
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 квітня 2018 р. м. ХарківСправа № 816/2373/17Харківський апеляційний адміністративний суд
у складі колегії:
головуючого судді: Старостіна В.В.
суддів: Рєзнікової С.С. , Бегунца А.О.
за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.
представника відповідача Озацької О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 07.02.2018, розташованого за адресою: вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 19.02.18 по справі № 816/2373/17
за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз"
до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИВ:
20 грудня 2017 року, позивач, Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України в якому просив суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України від 11.12.2017 № 0150501200, відповідно до якого до ПАТ "Полтавагаз" застосовано штраф у розмірі 10% у сумі 7703,75 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що податкове повідомлення-рішення № 0150501200 від 11.12.2017 року є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки станом на дату винесення спірного рішення - 11.12.2017 року не існує порядку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, на підставі якого контролюючим органом застосовувалися б штрафні санкції, визначені статтею 120-1 Податкового кодексу України. Також, спірне рішення суперечить статті 61 Конституції України, оскільки за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних за період жовтень, грудень 2015 року податковим органом раніше виносилось податкове повідомлення - рішення, яке скасовано в судовому порядку. Крім того, податковим органом всупереч положенням абзацу 2 пункту 78.2 статті 78 Податкового кодексу України двічі перевірено позивача з тих же питань за один і той же період.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 07.02.2018 року, у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивачем, ПАТ "Полтавагаз", подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення вимог чинного законодавства України та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 07.02.2018
В судове засідання представник не з'явився, про день, час та місце судового засідання був повідомлений своєчасно та належним чином.
Представник відповідача в судовому засіданні рішення суду першої інстанції підтримав та просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити.
Відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України, неявка сторін або інших учасникв справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" є юридичною особою (код 03351912), з 29.01.1992 року взято на облік як платник податків, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
30.11.2017 року головним державним ревізором - інспектором відділу податкового супроводження підприємств житлово- комунального господарства та будівництва Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС Шкедою В.М. проведено камеральну перевірку щодо своєчасності реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних ПАТ "Полтавагаз", податкових накладних № 6342 від 18.12.2015 року по ПАТ "Укртелеком", № 6066 від 20.11.2015 року, № 6067 від 23.11.2015 року по НАК "Нафтогаз України", № 5693 від 24.12.2015 року по ТОВ "Сучасний дім"; розрахунків коригування кількісних та вартісних показників № 61/2003 від 09.10.2015 року, № 60/2003 від 09.10.2015 року, № 59/2003 від 09.10.2015 року, № 58/2003 від 09.10.2015 року, № 62/2003 від 09.10.2015 року, № 57/2003 від 09.10.2015 року по постачальнику ПАТ "Укрнафта", № 4 від 01.02.2016 року по постачальнику ТОВ "Асмі", № 1741087 від 31.03.2016 року по постачальнику ПрАТ "Київстар", за результатами якої складено акт № 1411/28-10-50-12-08/03351912.
На підставі акту перевірки від 30.11.2017 року № 1411/28-10-50-12-08/03351912 Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби України винесено податкове повідомлення - рішення від 11.12.2017 року № 0150501200, яким за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних /розрахунків коригування до податкових накладних, визначених статтею 201, та згідно зі статтею 120-1.1 Податкового кодексу України застосовано штраф в розмірі 10% у сумі 7703,75 грн.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що контролюючим органом проводилась камеральна перевірка 30 листопада 2017 року щодо своєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування кількісних та вартісних показників в Єдиному державному реєстрі податкових накладних за жовтень 2015 року-березень 2016 року, Офісом великих платників податків ДФС в особі Харківського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби не порушено 1095 денного строку проведення перевірки у відповідності з діючим законодавством України.
Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції враховуючи наступне.
Матеріалами справи встановлено, що позивача зареєстровано платником податку на додану вартість, свідоцтво № 100347364 від 19.08.2011 року. Перевіркою встановлено, що ПАТ "Полтавагаз" в порушення пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України проведено несвоєчасну реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкових накладних № 6342 від 18.12.2015 року по ПАТ "Укртелеком", № 6066 від 20.11.2015 року, № 6067 від 23.11.2015 рокупо НАК "Нафтогаз України", № 5693 від 24.12.2015 року по ТОВ "Сучасний дім"; розрахунків коригування кількісних та вартісних показників № 61/2003 від 09.10.2015 року, № 60/2003 від 09.10.2015 року, № 59/2003 від 09.10.2015 року, № 58/2003 від 09.10.2015 року, № 62/2003 від 09.10.2015 року, № 57/2003 від 09.10.2015 року по постачальнику ПАТ "Укрнафта", № 4 від 01.02.2016 року по постачальнику ТОВ "Асмі", № 1741087 від 31.03.2016 року по постачальнику ПрАТ "Київстар".
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції Закону України від 16.07.2015 р. N 643-VIII) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.
Матеріалами справи підтверджується, що ПАТ "Полтавагаз" в порушення вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України несвоєчасно зареєстрував в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкові накладні: № 6342 від 18.12.2015 року по ПАТ "Укртелеком", № 6066 від 20.11.2015 року, № 6067 від 23.11.2015 року по НАК "Нафтогаз України", № 5693 від 24.12.2015 року по ТОВ "Сучасний дім"; розрахунки коригування кількісних та вартісних показників: № 61/2003 від 09.10.2015 року, № 60/2003 від 09.10.2015 року, № 59/2003 від 09.10.2015 року, № 58/2003 від 09.10.2015 року, № 62/2003 від 09.10.2015 року, № 57/2003 від 09.10.2015 року по постачальнику ПАТ "Укрнафта", № 4 від 01.02.2016 року по постачальнику ТОВ "Асмі", № 1741087 від 31.03.2016 року по постачальнику ПрАТ "Київстар". Кількість днів затримки реєстрації складає від одного до тринадцяті днів.
Згідно пункту 120-1.1 статті 120-
1 Податкового кодексу України (в редакції Закону України від 16.07.2015 р. N 643-VIII) порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів.
При винесенні спірного рішення відповідачем розраховано штраф у розмірі 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування - 77037,52 грн., тобто - 7703,75 грн., що відповідає розміру штрафу, передбаченого Податковим кодексом України на момент вчинення позивачем порушення.
У відповідності до підпунктів 19-1.1.2 пункту 19-1 статті 19-1 Податкового кодексу України, контролюючі органи виконують такі функції, зокрема, контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів.
Згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20. 1 статті 20 та підпункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Так, у відповідності до приписів ст. 75 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла на час проведення перевірки), контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України передбачено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.
Водночас суд наголошує на тому, що Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" від 21.12.2016 №1797-VIII, чинного з 01.01.2017, підпункт 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України доповнено другим абзацом відповідно до якого предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Аналіз зазначеної норми Податкового кодексу України свідчить, що на момент проведення перевірки предметом камеральної перевірки, окрім питань правильності оформлення податкових декларацій, можуть бути і інші питання такі як своєчасність реєстрації податкових накладних. Крім того, своєчасність реєстрації податкових накладних може бути предметом камеральної перевірки лише з 01 січня 2017 року.
Згідно зі статтею 76 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла на час проведення перевірки), камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.
Суд першої внстанції дійшов вірного висновку, що камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, нормативно встановлених пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, та за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності, одержаних від платника. При цьому, будь-якого окремого рішення для проведення даного виду перевірки не вимагається, оскільки подання фіскально зобов'язаною особою податкової звітної документації автоматично виступає юридичною підставою для перевірки її достовірності. Наведене свідчить про обов'язковий характер камеральної перевірки, яка проводиться у випадку подання платником звітних документів до контролюючого органу. А відтак, камеральною перевіркою охоплюються лише ті показники документів, які належать до податкової звітності та мають значення для правильності обчислення платником об'єкта оподаткування та суми податку, що підлягає сплаті до бюджету. Перевірка будь-яких інших відомостей, витребування у платника додаткової інформації та документів, подання яких разом з податковою декларацією чинним законодавством не передбачено, камеральною перевіркою не охоплюється.
Фактично предмет камеральної перевірки передбачає встановлення повноти, своєчасності подання платником податкової звітності, візуальну перевірку правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування).
Також суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що нормами податкового законодавства не передбачено обмежень щодо проведення камеральних перевірок за аналогією з нормою пункту 78.2 статті 78 Податкового кодексу України, проведення камеральних перевірок податкової звітності та з інших підстав, свідчить що за один податковий період може бути проведено за різним предметом окрема камеральна перевірка, а тому посилання позивача на те, що Державною податковою інспекцією у м. Полтаві вже була проведена камеральна перевірка податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2015 року є необґрунтованими.
Камеральна перевірка податкової декларації з питань правильності оформлення податкових декларацій та камеральна перевірка з інших питань є різними за своїм предметом та може бути проведена в різні строки.
Відповідно до пункту 76.3 статті 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання. Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.
Таким чином, враховуючи, що контролюючим органом проводилась камеральна перевірка 30 листопада 2017 року щодо своєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування кількісних та вартісних показників в Єдиному державному реєстрі податкових накладних за жовтень 2015 року - березень 2016 року, у зв'язку з чим Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Харківського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби не порушено 1095-денного строку проведення перевірки у відповідності з діючим законодавством України.
Також, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідно до розрахунку фінансових (штрафних) санкцій до податкового повідомлення - рішення № 0033061501 від 23.12.2015 року за результатами камеральної перевірки № 300/16-01-15-01/03351912 до позивача було застосовано штраф за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних: № 3391 від 09.10.2015 року контрагент - ДП "Південна залізниця"; № 7373 від 13.10.2015 року контрагент - ТОВ "Полтавагаззбут"; № 7372 від 12.10.2015 року контрагент - ТОВ "Полтавагаззбут", тобто інших податкових накладних, своєчасність реєстрації яких не була предметом перевірки № 1411/28-10-50-12-08/03351912.
Відтак, доводи позивача про повторне притягнення до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення є необґрунтованими.
Щодо посилань позивача в апеляційній скарзі на те, що рішенням ВАСУ від 08.06.2017 № 808/3276/15 зазначено, що складання акту камеральної перевірки платника ПДВ із посиланням на таке порушення як несвоєчасна реєстрація податкової накладної або розрахунку коригування є безпідставним, а також на те, що відповідно листа ВАСУ від 24.11.2011 № 1/99-рп при розгляді справ необхідно враховувати ст. 58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотньої дії у часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, суд вважає необгрунтованими та зазначає наступне.
Відповідно висновків Вищого адміністративного суду України від 08.06.2017 № 808/3276/15 щодо неправомірності складання податковим органом акту камеральної перевірки, то вони грунтувались на підставі акту камеральної перевірки від 20.05.2015 № 134/28-04-46-00/00191230, тобто на підставі норм податкового законодавства, що діяли до 01.01.2017 року.
Відповідно до внесених змін від 01.01.2017 року до Податкового кодексу України, а саме ст. 76.3 доповнено абз. 2, в якому зазначено, що камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, а також статтю 75 викладено в наступній редакції, а саме що предметом камеральної перевірки також має бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних.
Також, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотньої дії у часі, крім випадків, коли вони помякшують або скасовують відповідальність особи.
Аналізуючи рішення Конституційного суду України від 09.02.1999 року № 1/99-рп щодо дії нормативно-правового акту в часі, слід зазначити, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняєтьсяз втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Отже, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджено положення нормативних актів, що регулюють питання проведення камеральної перевірки за наслідками якого прийнято спірне податкове-повідомлення рішення та дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визначе, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та працесуального права.
Таким чином, колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення, суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права
Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують
Керуючись ст. 243, 250, 310, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 07.02.2018 по справі № 816/2373/17 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя В.В. СтаростінСудді С.С. Резнікова А.О. Бегунц Повний текст постанови складено 20.04.2018.
Судове рішення № 73563733, Харківський апеляційний адміністративний суд було прийнято 16.04.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 816/2373/17. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: