Постанова № 73575414, 10.04.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Справа № 643/4537/17 Головуючий суддя І інстанції Скотар А. Ю.

Провадження № 22-ц/790/268/18 Суддя доповідач Піддубний Р.М.

Категорія: Спори, що виникають із договорів

позики, кредиту, банківського вкладу

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2018 року м. Харків

Апеляційний суд Харківської області в складі:

головуючого: судді Піддубного Р.М.,

суддів: Колтунової А.І., Котелевець А.В.,

за участю секретаря: Кравченко О.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 643/4537/17 за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» про визнання права на отримання кошті та зобов'язання вчинити певні дії, з апеляційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» Гриценка Володимира Володимировича на рішення Московського районного суду міста Харкова від 12 вересня 2017 року (суддя Скотар А.Ю.), -

встановив:

У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в обґрунтування якого зазначив, що 30 квітня 2014 року між ним та Публічним акціонерним товариством «Банк Михайлівський» (надалі ПАТ «Банк Михайлівський») було укладено договір банківського рахунку № 980-006-000000138 (далі Договір), на виконання якого відкрито поточний рахунок № НОМЕР_1 для поповнення, зняття готівкових коштів, безготівкових зарахувань та повернення коштів і рахунок № НОМЕР_2. 21 квітня 2016 між ним та товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-розрахунковий центр» (ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр») і товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитно-інвестиційний центр» (ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр») як позичальниками було укладено ряд договорів № 980-019-000225571, № 980-006-0002255716, № 980-019-000225636, № 980-019-000225630, а також договір № 980-019-000233274 від 05 травня 2016 року, за якими останнім у тимчасове користування за плату було надано грошові кошти, а позичальники зобов'язалися повернути їх на рахунок № НОМЕР_1 в Банку і сплатити проценти за їх використання на рахунок № НОМЕР_2. На виконання вказаних договорів ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» і ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр» було перераховано на його рахунок 173 103 грн. 28 коп. та 3213 грн. 47 коп.

Посилаючись на те, що на підставі рішень Національного Банку України (НБУ) від 23 травня 2016 року та 12 липня 2016 року ПАТ «Банк Михайлівський» віднесено до категорії неплатоспроможних і введено тимчасову адміністрацію Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, а також на те, що тимчасовою адміністрацією відмовлено йому у включенні до переліку вкладників через недійсність транзакцій ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» і ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр» у зв'язку із недостатністю коштів на їх рахунках, з урахуванням уточнених позовних вимог, ОСОБА_1 просив визнати його право на отримання відшкодування за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на рахунки № НОМЕР_1 та НОМЕР_3 на суму 176 241 грн. 24 коп. і зобов'язати Уповноважену особу подати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію щодо включення його до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами.

Рішенням Московського районного суду міста Харкова від 12 вересня 2017 року позов задоволено. Визнано право ОСОБА_1 на отримання відшкодування за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за рахунками № НОМЕР_4 та № НОМЕР_2 на суму 176 241 гривня. Зобов'язано уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про включення ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами. Стягнуто з ПАТ «Банк Михайлівський» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь держави судовий збір в сумі 640 гривень.

В апеляційній скарзі Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський», посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просила рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування скарги зазначила, що спір не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства, кошти були перераховані ОСОБА_1 внаслідок нікчемних правочинів, він не є вкладником у розумінні чинного законодавства, а вимога про зобов'язання включення до переліку вкладників не є належним способом захисту порушеного права.

В запереченнях на апеляційну скаргу представник позивача просив апеляційну скаргу залишити без задоволення. В обґрунтування посилався на те, що негативні наслідки при невиконанні банком рішень НБУ щодо обмеження чи припинення операцій настають саме для такого банку, а не для його клієнтів, тому він не повинен нести відповідальність за дії працівників фінансової установи.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для її задоволення.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції вважав його доведеним та виходив з того, що дії Уповноваженої особи Фонду з приводу відмови у включенні позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, є неравомірними.

Проте погодитись з з таким висновком не можна з наступних підстав.

Судовим розглядом встановлено, що 30.04.2014 між ОСОБА_1 і банком укладено договір банківського рахунку «Поточний рахунок для обслуговування строкового вкладу (депозиту)» № 980-006-000000138 на виконання якого відкрито поточний рахунок № НОМЕР_1.

Сторонами не заперечується, що між позивачем та ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» і ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр» (далі Позичальники) укладено договори № 980-019-000225571, № 980-006-0002255716, № 980-019-000225636, № 980-019-000225630 від 21.04.2016 року, а також договір № 980-019-000233274 від 05.05.2016 року.

Згідно умов зазначених договорів позивач в тимчасове користування за плату надав Позичальникам кошти, а останні зобов'язались повернути їх позивачеві на рахунок № НОМЕР_1 в Банку, а також сплатити проценти за їх використання шляхом перерахунку на рахунок № НОМЕР_2, відкритий позивачем у банку.

Пунктом 8.3 вищезазначених договорів сторони, що його підписала підтверджують, що догвоори є догвоорами позики та регулюють відносини сторін, що пов'язані з наданням позики позивачем ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» та ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр» у сумі, строк та у порядку? передбаченому цим договором.

На виконання вказаних договорів на вказані рахунки позивача Позичальниками перераховано кошти на загальну суму 176241,24 грн, що підтверджується довідками про стан рахунків № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 від 15.08.2016 .

На підставі рішення Правління Національного Банку України (НБУ) від 23.05.2016 №14/БТ виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (Фонд) прийнято рішення № 812від 23.05.2016 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".

Відповідно до рішення Правління НБУ від 12.07.2016 №124-рш "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" 12.07.2016 року виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення № 1213 про початок процедури ліквідації банку з 13.07.2016 до 12.07.2018 включно та делегування повноважень ліквідатора банку Ірклієнку Юрію Петровичу. Рішенням Виконавчої дирекції Фонду № 1702 від 01.09.2016 року призначено Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича з 05.09.2016.

З 15.07.2016 розпочато виплати гарантованої суми вкладникам.

На звернення позивача щодо повідомлення про включення до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, або підстав щодо не включення його до реєстру вкладників у ПАТ "Банк Михайлівський", 18.08.2016 року листом за № 303/2488/1 Уповноваженою особою Фонду повідомлено про нікчемність правочинів.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23.02.2012 № 4452-VI (далі по тексту - Закон № 4452-VI).

Частиною першою статті 3 Закону України № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

При цьому частиною 8 вказаної статті Закону № 4452-VI визначено, що керівними органами Фонду є адміністративна рада та виконавча дирекція. Приписи ст. 11 Закону № 4452-VI закріплюють, що виконавча дирекція Фонду здійснює управління поточною діяльністю Фонду.

Відповідно до частини першої статті 1 та частини третьої статті 12 Закону № 4452-VI виконавча дирекція Фонду здійснює управління поточною діяльністю Фонду; виконавча дирекція Фонду має такі повноваження у сфері забезпечення відшкодування коштів за вкладами: 1) визначає порядок ведення реєстру учасників Фонду; 2) визначає порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами відповідно до розділу V цього Закону; 3) визначає порядок ведення банками бази даних про вкладників та ведення Фондом відповідної узагальненої бази даних; 4) приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; 5) затверджує порядок визначення банків-агентів та визначає на підставі цього порядку банків-агентів; 6) приймає рішення про оплату Фондом витрат, пов'язаних із процедурою виведення неплатоспроможного банку з ринку, у межах кошторису витрат Фонду, затвердженого адміністративною радою Фонду; 7) встановлює вимоги до змісту договорів банківського вкладу, договорів банківського рахунка з питань, що стосуються функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб.

Наведене свідчить, що до виключної компетенції виконавчої дирекції Фонду, яка є колегіальним органом, належить повноваження щодо прийняття рішення про відшкодування коштів за вкладами у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Частина перша статті 26 Закону № 4452-VI визначає, що Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

За правилами частин першої-третьої статті 27 Закону № 4452-VI передбачено, що уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Згідно з частиною п'ятою статті 27 Закону № 4452-VI протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Частина шоста статті 27 Закону № 4452-VI визначає, що уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.

Відповідно до пунктів 3-5 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 № 14 (далі по тексту - Положення № 14) Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (додаток 8), із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (далі - Перелік), перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку.

Перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.

Визначений у Переліку залишок гарантованої суми надається з урахуванням розрахункових сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у неплатоспроможному банку.

Якщо вкладник не отримав свої вклади у межах граничного розміру суми відшкодування протягом дії тимчасової адміністрації за рахунок цільової позики Фонду, така сума відшкодування включається до Переліку.

Пунктом 6 розділу ІІІ Положення передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників.

Як передбачено у пунктах 2, 3 розділу IV Положення, Фонд складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення (далі - Загальний Реєстр).

Наведені норми законодавства вказують, що процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, включає такі етапи: 1) складення уповноваженою особою Фонду переліку вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; 2) передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду; 3) складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників Загального Реєстру; 4) затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру.

Згідно з частиною другою статті 38 Закону № 4452-VI протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Частина третя статті 38 Закону № 4452-VI визначає, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону № 4452-VI; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 26.05.2016 року № 826 затверджено Порядок виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, а також дій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у разі їх виявлення.

Результати проведеної перевірки правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними затверджені наказом № 42/2 від 01.07.2016 року.

Судом встановлено, що на дату укладення договорів та здійснення правочинів відносно Банку діяла постанова № 917/БТ "Про віднесення ПАТ "Банк Михайлівський" до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку" затверджена Правлінням Національного банку України 22.12.2015 року (далі - Постанова № 917), у відповідності до якої, на підставі норм статей 7,15, 55 Закону України "Про Національний банк України", статей 66, 67, 73, 75 Закону України "Про банки та банківську діяльність" глав 3, 5, розділу І, та глави 12 розділу II Положення про застосування Національним банком України заходів впливу, затвердженого постановою Правління Національного банку України 17.08.2012 року за № 346, встановлено факт здійснення ПАТ "Банк Михайлівський" ризикової діяльності, віднесено ПАТ "Банк Михайлівський" до категорії проблемних, встановлені для ПАТ "Банк Михайлівський" обмеження в діяльності в тому числі не здійснювати кредитні операції в обсязі, що перевищує обсяг таких операцій на дату прийняття постанови (у розрізі валют) без урахування нарахованих доходів за цими операціями та обсягу зобов'язань з кредитування, що надані банкам і клієнтам.

В подальшому, 27.04.2016 року, постановою Правління Національного банку України № 295/БТ "Про окремі питання діяльності Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" та внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 22.12.2015 року № 917/БТ встановлені для ПАТ "Банк Михайлівський" (далі - Постанова № 295) обмеження в діяльності в тому числі не здійснювати кредитні операції з юридичними особами в обсязі, що перевищує обсяг таких операцій на дату прийняття постанови (у розрізі валют) без урахування нарахованих доходів за цими операціями та обсягу зобов'язань з кредитування, що надані банкам і клієнтам.

Згідно з Положенням про застосування Національним банком України заходів впливу, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 17.08.2012 за № 346: обмеження операцій - тимчасова, на визначений строк, заборона банку здійснювати окремі види операцій з урахуванням установлених обмежень за видом обсягом/сумою/колом клієнтів/регіоном; здійснювані банком операції - є діями або подіями під час надання банківських та інших фінансових послуг, здійснення іншої діяльності, унаслідок яких відбуваються зміни у фінансовому стані банку, що відображаються за балансовими або позабалансовими рахунками банку.

Під час перевірки Уповноваженою особою Фонду було виявлено, що 11.11.2014 р. між ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» та Банком було укладено Договір доручення №1 (далі - Договір доручення), згідно з умовами якого Банк, в якості Повіреного, мав здійснювати пошук, залучення та надання фізичним особам (далі - Клієнти) консультацій про умови та можливість передачі останніми у позику грошових коштів на користь Товариства, як Довірителя, на умовах строковості та платності.

Відповідно до предмету Договору доручення Банк мав укладати договори, що передбачають отримання/залучення Товариством грошових коштів у позику від фізичних осіб, за формою, передбаченою відповідним додатком до даного Договору доручення.

На виконання вищезазначеного Договору доручення Банком від імені Товариства укладались з фізичними особами (Клієнтами) договори позики за встановленою формою, та залучались кошти на рахунок Товариства (далі - Договір позики). При цьому, фізичні особи (Клієнти) були обізнані в тому, що правовідносини за таким Договором позики регулюються положеннями ст. ст. 1046-1053 Цивільного кодексу України та іншими нормативно-правовими актами, що встановлюють правила та вимоги до договорів позики, і, відповідно, не підпадають під гарантування вкладів з боку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Відповідно до умов договору позивач передає ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» і ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр» у власність грошові кошти у розмірі, порядку та в строк, передбачений цим договором, а останні зобов'язується повернути кошти позивачу та виплатити проценти, в порядку та на умовах передбачених договором.

19.05.2016 із рахунку ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» і ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр» на поточний рахунок позивача було перераховано 176241,24 грн - як повернення коштів та оплата процентів по договору.

Внаслідок вчинення нікчемних правочинів, які відповідно до положень Цивільного кодексу України, не створюють жодних юридичних наслідків, на рахуноук позивача було зараховано 176 241,24 грн.

Згідно з абзацом 2 пункту 15 Перехідних положень Фонд гарантування вкладів фізичних осіб зобов'язано ретельно вивчити документи щодо кожної фізичної особи, яку прирівняно до вкладника і кошти якої прирівняні до вкладу цим пунктом, і не пізніше 20 робочих днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг" розпочати за рахунок коштів Фонду у межах суми відшкодування, визначеної частиною першою статті 26 цього Закону, виплату відшкодування коштів фізичним особам, які набули право на таке відшкодування у зв'язку з їх прирівнянням до вкладників.

Разом з тим, аналізуючи укладений позивачем договір, судова колегія приходить до висновку, що він є двостороннім (без участі банку як повіреного), укладений позивачем з ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр та ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр» на суму 176241,24 грн, які по своїй природі не є вкладом в його розумінні, передбаченому Законом України "Про банк та банківську діяльність" та не прирівняні до вкладу відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг".

Оскільки гарантії Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" не поширюється на виниклі правовідносини, а кошти в сумі 176241,24 грн зараховані 19.05.2016 року на рахунок позивача на підставі правочинів, визнаних уповноваженою особою нікчемними, і таке рішення не оскаржене та недійсним не визнано, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність передбачених законом підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 по включенню його до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунків коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

За таких обставин апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню, з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову.

На підставі ст. 141 ЦПК України понесені ПАТ «Банк Михайлівський» судові витрати підлягають компенсуванню за рахунок держави.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381 - 384, 389, 390 ЦПК України, -

постановив:

Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» Гриценка Володимира Володимировича задовольнити.

Рішення Московського районного суду міста Харкова від 12 вересня 2017 року скасувати, прийняти нову постанову.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» про визнання права на отримання коштів та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.

Понесені Публічним акціонерним товариством «Банк Михайлівський» судові витрати компенсувати за рахунок держави.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 23 квітня 2018 року.

Головуючий Р.М. Піддубний

Судді А.І. Колтунова

А.В. Котелевець