Вирок № 73566459, 24.04.2018, Маневицький районний суд Волинської області

Справа № 164/2763/17

п/с 1-кп/164/34/2018

Категорія: 46

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2018 року Маневицький районний суд Волинської області

в складі: головуючого-судді Невара О.В.,

з участю секретаря судового засідання Оліферчук І.В.,

прокурора Дуднік М.М.,

обвинуваченого та цивільного відповідача ОСОБА_1,

потерпілих та цивільних позивачів ОСОБА_2, ОСОБА_3,

представника потерпілих та

цивільних позивачів ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Маневичі кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12017030160000317 від 13 серпня 2017 року, про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, одруженого, має на утриманні двоє малолітніх дітей, непрацюючого, відповідно до ст. 89 КК України судимості не має,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_1 13 серпня 2017 року, біля 11 год. 30 хвилин, в с. Городок Маневицького району Волинської області, перебуваючи поблизу подвір'я своєї тещі ОСОБА_5, що по АДРЕСА_2, керуючи автомобілем „Volkswagen passat", реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, який знаходився у технічно справному стані, рухаючись від вказаного подвір'я в напрямку вул. Шкільна, під час виїзду з прилеглої території на дорогу проявив безпечність та неуважність, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків своїх дій, але легковажно розраховуючи на їх запобігання, попри погану оглядовість дороги зліва, не переконався у безпечності маневру та на швидкості біля 20 км/год. виїхав з прилеглої території на дорогу, що по вул. Шкільна в с. Городок Маневицького району Волинської області, не давши дороги ОСОБА_3, який рухався вказаною вулицею на мотоциклі „Kinlon JL 150-70 С", реєстраційний номерний знак НОМЕР_2, на якому перевозив пасажира ОСОБА_2, в результаті чого відбулось зіткнення зазначених транспортних засобів.

Під час вказаної дорожньо-транспортної пригоди водій мотоцикла ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого косого відламкового перелому обох кісток правої гомілки в середній третині зі зміщенням, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 90 від 26.09.2017 року за ознакою тривалості розладу здоров'я належать до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості. Пасажир мотоцикла ОСОБА_2 в результаті ДТП отримала тілесні ушкодження у вигляді закритого внутрішньосуглобового перелому зовнішнього виростку великогомілкової кістки правої гомілки з розвитком реактивного синовіїту правого колінного суглобу, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 91 від 26.09.2017 року за ознакою тривалості розладу здоров'я належать до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості.

Причинами та умовами, що спричинили дану дорожньо-транспортну пригоду, стало невиконання водієм ОСОБА_1 наступних вимог Правил дорожнього руху:

- п. 10.1 ПДР, згідно якого перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху;

- п. 10.2 ПДР України, відповідно до якого виїжджаючи на дорогу з житлової зони, дворів, місць стоянки, автозаправних станцій та інших прилеглих територій, водій повинен перед проїзною частиною чи тротуаром дати дорогу пішоходам і транспортним засобам, що рухаються по ній...

Дані порушення Правил дорожнього руху знаходяться безпосередньо в прямому причинному зв'язку з виникненням цієї дорожньо-транспортної пригоди, що призвела до спричинення ОСОБА_2, ОСОБА_3 тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості за ознакою довготривалого розладу здоров'я.

Обвинувачений ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю, показавши, що 13.08.2017 року, біля 11 год. 30 хвилин, він, керуючи автомобілем „Volkswagen passat", реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, який знаходився у технічно справному стані, виїхав від подвір'я своєї тещі ОСОБА_5, що по АДРЕСА_2, в напрямку вул. Шкільна. Під час виїзду з прилеглої території на дорогу він проявив безпечність та неуважність, попри погану оглядовість дороги зліва, не переконався у безпеці руху та на швидкості біля 20 км/год. виїхав з прилеглої території на дорогу, що по вул. Шкільна в с. Городок Маневицького району Волинської області, не давши дороги ОСОБА_3, який рухався вказаною вулицею на мотоциклі „Kinlon JL 150-70 С", реєстраційний номерний знак НОМЕР_2, на якому перевозив пасажира ОСОБА_2, в результаті чого відбулось зіткнення зазначених транспортних засобів. Внаслідок ДТП ОСОБА_3 та ОСОБА_2 отримали тілесні ушкодження. Підтвердив, що на час дорожньо-транспортної пригоди він не перебував в стані алкогольного сп'яніння. У вчиненому розкаюється, просив його суворо не карати. Цивільний позов потерпілих ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди на загальну суму 30000 гривень, ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди на загальну суму 60000 гривень ОСОБА_1 визнає частково, оскільки вважає вказані суми моральної шкоди завищеними. Суму моральної шкоди, яку він завдав потерпілим своїми діями, повідомити суду не може.

Потерпілі ОСОБА_2, ОСОБА_3 в судовому засіданні підтвердили, що 13.08.2017 року, біля 11 год. 30 хвилин, ОСОБА_3, керуючи технічно справним мотоциклом „Kinlon JL 150-70 С", реєстраційний номерний знак НОМЕР_2, рухався по вул. Шкільна в с. Городок Маневицького району Волинської області. Неподалік подвір?я по АДРЕСА_2 на дорогу з прилеглої території на швидкості раптово виїхав автомобіль „Volkswagen passat", реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_1 Вказаний автомобіль їх не пропустив, що призвело до зіткнення транспортних засобів. Внаслідок ДТП ОСОБА_3 та ОСОБА_2 отримали тілесні ушкодження, в зв?язку з чим перебували на стаціонарному лікуванні в Маневицькій ЦРЛ та Волинській обласній клінічній лікарні, тривалий час продовжували лікуватись амбулаторно. Цивільний позов, заявлений до обвинуваченого ОСОБА_1, про відшкодування моральної шкоди на користь ОСОБА_2 на загальну суму 30000 гривень та на користь ОСОБА_3 на загальну суму 60000 гривень підтримують у повному обсязі з підстав, викладених у поданій до суду позовній заяві, та просили його задовольнити повністю. Вважають, що обвинувачений заслуговує лише на реальну міру покарання з позбавленням права керування транспортними засобами.

Показання обвинуваченого ОСОБА_1 відповідають фактичним обставинам справи, які ним не оспорюються.

Крім повного визнання обвинуваченим ОСОБА_1 вини в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, його винуватість у вчиненому підтверджується іншими доказами, дослідженими в судовому засіданні та встановленими під час досудового розслідування по даному кримінальному провадженню, зокрема, протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 13.08.2017 року та схемою до нього (а.с. 71-75), яким підтверджується, що в ході проведення даної слідчої дії було зафіксовано обстановку на місці дорожньо-транспортної пригоди, зокрема, розташування мотоцикла „Kinlon JL 150-70 С", реєстраційний номерний знак НОМЕР_2, та автомобіля „Volkswagen passat", реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, на місці пригоди, описано виявлені на них механічні пошкодження; протоколом проведення слідчого експерименту від 13.11.2017 року, схемою та фототаблицею до нього (а.с. 150-152), з якого встановлено, що під час проведення цієї слідчої дії ОСОБА_3 на місці показав, як він до ДТП рухався мотоциклом „Kinlon JL 150-70 С", реєстраційний номерний знак НОМЕР_2, звідки на дорогу виїхав автомобіль „Volkswagen passat", реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, а також, де відбулось на дорозі зіткнення автомобіля з мотоциклом; висновком судово-медичної експертизи № 90 від 26.09.2017 року (а.с. 106-107), згідно якого в результаті ДТП ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого косого відламкового перелому обох кісток правої гомілки в середній третині зі зміщенням, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості за ознакою довготривалого розладу здоров'я; висновком судово-медичної експертизи № 91 від 26.09.2017 року (а.с. 109-110), яким підтверджується, що в результаті ДТП ОСОБА_2 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритого внутрішньосуглобового перелому зовнішнього виростку великогомілкової кістки правої гомілки з розвитком реактивного синовіїту правого колінного суглобу, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості за ознакою довготривалого розладу здоров'я; висновком судової інженерно-транспортної експертизи № 347 від 28.09.2017 року (а.с. 115-119), з якого встановлено, що на момент експертного огляду з технічної точки зору рульове керування та гальмова система мотоцикла „Kinlon JL 150-70 С", реєстраційний номерний знак НОМЕР_2, знаходились в працездатному стані. Ходова частина мотоцикла знаходилась в технічно несправному та непрацездатному стані. Виявлена технічна несправність та непрацездатність ходової частини у вигляді згину лівої верхньої несучої труби передньої підвіски типу „телескопічна вилка" виникла під час ударного навантаження в момент ДТП; висновком судової інженерно-транспортної експертизи № 348 від 29.09.2017 року (а.с. 124-128), яким підтверджується, що на момент експертного огляду з технічної точки зору система рульового керування, робоча гальмова система та ходова частина автомобіля „Volkswagen passat", реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, знаходились в працездатному стані; висновком судової інженерної транспортно-трасологічної експертизи № 351 від 27.10.2017 року (а.с. 134-141), з якого встановлено, що в момент первинного контакту взаємодіяли передня частина автомобіля „Volkswagen passat", реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, та передня частина мотоцикла „Kinlon JL 150-70 С", реєстраційний номерний знак НОМЕР_2, при цьому повздовжня вісь автомобіля розміщувалася під кутом приблизно 140+5 градусів (проти руху годинникової стрілки) відносно повздовжньої осі мотоцикла; повідомленням Маневицької ЦРЛ від 13.08.2017 року (а.с. 79), згідно якого 13.08.2017 року після ДТП, яка мала місце біля кладовища в с. Городок Маневицького району Волинської області, на лікування в хірургічне відділення було доставлено ОСОБА_2 з діагнозом: закритий внутрішньосуглобовий перелом кістки правої гомілки; повідомленням Маневицької ЦРЛ від 13.08.2017 року (а.с. 80), яким підтверджується, що 13.08.2017 року після ДТП, яка мала місце біля кладовища в с. Городок Маневицького району Волинської області, на лікування в хірургічне відділення було доставлено ОСОБА_3 з діагнозом: закритий перелом правої гомілки.

Аналізуючи зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності суд вважає, що обвинувачений ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України, оскільки порушив вимоги п.п. 10.1, 10.2 Правил дорожнього руху під час керування транспортним засобом, вчинивши дорожньо-транспортну пригоду, під час якої ОСОБА_3, ОСОБА_2 було спричинено тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості за ознакою довготривалого розладу здоров'я.

При призначенні покарання суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_1 вчинив злочин невеликої тяжкості з необережності.

Разом з тим суд приймає до уваги дані про особу обвинуваченого, а саме: посередню характеристику за місцем проживання, що він в минулому притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення умисних тяжких злочинів, ніде не працює, має на утриманні двоє малолітніх дітей.

До обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, суд відносить щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, судом не встановлено.

Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини його вчинення, дані про особу обвинуваченого, які викладені вище, суд вважає, що призначення покарання у виді обмеження волі в межах санкції статті, по якій він притягується до кримінальної відповідальності, з позбавленням права керувати всіма видами транспортних засобів, буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_1, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як самим засудженим, так і іншими особами можливе при призначенні йому покарання у виді обмеження волі в межах санкції статті, по якій він притягується до кримінальної відповідальності, з позбавленням права керувати всіма видами транспортних засобів.

Відповідно до ст. 85 КК України на підставі закону України про амністію або акта помилування засуджений може бути повністю або частково звільнений від основного і додаткового покарання.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 1 Закону України „Про застосування амністії в Україні" від 1.10.1996 року амністія є повне або часткове звільнення від відбування покарання осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили. Амністія не застосовується до осіб, визначених статтею 4 цього Закону.

Згідно п. „в" ст. 1 Закону України „Про амністію у 2016 році" від 22.12.2016 року, який набрав чинності 7.09.2017 року, звільняються від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, особи, визнані винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, особи, визнані винними у вчиненні необережного злочину, який не є особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, а також особи, кримінальні справи стосовно яких за зазначеними злочинами розглянуті судами, але вироки стосовно них не набрали законної сили, які не позбавлені батьківських прав, на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, дітей-інвалідів та/або повнолітніх сина, дочку, визнаних інвалідами.

Відповідно до ст. 13 вказаного Закону дія цього Закону поширюється на осіб, які вчинили злочини до дня набрання ним чинності включно, і не поширюється на осіб, які вчинили триваючі або продовжувані злочини, якщо вони закінчені, припинені або перервані після набрання чинності цим Законом.

Виходячи із вищевикладеного, беручи до уваги те, що ОСОБА_1 вчинив необережний злочин невеликої тяжкості до дня набрання чинності Законом України „Про амністію у 2016 році", має на утриманні двоє малолітніх дітей, батьківських прав не позбавлений, що підтверджується дослідженими в судовому засіданні свідоцтвами про народження серії НОМЕР_6 від 10.08.2008 року та серії НОМЕР_7 від 13.12.2013 року, повідомленням служби у справах дітей Ковельської міської ради Волинської області № 138-1.20 від 20.04.2018 року, проти застосування щодо нього амністії не заперечує, обставин, які виключають можливість застосування до даного засудженого Закону України „Про амністію у 2016 році" судом не встановлено, суд приходить до висновку про необхідність звільнення засудженого ОСОБА_1 від відбування покарання у виді обмеження волі відповідно до п. „в" ст. 1 Закону України „Про амністію у 2016 році" від 22.12.2016 року.

Згідно ст. 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Відповідно до ст.ст. 1166, 1167, 1168 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом. Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки. Моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Згідно ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Суд вважає, що заявлений ОСОБА_2, ОСОБА_3 до обвинуваченого ОСОБА_1 цивільний позов про відшкодування моральної шкоди на користь ОСОБА_2 на загальну суму 30000 гривень, а на користь ОСОБА_3 - на загальну суму 60000 гривень підлягає до часткового задоволення. Матеріалами, приєднаними до позовної заяви, показаннями потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3, а також матеріалами кримінального провадження доведено, що потерпілі внаслідок ДТП отримали тілесні ушкодження, які за ознакою тривалості розладу здоров'я належать до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості. ОСОБА_2 з 13.08.2017 року по 18.08.2017 року перебувала на стаціонарному лікуванні у хірургічному відділенні Маневицької центральної районної лікарні. ОСОБА_3 з 13.08.2017 року по 15.08.2017 року перебував на стаціонарному лікуванні у хірургічному відділенні Маневицької центральної районної лікарні та з 15.08.2017 року по 18.08.2017 року - на стаціонарному лікуванні у хірургічному відділенні Волинської обласної клінічної лікарні.

Суд вважає, що внаслідок винних дій обвинуваченого ОСОБА_1 потерпілій ОСОБА_2 було спричинено моральну шкоду, яка полягала у нервовому потрясінні, моральних переживаннях та фізичних стражданнях в зв'язку з даною дорожньо-транспортною пригодою, внаслідок якої позивачу були спричинені тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості за ознакою довготривалого розладу здоров'я, вимушених змінах у звичному способі життя, тривалості лікування у хірургічному відділенні Маневицької центральної районної лікарні, подальшому погіршенні стану здоров?я, в зв?язку з чим ОСОБА_2 тривалий час була змушена ходити з підлокітною милицею, постійних обмеженнях у фізичних навантаженнях, неможливості повноцінно рухатися, працювати по господарству. Враховуючи вимоги розумності та справедливості, обставини вчинення кримінального правопорушення, ступінь вини обвинуваченого, завдану ОСОБА_2 моральну шкоду суд оцінює в сумі 25000 гривень і в такій сумі, а не в сумі 30000 гривень, вона підлягає стягненню з обвинуваченого на користь потерпілої.

Суд вважає, що внаслідок винних дій обвинуваченого ОСОБА_1 потерпілому ОСОБА_3 було спричинено моральну шкоду, яка полягала у нервовому потрясінні, моральних переживаннях та фізичних стражданнях в зв'язку з даною дорожньо-транспортною пригодою, внаслідок якої позивачу були спричинені тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості за ознакою довготривалого розладу здоров'я, вимушених змінах у звичному способі життя, тривалості лікування у хірургічному відділенні Маневицької центральної районної лікарні та хірургічному відділенні Волинської обласної клінічної лікарні, подальшому погіршенні стану здоров?я, в зв?язку з чим ОСОБА_3 тривалий час був змушений ходити з милицями, не навантажуючи ногу, неможливості фізично працювати та утримувати себе та сім?ю, постійних обмеженнях у фізичних навантаженнях, неможливості повноцінно рухатися, працювати по господарству, необхідності станом і на час розгляду справи продовжувати лікування. Враховуючи вимоги розумності та справедливості, обставини вчинення кримінального правопорушення, ступінь вини обвинуваченого, завдану ОСОБА_3 моральну шкоду суд оцінює в сумі 30000 гривень і в такій сумі, а не в сумі 60000 гривень, вона підлягає стягненню з обвинуваченого на користь потерпілого.

Згідно ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Виходячи з вищевикладеного, з обвинуваченого ОСОБА_1 підлягають стягненню судові витрати, пов'язані з проведенням по кримінальному провадженню судових експертиз.

Речові докази: автомобіль „Volkswagen passat", реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, слід передати власнику ОСОБА_7; мотоцикл „Kinlon JL 150-70 С", реєстраційний номерний знак НОМЕР_2, слід передати власнику ОСОБА_8

Керуючись ст.ст. 98, 100, 110, 118, 122, 124, 126, 369-371, 373-374, 395 КПК України, Законом України „Про амністію у 2016 році" від 22.12.2016 року, ст.ст. 23, 1166-1168, 1187, 1195 ЦК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, призначивши покарання - 2 (два) роки обмеження волі з позбавленням права керувати всіма видами транспортних засобів на строк 1 (один) рік.

ОСОБА_1 від відбування покарання у виді обмеження волі з позбавленням права керувати всіма видами транспортних засобів, призначеного за даним вироком, звільнити на підставі п. „в" ст. 1 Закону України „Про амністію у 2016 році" від 22 грудня 2016 року.

Цивільний позов ОСОБА_2, ОСОБА_3 до обвинуваченого ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3) на користь ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4) 25000 (двадцять п?ять тисяч) гривень у відшкодування завданої моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3) на користь ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_5) 30000 (тридцять тисяч) гривень у відшкодування завданої моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3) в доход держави 1484 (одна тисяча чотириста вісімдесят чотири) гривень 40 копійок судових витрат за проведення судової інженерно-транспортної експертизи, 1484 (одна тисяча чотириста вісімдесят чотири) гривень 40 копійок судових витрат за проведення судової інженерно-транспортної експертизи, 2474 (дві тисячі чотириста сімдесят чотири) гривень судових витрат за проведення судової інженерної транспортно-трасологічної експертизи, а всього судові витрати на загальну суму 5442 (п?ять тисяч чотириста сорок дві) гривень 80 копійок.

Речові докази: автомобіль „Volkswagen passat", реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, - передати власнику ОСОБА_7; мотоцикл „Kinlon JL 150-70 С", реєстраційний номерний знак НОМЕР_2, - передати власнику ОСОБА_8.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Волинської області через Маневицький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя районного суду О.В. Невар