Рішення № 73566484, 24.04.2018, Старовижівський районний суд Волинської області

Дата ухвалення
24.04.2018
Номер справи
168/240/18
Номер документу
73566484
Форма судочинства
Цивільне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України

Справа № 168/240/18

Провадження № 2/168/131/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2018 року смт. Стара Вижівка

Старовижівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого-судді Назарука О.В.,

секретар судових засідань – ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в смт. Стара Вижівка цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Смідинської сільської ради Старовижівського району Волинської області про визнання права власності в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по вул.Грушевського, 64 в с.Смідин Старовижівського району Волинської області.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 02 квітня 1997 року померла ОСОБА_3. За життя вона склала заповіт, за яким все належне їй майно заповіла – ОСОБА_4 та ОСОБА_5. Після смерті ОСОБА_3 спадкоємця за заповітом прийняли спадщину шляхом спільного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини, однак за життя правовстановлюючі документи на спадковий житловий будинок не виготовляли. ОСОБА_4, помер 20 червня 2016 року, ОСОБА_5 помер 02 травня 2017 року. Позивач, як спадкоємець І черги за законом (мати спадкодавців) прийняла спадщину шляхом спільного проживання із спадкодавцями на час відкриття спадщини, однак нотаріусом їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину через відсутність у спадкодавців правовстановлюючих документів на спадковий житловий будинок. Зазначає, що спадкодавці у шлюбі не перебували, своїх дітей не мали. Вважає, що за таких підстав має право на дане спадкове майно.

Позивач в підготовче судове засідання не з’явилася, представник позивача подав суду заяву з проханням здійснювати розгляд справи за відсутності сторони позивача, позовні вимоги підтримують в повному обсязі, просили позов задовольнити.

Представник Смідинської сільської ради Старовижівського району Волинської області в підготовче судове засідання не з’явилася, подала суду заяву про розгляд справи у її відсутності, проти задоволення позову не заперечила.

Враховуючи, що особи, які беруть участь у справі, в підготовче судове засідання не з’явились, суд розглядає справу в порядку, встановленому частиною 2 статті 247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши та оцінивши докази, приходить до висновку про те, що позов підставний та підлягає до задоволення з огляду на таке.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 померла 02 квітня 1997 року (аркуш справи 14). Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, в тому числі на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться по вул.Грушевського, 64 в с.Смідин Старовижівського району Волинської області. За життя ОСОБА_3 склала заповіт, за яким все належне їй майно заповіла ОСОБА_4 та ОСОБА_5. Заповіт посвідчений Смідинською сільською радою Старовижівського району Волинської області 25 березня 1997 року, не змінений та не відмінений (аркуш справи 7). Спадкоємці за заповітом прийняли спадщину шляхом спільного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини (аркуш справи 6), однак за життя правовстановлюючих документів на спадковий житловий будинок не оформлювали.

ОСОБА_4 помер 20 червня 2016 року (аркуш справи 13), ОСОБА_5 помер 02 травня 2017 року. Після смерті спадкодавців спадщину прийняла їх матір – ОСОБА_2, яка постійно проживала разом із спадкодавцями на час відкриття спадщини (аркуш справи 6).

Відповідно до вимог статтей 1216, 1217 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно зі статтею 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Статтями 1268, 1269, 1270 ЦК України визначено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто. Особа, яка подала заяву про прийняття спадщини, може відкликати її протягом строку, встановленого для прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року передбачено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду з правилами позовного провадження.

З копій матеріалів спадкової справи № 42/2018, заведеної після смерті ОСОБА_4, та копій матеріалів спадкової справи № 43/2018, заведеної після смерті ОСОБА_5, встановлено, що інших спадкоємців за заповітом, за законом, чи таких, що мають право на обов’язкову частку у спадщині після смерті ОСОБА_4 та ОСОБА_5 немає.

Таким чином судом встановлено, що позивач в установленому законом порядку прийняла спадщину, однак не може отримати свідоцтво про право на спадщину за законом на спадкове майно, зокрема житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по вул. Грушевського, 64 в с.Смідин Старовижівського району Волинської області, через відсутність у спадкодавців ОСОБА_4 та ОСОБА_5 правовстановлюючих документів, про що нотаріусом винесені відповідні постанови (аркуш справи 25-26).

Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно з довідкою виданою виконавчим комітетом Смідинської сільської ради Старовижівського району Волинської області від 07 червня 2017 року № 763 (аркуш справи 6) підтверджується право ОСОБА_3, яке успадкували за заповітом ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться в с.Смідин по вул.Грушевського, 64 Старовижівського району Волинської області. Позивачем виготовлено Технічний паспорт на садибний (індивідуальний) житловий будинок № 64 по Грушевського в с.Смідин Старовижівського району Волинської області (аркуш справи 17-22).

Із заяви, поданої відповідачем до суду убачається, що Смідинській сільській раді Старовижівського району Волинської області було відомо про відкриття спадщини, позовні вимоги визнаються в повному обсязі (аркуш справи 33). Дані обставини, в силу вимог статті 206 ЦПК України, серед інших, є підставою для задоволення позову, оскільки визнання позову не суперечить закону та не порушує права, свободи та інтереси інших осіб.

Відповідно до частин 3, 4 статті 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Таким чином суд приходить до переконання, що зазначений житловий з господарськими будівлями та спорудами будинок входить до складу спадщини, на яку у позивача виникло право після смерті спадкодавців ОСОБА_6 та ОСОБА_6 (в силу вимог статті 1218 ЦК України), а тому у є всі законні підстави для визнання за нею права власності на це майно в порядку спадкування.

Враховуючи зазначені вище обставини справи та правові норми, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність визнання за позивачем права власності в порядку спадкування за законом на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по вул.Грушевського, 64 в с.Смідин Старовижівського району Волинської області, що залишилося після смерті ОСОБА_4, який помер 20 червня 2016 року, та ОСОБА_5, який помер 02 травня 2017 року.

Керуючись статтями 392, 1216, 1217, 1218, 1223, 1268, 1269, 1270 ЦК України, статтями 11, 13, 206, 229, 247, 352-355 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, в порядку спадкування право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться в с.Смідин по вул. Грушевського, 64 Старовижівського району Волинської області.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя ОСОБА_7

Попередній документ : 73566311
Наступний документ : 73566536