Ухвала суду № 73571439, 23.04.2018, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/1241/18

провадження №: 1-кп/398/348/18

УХВАЛА

"23" квітня 2018 р.Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Авраменка О.В.,

з участю секретаря судового засідання Міщенко С.А.,

прокурора Болгаріна Ю.С.,

обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника – адвоката ОСОБА_2,

обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника – адвоката ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Олександрії обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12018120070000557 від 13 лютого 2018 року, за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодружений, без місця реєстрації, місце фактичного проживання: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого : вироком Апеляційного суду Кіровоградської області від 11.06.2013 року за ч. 3 ст. 185 КК України, ст. 75 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком 1 (один) рік, вироком Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 05.12.2013 року за ч. 3 ст. 185 КК України, ст. 75, 104 КК України у виді 4 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 (два) роки, ухвалою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 08.10.2014 року іспитовий строк скасовано та направлено в місця позбавлення волі строком на 4 роки, вироком Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 16.02.2015 року за ч. 3 ст. 185, ст. 71 КК України у виді 4 років 2 місяців позбавлення волі, звільнений 23.12.2016 року на підставі ухвали Апеляційного суду Полтавської області від 23.12.2016 року умовно-достроково з невідбутою частиною покарання 1 рік 7 місяців 08 днів,

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_6, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_7, не одруженого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_8, фактично проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_9, не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018120070000557 від 13 лютого 2018 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 314 КПК України після отримання обвинувального акта суд призначив підготовче судове засідання.

В підготовчому судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та відносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. Клопотання мотивовані тим, що на теперішній час не зникли ризики, зазначені у ст. 177 КПК України, які існували на час обрання запобіжних заходів відносно обвинувачених під час досудового розслідування.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник не заперечували проти обрання запобіжного заходу у вигляді триманням під ватрою.

Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник вважали за можливе обрати більш м’який запобіжний захід, а саме: особисте зобов’язання, оскільки обвинувачений має намір влаштуватися за роботу, а наявність запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту позбавляє його такої можливості.

Заслухавши думку учасників підготовчого судового засідання суд приходить до наступних висновків.

Згідно ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати , змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження , в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим п. п. 1 – 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Згідно з ч. 1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Пунктом 5 ч. 2 ст.183 КПК України встановлено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років, раніше неодноразово судимий, має незняту та непогашену судимість.

Під час розгляду клопотання прокурором доведено наявність підстав вважати, що існують ризики передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме – ризики того, що ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків та потерпілу, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Вирішуючи питання про наявність зазначених вище ризиків та про те, який саме запобіжний захід забезпечить належну поведінку обвинуваченого, відповідно до вимог ст. 178 КПК України, враховує його вік та стан здоров’я, тяжкість покарання, що йому загрожує, хоча на обвинуваченого скарг не надходило, але він проживає за цією адресою тільки два тижні, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, однак підозрюваний не одружений, не має постійного місця роботи, а отже, немає міцних соціальних зв’язків, раніше неодноразово судимий, підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, потерпілою від якого є малолітня дитина, в провадженні суду перебуває три кримінальних провадження за обвинуваченням ОСОБА_1, що свідчить про те, що підозрюваний на шлях виправлення не став та продовжує злочинну діяльність.

Зазначені обставини у своїй сукупності свідчать про те, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Зважаючи на зазначені вище обставини, суд приходить до висновку про наявність достатніх підстав вважати, що обвинувачений може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, потерпілу, вчинити інше кримінальне правопорушення, а для запобігання вказаним ризикам, з урахуванням наведених обставин, застосування більш м'якого запобіжного заходу буде недостатнім.

За таких обставин, клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає задоволенню.

В той же час, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом. З урахуванням змісту ч. 4 ст. 183 КПК України визначення розміру застави при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є обов'язковим.

Враховуючи матеріальне становище обвинуваченого, тяжкість правопорушення, суд вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 35 240,00 гривень.

Обвинувачений ОСОБА_3 не судимий, не працює, неодружений, на утриманні неповнолітніх та малолітніх дітей немає, а отже, немає міцних соціальних зв’язків, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, обвинувачується у вчиненні умисного тяжкого злочину проти власності, за яке передбачена міра покарання виключно у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років, потерпілою є малолітня особа, тому суд визнає доведеним прокурором існування ризиків, передбачених пунктами 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, ризику того, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду та ризик незаконно впливати на потерпілу та свідків.

Як вбачається з ч. 1 ст. 176 КПК України в системі запобіжних заходів домашній арешт знаходиться після особистого зобов’язання, особистої поруки, застави і застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Прокурором доведено доцільність обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу саме у вигляді домашнього арешту, оскільки, на думку суду, саме застосування цього запобіжного заходу, буде достатнім для запобіганню встановленим ризикам.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. З метою надання можливості обвинуваченому ОСОБА_3 влаштуватися на роботу, суд вважає за можливе обрати відносно обвинувачено запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в період часу з 18:00 год. до 04:00 год. наступного дня.

Окрім цього, застосовуючи щодо обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, необхідно покласти на нього обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись ст. ст. 131, 132, 176 178, 181, 183, 193 197, 315 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_10, задовольнити.

Обрати відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_10, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк запобіжного заходу відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_10, рахувати з 23 квітня 2018 року.

Строк дії ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_10, відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України визначити строком на шістдесят днів, тобто до 21 червня 2018 року.

Визначити суму застави у розмірі – 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 35 240,00 гривень

Застава може бути внесена у будь-який момент протягом дії ухвали як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: Отримувач ТУ ДСА України в Кіровоградській області, код отримувача 26241445, банк отримувача ДКСУ, м. Київ, код банку отримувача 820172, розрахунковий рахунок 37312037002505, призначення платежу: запобіжний захід - застава.

Обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, якщо в уповноваженої службової особи місця ув’язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього обвинуваченого під вартою.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув’язнення, під вартою в якому знаходиться підозрюваний, негайно здійснює розпорядження про його звільнення з-під варти та повідомляє про це прокурора та суд. Перевірка документа, що підтверджує внесення застави, не може тривати більше одного робочого дня.

З моменту звільнення з-під варти у зв’язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави згідно з ухвалою суду щодо особи, стосовно якої раніше було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, уповноважена службова особа місця ув’язнення. роз’яснює обвинуваченому його обов’язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов’язки із забезпечення належної поведінки обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов’язків.

В разі внесення застави покласти на ОСОБА_1 наступні обов’язки:

1. не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу прокурора або суду;

2. повідомляти прокурора, суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

3. утримуватися від спілкування зі свідками, потерпілою по даному кримінальному провадженню.

4. прибувати за викликом до прокурора або суду

Вказані обов’язки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_1 на строк не більше двох місяців.

У разі невиконання обов’язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з’явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов’язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Клопотання прокурора про обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту задовольнити.

Обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_11, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_12, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на 2 (два місця), тобто з 23 квітня 2018 року до 23 червня 2018 року включно, поклавши на нього наступні обов’язки:

- не залишати місце постійного проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_13, без дозволу прокурора або суду в період часу з 18.00 год. по 04.00 год. наступного дня.

- прибувати до прокурора, суду за першою вимогою;

- повідомляти про зміну місця проживання прокурора або суд;

- утримуватись від спілкування зі свідками, потерпілою по кримінальному провадженню, крім участі у процесуальних діях.

Виконання ухвали відносно ОСОБА_3 доручити начальнику Олександрійського РВП Олександрійського ВП ГУНП України в Кіровоградській області.

Строк дії ухвали відносно ОСОБА_3 з 23.04.2018 року по 23.06.2018 року включно.

Роз'яснити ОСОБА_3 положення ч. 5 ст. 181 КПК України, а саме: працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтись в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати засоби контролю.

Роз’яснити обвинуваченому ОСОБА_3, що в разі невиконання покладених на нього обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Авраменко