Постанова № 73563618, 18.04.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 квітня 2018 р.м.ОдесаСправа № 821/1902/17

Категорія: 8 Головуючий в 1 інстанції: Хом'якова В.В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Зуєвої Л.Є.,

суддів Шевчук О.А. та Федусика А.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу приватного підприємства "Південь Актив Профіт" на рішення Херсонського окружного адміністративного суду, ухвалене у відкритому судовому засіданні 12.01.2018 року о 12:27 год в м.Херсоні по справі за позовом приватного підприємства "Південь Актив Профіт" до Мелітопольської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області, 3-тя особа Херсонська об'єднана Державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

В грудні 2017 року приватне підприємство "Південь Актив Профіт" звернулось до суду з адміністративним позовом до Мелітопольської об'єднаної Державної податкової інспекції ГУ ДФС у Запорізькій області, 3-тя особа Херсонська об'єднана Державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Херсонській області та просить визнати протиправною відмову у прийнятті податкових декларацій з податку на додану вартість за серпень, вересень 2017 року з додатками 2, 5 та визнати такими, що прийняті та зареєстровані 26 жовтня 2017 року податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2017 року з додатками 2 та 5, податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2017 року з додатками 2 та 5.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 12.01.2018 року у задоволенні адміністративного позову приватного підприємства "Південь Актив Профіт" відмовлено.

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, приватне підприємство "Південь Актив Профіт" звернулось до суду з апеляційною скаргою.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що мав право надсилати податкові декларації з податку на додану вартість на паперовому носії, а не в електронній формі, оскільки Херсонська ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області протиправно ухилялась від укладання договору про визнання електронних документів.

Таким чином апелянт вважає, що судом допущено порушення матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. У зв'язку з чим в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції і винесення нової постанови із задоволення позовних вимог в повному обсязі.

12.03.2018 року до суду надано відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач зазначає, що рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 12.01.2018 року є обґрунтованим та законним, а тому просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Згідно п.2 ч. 1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Оскільки усі учасники справи були повідомленні належним чином про дату, час і місце судового засідання, що підтверджується матеріалами справи, відповідач надав клопотання про розгляд справи без його участі, апелянт до суду не з'явився, суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Як встановлено судом першої інстанції, ПП "Південь Актив Профіт" зареєстровано юридичною особою 03.08.2016 року.

З 04.08.2016р. підприємство як платник податків перебував на обліку в Мелітопольській ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області, з 01.09.2016р. зареєстроване платником податку на додану вартість.

10.10.2016р. між ПП "Південь Актив Профіт" та Мелітопольською ОДПІ був укладений договір про визнання електронних документів.

У квітні 2017 року проведено державну реєстрацію зміни місцезнаходження ПП "Південь Актив Профіт" на м. Херсон, вул. Нафтовиків, 15, та зміни керівника, у зв'язку з чим 04.04.2017 було припинено дію договору про визнання електронних документів від 10.10.2016. З квітня 2017 року основним місцем обліку ПП "Південь Актив Профіт" є Херсонська ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області.

ПП "Південь Актив Профіт" обліковується в Мелітопольській ОДПІ (неосновне місце обліку) та повинно було подавати податкову звітність до кінця 2017 року саме до цього контролюючого органу (п. 10.13 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Мінфіну України від 09.12.11 № 1588).

02.06.2017р. позивач направив до Херсонської ОДПІ договір на визнання електронних документів, який було прийнято до розгляду.

Після надсилання договору на електронну адресу підприємства надійшла квитанція №1, в якій зазначено: документ доставлено до ДФС України, збережено на центральному рівні, реєстраційний № 9102912135, подбайте про прийом квитанції № 2 щодо результатів перевірки та прийняття/неприйняття документа. Квитанція № 2 на електронну адресу підприємства не надходила.

29.06.2017р. позивач звернувся до Херсонської ОДПІ з заявою про причини не надсилання квитанції № 2 щодо результатів перевірки договору.

Позивач стверджує про неотримання відповіді на дану заяву. Натомість Херсонська ОДПІ у письмових поясненнях вказує на те, що листом від 27.07.2017р. за № 5391/10/21-03-08-02-24 (який був надісланий простою поштою та копія надана суду) повідомила позивача, що договір про визнання електронних документів знаходиться на розгляді, та після розгляду зазначеного договору, у відповідності до положень Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 № 233 "Про подання електронної податкової звітності" програмним забезпеченням органів ДФС в автоматичному режимі буде сформовану та направлена на електронну адресу квитанцію № 2, в якій вказано факт прийняття або відмови в укладанні договору з обов'язковим зазначенням причин такої відмови, а також роз'яснено вимоги п.49.3 ст. 49 Податкового кодексу України.

04 жовтня 2017 року ПП "Південь Актив Профіт" було подано (надіслано поштою) до Мелітопольської об'єднаної Державної податкової інспекції ГУ ДФС у Запорізькій області податкові декларації з податку на додану вартість за серпень та вересень 2017 року з додатками в паперовому вигляді. Мелітопольська ОДПІ отримала дані декларації 26.10.2017р., що відповідачем не заперечується.

Листом від 01.11.2017р. № 8117/10/08-32-08-00 Мелітопольська ОДПІ повідомила позивача про те, що надіслані ПП "Південь Актив Профіт" податкові декларації з податку на додану вартість за серпень, вересень 2017 року не визнані як податкові декларації та до розгляду не приймаються. Підставою для відмови у прийнятті декларації зазначено порушення п.49.4 ст.49 Податкового кодексу України, а саме, подання декларацій на паперовому носії, а не в електронній формі.

ПП "Південь Актив Профіт" вважає неправомірною відмову Мелітопольської ОДПІ у прийнятті податкових декларації підприємства з ПДВ за серпень, вересень 2017 року з додатками зважаючи на те, що причиною подання податкової звітності в паперовому вигляді є неправомірне зволікання Херсонською ОДПІ з підписанням договору про визнання електронних документів.

Вказані обставини визнані сторонами та суд не має обґрунтованого сумніву щодо їх достовірності.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції встановив, що позивачем не дотримано положень ст. 49 ПК України щодо обов'язку подання податкової звітності з податку на додану вартість тільки в електронній формі, а отже суд дійшов висновку про те, що відповідач при прийнятті рішення про відмову у прийнятті декларації з податку на додану вартість за серпень, вересень 2017 року діяв правомірно та у межах повноважень.

Судова колегія суду апеляційної інстанції вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, а висновки суду першої інстанції обґрунтованими з огляду на наступне.

Порядок подання податкової звітності до контролюючого органу визначено статтею 49 Податкового кодексу України.

Так, зокрема, пунктом 49.1 статті 49 Податкового кодексу України встановлено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Відповідно до пункту 49.3 статті 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

На підставі вище зазначеного, колегія суддів зазначає, що аналіз наведених норм дійсно дає підстави для висновку, що платники податків вправі самостійно обирати один із зазначених способів подачі податкової декларації лише у тому випадку, якщо інше не передбачено нормами Податкового кодексу України.

Окрім зазначеного судова колегія звертає увагу на те, що з 1 січня 2015 року набув чинності Закон України від 28.12.2014 № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», згідно з яким запроваджено систему електронного адміністрування податку на додану вартість та передбачено подання податкової звітності з податку на додану вартість в електронній формі.

Так, з 1 січня 2015 року положеннями абзацу другого пункту 49.4 статті 49 Податкового кодексу України встановлено імперативний припис, відповідно до якого податкова звітність з податку на додану вартість подається в електронній формі до контролюючого органу всіма платниками цього податку з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Виключення з цього правила міститься в абзаці третьому цього пункту. Так, у разі розірвання контролюючим органом в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів платник податків, договір з яким розірвано, має право до складання нового договору подавати податкову звітність у спосіб, визначений підпунктами «а» і «б» пункту 49.3 цієї статті.

Таким чином, наведені норми встановлюють інші, спеціальні вимоги щодо подачі податкової декларації з ПДВ, яка має бути подана виключно в електронній формі.

Також суд апеляційної інстанції зазначає, що поняття «складений договір» та «укладений договір» не є тотожними.

Апелянтом в якості доказів до матеріалі справи надано копію договору про визнання електронних документів від 02.06.2017 року, тобто в даному випадку приватним підприємством "Південь Актив Профіт" договір про визнання електронних документів був складений 02.06.2017 року, однак декларації в паперовому вигляді з податку на додану вартість за серпень та вересень 2017 року надійшли до Мелітопольської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізької області 26.10.2017 року.

Податкові декларації з податку на додану вартість за серпень, вересень, 2017 року з додатками 2, 5 у паперовому вигляді були подані позивачем до Мелітопольської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області без будь-яких інших документів, які б пояснювали причини подання звітності в паперовій формі.

Суд звертає увагу, що у разі необхідності платник податків може подати разом з податковою декларацією доповнення до такої декларації, які складені за довільною формою, що вважатиметься невід'ємною частиною податкової декларації. Таке доповнення подається з поясненням мотивів його подання.

Матеріалами справи встановлено, що відповідач був обізнаний про припинення 04.04.2017 року дії договору приватного підприємства "Південь Актив Профіт" від 10.10.2016 року №101001 про визнання електронних документів.

Також матеріалами справи встановлено, що про вчинення будь-який дій щодо укладання іншого договору про визнання електронних документів відповідачу не було відомо. Відповідач повідомляв підприємство про необхідність переукладання договору про визнання електронних документів при розгляді податкової звітності за попередні звітні періоди, яка також подавалась в паперовому вигляді та не була прийнята з аналогічних підстав.

Виходячи з викладеного судова колегія суду апеляційної інстанції погоджується з висовком суду першої інстанції, що Мелітопольська ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області об'єктивно не мала можливості встановити наявність обгрунтованих підстав, які б надавали право платнику подавати податкову звітність в іншій спосіб, ніж в електронному вигляді.

Отже, у даному випадку пункт 49.3 статті 49 Податкового кодексу України застосуванню не підлягає, а у платника податку відсутнє право подачі декларації з ПДВ у паперовому вигляді після складання договору про визнанняя електроних документів.

Враховуючи вимоги абзацу 2 пункту 49.4 статті 49 Податкового кодексу України, колегія суддів прийшла до висновку, що подача податкової декларації з ПДВ саме в електронному вигляді з 1 січня 2015 року є обов'язком апелянта.

Окрім зазначеного, слід звернути увагу, що Наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 р. №159/28289 та діяв на час спірних правовідносин, затверджено форму, порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість.

Відповідно до цього Порядку Податкова звітність з податку на додану вартість подається в електронній формі всіма платниками цього податку з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством, тобто Законом встановлений безальтернативний обов'язок платників саме податку на додану вартість складати та подавати контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість виключно в електронній формі.

З огляду на викладене, судова колегія вважає обгрунтованими висновок суду першої інстанції про правомірність дій контролючого органу щодо неприйняття податкової декларації з податку на додану вартість у паперовій формі.

Доводи апелянта викладені в апеляійній скарзі щодо неправомірності дій відповідача спростовуються наявними у справі доказами, а саме відомостями про те, що строк дії договору про визнання електронних документів від 10.10.2016 № 101001, укладений позивачем з відповідачем, було припинено 04.04.2017, при цьому станом на дату подання податкової звітності в паперовій формі новий договір укладено не було, при тому що 02.06.2017 позивач направив до Херсонської ОДПІ договір № 2 про визнання електронних документів, який був прийнятий, але не розглянутий в 5-ти денний термін обробки договорів, згідно рекомендацій ДФС, розміщених на офіційному веб-сайті ДФС України.

Стаття 14 Закону України, від 22.05.2003, № 851-IV "Про електронні документи та електронний документообіг" передбачає, що електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства України або на підставі договорів, що визначають взаємовідносини суб'єктів електронного документообігу. А відповідно до ст.ст. 17, 18 даного Закону вирішення спорів між суб'єктами електронного документообігу здійснюється в порядку, встановленому законом. Особи, винні в порушенні законодавства про електронні документи та електронний документообіг, несуть відповідальність згідно з законами України.

Таким чином судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що якщо апелянт вважав, що бездіяльність Херсонської ОДПІ щодо не підписання договору є протиправною, він мав право звернутись до суду із відповідним позовом та оскаржити протиправну бездіяльність органу владних повноважень, однак ПП "Південь Актив Профіт" не скористалось таким способом захисту своїх прав.

З огляду на зазначене суд апеляційної інстанції зазначає, що в даних спірних правовідносинах суд не має оцінювати з точки зору правомірності факт не підписання договору між позивачем та Херсонською ОДПІ про визнання електронних документів впродовж тривалого періоду часу, оскільки бездіяльність або протиправність дії Херсонської ОДПІ в цій частині не є предметом спору у цій справі.

Тому з огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що Мелітопольська ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області не мала можливості встановити наявність обгрунтованих підстав, які б надавали право платнику подавати податкову звітність в іншій спосіб, ніж в електронному вигляді, оскільки відповідач був обізнаний про припинення 04.04.2017 дії договору від 10.10.2016 р. № 101001 про визнання електронних документів, про вчинення будь-який дій щодо укладання іншого договору про визнання електронних документів відповідачу відомо не було, в свою чергу підприємство повідомлялось про необхідність переукладання договору про визнання електронних документів при розгляді податкової звітності за попередні звітні періоди, яка також подавалась в паперовому вигляді та не була прийнята з аналогічних підстав.

З огляду на те, що приватне підприємство "Південь Актив Профіт" не було дотримано положень ст. 49 ПК України щодо обов'язку подання податкової звітності з податку на додану вартість тільки в електронній формі, рішення суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позовних вимог є обґрунтованим та законним.

Доводи апелянта викладені у апеляційній скарзі зазначених висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні норм матеріального права.

За таких обставин, підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Оскільки судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції, відповідно до ч. 1 ст. 316 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись ст.ст.308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу приватного підприємства "Південь Актив Профіт" залишити без задоволення, а рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 12.01.2018 року - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду в порядку ст.328-331 КАС України.

Повний текст постанови складено та підписано 23.04.2018 року.

Головуючий: суддя Л.Є. Зуєва

суддя О.А. Шевчук

суддя А.Г. Федусик