Рішення № 73566444, 20.04.2018, Маневицький районний суд Волинської області

Справа: 164/412/18

п/с 2/164/293/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 квітня 2018 року Смт. Маневичі.

Маневицький районний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Токарської І.С.,

при секретарі Панасюк Ю.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт. Маневичі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Колківської селищної ради Маневицького району Волинської області про визнання права власності на спадкове майно, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернувся в суд із вказаним позовом, мотивуючи заяву тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер його батько ОСОБА_4, по смерті якого залишилося спадкове майно, зокрема: житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 ОСОБА_2 прийняв спадщину шляхом подачі до нотаріальної контори відповідної заяви, однак у зв'язку з відсутністю у спадкодавця правовстановлюючих документів про право власності на вказане спадкове майно, йому було відмовлено в нотаріальному оформленні спадкових прав, тому просив суд визнати за ним в порядку спадкування за законом право власності на вказане спадкове майно.

В судове засідання позивач ОСОБА_2 не з'явився, однак подав до суду заяву з проханням проводити розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав, просив задовольнити.

Відповідач Колківська селищна рада Маневицького району Волинської області свого представника для участі в розгляді справи не направили, проте подали до суду заяву з проханням проводити розгляд справи у відсутності їх представника, позов визнають, щодо його задоволення не заперечують.

Дослідивши письмові докази у справі та проаналізувавши їх в сукупності, суд приходить висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Згідно ст. 524 ЦК Української РСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.

Відповідно до ст. 526 ЦК Української РСР місцем відкриття спадщини визнається останнє постійне місце проживання спадкодавця.

Статтею 527 ЦК Української РСР передбачено, що спадкоємцями можуть бути особи, що були живими на момент смерті спадкоємця, а також діти померлого, зачаті при його житті і народженні після його смерті.

Відповідно до ст. 529 ЦК Української РСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (в тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.

Згідно ст. ст. 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців); спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Частиною 1 ст. 1269 ЦК України унормовано, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Згідно ст. 1270 Цивільного кодексу України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Судом установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер батько позивача ОСОБА_4, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 5).

Відповідно до витягу з погосподарської книги № 2 за 2017 рік та довідки Рудниківської сільської ради Маневицького району Волинської області № 2107 від 30 жовтня 2017 року, власником житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, який знаходиться в АДРЕСА_1 є ОСОБА_4, який до дня смерті був зареєстрований та проживав за вищевказаною адресою разом із сином ОСОБА_2, невісткою ОСОБА_5, внуками ОСОБА_6, ОСОБА_7 (а.с. 6-7).

Відповіддю на усне звернення від 6 березня 2018 року державним нотаріусом ОСОБА_2 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, оскільки позивачем не було надано жодних документів, які підтверджують державну реєстрацію спадкового майна (а.с. 11).

Відповідно до повідомлення Маневицької державної нотаріальної контори Волинської області від 17 квітня 2018 року після смерті ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, була заведена спадкова справа № 29 за 2002 рік. 1 лютого 2002 року із заявою про прийняття спадщини звернувся син спадкодавця ОСОБА_2 (а.с. 20-21).

Згідно висновку Маневицького архітектурно - планувального підприємства від 30 жовтня 2017 року житловий будинок та господарські будівлі, що знаходяться в АДРЕСА_1 відповідають діючим державним будівельним, санітарним і пожежним нормам (а.с. 8).

Зважаючи на вищевикладене та беручи до уваги те, що ОСОБА_2. є спадкоємцем за законом, прийняв спадщину у встановлений законом строк та спосіб, суд приходить висновку про доцільність визнання за ним права власності на вказане спадкове майно.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 77, 81, 265 ЦПК України, на підставі 254, 256, 257, 259 ЦК Української РСР, ст.ст. 1216, 1217, 1261, 1269, 1270 ЦК України, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2, в порядку спадкування за законом право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 як на спадкове майно по смерті батька ОСОБА_4.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Волинської області через Маневицький районний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Маневицького районного суду І.С. Токарська