Постанова № 73563009, 16.04.2018, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" квітня 2018 р. Справа № 920/802/17

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Гребенюк Н.В., суддя Білецька А.М., суддя Медуниця О.Є.,

при секретарі Бєлкіній О.М.,

за участю представників:

позивача – ОСОБА_1 – дов. № 6-629 від 22.02.2018,

відповідача – ОСОБА_2 – дов. № 007.1Др-18-0418 від 13.04.2018,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача вх. №507 С/3 на ухвалу господарського суду Сумської області від 01.03.2018 у справі № 920/802/17

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз", м. Київ,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумигаз збут", м. Суми,

про стягнення 7 218 167,00 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Сумської області від 01.03.2018 у справі №920/802/17 (головуючий суддя Котельницька В.Л., суддя Резніченко О.Ю., суддя Костенко Л.А.) поновлено Публічному акціонерному товариству "Укртрансгаз" строк на звернення до суду із заявою про стягнення з ТОВ "Сумигаз збут" суми судового збору у розмірі 106 827,26 грн. Заяву Публічного акціонерного товариства “Укртрансгаз” про стягнення суми судового збору задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумигаз збут" на користь Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" 106827,26 грн витрат по сплаті судового збору.

Відповідач, ТОВ "Сумигаз збут", подав апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду, в якій вважає, що суд першої інстанції порушив норми процесуального та матеріального права, у зв’язку з чим, просить скасувати ухвалу та витрати по оплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на позивача.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, відповідач зазначає, що суд першої інстанції неправомірно задовольнив заяву про позивача про стягнення з відповідача судового збору, оскільки саме на стадії підготовчого провадження відповідачем була сплачена сума основного боргу в сумі 6 758 721,46 грн, пені в сумі 210 000,00 грн, інфляційних в сумі 117 397,91 грн, 3% річних в сумі 35 693,88 грн. Як зазначає позивач, судовий збір в сумі 106 827,26 грн. повинен був повернутий судом першої інстанції позивачу з Державного бюджету. Також, апелянт вважає, що суд першої інстанції неправомірно поновив строк на подачу заяви про повернення судового збору.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу зазначив, що згоден з ухвалою господарського суду першої інстанції, вважає її цілком обґрунтованою та законною, вважає, що судом були об'єктивно і повно досліджені всі матеріали справи, без порушення матеріального чи процесуального права, наполягає на правомірності ухвали, просить залишити її без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Позивач зазначає, що в частині позовних вимог щодо стягнення основного боргу в сумі 6 758 721,46 грн, пені в сумі 210 000,00 грн, інфляційних витрат в сумі 117 397,91 грн, 3% річних в сумі 35 693,88 грн провадження судом першої інстанції у справі закрито саме внаслідок сплати відповідачем частини суми заборгованості після пред'явлення позивачем позову до суду та відкриття провадження у справі. Тому, як вважає позивач, в даному випадку слід застосувати положення ч. 3 ст. 130 ГПК України, якими передбачено, що якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства та розглянувши матеріали справи в порядку ст. 269 ГПК України, встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Сумської області від 19.12.2017 у справі № 920/802/17 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “СУМИГАЗ ЗБУТ” (40000, м. Суми, вул. Береста, буд. 21, ідентифікаційний код 39586236) на користь Публічного акціонерного товариства “УКРТРАНСГАЗ” (01021, м. Київ, Кловський узвіз, буд. 9/1, ідентифікаційний код 30019801) інфляційні збитки в сумі 1398,91 грн, 3 % річних в сумі 79,48 грн, пеню в сумі 94871,38 грн, та витрати по сплаті судового збору в сумі 1445,25 грн. В частині позовних вимог щодо стягнення основного боргу в сумі 6758721,46 грн, пені в сумі 210000,00 грн, інфляційних втрат в сумі 117397,91 грн, 3 % річних в сумі 35693,88 грн провадження у справі закрито.

Від позивача до суду першої інстанції надійшла заява про поновлення строку на звернення до суду із заявою про стягнення з відповідача суми судового збору та про стягнення з ТОВ “Сумигаз збут” на користь позивача сплаченого при зверненні до суду судового збору у розмірі 106 827,26 грн у зв’язку із частковим закриттям провадження у справі.

Суд першої інстанції задовольнив клопотання позивача про поновлення строку на звернення із заявою про стягнення суми судового збору та стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумигаз збут" на користь Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" 106827,26 грн витрат по сплаті судового збору з посиланням на те, що провадження у справі № 920/802/17 в частині стягнення основного боргу в сумі 6758721,46 грн, пені в сумі 210000,00 грн, інфляційних втрат в сумі 117397,91 грн, 3 % річних в сумі 35693,88 грн було закрите у зв’язку зі сплатою заборгованості відповідачем після пред’явлення позову. Суд першої інстанції виходив з того, що на даний час наявні правові підстави для задоволення клопотання позивача про поновлення строку для звернення до суду із заявою про стягнення з відповідача суми судового збору, оскільки позивач уперше звернувся до суду із заявою про повернення суми сплаченого судового збору 05.01.2018 (згідно поштового штемпеля поштове відправлення було направлене на адресу суду 29.12.2017), тобто у межах п’ятнадцятиденного строку, визначеного у ч. 6 ст. 130 ГПК України, однак, відповідно до ухвали господарського суду Сумської області від 15.01.2018 у задоволенні вказаної заяви було відмовлено з підстав невірного зазначення позивачем джерела повернення заявленої до стягнення суми. Відтак, позивач повторно звернувся до суду із вказаною заявою із вимогою про стягнення суми сплаченого судового збору з відповідача.

Суд апеляційної інстанції повністю погоджується з даним висновком суду першої інстанції, вважає наведений висновок таким, що здійснений з урахуванням усіх обставин справи та приписів чинного законодавства.

Так, частиною 2 статті 123 ГПК України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Як свідчать матеріали справи, при зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 108 272,51 грн. у відповідності до ст. 4 Закону України "Про судовий збір".

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Господарський суд Сумської області рішенням від 19.12.2017 у справі № 920/802/17 задовольнив частково позов ПАТ "УКРТРАНСГАЗ" та стягнув з ТОВ "Сумигаз збут" на користь позивача інфляційні збитки в сумі 1 398,91 грн, 3% річних в сумі 1 445,25 грн.

В частині позовних вимог щодо стягнення основного боргу в сумі 6 758 721,46 грн, пені в сумі 210 000,00 грн, інфляційних витрат в сумі 117 397,91 грн, 3% річних в сумі 35 693,88 грн провадження судом у справі закрито саме внаслідок сплати відповідачем частини суми заборгованості після пред'явлення позивачем позову до суду та відкриття провадження у справі.

Положеннями ч. 3 ст. 130 ГПК України передбачено, що якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Враховуючи вищевикладені обставини та те, що відповідач сплатив частину суми боргу саме після пред’явлення позивачем позову до суду, посилання апелянта про те, що ця сплата відповідачем була здійснена на стадії підготовчого засідання і тому, повернення судового збору повинно здійснюватись саме з бюджету, є необґрунтованими та такими, що не відповідають чинному законодавству.

Стосовно посилань апелянта на відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про поновлення строку для звернення до суду із заявою про стягнення з відповідача суми судового збору, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч. 6 ст. 130 ГПК України, у випадках, встановлених ч. 3 - ч. 5 ст. 130 ГПК України, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом 15 днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, винесення рішення про задоволення позову у зв'язку з його визнанням.

Як свідчать матеріали справи, позивач на підставі вищевказаної статті звернувся до суду з заявою про повернення суми сплаченого судового збору 05.01.2018 (згідно поштового штемпеля поштового відправлення, яке було направлене на адресу суду 29.12.2017), тобто в межах п'ятнадцятиденного строку, визначеного ч. 6 ст. 130 ГПК України. При цьому, відповідно до ухвали господарського суду Сумської області від 15.01.2018 у задоволенні вказаної заяви було відмовлено судом першої інстанції з підстав невірного зазначення позивачем джерела повернення заявленої до стягнення суми.

Відповідно до ч. 1 ст. 119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визначає причини його пропуску поважними.

Матеріали справи свідчать, що ПАТ "УКРТРАНСГАЗ" повторно звернувся до суду із вимогою про стягнення суми сплаченого судового збору з відповідача, яка була задоволена судом першої інстанції, з клопотанням про поновлення строку для подання даної заяви.

Таким чином, з урахуванням викладеного та положень ст. ст. 119, 130 ГПК України, а також те, що позивачем заява про повернення суми судового збору в зв'язку з частковим закриттям провадження у справі № 920/802/17 першочергово була направлена в межах строків, визначених положеннями ч. 6 ст. 130 ГПК України, направлення цієї заяви здійснювалось з клопотанням про поновлення строку на стягнення з відповідача у відповідності до положень ч. 3 ст. 130 ГПК України суми судового збору в розмірі 106 827,26 грн., який поновлений, так як такий строк пропущено з поважних причин, а також, те, що частина суми основного боргу була сплачена відповідачем після пред’явлення позову позивачем, судова колегія дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правомірно поклав судові витрати по сплаті судового збору у сумі 106 827,26 грн. на відповідача згідно ст. 130 ГПК України, з вини якого виник спір.

Судова колегія Харківського апеляційного господарського суду вважає, що оскаржувана ухвала господарського суду першої інстанції прийнята при повному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, у відповідності до норм чинного матеріального та процесуального права, викладені в ухвалі висновки відповідають обставинам справи, а тому ухвала господарського суду Сумської області від 01.03.2018 у справі № 920/802/17 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 254, 269, 270, 271, п.1 ч.1 ст. 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумигаз збут", м. Суми, на ухвалу господарського суду Сумської області від 01.03.2018 у справі № 920/802/17 залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Сумської області від 01.03.2018 у справі № 920/802/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, передбачених Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст постанови складено 23.04.2018.

Головуючий суддя Гребенюк Н.В.

Суддя Білецька А.М.

Суддя Медуниця О.Є.