомогу ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , оскільки потерпілий став залицятись до неї , суд першої інстнції дав мотивовану критичну оцінку, з якою погоджується колегія суддів (а.с. 20 вироку) Як зазначено вище ці пояснення спростовуються поясненнями самого потерпілого , підстав не довіряти якому немає; посненнями обвинувачених щодо планування ними скоєння злочину ; діями ОСОБА_3 , яка умисно шукала зустрічі з потерпілим ананімно з ним спілкуючись через інтернет та назвавши себе вигаданим им*ям; обстановкою скоєння злочину з якої вбачається що ОСОБА_3 не була обмежена потерпілим в можливості вільного пересування в квартирі , відкрити приміщення та покинути його , користуватись телефоном, мала при собі газовий балончик , який вбудь-який час могла застосувати. Про це також свідчать дії обвинувачних після проникнення в квартиру, які будучи вчотриьох не викликали поліцію для повідомлення про скоєння потерпілим злочину, не затримали потерпілого для доставки до правоохоронних органів , негайно застосували до нього насильство та заволоділи його майном.

Судово-медична експертиза № 5133-Ая/15 потерпілого ОСОБА_22 була проведена з 27 по 30 жовтня 2015 року. Як вбачєаться з дослідної частини висновку потерпілий оглядався експертим безпосередньо, вивчалась його амбулаторна картка та рентгенограми . Час отримання тілесних ушкоджень потерпілим за 9-12 діб до огляду відповідає часу злочину. (а.с.263-264 т.2)

Посилання ОСОБА_3 на неповноту протоколу огляду житла потерпілого т.2 а.с. 7-13 не відповідає дійсності .

Посилання ОСОБА_3.в апеляції з доповненнями, на те, що:

вона та ОСОБА_10 безпосередньо не купували водку в магазині, а це робив потерпілий;

про розбіжності в поясненнях свідка ОСОБА_20 та потерпілого стосовно того чи були зачинені двері в картиру;

що мається незначна різниця в поясненнях ОСОБА_5 та ОСОБА_3 в ході слідчих експериментів, та незначна різниця в поясненнях потерпілого;

що потерпілий впустив ОСОБА_3 та ОСОБА_5 до себе в квартиру добровільно;

посилання на опечатки у висновку судово-медичного експерта та протоколі слідчого експерименту щодо етажу квартири потерпілого;

посилання на те, що потерпілого могли побити інші особи , або зазначений свідок,

посилання на те, що потерпілий не є власником квартири де було скоєно злочин ,

з врахуванням сукупності та змісту наведених вище доказів не спростовують висновки суду першої інстнції щодо вини ОСОБА_3 та правильності кваліфікації її дій.

Посилання ОСОБА_3 на те, що вони з ОСОБА_10 є подругами, вона до неї добре відноситься і ніколи не впливала на неї щодо скоєння злочину, також її посилання на аналогічні пояснення ОСОБА_5 в суді , не впливають на наявність в її діях складу злочину , передбаченого ч.1 ст. 304 КК України , а саме втягнення неповнолітньої в злочинну діяльність. Суд першої інстнції у вироку слушно зазначив, що таке втягнення може бути у виді психічного впливу, який виявляється в переконанні неповнолітнього неохідності , вигідності скоєння злочину, давання порад про місце та способи вчинення , обіцянки приховати сліди злочину, забезпечити грошима. Необхідною умовою є те, що вплив здійснюється з метою викликати у неповнолітнього прагнення взяти участь у скоєнні злочину. Як було встановлено судом, ОСОБА_3 тривалий час була старшою подругою ОСОБА_5 . ОСОБА_5 залежала від ОСОБА_3 , оскільки іноді мешкала в квартирі ОСОБА_3 в зв*язку з поганими родинними обставинами. ОСОБА_3 раніше судима за скоєння корисливого злочину і мала в очах ОСОБА_5 кримінальний авторитет. ОСОБА_23 була ініціатором і переконала неповнолітню ОСОБА_5, яка була в скрутному матріальному становищі, у вигідності отримання матеріальних благ шляхом скоєння злочину.

Надаючи оцінку доводам апеляціної скарги ОСОБА_2 стосовно затсосування до нього недозволених методів досудового слідства після затримання, в результаті чого він обмовив себе та інших обвинвачених, колегія суддів вважає їх необгрунтованими , що підтверджено відповідною перевіркою прокуратури Харківської області за ухвалою апеляціного суду про що було зазначено вище.

Посилання обвинуваченого у доповненнях до апеляції , в яких він заперечує, що наносив удари пістолетом потерпілому по голові ; використовував маску; що не мав наміру на розбійний напад на потерпілого , а лише діяв з метою захисту ОСОБА_23 від дій потерпілого; що наніс потерпілому лише один удар в область вуха після того як потерпілий кинувся на нього з ножем і саме в цей момент ОСОБА_23 використала газовий балон , спростовується сукупністю наведених вище узгоджених між собою доказів, зокрема поясненями потерпілого та іншших обвинувачених , висновками медичної експертизи, яким суд першої інстнції дав належну оцінку.

Та обставина , що пістолет та балаклаву було вилучено в квартирі ОСОБА_23 , не ставить під сумнів їх використання ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , оскільки вони діяли разом та узгоджено з ОСОБА_23 та ОСОБА_5 і сама ОСОБА_23 дала в суді пояснення , що маски та пістолет вони взяли у неї з дому.

Посилання ОСОБА_2 , що потерпілий погрожував йому ножем спростовуються поясненнями самого потерпілого . При цьому, навіть якщо допустити такі дії потерпілого з метою самозахисту від нападу озброєної групи осіб з проникшенням в житло, то це ніяким чином не впливає на винність та кваліфікацію дій ОСОБА_2.

Посилання обвинуваченого на те, що потерпілий ОСОБА_13 мешкав в квартирі, де відбувся розбійний напад без реєстрації, не впливає на кваліфікацію дій обвинувачених.

Посилання обвинуваченого на те, що у нього при затриманні було вилучено посвідчення працівника охоронної фірми, записну книжку та телефон , які до цього часу не повернуті не є підставою для скасування або зміни вироку.

Посилання обвинуваченого на те, що в квартирі не було встановлено його відбитків пальців також не свідчить про неповноту ,оскільки сам обвинувачений пояснював в суді ,що був в перчатках , оскільки в жовтні вже прохолодно.

Те що слідчий експеримент з участю ОСОБА_2 , де він показав механізм нанесення ударів потерпілому було проведено в умовах ХОБСМЄ (а.с.161-165 т.2) не є порушенням вимог ст. 240 КПК України.

Посилання обвинуваченого на те, що в ході огляду речових доказів була надана лише одна маска чорного кольору , а потерпілий пояснював , що інша була кольорова не впливає на повноту судового розгляду.

Аналогічно як і ОСОБА_23 , ОСОБА_2 посилається на неналежність висновків судово-медичної експертизи потерпілого , але судово-медична експертиза № 5133-Ая/15 потерпілого ОСОБА_22 була проведена з 27 по 30 жовтня 2015 року. Як вбачєаться з дослідної частини висновку потерпілий оглядався експертим безпосередньо, вивчалась його амбулаторна картка та рентгенограми . Час отримання тілесних ушкоджень потерпілим за 9-12 діб до огляду відповідає часу злочину. (а.с.263-264 т.2).

Відповідно до вимог ч.2 ст. 349 КПК України обсяг доказів, які будуть досліджуватися, та порядок їх дослідження визначаються ухвалою суду і в разі необхідності можуть бути змінені. Тому доводи апеляціної скарги ОСОБА_2, що суд не зважив на зауваження обвинувачених щодо послідовності вивчення доказів не свідчить про порушення вимог КПК України .

Оскільки всі обвинувачені та захист були присутні при допиті свідка ОСОБА_20 19.09.16р. і його пояснення, наведені у вироку, в апеляційних скаргах не заперечують, неналежна якість технічної фіксації одного судового засідання не може бути достатньою підставою для скасування вироку, оскільки відповіднодо вимог ст. 412 КПК України підставою для скасування вироку є відсутність технічного носія запису взагалі.

Долучення прокурором протоколів допиту обвинувачених в ході досудового слідства також не є підставами для скасування вироку, або підставою вважати судовий розгляд необ*єктивним, оскільки суд оцінював пояснення обвинувачених в судовому засіданні, в умовах що виключають будь-який тиск.

Відповідно до вимог ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Зважаючи на наведене підстав для задоволення апеляціних вимог захисту та обвинувачених щодо скасування вироку та призначенння нового судового розгляду колегія суддів не вбачає.

Відповідно до п. «е» ст.9 Закону України «Про амністію у 2016 році» до осіб , які засуджені за вчинення розбійного нападу ст. 187 КК України амністія не застосовується , тому відповідне клопотання обвинуваченої ОСОБА_5 задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 405,407 КПК України, судова колегія,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційні скарги захисників Янковського В.В., Зубенко В.В., Найдьонової О.Г. Клімова М.П. , обвинувачених ОСОБА_2 ОСОБА_3 залишити без задоволення , а вирок Київського районного суду м. Харкова від 2 листопада 2016 року стосовно ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 залишити без змін.

На підставі ч.5 ст. 72 КК України в ред. 26.11.2015р. зарахувати ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 в строк відбуття покарання, призначеного вироком Київського районного суду м. Харкова від 2 листопада 2016 року , строк попереднього ув'язнення з 3 листопада 2016 року по 20 червня 2017 року , включно, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Головуючий -

Судді -