Постанова № 73563681, 19.04.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 квітня 2018 р.м.ОдесаСправа № 766/20254/17

Категорія: 11.1 Головуючий в 1 інстанції: Прохоренко В.В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді - доповідача - Стас Л.В.

суддів - Турецької І.О., Косцової І.П.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на постанову Херсонського міського суду м. Херсона від 14 грудня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Херсонського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Херсонської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Херсонського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Херсонської області, в якому просила визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді з урахуванням даних про нараховану та виплачену матеріальну допомогу на оздоровлення у травні 2016 року. Також позивач просила зобов'язати Херсонське об'єднане управління Пенсійного фонду України Херсонської області провести перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання, із урахуванням отриманої в травні 2016 року матеріальної допомоги на оздоровлення, з моменту звернення за призначенням довічного грошового утримання, а саме 16 вересня 2016 року.

В обґрунтування позовних вимог, позивач, із посиланням на рішення Конституційного Суду України №4-рп/2016 від 08.06.2016, зазначала про протиправність відмови відповідача у зарахуванні виплаченої матеріальної допомоги на оздоровлення під час розрахунку довічного грошового утримання судді у відставці, оскільки з допомоги на оздоровлення був сплачений збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Постановою Херсонського міського суду м. Херсона від 14 грудня 2017 року позов ОСОБА_1- задоволено.

Визнано неправомірними дії Херсонського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Херсонської області по відмові ОСОБА_1 у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання з врахуванням даних про нараховану та виплачену матеріальну допомогу на оздоровлення у травні 2016 року.

Зобов'язано Херсонське об'єднане управління Пенсійного фонду України Херсонської області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплатити щомісячне довічне грошове утримання, із урахуванням отриманої нею в травні 2016 року матеріальної допомоги на оздоровлення, з моменту її звернення за призначенням довічного грошового утримання, а саме з 16 вересня 2016 року.

В апеляційній скарзі, Херсонське об'єднане управління Пенсійного фонду України Херсонської області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2017 року скасувати та постановити нову про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Зокрема, апелянт посилався на те, що матеріальна допомога на оздоровлення, зазначена у наданій позивачем довідці, згідно вимог чинного законодавства, не може бути врахована для обчислення довічного грошового утримання судді у відставці, оскільки матеріальна допомога на оздоровлення не входить до складу суддівської винагороди, а тому підстави для задоволення судом першої інстанції позовних вимог відсутні. Крім того, апелянт зазначав про невідповідність форми поданої довідки.

Херсонським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Херсонської області було подано клопотання про заміну відповідача у справі на його правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2018 року клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області - задоволено, здійснено заміну відповідача у даній справі - Херсонське об'єднане управління Пенсійного фонду України Херсонської області на його правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України Херсонській області.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, вважає що апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно постанови Верховної Ради України № 1515-VІІІ від 08.09.2016 року позивач, ОСОБА_1, була звільнена з посади судді Апеляційного суду Херсонської області у зв'язку з поданням заяви про відставку.

Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Херсонській області та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 90 % суддівської винагороди, призначеної відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

02 жовтня 2017 року позивач звернулася до відповідача із заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, згідно довідки Апеляційного суду Херсонської області від 26 вересня 2017 року № 102, згідно якої за травень 2016 року позивачу нарахований загальний дохід: оклад - 39512,70 грн., матеріальна допомога на оздоровлення - 15158,00 грн..

Листом від 25 жовтня 2017 року № 276/в-1 позивачу відмовлено в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, оскільки включити матеріальну допомогу до суддівської винагороди, з якої обчислено пенсію позивача, немає законних підстав. Крім того, відповідачем було звернено увагу на тому, що подана довідка не відповідає вимогам форми довідки про заробітну плату для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці, визначеної додатком 2 Порядку.

Не погоджуючись з вказаною відмовою, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що матеріальна допомога на оздоровлення входить до складу суддівської винагороди, з якої обчислюється щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, а тому вона повинна враховуватися при обчисленні розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Крім того, згідно висновків суду, оскільки з допомоги на оздоровлення був сплачений збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, це є підставою для врахування такої допомоги до розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Згідно ст. 141 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судді, який вийшов у відставку, виплачується пенсія або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання.

Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не може бути більшим ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.

Відповідно до ст. 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 2453-VI від 07.07.2010 року та згідно норм ст. 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року №1402-VIII суддівська винагорода регулюється цим Законом, та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Спеціальним законом, який регулює питання призначення щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, чітко визначено склад суддівської винагороди, який враховується при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, до якого не входить матеріальна допомога на оздоровлення.

Таким спеціальним законом є Закон України «Про судоустрій і статус суддів».

Таким чином, законодавством, чинним станом на час призначення щомісячного грошового утримання позивачу, так і на час звернення до пенсійного фонду з відповідною заявою про здійснення перерахунку, було передбачено чіткий перелік складових, що входять в обчислення суддівської винагороди та відповідно щомісячного довічного грошового утримання судді.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до управління пенсійного фонду з вимогою здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, яка виплачувалась при наданні щорічної відпустки.

З огляду на норми діючого закону Пенсійний фонд правомірно відмовив позивачу в проведенні такого перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді.

Посилання суду першої інстанції на статтю 2 Закону України «Про оплату праці», пункт 2.3.3 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України від 13 січня 2004 року № 5, згідно яких матеріальна допомога на оздоровлення повинна включатися до складу суддівської винагороди є безпідставним, оскільки спеціальним законом, яким в даному випадку є Закону України «Про судоустрій і статус суддів», визначено, що суддівська винагорода не може визначатися іншими нормативно-правовими актами, ніж цей Закон.

Також безпідставним є застосування до спірних правовідносин висновків Верховного Суду України, викладених в постановах від 20 лютого 2012 року № 21-430а11 та від 06 листопада 2013 року № 21-350а13 про те, що матеріальна допомога на оздоровлення входить до системи оплати праці, є складовою заробітної плати, з неї нараховується та сплачується страховий внесок або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а тому її розмір враховується в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії та щомісячного грошового утримання, оскільки предметом позову у зазначених справах є перерахунок пенсії державних службовців, призначених на підставі статті 37 Закону України «Про державну службу», а в даному випадку предметом позову є перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, при цьому спеціальним законом визначено склад суддівської винагороди, який застосовується при обчисленні розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Посилання суду першої інстанції на положення статті 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та статті 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно яких отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких фактично були нараховані та сплачені страхові внески або збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, враховується у заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати є безпідставним, оскільки застосування цих норм можливе у разі призначення пенсії, а не щомісячного довічного грошового утримання, яке визначено спеціальним законом - Законом України «Про судоустрій та статус суддів».

Також колегія суддів вважає помилковим посилання суду на рішення Конституційного Суду України №4-рп/2016 від 08.06.2016, оскільки зазначене рішення не стосується включення матеріальної допомоги на оздоровлення при наданні щорічної оплачуваної відпустки у складову суддівської винагороди та розрахунку довічного грошового утримання судді.

З огляду на викладене, матеріальна допомога на оздоровлення не входить до складу суддівської винагороди, з якої обчислюється щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, що вказує на правомірність дій відповідача та необґрунтованість позовних вимог про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді з урахуванням суми матеріальної допомоги на оздоровлення, яка виплачувалась при наданні щорічної відпустки.

Враховуючи встановлені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що відповідач діяв межах, на підставах та у спосіб встановлений чинним законодавством, а тому підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 відсутні.

Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції судове рішення ухвалено при неповному з'ясуванні обставин справи та з помилковим застосуванням норм матеріального права, тому постанова суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Відповідно до ст. 242 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

За змістом ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Таким чином апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення у справі про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області - задовольнити.

Постанову Херсонського міського суду м. Херсона від 14 грудня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Херсонського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Херсонської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 19.04.2018р.

Суддя - доповідач :

Судді: