Ухвала суду № 73566917, 23.04.2018, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

№ 201/16851/16-ц

провадження 4-с/201/20/2018

УХВАЛА

23 квітня 2018 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

у складі: головуючого

судді Антонюка О.А.

з секретарем Плевако О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро справу за скаргою ОСОБА_1 співвласників багатоквартирного будинку по вул. Ливарній, 9 “Ливарний”, заінтересовані особи Соборний відділ державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, старший державний виконавець Соборного відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на протиправні дії державного виконавця і скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 співвласників багатоквартирного будинку по вул. Ливарній, 9 “Ливарний” про визнання бездіяльності неправомірною та зобов’язання вчинити певні дії. Справа була розглянута по суті, винесене рішення про задоволення позову. Вказане рішення набрало законної сили, по справі були видані виконавчі листи, які були направлені для виконання за місцем знаходження боржника, було відкрито виконавче провадження, яке почало виконуватися. Але це рішення було в передбаченому законом порядку оскаржене з пропуском строку на оскарження. Позивач отримав в суді виконавчі листи і в жовтні 2017 року звернувся для виконання рішення до Соборного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області з заявою про відкриття виконавчого провадження; наступного дня заявник отримав постанову про відкриття виконавчого провадження від 18 жовтня 2017 року, а 12 березня 2018 року заявник отримав постанову про закриття виконавчого провадження через його виконання.

ОСОБА_1 співвласників багатоквартирного будинку по вул. Ливарній, 9 “Ливарний” 01 грудня 2017 року звернулася до суду зі скаргою на протиправні дії та постанову державного виконавця у вказаному виконавчому провадженні – винесення постанови від 18 жовтня 2017 року про відкриття виконавчого провадження і не повернення виконавчого листа. В обґрунтування вимог скарги заявник посилається на те, що державний виконавець Соборного ВДВС ОСОБА_2 не виконала вимог Закону України «Про виконавче провадження» та не повернула до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська виконавчий лист, оскільки вони після набрання рішенням законної сили самі в добровільному порядку виконали це рішення і потреби відкривати провадження не було; крім того, державний виконавець викликав їх, накладав штрафи та інш., що також вказує на неправомірність дій виконавця.

Керівник вказаного ВДВС не прослідкував за вказаним і незаконно затвердив вказану постанову державного виконавця. Державний виконавець також не повідомив заявника своєчасно про не повернення виконавчого листа та закриття виконавчого провадження, не роз’яснив їм її права, не вирішив навіть питання зупинення виконавчого провадження; вважає вказані і інші дії державного виконавця неправомірними, протиправним та просили визнати неправомірними дії державного виконавця вказаного ВДВС ОСОБА_2, який не виконав вищезазначених вимог Закону України «Про виконавче провадження», крім того, спричинив умови, за яких стало неможливим відновлення прав заявника та законних інтересів в результаті незаконного не повернення виконавчого листа та закриття провадження, ставить питання про скасування вказаної постанови від 18 жовтня 2017 року про не повернення виконавчого листа до суду, задовольнивши скаргу в повному обсязі.

Державний виконавець Соборного ВДВС і представник УДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області в судове засідання не з’явилися, про день та час розгляду справи повідомлялися належним чином, про причини неявки суду не повідомили (а повідомлені не є поважними). Вказаним, на думку суду, фактично не заперечували проти розгляду скарги за їх відсутності. Їх заперечення проти скарги свідчать про те, що порушень закону з їх боку не було та винесені ними постанови про відкриття провадження, закриття провадження і інш. є правомірними. На письмові звернення заявника вони відповідали в передбаченому законом порядку і терміни. Все ним зроблено згідно вимог закону. Ніяких інших зобов’язань відносно скаржника на себе не брали і не беруть, нічиїх прав не порушували, матеріальної чи моральної шкоди не завдавали. Вимоги скарги не доведені. Суд вважає можливим розгляд справи без вказаних осіб згідно ст. 450 ЦПК України.

ОСОБА_3 в судове засідання не з’явилася, про день та час розгляду справи повідомлялася належним чином, про причини неявки суду не повідомила. Вказаним, на думку суду, фактично не заперечувала проти розгляду скарги за її відсутності. Суд вважає можливим розгляд справи без вказаної особи згідно ст. 450 ЦПК України.

З’ясувавши думку сторін та учасників спору, перевіривши матеріали скарги і справи, оцінивши надані та добуті докази, суд вважає скаргу не обгрунтованою та не підлягаючою задоволенню.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов’язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов’язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Відповідно з вимогами ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Примусове виконання рішень в Україні покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Відповідно до п. 1 положення про Міністерство юстиції України, затвердженого Указом Президента України від 30 грудня 1997 року № 1396/97, Міністерство юстиції України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Міністерство юстиції України є головним (провідним) органом у системі центральних органів виконавчої влади щодо забезпечення реалізації державної правової політики. Таким чином, при прийнятті до примусового виконання виконавчих документів, державний виконавець має діяти на підставах, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В судовому засіданні встановлено, що дійсно рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 23 березня 2017 року позов ОСОБА_3 було задоволено частково: визнано бездіяльність голови правління ОСББ по вулиці Ливарній, 9 «Ливарний» ОСОБА_4 щодо відсутності належного реагування на звернення вих. № 09/30-ЗВ від 30 вересня 2016 року неправомірною та зобов'язано уповноважену особу ОСОБА_1 співвласників багатоквартирного будинку по вулиці Ливарній, 9 «Ливарний» надати ОСОБА_3 для ознайомлення: всі протоколи загальних зборів складених з 03 листопада 2011 року по теперішній час; всі затверджені на загальних зборах кошториси доходів та витрат, річних звітів, з 03 листопада 2011 року по теперішній час; прибуткові та видаткові касові ордери за період з 03 листопада 2011 року по теперішній час; банківські виписки за період з 03 листопада 2011 року по теперішній час; первинні бухгалтерські документи, які складені в результаті оформлення операцій по придбанню ОСББ «Ливарний» товарно-матеріальних цінностей або отримання послуг (товарних чеків, накладних, касових чеків, квитанцій, інші документи) за період з 03 листопада 2011 року по теперішній час;

акти приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (форма 03-1) за період з 03 листопада 2011 року по теперішній час; затвердження штатного розкладу ОСББ «Ливарний»; первинні бухгалтерські документи, які складені в результаті оформлення операцій по нарахуванню заробітної плати (форма П-7 "Розрахунково-платіжна відомість (зведена)") за період з 03 листопада 2011 року по теперішній час; договори, укладені між ОСББ «Ливарний» та фізичними або юридичними особами, відповідно до яких останніми надаються будь-які послуги для ОСББ «Ливарний» за період 03 листопада 2011 року по теперішній час; договори оренди чи суборенди, укладених між ОСББ «Ливарний» та фізичними або юридичними особами за період з 03 листопада 2011 року по теперішній час; первинні бухгалтерські документи, які складені в результаті оформлення операцій по нарахуванню внесків членам ОСББ «Ливарний» (відомості про нарахування внесків членам ОСББ «Ливарний», інші документи) за період з 03 листопада 2011 року по теперішній час; звіти про нараховані доходи та нараховані витрати ОСББ «Ливарний» за період з 03 листопада 2011 року по теперішній час; відомості про суми заборгованості співвласників перед ОСББ «Ливарний» (борги) або ОСББ «Ливарний» перед співвласниками (передплати) за послуги з комплексного обслуговування об'єктів станом на 30.09.2016 р. (інформацію по усім квартирам та нежитловим приміщенням); рішення правління ОСББ «Ливарний» та ревізійної комісії за період з 03 листопада 2011 року по теперішній час. В іншій частині позовних вимог відмовлено, а також стягнуто з об’єднання співвласників багатоквартирного будинку по вул. Ливарній 9 «Ливарний» на користь ОСОБА_3 понесенні останньою судові витрати в розмірі 551.20 грн.

Вказане рішення після оскарження та розгляду апеляційною інстанцією (рішення залишено без змін 12 вересня 2017 року ) набрало законної сили, по справі були видані виконавчі листи, які були направлені для виконання за місцем знаходження боржника, було відкрито виконавче провадження, яке почало виконуватися.

Відповідно до ст. 82 ЦПК України: 1. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників. 2. Відмова від визнання обставин приймається судом, якщо сторона, яка відмовляється, доведе, що вона визнала ці обставини внаслідок помилки, що має істотне значення, обману, насильства, погрози чи тяжкої обставини, або що обставини визнано у результаті зловмисної домовленості її представника з другою стороною. Про прийняття відмови сторони від визнання обставин суд постановляє ухвалу. У разі прийняття судом відмови сторони від визнання обставин вони доводяться в загальному порядку. 3. Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування. 4. Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. 5. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені. 6. Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов’язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. 7. Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов’язковою для суду. 8. Обставини, встановлені рішенням третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, підлягають доказуванню в загальному порядку при розгляді справи судом.

Відповідно до ч. 2 ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження» боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку.

Відповідно до ст. 449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася про порушення її прав чи свобод.

Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження. якщо не закінчився строк пред’явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред’явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи, зокрема виконавчі листи з виконання судових рішень, можуть бути пред’явлені до виконання протягом року, з наступного дня після набрання рішенням законної сили.

Судом з’ясовано, що в провадженні Соборного ВДВС УДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області (державний виконавець Муско І.М.) з 18 жовтня 2017 року знаходився на виканні виконавчий лист, виданий Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська, про зобов’язання вчинити певні дії та стягнення коштів з ОСББ “Ливарний”.

Відповідно до ст. 3 Закону України “Про виконавче провадження” - 1. Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: 1) виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону України “Про виконавче провадження” - 5. Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов’язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Отже державним виконавцем Соборного ВДВС правомірно прийнято до провадження виконавчий лист і винесена постанова про відкриття виконавчого провадження. На той час стороною заявника ще не було виконано рішення суду ні в добровільному, ні в примусовому законному порядку. Цією ж нормою передбачено збір інформації, в тому числі, і декларації про доходи та майно боржника.

Відповідно до ст. 63 Закону України “Про виконавче провадження” вказаний державним виконавцем правомірно проводилися дії про виконанню вказаного рішення, накладення штрафів, звернення до відповідних органів з питанням порушення кримінальної справи.

Законом передбачено випадки повернення не відкриття виконавчого провадження державним виконавцем при отриманні виконавчого документу. Відповідно до статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» - Повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав 1. Виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до

виконання, повертається до суду, який його видав, у разі відновлення судом строку для подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ, та прийняття такої апеляційної скарги до розгляду (крім виконавчих документів, що підлягають негайному виконанню). 2. Виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, за яким стягувачем є держава, у випадках, передбачених частиною першою статті 47 цього Закону, повертається до органу, який пред'явив виконавчий документ до виконання. 3. Про повернення виконавчого документа державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Державним виконавцем Соборного ВДВС УДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області не була винесена постанова про повернення виконавчого листа та закриття виконавчого провадження з підстав, зазначених заявником (добровільне виконання), оскільки вказаного на час відкриття провадження не було, виконання відбулося лише в грудні 2017 року – січні 2018 року частками, відбулося ознайомлення з документами і в березні виконавче провадження закрите. Вказана постанова затверджена керівником цього ВДВС і виконана, про що було повідомлено заявника.

Відповідно до статті 447 ЦПК України учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Положеннями ст. 449 ЦПК України визначено, що скаргу може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Суд приймає до уваги також і ті обставини, що вказана заявником цивільна справа після апеляційної інстанції зазначене рішення районного суду визнане чинним, зараз сторони повинні виконувати рішення суду і вказане рішення апеляційної інстанції заявником не оскаржується.

Відповідно до ст. 451 ЦПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги, суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

Відповідності до ст. 1 Закону України «Про державну виконавчу службу» та ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень судів та інших органів і (посадових осіб) в Україні покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства Юстиції України.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов’язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно п. 1, 2, 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов’язаний вживати передбачених цим законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом. Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження, зокрема, має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; здійснювати перевірку виконання юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що знаходяться у виконавчому провадженні, а в разі неявки боржника без поважних причин виносити постанову про його привід через органи внутрішніх справ; вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або від боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог державного виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; у разі ухилення боржника від виконання зобов’язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов’язань за рішенням.

Відповідно до ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на і території України.

Скарга подається до суду, який видав виконавчий документ.

З аналізу вищезазначеного суд робить висновок про те, що на виконання вказаних рішень районного суду державний виконавець повинен дотримуватися вимог законодавства про виконавчу службу, виконавче провадження та інш., перевіряти правильність виконавчих документів межах своїх повноважень (описки та інш.), дотримуватися вимог про строки пред’явлення виконавчих документів до виконання і в цьому сенсі головним державним виконавцем зроблене все, що потрібно робити згідно вказаної Інструкції та Закону, цей державний виконавець не допустив неправомірні дії та бездіяльність, а начальник вказаного відділу здійснював відповідний контроль за цим.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв'язок доказів у їх сукупності.

Всебічне дослідження усіх обставин справи та письмових доказів, з урахуванням допустимості доказів та узгодженістю і несуперечністю між собою дають об’єктивні підстави вважати, що позов підлягає задоволенню повністю.

Не може суд прийняти до уваги наполягання заявника на скарзі, оскільки вони спростовуються вищенаведеним і нічим об’єктивно не підтверджуються.

При таких обставинах суд вважає можливим ОСББ по вул. Ливарній, 9 “Ливарний” заінтересовані особи Соборний ВДВС міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, старший державний виконавець Соборного ВДВС міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_2 і ОСОБА_3 в задоволенні скарги на протиправні дії державного виконавця і скасування постанови про відкриття виконавчого провадження відмовити.

Таким чином суд вважає, що обставини скарги не знайшли своє об’єктивне підтвердження в ході судового засідання, скарга не підлягає задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. 3, 8, 19, 55, 124 Конституції України, ст. 3 Закону України «Про виконавчу службу», ст. 3, 5, 6, 7, 11, 18, 19, 25, 26, 27, 31, 32, 45, 48, 52, 63, 82, 83 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 258-261, 352-354, 447-453 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 співвласників багатоквартирного будинку по вул. Ливарній, 9 “Ливарний” заінтересовані особи Соборний відділ державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, старший державний виконавець Соборного відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_2 і ОСОБА_3 в задоволенні скарги на протиправні дії державного виконавця і скасування постанови про відкриття виконавчого провадження відмовити.

Ухвалу може бути оскаржено в апеляційний суд Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів з дня проголошення ухвали, а у разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя -