Постанова № 73563498, 18.04.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2018 рокуЛьвів№ 876/12246/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Судової-Хомюк Н.М.,

суддів Гуляка В.В., Коваля Р.Й.

за участі секретаря судового засідання Копанишин Х. В.

позивач:не з’явився

відповідач: не з’явився

третя особа:не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області на постанову ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 30 листопада 2017 року(суддя Мандзій О.П., м. Тернопіль, повний текст постанови складений 04.12.2017 року) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, управління Державної казначейської служби України у м. Тернополі Тернопільської області про зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

03 листопада 2017 року позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом до відповідача ОСОБА_1 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, управління Державної казначейської служби України у м. Тернополі Тернопільської області та просила зобов’язати Тернопільське об’єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області сформувати та подати до управління Державної казначейської служби України у м. Тернополі Тернопільської області подання про повернення ОСОБА_2, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 6208,32 грн..

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що17 жовтня 2017 року ОСОБА_2 при нотаріальному оформленні договору купівлі-продажу квартири, що знаходиться за адресою: Тернопільська область, місто Тернопіль, вулиця Микулинецька, будинок 101 а, квартира 126, сплачено 1 відсоток від вартості нерухомого майна, а саме 6208,32 грн. збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, хоча вона не є платником даного збору в розумінні п.9 ст.1 Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування», так як придбавала житло вперше. На вимогу позивача про повернення безпідставного сплаченого збору ОСОБА_1 об’єднаним управлінням Пенсійного фонду України Тернопільської області було відмовлено з тих підстав, що Пенсійний фонд України не володіє інформацією щодо прав власності громадян на нерухоме майно.

Постановою ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 30 листопада 2017 року позов задоволено. Зобов’язано Тернопільське об’єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області сформувати та подати до управління Державної казначейської служби України у місті Тернополі Тернопільської області подання про повернення ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1 а, квартира 126, ІНФОРМАЦІЯ_2) збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 6208 (шість тисяч двісті вісім ) гривень 32 (тридцять дві) копійки. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ОСОБА_1 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області (код ЄДРПОУ 40377598) в користь ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1 а, квартира 126, ІНФОРМАЦІЯ_2) сплачений судовий збір у розмірі 640 (шістсот сорок) гривень 00 (нуль) копійок згідно квитанції № 53 від 31.10.2017 року.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_1 об’єднаним управління Пенсійного фонду України Тернопільської області подано апеляційну скаргу.

Апелянт вважає, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить її скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити, з підстав зазначених в апеляційній скарзі.

В обґрунтування своїх апеляційних вимог покликається на те, що органи Пенсійного фонду України не володіють інформацією стосовно прав власності громадян на нерухоме майно, а тому позбавлені можливості встановити придбання житла конкретною особою вперше. Також представлені позивачем документи не можуть вважатися достатніми для обґрунтування вимог позивача, оскільки такі підтверджують факт нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу нерухомості, а не факт придбання позивача житла в минулому чи придбання ним житла вперше.

В судове засідання сторони не з’явились, хоча були повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи у суді, а тому суд вважає за можливе розглянути справу без їх участі та відповідно до вимог ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення. При цьому колегія суддів зазначає наступне.

Так, судом першої інстанції встановлено, матеріалами справи підтверджено, що17 жовтня 2017 року між публічним акціонерним товариством «Компанія з управління активами «Національний резерв» та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, що знаходиться за адресою: Тернопільська область, місто Тернопіль, вулиця Микулинецька, будинок 101 а, квартира 126, який посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_1 міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрований в реєстрі за № 2681. Відповідно до п.2.1 договору купівлі-продажу ціна нерухомого майна встановлена в розмірі 620 832,00 грн. (а.с.9-10).

ОСОБА_2 було сплачено збір на обов’язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1 відсоток від його вартості, що складає 6208,32 грн. відповідно до квитанції №0.0.871393264.1 від 17 жовтня 2017 року (а.с.7а). Кошти у розмірі 6208,32 грн. зараховані на відповідний рахунок та надійшли до державного бюджету, що підтверджується довідкою управління Державної казначейської служби України у місті Тернополі Тернопільської області № 3257 від 10.11.2017 року (а.с.27).

20 жовтня 2017 року ОСОБА_2 звернулась до ОСОБА_1 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області із вимогою про повернення безпідставно сплаченого збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 6208,32 грн., оскільки придбавала житло вперше і в розумінні п.9 ст.1 Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» не є платником даного збору (а.с.11-12).

ОСОБА_1 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області від 20 жовтня 2017 року № 17345/07 позивача повідомлено про те, що підстав для повернення збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в сумі 6208,32 грн. немає з посиланням на відсутність у Пенсійного фонду України інформації щодо реєстрації права власності громадян на нерухоме майно (а.с.13).

Не погоджуючись із таким рішенням суб’єкта владних повноважень, позивач звернулась до суду із даним адміністративним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивач дійсно 17.10.2017 року вперше придбала житло за договором купівлі-продажу нерухомого майна, що знаходиться за адресою: Тернопільська область, місто Тернопіль, вулиця Микулинецька, будинок 101 а, квартира 126, та при оформленні документів безпідставно сплатила збір на обов’язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 6208,32грн., який підлягає поверненню.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Порядок справляння та використання збору на обов’язкове державне пенсійне страхування визначений приписами Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до абз.1 п.9ст.1 цього Закону платниками збору на обов’язкове пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною ОСОБА_4 України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об’єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.

Питання сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» врегульовані Порядком сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1740 від 03 листопада 1998 року.

Відповідно до п.15-1 вказаного Порядку збір на обов’язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною ОСОБА_4 України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Пунктом 15-3 вказаного Порядку визначено, що нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Таким чином, із загального правила про обов’язковість сплати збору при придбанні нерухомого майна законодавцем встановлено винятки для громадян, які придбавають житло і перебувають на черзі на одержання житла, або придбавають житло вперше.

Матеріалами справи доводиться та обставина, що позивачем вперше було придбано житло, а саме квартиру №126, що розташована в будинку №101а по вулиці Микулинецька в м. Тернополі, Тернопільська область.

Зокрема, із ОСОБА_5 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності убачається, що ОСОБА_2 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно обліку технічної інвентаризації в місті Тернополі станом на 29.12.2012 року за ОСОБА_2 не має зареєстрованого права приватної власності на будинок (квартиру) в місті Тернополі, про що свідчить довідка товариства з обмеженою відповідальністю «Міське бюро технічної інвентаризації» від 01.11.2017 року № 2849 (а.с.17).

Крім того, в матеріалах справи міститься довідка філії - ОСОБА_1 обласного управління ТВБВ №10019/054 публічного акціонерного товариства «Ощадбанк» від 03.11.2017 року № 10, відповідно до якої в списках для приватизації житла за адресою Тернопільська область, місто Тернопіль, вулиця Микулинецька, будинок 101 а, квартира 126, не включено ОСОБА_2 (а.с.16).

Будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивача про придбання ОСОБА_2 житла вперше та свідчили б про відсутність у неї права на звільнення від сплати збору, відповідачем не надано.

Оцінюючи в сукупності вищевикладене, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що позивач дійсно17 жовтня 2017 року вперше придбала житло за договором купівлі-продажу нерухомого майна, що знаходиться за адресою: Тернопільська область, місто Тернопіль, вулиця Микулинецька, будинок 101 а, квартира 126, та при оформленні документів безпідставно сплатила збір на обов’язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 6208,32грн., який підлягає поверненню.

Відсутність ж механізму перевірки органами Пенсійного фонду України інформації про те, чи вперше особа придбала житло, не може бути підставою для відмови у поверненні їй помилково сплачених коштів у вигляді збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі продажу нерухомого майна.

За таких обставин наведена сума підлягає поверненню позивачу в установленому порядку.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто таким, що ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні.

Керуючись, ч. 4 ст.229,ч. 3 ст.243, 308, 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ч. 1 ст. 321, ст. ст. 322, 325, 329 КАС України , суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області залишити без задоволення, а постанову ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 30 листопада 2017 року у справі № 819/1877/17- без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду касаційної інстанції.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя ОСОБА_6 судді ОСОБА_5 ОСОБА_4 Повне судове рішення складено 23.04.2018 року.