Ухвала суду № 73575629, 23.04.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа №642/1440/18 Головуючий 1-ї інстанції: Ольховський Є.Б.

Провадження №11-сс/790/641/18 Доповідач: Яковлева В.С.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2018 року м.Харків

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Харківської області у складі :

головуючого судді - Яковлевої В.С.,

суддів - Бездітка В.М. та Цілюрика В.П.,

з секретарем - Лесківом Е.П.

за участю прокурора - Уткіна Д.Ю.,

представника - адвоката ОСОБА_1

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м.Харкові матеріали за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м.Харкова від 04 квітня 2018 року,-

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м.Харкова від 04 квітня 2018 року задоволено частково клопотання слідчого та заборонено власнику, третім особам, державним органам, органам місцевого самоврядування, а також установам, підприємствам та організаціям, незалежно від форми власності, та особам, які надають публічні послуги, у володінні, користуванні чи розпорядженні яких перебуває нерухоме майно реєстраційний номер 731824763101, а саме: квартири №27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52, 53, 54, 55, 56, 57. 58, 59, 60, 61, 62, 63, 64, 65, 66, 67, 68, 69, 70, 71, 72, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 82, 83, 84, 85, 86, 87, 88, 89, 90, 91, 92, 93, 94, 95, 96, 97, 98, 99 100,101,102,103,104,105, 233, 234, 235, 236, нежитлове приміщення 3-го поверху №11а загальною площею 5,9 кв.м.; нежитлові приміщення технічного поверху LХ, LХIII,LХІV,LХV, LХVІ у будівлі літ. С-6, що розташовані за адресою: Харківська обл., м Харків, вулиця Лозівська, будинок 5, які зареєстровані на праві власності за ОСОБА_2, відчужувати його на час досудового слідства.

В іншій частині клопотання залишено без задоволення.

Не погодившись із зазначеним рішенням слідчого судді, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова від 04 квітня 2018 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання старшого слідчого Холодногірського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 про арешт майна по кримінальному провадженні №1201722051000882 від 28.03.2017 року. Вважає ухвалу слідчого судді незаконною та необґрунтованою. В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що в клопотанні слідчий та прокурор не вказали в чому полягало порушення правил безпечної експлуатації будівель і споруд під час розроблення, конструювання, виготовлення, зберігання промислової продукції, проектування чи будівництва; відповідальну особу за дотримання цих правил; чи існувала загроза загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків; чи була заподіяна шкода потерпілим по кримінальному провадженню №1201722051000882. Слідчим суддею при винесенні рішення не враховано, що заборона відчуження майна призведе до зупинення реалізації прав громадянин, які вже стали власниками квартир та приміщень, що знаходяться у буд.5 по вул. Лозівській у м. Харкові та суттєво позначиться на інтересах інших осіб.

Вислухавши доповідь судді, доводи власника майна та його представника на підтримку апеляційної скарги, думку прокурора, який вважав за необхідне залишити ухвалу слідчого судді без змін, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного.

Як вбачається із матеріалів судового провадження, Холодногірським ВП ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №1201722051000882 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.275 КК України (а.с.6).

Відповідно до положень ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Задовольнивши клопотання від 02.04.2018 року слідчий суддя прийшов до висновку, що слідчий довів достатність підстав вважати, що вилучене майно може бути речовим доказом, має значення для забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до вимог ст.ст.214, 223 КПК України після внесення повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, слідчий або прокурор розпочинають досудове розслідування, виконують слідчі (розшукові) дії спрямовані на отримання (збирання) доказів.

З матеріалів судового провадження вбачається, що у слідчого судді були достатні підстави вважати, що вищевказане майно може відповідати критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України КПК України.

Згідно зі ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, окрім іншого, правову підставу для арешту майна та можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації (у разі арешту майна з підстав, передбачених п.1 ч.2 ст.170 КПК України). Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України.

При розгляді клопотання про арешт майна, слідчим суддею дотримані вимоги ч.ч.2, 4 ст.173 КПК України, зміст ухвали слідчого судді відповідає вимогам ч.5 ст.173 КПК України.

Колегія суддів підстав сумніватися в співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження не вбачає, оскільки потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, з метою попередження відчуження (знищення) майна чи інших негативних наслідків, які можуть перешкодити всебічному та повному проведенню досудового розслідування.

Накладення арешту на майно з метою запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення або відчуження, у даному випадку є необхідним для проведення експертних досліджень, що не виключає у подальшому можливості звернення власника майна до слідчого судді або суду в порядку ч.1 ст.174 КПК України з клопотанням про скасування арешту майна, якщо у застосуванні такого заходу відпаде потреба.

Порушень вимог кримінального процесуального закону, які тягнуть скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді, при апеляційному розгляді не встановлено.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді Ленінського районного суду м.Харкова від 04 квітня 2018 року є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування за доводами апеляційної скарги ОСОБА_2 не вбачається.

Керуючись ст.ст.392, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м.Харкова від 04 квітня 2018 року про накладення арешту на майно в рамках кримінального провадження №12017220510000882 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й відповідно до вимог ст.424 КПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді