Постанова № 73563519, 16.04.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2018 рокуЛьвів№ 876/295/18

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів :

головуючого судді: Запотічного І.І.,

суддів: Довгої О.І., Сапіги В.П.,

при секретарі судового засідання: Бедрій Х.П.,

з участю позивача: ОСОБА_1,

представника відповідача: Полуліх Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на постанову Личаківського районного суду м.Львова від 12 грудня 2017 року (суддя Шеремета Г.І., ухвалена в м.Львові о 16:37) у справі № 463/4320/17 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дій неправомірними,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася в суд з позовом до Личаківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Львова в якому просила зобов'язати Личаківське об'єднане управління Пенсійного фонду України м.Львова здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 01.01.2016 року з урахуванням індексації заробітної плати, матеріальної допомоги на оздоровлення.

Постановою Личаківського районного суду м.Львова від 12 грудня 2017 року позов задоволено частково; визнано неправомірними дії Личаківського обєднаного управління Пенсійного фонду України м.Львова щодо відмови у перерахунку раніше призначеної пенсії ОСОБА_1; зобов'язано Личаківське об'єднане управління Пенсійного фонду України м.Львова здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 28.02.2017 року з урахуванням індексації заробітної плати, матеріальної допомоги на оздоровлення; в решті вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції її оскаржив відповідач Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області подавши апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду в якій посилаючись на порушення судом при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, на неповне з'ясування обставин справи, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити, з підстав викладених в апеляційній скарзі.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу вважає оскаржувану постанову суду законною та просить залишити її без змін.

В судовому засіданні представник апелянта надав пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

Позивач в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги заперечив, просив постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача та представника апелянта, перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, відзив на апеляційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до клопотання представника відповідача, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 08.11.2017 № 821 «Деякі питання функціонування органів Пенсійного фонду України», судом проведено заміну первинного відповідача - Личаківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова на його правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що позивачу- ОСОБА_1 з 21.04.2005 року призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».

В подальшому 13.01.2017 року позивач звернулася із заявою про проведення перерахунку призначеної їй пенсії відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу» із врахуванням індексації заробітної плати, матеріальної допомоги на оздоровлення, у зв'язку з чим подала довідку Апеляційного суду Львівській області від 26.12.2016 року №489/07.20 про складові заробітної плати з врахуванням вказаних виплат, проте отримала відмову.

Відмовляючи в перерахунку пенсії пенсійний орган зазначив, що індексація заробітної плати, матеріальна допомога на оздоровлення не є складовими заробітної плати у розумінні ст.33 Закону України «Про державну службу» і Постанови КМУ від 31.05.2000 року №865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії». Крім того, відповідно до пункту 5 прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року №213, яким передбачено у разі неприйняття до 01.06.2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01.06.2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до Закону України «Про державну службу».

Не погодившись з даною відмовою ОСОБА_1 звернулась в суд з даним позовом.

Задовольняючи частково позов суд першої інстанції зробив висновок, що індексація заробітної плати та матеріальна допомога на оздоровлення мають бути враховані при перерахунку пенсії.

Колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції погоджується з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1ст.37 Закону України «Про державну службу»в редакції, що діяла на час призначення пенсії, пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Частинами 2, 6 статті 33 Закону України «Про державну службу» передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок. Державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.

Умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України (частина 7 ст. 33 Закону України «Про державну службу» ).

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 року № 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, прокуратури, судів та інших органів» керівникам цих органів надано право у межах затвердженого фонду оплати праці надавати працівникам матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та допомогу для оздоровлення при наданні щорічної відпустки у розмірі, що не перевищує середньомісячної заробітної плати працівника.

Враховуючи викладене судом першої інстанції зроблено вірний висновок, що матеріальна допомога на оздоровлення станом на час призначення пенсії Позивачу входила до системи оплати праці державного службовця, відтак повинна враховуватись при розрахунку пенсії .

Відповідно до ч.6ст.95 КЗпП України заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.

Згідно з ст.33 Закону України «Про оплату праці» у період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством.

Суми виплат, пов'язаних з індексацією заробітної плати працівників, входять до складу фонду додаткової заробітної плати згідно з підпунктом 2.2.7 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України від 13 січня 2004 року № 5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 року за № 114/8713. Згідно з ст. 2 Закону України «Про оплату праці» структуру заробітної плати складають: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Статтею 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Відповідно до ст.41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються: суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески, суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Враховуючи наведене судом першої інстанції зроблено вірний висновок, що отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Аналогічна правова позиція булла висловлена Верховним Судом України у постановах від 14.05.2013 року в справі № 21-125а13 та 28.05.2013р. у справі №21-97а13.

Зважаючи на викладене вище, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що індексація заробітної плати та матеріальна допомога на оздоровлення входили до системи оплати праці позивача, як державного службовця, відтак позов підставно задоволено частково.

Також колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про застосування шестимісячного строку звернення до суду з позовом, та задоволення позовних вимог з 28.02.2017 року.

Доводи апелянта не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 308, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Личаківського районного суду м.Львова від 12 грудня 2017 року у справі №463/4320/17 без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.

На постанову протягом 30 днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя І. І. Запотічний судді О. І. Довга В. П. Сапіга Повне судове рішення складено 20.04.2018р.