Постанова № 73563035, 17.04.2018, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" квітня 2018 р. Справа № 5015/5744/11

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Костів Т.С.

суддів Галушко Н.А.

Данко Л.С.

при секретарі судового засідання Кобзар О.

За участю представників сторін:

від позивача: Дацько М.В.-представник на підставі довіреності № 344 від 05.03.2018 року;

від відповідача: Панчишин С.Ю.-особисто;

розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Панчишина Сергія Юрійовича, м. Львів, вх. № 05-05/1008/13 від 04.06.2013 р.;

на рішення господарського суду Львівської області від 25.04.2013 р.

у справі № 5015/5744/11

за позовом: Закритого акціонерного товариства ,,Ірокс", м. Львів,

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Панчишина Сергія Юрійовича, м. Львів,

про: розірвання договору та стягнення 70 000 грн. 00 коп.,

В С Т А Н О В И В :

рішенням господарського суду Львівської області від 25.04.2013 р. у справі №5015/5744/11 позов Закритого акціонерного товариства ,,Ірокс'', до фізичної особи-підприємця Панчишина Сергія Юрійовича, про розірвання договору та стягнення 70 000 грн. 00 коп. задоволено повністю, вирішено розірвати договір підряду, укладений 17.09.2010 року між фізичною особою-підприємцем Панчишиним Сергієм Юрійовичем та Закритим акціонерним товариством "Ірокс" та стягнути з фізичної особи-підприємця Панчишина Сергія Юрійовича на користь Закритого акціонерного товариства "Ірокс" 70 000 грн. 00 коп. збитків, 785 грн. 00 коп. державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Вищенаведене рішення суду від 25.04.2013 року мотивоване тим, що 17 вересня 2010 року між Закритим акціонерним товариством "Ірокс" (замовник) та фізичною особою-підприємцем Панчишиним Сергієм Юрійовичем (підрядник) було укладено договір підряду. У зв'язку із виявленням уповноваженими представниками ЗАТ "Ірокс" спільно з працівниками ДП ДІПМ "Містопроект" дефекти та недоліки було складено рекламаційний акт, яким зафіксовано про зазачене, в результаті огляду і обстеження конструкції дорожнього покриття проїздів та майданчика загальною площею 529 кв.м. Недоліки виконаних відповідачем робіт призвели до істотного порушення умов договору, внаслідок чого позивачу завдано шкоду, у зв'язку із чим позивач не має можливості належним чином та в повному обсязі використовувати результат таких робіт.

Суд першої інстанції приймаючи оскаржуване рішення зазначив про те, що уклавши з відповідачем договір підряду, позивач розраховував на належне виконання відповідачем своїх зобов'язань у відповідності до умов зазначеного договору та вимог чинного законодавства України, тому позовні вимоги в частині розірвання договору підряду від 17.09.2010 р. суд вважав правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Окрім того, позивач звернувся з вимогою про стягнення з відповідача суми збитків у розмірі 70 000 грн. 00 коп. Суд першої інстанції приймаючи оскаржуване рішення зазначив, що позивач, сплативши кошти в сумі 70 000 грн. 00 коп., розраховував на виконання робіт належним чином, тобто предмет договору мав відповідати усім вимогам, які встановлені договором, проте, виявлені недоліки унеможливлюють використання результату робіт за призначенням. За таких умов, як зазначив суд першої інстанції, сума у розмірі 70 000 грн. 00 коп. є прямими збитками, яких позивач зазнав з вини відповідача, і які підлягають стягненню з фізичної особи-підприємця Панчишина С.Ю. на користь ЗАТ "Ірокс".

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Львівської області від 25.04.2013 р. у справі № 5015/5744/11, відповідач - фізична особа-підприємець Панчишин Сергій Юрійович - подав апеляційну скаргу.

Підставами для скасування оскаржуваного рішення апелянт вважає те, що постановою Львівського апеляційного господарського суду від 25.07.2011 р. вже було задоволено його апеляційну скаргу з підстав відсутності порушень договору. Однак, позивач знову звернувся з аналогічними вимогами. Головною умовою після підписання договору між ЗАТ «Ірокс» та ФОП Панчишин С.Ю. було підтвердження фактом проплати на розрахунковий рахунок ФОП Панчишин С.Ю. авансових коштів, після оплати яких договір вступає в дію та набирає чинності. У зв'язку з тим, що факту проплати коштів ЗАТ «Ірокс» не було, відповідно договір не вступив у дію, та не є чинним. ФОП Панчишин С.Ю. виконував роботи по асфальтуванню пішохідного покриття по вул. Шевченка 418 у м. Львові навколо житлового будинку, де згідно ДБН дане асфальтове покриття призначене лише для пішоходів та маловантажних автомобілів масою до 2т. Натомість, позивач експлуатує дане покриття з порушенням норм , а саме великогабаритним автомобільним транспортом вантажопідйомністю 40т, чим сам спричинив руйнування асфальтового покриття. Роботи виконувались з щебня, наданого ЗАТ «Ірокс». Цей щебінь був річковим, круглої гладкої форми, який не отримує відповідної щільності для щебеневої основи під асфальтовим покриттям. Роботи відповідач виконував за власні кошти, без отримання авансу, а тому не міг спричинити збитків позивачу. Платіжна відомість № 1 від 20.09.2010р. надана позивачем, є неналежним доказом, оскільки розрахунок повинен був проводитись у безготівковій формі. Крім того, податкова перевірка факту такої проплати не виявила.

Автоматизованою системою документообігу суду справа за № 5015/5744/11 господарського суду Львівської області за позовом Закритого акціонерного товариства ,,Ірокс", до відповідача Фізичної особи-підприємця Панчишина Сергія Юрійовича, про розірвання договору та стягнення 70 000 грн. 00 коп. розподілено до розгляду судді-доповідачу Скрипчук О.С.

Розпорядженням Львівського апеляційного господарського суду від 18.05.2013 року у справі № 5015/5744/11, голова суду розпорядився у склад колегії для розгляду даної справи ввести суддів-Дубник О.П. та Матущака О.І.

Ухвалами суду від 07.06.2013 року поновлено пропущений строк на оскарження рішення в апеляційному порядку, розгляд справи призначено на 25.06.2013 року.

Ухвалами суду від 25.06.2013 року та від 03.07.2013 року розгляд справи відкладався з мотивів, наведених у них.

Розпорядженням в.о. керівника апарату суду від 09.07.2013 року №106 справу №5015/5744/11 призначено до повторного автоматизованого розподілу у зв'язку із перебуванням у відпустці судді - члена колегії Скрипчук О.С..

У зв'язку із настанням обставин, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи, автоматизованою системою документообігу суду проведено повторний розподіл справи за № 5015/5744/11 господарського суду Львівської області згідно якого останню розподілено до розгляду судді-доповідачу Костів Т.С..

Розпорядженням Львівського апеляційного господарського суду від 09.07.2013 року у справі № 5015/5744/11, голова суду розпорядився у склад колегії для розгляду даної справи ввести суддів-Малех І.Б. та Желіка М.Б..

В судовому засіданні 16.07.2013 року оголошувалася перерва до 06.08.2013 року.

У зв'язку із перебуванням судді Желіка М.Б. у відпустці, розпорядженням Львівського апеляційного господарського суду від 06.08.2013 року у справі № 5015/5744/11, голова суду розпорядився у склад колегії для розгляду даної справи ввести замість судді Желіка М.Б. суддю Марка Р.І..

Ухвалами суду від 06.08.2013 року та від 03.09.2013 року розгляд справи відкладався з мотивів, викладених у них.

24.09.2013 року, заяву Фізичної особи-підприємця Панчишина Сергія Юрійовича про відвід головуючого судді Костів Т.С. та членів колегії Малех І.Б. та Марка Р.І. залишено без задоволення, з підстав зазначених у ній.

В судовому засіданні 24.09.2013 року оголошувалася перерва до 01.10.2013 року.

У зв'язку із зайнятістю судді Марка Р.І. у складі іншої судової колегії та у зв'язку із перебуванням у відпустці судді Малех І.Б., розпорядженням Львівського апеляційного господарського суду від 01.10.2013 року у справі № 5015/5744/11, голова суду розпорядився у склад колегії для розгляду даної справи замість суддів Марка Р.І. та Малех І.Б. ввести суддів Желіка М.Б. та Бойко С.М..

01.10.2013 року ухвалою суду зупинено апеляційне провадження у господарській справі №5015/5744/11 до закінчення перевірки слідчими органами, матеріалів даної господарської справи та надіслано її у прокуратуру Львівської області для проведення перевірки щодо нявності чи відсутності у вказаних вище діях керівництва ЗАТ ,, Ірокс'' ознак складів злочинів, передбачених Кримінальним кодексом України.

15 грудня 2017р. набрав чинності Господарський процесуальний кодекс України в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 року №2147-VIII.

Відповідно до підпункту 11 пункту 1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не порушено на момент набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

13.02.2018 року на адресу Львівського апеляційного господарського суду надійшов лист від Львівської місцевої прокуратури № 1 у якому зазначено, що 12.12.2016 року слідчим СВ Сихівського ВП ГУ НП у Львівській області відповідно до п.2 ч.1 ст.284 КПК України, прийнято рішення про закриття кримінального провадження у справі № 5015/5744/11, у зв"язку із відсутністю складу кримінального правопорушення. ((вих. № 14-39) 529 вих-18 від 06.02.2018 року). Окрім того, до зазначено листа додано копію постанови від 12.12.2016 року про закриття кримінального провадження.

Враховуючи вищенаведене, ухвалою суду від 16.02.2018 року апеляційне провадження у справі №5015/5744/11 поновлено, справу призначено до розгляду 06.03.2018 р. на 10 год. 35 хв..

Розпорядженням керівника апарату суду від 05.03.2018 року №58 справу №5015/5744/11 було призначено до повторного автоматизованого розподілу у зв'язку із перебуванням у відрядженні судді - члена колегії Желіка М.Б. та перебуванням у відпустці судді - члена колегії Бойко С.М..

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів судову справу №5015/5744/11 від 05.03.2018 року, розприділили головуючому судді Костів Т.С.. та іншим суддям, а саме: Галушко Н.А. та Данко Л.С..

Проте у зв'язку із технічними неполадками комп'ютерної мережі Львівського апеляційного господарського суду 06.03.2018 року проведення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у справі №5015/5744/11 було неможливим, що підтверджується наявною в матеріалах справи службовою запискою.

Беручи до уваги вищенаведене, 06.03.2018 року винесено ухвалу у якій зазначено, що розгляд апеляційної скарги відбудеться 03.04.2018 року.

В судовому засіданні 03.04.2018 року оголошувалася перерва до 17.04.2013 року.

У відповідності до ч.1 п.1 статті 222 Господарського процесуального кодексу України здійснюється повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відводів складу суду та секретаря судового засідання в порядку ст.ст.35,37 Господарського процесуального кодексу України не заявлялось.

В судове засідання 17.04.2018 року представник апелянта з'явився, апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі, надав усні та письмові пояснення по суті спору. (01-04/2507/18 від 16.04.2018 року)

Представник позивача в судове засідання 17.04.2018 року з'явився, проти апеляційної скарги заперечив, надав усні пояснення по суті спору.

Колегія суддів перевіривши законність і обгрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дійшла висновку про наступне:

як правильно встановив суд першої інстанції, 17.09.2010 р. між Закритим акціонерним товариством "Ірокс" (замовник) та фізичною особою-підприємцем Панчишиним Сергієм Юрійовичем (підрядник) укладено договір підряду. За цим договором замовник (позивач) доручає, а підрядник (відповідач) приймає на себе зобов'язання виконати роботи по здійсненню поточного ремонту дороги поблизу будинку, що зводиться замовником по вул. Шевченка, 418 у м. Львові.

Відповідно до п. 1.2 договору загальна площа дороги, на якій будуть здійснюватись ремонтні роботи становить 1200 кв.м.

Пунктом 1.4. договору сторони погодили, що дорога повинна відповідати наступним вимогам: товщина щебеню повинна складати 10 см, товщина асфальтового покриття 10 см. (подвійна кладка по 5 см).

Відповідно до пункту 2.3. договору після завершення виконання робіт сторони складають акт приймання-передачі, який є підставою для розрахунків за виконану роботу. Сторони у даному пункті домовились, що акти приймання-передачі робіт складаються після завершення ремонту кожних 400 кв.м дороги.

Згідно п. 3.1. договору, виконання робіт повинно розпочатись не пізніше 3 днів з моменту здійснення позивачем попередньої оплати в розмірі 48000 грн..

Відповідно до пункту 3.2 договору підрядник має виконати роботи протягом одного місяця з дня початку робіт.

Пунктом 4.1. договору встановлено, що загальна вартість договору становить 144000 грн., включаючи вартість витратних матеріалів.

Відповідно до п. 4.2 договору позивач здійснює попередню оплату робіт в розмірі 48000 грн. протягом 5 днів з дня підписання договору. Решта 96000 грн. сплачуються наступним чином: 48000 грн. протягом 5 днів після підписання першого акту приймання-передачі робіт; 48000 протягом 5 днів після підписання другого акту приймання-передачі робіт.

Згідно п. 6.1. договору гарантійний термін за цим договором становить 2 роки з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі робіт. Пунктом 6.3. договору якщо протягом гарантійного терміну в підрядних роботах будуть виявлені дефекти або недоліки, сторони складають рекламаційний акт, де фіксується наявність недоліків і строки їх усунення.

У поданій апеляційній скарзі, апелянт посилається на те, що, оскільки, факту проплати коштів ЗАТ «Ірокс» не було, відповідно договір не вступив у дію, та не є чинним, не заслуговує на увагу, з наступних підстав:

так, умовами договору підряду передбачено погодження щодо обсягу та змісту робіт, виконаних підрядником. Відповідачем після завершення виконаних робіт була проведена робота по звітуванню за використання коштів замовника у вигляді локального кошторису №2-1-1 від 28.12.2010 р., згідно якого вартість робіт становить 95154 грн., в т.ч. ПДВ 15859 грн. Позивач не прийняв кошторису, відповіді на нього не надав. Натомість склав акт приймання-передачі робіт від 15.11.2010 р., фактично за місяць до завершення робіт підрядником та не оплатив вартості робіт згідно кошторису, а також податків. Таким чином, зазначеними письмовими доказами обидві сторони погодили обов'язковість для себе умов договору, відступивши від положення про послідовність сплати коштів. Крім того, зазначеними судовими рішеннями також був встановлений факт визнання сторонами договору чинним, вжиття заходів, спрямованих на його виконання.

Та обставина, що рішенням господарського суду Львівської області від 17.05.2011 р. та постановою Львівського апеляційного господарського суду від 25.07.2011 р. досліджувались аналогічні позовні вимоги, не перешкоджає розгляду даної справи, оскільки цей спір виник з інших підстав: після винесення зазначених судових рішень позивачем було направлено відповідачу заяву про розірвання договору.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що 31.03.2011 р. уповноваженими представниками ЗАТ "Ірокс" спільно з працівниками ДП ДІПМ "Містопроект" було складено рекламаційний акт, яким зафіксовано, що в результаті огляду і обстеження конструкції дорожнього покриття проїздів та майданчика загальною площею 529 кв.м виявлено наступні дефекти та недоліки: поверхня площадки нерівна, покриття розсипається, при розкритті асфальтобетонного покриття виявлено товщину шару 3 см. У вказаному акті також зазначено, що на момент його складання покриття експлуатується не більше шести місяців, в той час як гарантійний термін становить 2 роки. Виявлені дефекти та недоліки виникли у зв'язку з використанням покриття із нещільної асфальтобетонної суміші і недотриманням п. 1.4. договору, а саме, замість товщини верхнього шару асфальтобетону у 5 см, зроблено 3 см. Такі недоліки унеможливлюють подальшу експлуатацію покриття та підлягають усуненню шляхом заміни існуючої нещільної асфальтобетонної суміші на сертифікований асфальтобетон товщиною верхнього шару покриття 5 см. Листом за вих. №405 від 02.08.2011 р. позивач, у зв'язку з не усуненням підрядником недоліків виконаних робіт, повідомив відповідача, що у відповідності до п. 3 ст. 858 ЦК України, розриває договір і просить до 15.08.2011 р. повернути 70000 грн..

Як вбачається із висновку судової будівельно-технічної експертизи №1011 від 27.02.2013 р., на момент проведення експертизи роботи з поточного ремонту дороги біля житлового будинку по вул. Шевченка, 418 в м. Львові виконані підрядником - ФОП Панчишиним С.Ю. неякісно, не в повному обсязі згідно укладеного договору та не здані актами виконаних підрядних робіт і, відповідно, замовником - ЗАТ "Ірокс" не прийняті. Асфальтобетон на під'їзній дорозі і майданчику для обслуговування житлового будинку по вул. Шевченка, 418 в м. Львові укладений з порушенням діючих будівельних норм. Причини неякісного виконання робіт поточного ремонту дороги та майданчика для обслуговування житлового будинку по вул. Шевченка, 418 в м. Львові - невідповідність фактичної товщини підстилаючого шару щебеню та твердого покриття товщинам, зазначеним в договорі підряду між замовником та підрядником. Поверхня асфальтобетонного покриття неоднорідна, пориста, має нерівності. Ремонтні роботи виконані неякісно з порушенням діючих вимог державних будівельних норм.

Факт неякісності виконання робіт відповідач в апеляційній скарзі не заперечує. Однак, посилання на надання йому позивачем як замовником неякісного (непридатного для даного виду робіт) щебня, не заслуговує на увагу, враховуючи, що жодних звернень підрядника до замовника щодо неякісності (непридатності) наданих замовником матеріалів, не було, а таке звернення законом віднесено до обов'язків саме підрядника. Відсутні будь-які докази руйнування дорожнього покриття великогабаритним транспортом замовника. Пояснень щодо причин недотримання товщини покриття, встановленої висновком експерта, відповідачем надано не було.

При вирішенні спору в частині вимог про розірвання договору, суд першої інстанції підставно виходив з того, що згідно зі ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є, зокрема, договори та інші правочини. Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Статтею 837 ЦК України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Згідно зі ст. 857 ЦК робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру; виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові.

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати зароботу, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 852 ЦК України). Згідно ч. 2 ст. 852 ЦК України за наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків. Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Виходячи зі змісту статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідні положення встановлені також в частині 1 статті 193 ГК України.

Приписами ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірванням договору. У відповідності до ст. 615 ЦК України, уразі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється.

Частиною 1 ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Відповідно до ч. 2 ст. 188 ГК України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Згідно ч. 3 ст. 188 ГК України сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду (ч. 4 ст. 188 ГК України).

У відповідності з положеннями ст. 651 ЦК України розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач на вимогу позивача виявлені недоліки не усунув. Позивач звертався до відповідача із пропозицією про розірвання договору підряду від 17.09.2010 р., проте, відповідач залишив вказану пропозицію без розгляду. Недоліки виконаних відповідачем робіт призвели до істотного порушення умов договору. Тому, суд першої інстанції підставно у цій частині задовольнив позовні вимоги в частині розірвання договору підряду від 17.09.2010 р..

Вирішуючи спір в частині вимоги про стягнення з відповідача збитків у розмірі 70000 грн., що є фактично понесеними витратами позивача, суд першої інстанції підставно посилався на те, що згідно із ст. 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. Відповідно до положень ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. В силу положень частини другої названої статті збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Однак, з наведених вище підстав, судом першої інстанції помилково було встановлено факт понесення позивачем таких втрат.

Позивач посилається на те, що відповідно до платіжної відомості № 1 20.09.2010 р. відповідач отримав у позивача 30000 грн., 11.10.2010 р. - 30000 грн., 28.10.2010 р. - 10000 грн., що в загальному становить 70000 грн.. Зазначений факт відповідач заперечує, як вбачається із матеріалів справи, звертався у правоохоронні органи з приводу підробки даного документу. Посилаючись на платіжну відомость № 1 20.09.2010 як на доказ, отримання відповідачем 70000 грн., суд першої інстанції не надав йому належної оцінки. Так, оригінал вказаного документу суду поданий не був та судом, відповідно, не оглянутий. Окрім того, рішенням господарського суду Львівської області від 17.05.2011 р. та постановою Львівського апеляційного господарського суду від 25.07.2011 р. у справі між тими ж сторонами було встановлено, що позивачем не доведено факт оплати коштів на рахунок підрядника за виконану роботу.

Беручи до уваги вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні даної позовної вимоги.

Відповідно до ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У відповідності до ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що рішення господарського суду Львівської області від 25.04.13 р. у справі № 5015/5744/11 винесене за неповного з'ясування обставин справи, що мають значення для справи, що є підставою згідно ст. 277 ГПК України для її скасування .

Керуючись ст.ст. 129, 275, 277, 281, 282, 283, 284, 285 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Панчишина Сергія Юрійовича, м. Львів, вх. № 05-05/1008/13 від 04.06.2013 р.-задоволити частково.

2.Рішення господарського суду Львівської області від 25.04.2013 р. у справі № 5015/5744/11 скасувати частково.

3.Прийняти нове рішення, яким в частині стягнення з фізичної особи-підприємця Панчишина Сергія Юрійовича, на користь Закритого акціонерного товариства "Ірокс", -70 000 грн. 00 коп. збитків-відмовити повністю.

4.В решті рішення господарського суду Львівської області від 25.04.2013 р. у справі № 5015/5744/11 залишити без змін.

5. Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Ірокс", м. Львів, вул. Професора Буйка, 17а (ідентифікаційний код 23958651) на користь фізичної особи-підприємця Панчишина Сергія Юрійовича, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) -913,50 грн. судового збору за перегляд рішення в апеляційному порядку.

6. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки встановлені ст.ст. 287,288 ГПК України.

Повний текст постанови складено і підписано 23 квітня 2018р.

Головуючий суддя Костів Т.С.

суддя Галушко Н.А.

суддя Данко Л.С.