Рішення № 73567772, 29.03.2018, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 183/6503/17

№ 2-о/183/50/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2018 року м.Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Парфьонова Д.О., за участі: секретаря судового засідання Соловйової Т.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересовані особи: Миколаївська сільська рада Новомосковського району Дніпропетровської області, Новомосковська районна державна нотаріальна контора про:

- встановлення факту належності ОСОБА_2 державного акту на право приватної власності на земельну ділянку площею 4,100 гектарів в межах згідно з планом, що розташована на території Миколаївської сільської ради, Новомосковського району, Дніпропетровської області, яка передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно державного акту на право приватної власності на землю, серія ІІІ-ДП № 095623, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 110051 від 13 серпня 1999 року, на ім’я ОСОБА_3,

встановив:

заявник звернувся до суду з означеною заявою.

В обґрунтування заяви зазначає, що 13 серпня 1999 року на підставі рішення 7 сесії 23 скликання Миколаївської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області ОСОБА_2 передано у приватну власність земельну ділянку площею 4,100 гектарів в межах згідно з планом, яка розташована на території Миколаївської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, про що видано державний акт на право приватної злісності на землю, серія ІІІ-ДП № 095623, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 110051 від 13 серпня 1999 року на ім’я ОСОБА_4. 02 липня 2004 року ОСОБА_2 померла. Після смерті спадкодавця ОСОБА_2 відкрилося спадкове майно за заповітом, яке складається з вищезазначеної земельної ділянки. Заявник звернулася до Новомосковської районної державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2, нотаріусом заведена спадкова справа № 901/2004. 01 грудня 2017 року заявник звернулася до нотаріуса з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 4,100 га розташовану на території КСП «Агрофірма ім. Горького» Миколаївської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, належну ОСОБА_2, але нотаріусом відмовлено у видачі спадщини на земельну ділянку, так як у наданих документах - свідоцтві про смерть та Державному акті на право приватної власності на спадкову земельну ділянку, в якому власником зазначена ОСОБА_4 наявні розбіжності в імені та по батькові спадкодавця та власника. В зв’язку з зазначеним заявник вимушена звернутись до суду.

У судове засідання заявник не з'явилася, надавши суду заяву про розгляд справи за її відсутності, заяву підтримала в повному обсязі, просила її задовольнити.

Від заінтересованих осіб надійшло клопотання про розгляд справи у їх відсутність, не заперечили проти задоволення заяви.

Заява у відповідності до положень п.9 ч.1 ст.1 Розділу ХІІІ ЦПК України в редакції, встановленій Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII розглянута за правилами чинного ЦПК України з урахуванням вимог до заяви, в редакції ЦПК України, що діяли до набрання чинності Законом України № 2147-VIII.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає за можливе задовольнити заяву з огляду на наступні обставини.

З матеріалів справи вбачається, що 13 серпня 1999 року на ім’я ОСОБА_4, яка проживала за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 видано Державний акт на право приватної злісності на землю серія ІІІ-ДП № 095623, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 110051, у відповідності до якого на підставі рішення 7 сесії 23 скликання Миколаївської сільської Ради народних депутатів № І-УІІ/ХХІ від 27 липня 1999 року передано у приватну власність земельну ділянку площею 4,100 гектарів в межах згідно з планом, яка розташована на території КСП «Агрофірма ім. Горького» Миколаївської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

02 липня 2004 року померла ОСОБА_2.

З матеріалів спадкової справи після смерті ОСОБА_2 вбачається, що остання на момент смерті проживала за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 (довідка Виконавчого комітету Миколаївської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області № 1813 від 29 листопада 2017 року), залишила заповіт, посвідчений секретарем Виконавчого комітету Миколаївської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області 08 липня 2002 року за р.№ 264, за яким залишила все соє майно ОСОБА_1

27 грудня 2004 року ОСОБА_1 подано нотаріусу заяву про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_2 та 01 грудня 2017 року подано заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку, належну ОСОБА_2

Листом нотаріуса від 01 грудня 2017 року № 2729/02-14 заявнику відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку, так як у наданих документах - свідоцтві про смерть та Державному акті на право приватної власності на спадкову земельну ділянку, в якому власником зазначена ОСОБА_4 наявні розбіжності в імені та по батькові спадкодавця та власника.

Вирішуючи позов суд виходить з наступних норм законодавства.

Відповідно до чч.1, 6 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно п. 6 ч. 1, ч.2 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті. У судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Факт того, що Державний акт на право приватної власності на землю дійсно виданий ОСОБА_2 підтверджується тим, що решта анкетних даних ОСОБА_2 в Державному акті на право приватної власності на землю, а саме: прізвище, місце проживання, співпадають з анкетними даними ОСОБА_2, вказаними у свідоцтві про смерть та у заповіті.

Таким чином вбачається наявність розбіжностей у імені та по батькові особи, щодо якої видано Державний акт та свідоцтвом про смерть, заповітом, а саме – замість вірного імені «Короліна» та по батькові «Вячеславівна» у правовстановлюючому документі вказано «Кароліна» та «В’ячеславівна», що не відповідає дійсному імені та по батькові особи, яка набула право власності та якою складено заповіт. Означена невідповідність перешкоджає заявнику в реалізації її права власності, не може бути усунена іншим чином, ніж шляхом встановлення факту належності правовстановлюючих документів, право заявника не визнається заінтересованою особою, яка не має правових підстав для усунення розбіжностей в силу вимог законодавства та усунення яких необхідне для належної реалізації права власності. При цьому, вимоги заявника підтверджуються належними, допустимими та достовірними доказами, доданими до заяви та підтверджують обставини, на які посилається заявник.

З огляду на викладене, зібрані у справі докази у своїй сукупності та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення заяви.

Керуючись ст.ст. 3, 5, 12, 77-82, 141, 258, 259, 264-265, 268, 315 ЦПК України, суд –

вирішив:

заяву ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованої: ІНФОРМАЦІЯ_4; РНОКПП НОМЕР_1), заінтересовані особи: Миколаївська сільська рада Новомосковського району Дніпропетровської області (місцезнаходження: вул. Центральна, 50-а, с. Миколаївка Новомосковського району Дніпропетровської області; ЄДРПОУ 04340431), Новомосковська районна державна нотаріальна контора (місцезнаходження: пл. Героїв, 1, м. Новомосковськ Дніпропетровської області; ЄДРПОУ 05466105) – задовольнити.

Встановити факт, який має юридичне значення, а саме, що правовстановлюючий документ - Державний акт на право приватної власності на землю серія ІІІ-ДП № 095623, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 110051, згідно з яким ОСОБА_4 передано у приватну власність земельну ділянку площею 4,100 гектарів, в межах згідно з планом, яка розташована на території КСП «Агрофірма ім. Горького» Миколаївської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, дійсно виданий ОСОБА_2, померлій 02 липня 2004 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Д.О. Парфьонов