Постанова № 73563694, 18.04.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 квітня 2018 р.м.ОдесаСправа № 522/7614/17

Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Бойчук А.Ю. Час і місце ухвалення: 12:19, 26.01.2018р., м.Одеса

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого –судді Романішина В.Л.,

суддів Градовського Ю.М., Крусяна А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м.Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м.Одеси від 26 січня 2018 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, третя особа Головне управління МВС України в Одеській області, про визнання протиправними дій та зобов’язання здійснити перерахунок і виплату пенсії,

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до Приморського районного суду м.Одеси з адміністративним позовом до ГУ ПФУ в Одеській області, в якому просила суд: визнати неправомірними дії та рішення ГУ ПФУ в Одеській області №321/М-11 від 24.03.2017р. щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку призначеної пенсії по інвалідності на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», листа від 23.03.2017р. №14/1-Ш-46/зі Ліквідаційної комісії ГУНП в Одеській області, згідно якого позивачу при звільнені нараховано одноразову грошову допомогу в сумі 58472,04 грн. та одноразову грошову допомогу в сумі 243 600 грн. у зв’язку із отриманням травми під час проходження служби в ОВС; зобов’язати ГУ ПФУ в Одеській області перерахувати пенсію ОСОБА_1 з 01 липня 2015 року без обмежень, встановлених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №911-VIII від 24.12.2015р.; стягнути з ГУ ПФУ в Одеській області недораховану виплату до пенсії ОСОБА_1 з 01 липня 2015 року в сумі 221 519,32 грн.

Рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 26 січня 2018 року позов ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, як таке, що прийняте з порушенням норм матеріального права, з не повним з’ясуванням судом обставин справи, та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

В своїй скарзі апелянт зазначає, що ГУ ПФУ в Одеській області чинним законодавством наділено повноваженнями здійснення перерахунку пенсій. При отриманні нових довідок про виплачене позивачу грошове забезпечення при звільненні та листа Ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Одеській області від 23.03.2017р. відповідач зобов’язаний був, у відповідності до вимог ст.51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 та виплатити різницю за минулий час з дати її призначення, тобто з 01.07.2015р., однак цього не зробив.

Належним чином повідомлена про дату, час і місце судового розгляду ОСОБА_1 в судове засідання не прибула, представник ГУ ПФУ в Одеській області подав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження, а тому, на підставі п.2 ч.1 ст.311 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Предметом спору є законність рішення ГУ ПФУ в Одеській області №321/М-11 від 24.03.2017р. щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку призначеної пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», на підставі листа Ліквідаційної комісії ГУНП в Одеській області від 23.03.2017р. №14/1-Ш-46/зі, згідно якого позивачу при звільнені нараховано одноразову грошову допомогу в сумі 58472,04 грн. та одноразову грошову допомогу у зв’язку із отриманням травми під час проходження служби в ОВС в сумі 243 600 грн.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що одноразові грошові допомоги при звільненні та у зв’язку з отриманням травми під час проходження служби в ОВС не входять до складу грошового забезпечення, яке повинне враховуватися при нарахуванні пенсії ОСОБА_1, оскільки відносяться до разових платежів і мають характер окремих гарантій держави щодо соціального захисту громадян, зокрема військовослужбовців.

Колегія суддів погоджується з таким висновком Приморського районного суду м.Одеси.

Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ встановлено положеннями Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-XII від 09.04.1992 року (далі - Закон №2262-XII).

Відповідно до частини другої статті 9 Закону №2262-XII, яка кореспондується зі статтею 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-XII), особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, при звільненні зі служби за власним бажанням, через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, які мають вислугу 10 років і більше виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Відповідно до частин першої - другої статті 9 Закону №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Відповідно до пункту 17 статті 11 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон №1058-IV) (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової служби), особи рядового і начальницького складу.

Відповідно до частини другої статті 20 Закону №1058-IV обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5-7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Аналіз вказаних правових норм дає підстави для висновку, що військовослужбовці та особи рядового і начальницького складу підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, а тому мають сплачувати страхові внески та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з суми сукупного оподатковуваного доходу, обчисленого відповідно до законодавства України.

Разом з тим, слід зазначити, що відповідно до частини третьої статті 43 Закону №2262-XII пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Дана норма не містить положень про включення до грошового забезпечення такої виплати як одноразова грошова допомога при звільненні. Правові підстави для її виплати встановлені статтею 15 Закону №2011-ХІІ та статтею 9 Закону №2262-XII, які пов'язані зі звільненням особи зі служби.

Тобто, одноразова грошова допомога при звільненні є разовим платежем та за своєю суттю є державною соціальною гарантією при звільненні для осіб, які мають право на пенсію відповідно до Закону №2262-XII, а тому вона не входить до додаткового грошового забезпечення з якого здійснюється розрахунок розміру пенсії.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 12 вересня 2017 року по справі №21-1115а16.

Щодо ж до включення у грошове забезпечення при обчисленні пенсії одноразової грошової допомоги, виплаченої позивачу ГУМВС України в Одеській області в сумі 243 600 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015р. №850 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції», то вказана допомога не відноситься до складових грошового забезпечення, установленого постановою КМУ від 07.11.2007р. №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

А відтак, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для перерахунку пенсії ОСОБА_1 з включенням до грошового забезпечення, з якого обраховується пенсія, отриманих позивачем одноразової грошової допомоги при звільненні в сумі 58472,04 грн. та одноразової грошової допомоги у зв’язку із отриманням травми під час проходження служби в ОВС в сумі 243 600 грн.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та надана їм належна правова оцінка. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому підстав для її задоволення та скасування рішення від 26 січня 2018 року суд апеляційної інстанції не вбачає.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст.315, 316, 321, 322, 325, 327, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Приморського районного суду м.Одеси від 26 січня 2018 року – без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлено та підписано 19.04.2018р.

Головуючий суддя Романішин В.Л.

Судді Градовський Ю.М.

ОСОБА_2