Постанова № 73563495, 17.04.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2018 рокуЛьвів№ 876/1194/18

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Кузьмича С. М.,

суддів Гулида Р.М., Улицького В.З.,

за участю секретаря Мельничук Б.Б.

апелянта ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 15 січня 2018 року про повернення заяви (постановлену головуючим – суддею Гулик А.Г. у м. Львові) у справі № 813/3694/14 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про зобов’язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду із заявою про визнання протиправними дій суб’єкта владних повноважень щодо виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 07.10.2015 у справі № 813/3694/14 за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області (далі - ДПІ у Личаківському районі м.Львова ГУ ДФС у Львівській області) про зобов'язання вчинити дії, в якій просить суд:

- встановити чи Личаківська ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області як правонаступник ДПІ у Личаківському районі м. Львова ГУ Міндоходів має достатні повноваження і володіє відповідними документами для виконання нею боргових зобов’язань щодо надання позивачу інформації, визначеної постановою Львівського окружного адміністративного суду від 07.10.2015 у справі № 813/3694/14;

- у випадку, якщо Личаківська ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області не володіє достатніми повноваженнями/документами для виконання вказаного судового рішення, ухвалити рішення про залучення до процедури його виконання ГУ ДФС у Львівській області;

- привести у відповідність виконавчий документ (виконавчий лист №813/3694/14) в частині даних щодо найменування боржника у випадку, окресленому вище, коли буде встановлено, що Личаківська ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області не володіє достатніми повноваженнями/документами для виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 07.10.2015 у справі №813/3694/14;

- ухвалити рішення, яке забезпечить повне виконання податковим органом постанови Львівського окружного адміністративного суду від 07.10.2015 у справі №813/3694/14;

- зобов’язати боржника подати у встановлений строк звіт про виконання судового рішення та попередити керівника суб’єкта владних повноважень про наслідки для нього невиконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 07.10.2015 у справі №813/3694/14.

Заява мотивована тим, що постанова Львівського окружного адміністративного суду від 07.10.2015 у справі № 813/3694/14 суб’єктом владних повноважень досі не виконана, у зв’язку з чим позивач змушена повторно звертатися до суду.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 15.01.2018 заяву повернуто позивачу.

Приймаючи оскаржене рішення, суд першої інстанції виходив з того, що заява ОСОБА_1 про визнання протиправними дій суб’єкта владних повноважень щодо виконання постанови у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про зобов'язання вчинити дії не відповідає вимогам ч.ч. 1-4 ст.383 КАС України, оскільки з її змісту не вбачаються вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб’єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивачу підтверджених таким рішенням суду.

Вказану ухвалу в апеляційному порядку оскаржила позивач, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржувана ухвала винесена з порушенням норм процесуального права та є незаконною, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким забезпечити ефективний контроль суду за виконанням відповідачем постанови Львівського окружного адміністративного суду від 07.10.2015 у справі № 813/3694/14 з метою відновлення порушеного права позивача.

Зокрема в апеляційні скарзі зазначає, що нею було дотримано всі положення частин 1-4 ст. 383 КАС України при написанні, обгрунтуванні та подачі заяви.

Апелянт в судовому засіданні підтримала апеляційну скаргу та надала пояснення, просить апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати та розглянути заяву по суті.

Інші особи які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з’явилися, що не перешкоджає розгляду справи в їх відсутності згідно з ч. 2 ст. 313 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, апелянта, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з наступних підстав.

З матеріалів справи слідує, що постановою Львівського окружного адміністративного суду від 07.10.2015 у справі №813/3694/14, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2016 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31.10.2017, частково задоволено позов ОСОБА_1 до ДПІ у Личаківському районі м.Львова ГУ Міндоходів у Львівській області, визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо надання позивачу повної відповіді на її письмовий запит про надання інформації від№02/03, зобов’язано відповідача надати відповідь на вказаний запит з урахуванням висновків суду.

Вважаючи, що постанова Львівського окружного адміністративного суду від 07.10.2015 у справі № 813/3694/14 суб’єктом владних повноважень досі не виконана, позивач звернулася із згаданою вище заявою.

Однак таку заяву повернуто позивачу у зв`язку з невідповідністю вимогам ч.ч. 1-4 ст. 383 КАС України.

Проте, колегія суддів вважає, що даний висновок суду першої інстанції не можна визнати обґрунтованим, а справу потрібно направити до суду першої інстанції для продовження розгляду з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1-5 ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб’єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

У такій заяві зазначаються:

1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява;

2) ім’я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;

3) ім’я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;

4) ім’я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;

5) номер адміністративної справи;

6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження;

7) інформація про день пред’явлення виконавчого листа до виконання;

8) інформація про хід виконавчого провадження;

9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви;

10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом.

До заяви додаються докази її надсилання іншим учасникам справи.

Заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред’явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.

У разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви.

У разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.

Колегія суддів зазначає, що ст. 383 КАС України встановлено вичерпний перелік вимог за відсутності, яких суд може повернути заяву.

Однак обгрунтовуючи повернення заяви суд першої інстанції дійшов висновку, що заява не відповідає вимогам ч.ч. 1-4 ст. 383 КАС України, оскільки з її змісту не вбачаються вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб’єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивачу підтверджених таким рішенням суду.

Проте колегія суддів повторно звертає увагу на те, що вимоги до заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб’єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду є чітко викладене та вичерпним і статтею 383 КАС України не встановлено такої підстави для повернення, як зазначення чи не зазначення в заяві будь – яких вимог в тому числі про встановлення правонаступника, приведення у відповідність виконавчого документа, ухвалення рішення, яке забезпечить виконання рішення суду чи подання у встановлений строк звіт про виконання судового рішення.

Крім цього не включення до змісту заяви вимог про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб’єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду не може бути підставою для повернення такої заяви згідно ст. 383 КАС України.

З огляду на зазначене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції повертаючи заяву вийшов за межі вимог передбачених ст. 383 КАС України, а тому є підстави для скасування ухвали та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Щодо розгляду заяви по суті то в силу ч. 1 ст. 383 КАС України така підлягає розгляду в суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 320 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, коли має місце неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність таких обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.

Відтак, з врахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду, оскільки судом першої інстанції порушено норми процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання щодо розгляду заяви.

Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст.139 КАС України не здійснюється.

Керуючись статтями 139, 229, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 15 січня 2018 року про повернення заяви у справі № 813/3694/14 - скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення, у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя ОСОБА_2 судді ОСОБА_3 ОСОБА_4 Повне судове рішення складено 23 квітня 2018 року